Малярство й книжкова мініатюра
Результати роботи в групах
Виступ представника V групи.
Робота із джерелами
1) Прочитайте уривок із книги Я. Ісаєвича «Юрій Дрогобич» про розвиток українських малярських традицій і дайте відповіді на запитання.
Українські живописці
У вільний від лекцій час Юрій іноді ходив до кафедрального собору на королівському замку Вавелі. Там українські майстри саме розмальовували щойно збудовану каплицю святого Кшижа (Хреста), що її король Казимир Ягайлович велів спорудити для своєї дружини Єлизавети Ракушанки. Приємно було Юрієві забути на часинку латину і порозмовляти з земляками рідною мовою. Серед художників був і один дрогобичанин, який незадовго перед тим оздоблював церкву в Станилі під Дрогобичем. Багато було розмов про те, як вдалась йому ікона «Собор Йоакима і Ганни».
Маляри — бувалі люди, що працювали в замках і церквах по всій Україні — і на Київщині, і на Волині, і на Поділлі, і на Буковині, — розповідали Юрієві: «Чужинці наше малювання високо цінують. Де вже не розмальовували наші хлопці костьолів — і у Вислиці, і в Сандомирі, і в Любліні. Не дуже-то подобається ксьондзам та біскупам, що для оздоблення своїх костьолів мусять просити схизматиків. А таки мусять, бо в себе таких майстрів не знайдуть. Адже в нашому краї іконне малярство здавна заведене — це за часів київських та галицьких князів. То ж не дивно, що майстри у нас не переводяться. У Кракові майстер Владика малював для короля Ягайла костьол на Лисці й королівську спальню на Вавелі. За того ж короля мальовані на Вавелі каплиці Троїцька і Марійська. <…> «Тайну вечерю» зобразили на старий київський лад. А які там воїни та музики вималювані — немов живі».
|
|
|
Юрій годинами простоював під готичними склепіннями Святохрестської каплиці, не відриваючи очей од вправних рук майстрів. Перед тим як почати малювати, вони покривали стіну спершу товстішим шаром тиньку, поверх ще одним, тоншим шаром з домішкою товченої цегли та січеного прядива і нарешті тоненьким шаром найдобірнішого відсіяного вапна. Тинькували стільки, скільки могли замалювати за день. А тоді гострою паличкою наносили рисунок і розмальовували по сирому — аль фреско.
На очах у Юрія стіни вкривалися чотирма поверхами фресок, а під склепінням серед мережива нервюр з’являлися легкі постаті з німбами, що сяяли на синій, наче небо, стелі. Особливо вдалася фреска «Покладення в могилу». Охоплена горем, стоїть Марія Магдалина. Смуток видно в її очах і в стриманих жестах рук. А на іншій фресці воїн у панцирі приводить Христа із зв’язаними руками до каяфи, що сидить за великим столом.
а) Поясніть значення слів «кафедральний собор», «каплиця», «костьол», «ксьондз», «схизматик», «фреска».
|
|
|
б) Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Українські живописці XV — першої половини XVI ст. досягли високої майстерності».
в) Як наведений уривок відображає рівень розвитку образотворчого мистецтва в українських землях у ХV — першій половині ХVІ ст.?
2) Прочитайте уривок зі спогадів мандрівного дяка П. Алеппського про образ української Божої Матері та дайте відповіді на запитання.
Багато дечого бачив я на своєму віку, але не бачив рівного образу. Божа Матір так чудово написана, що здається, і заговорити може, а одяг на ній міниться, рухається, лице, уста дивують своєю красою. Так і ждем, що скаже: «Мир божий з вами».
а) Яке враження справила ікона Божої Матері на П. Алеппського?
б) Як наведена інформація характеризує розвиток іконопису в українських землях?
Проблемне завдання
Доведіть або спростуйте твердження: «Українське образотворче мистецтво ХV — першої половини ХVІ ст. зазнало впливу Відродження і гуманізму».
Установлення причинно-наслідкових зв’язків
У ХVІ ст. малярство переводиться з вільної професії до цехів. Які наслідки це мало для православних українських майстрів? (Їх не приймали до цехів, отже, вони втрачали замовлення.)
|
|
|
Складання плану
Складіть розгорнутий план розповіді за темою «Образотворче мистецтво України ХІV—ХVІ ст.».
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Незакінчені речення
Закінчіть речення.
1. Фреска — це… (живопис водяними фарбами на вогкій штукатурці).
2. Дума — це… (усний поетичний твір про героїчні події та діячів української історії, які виконувалися під музичний супровід).
3. Університет — це… (вищий навчальний заклад).
Завдання на закріплення
1. Визначте історичну постать, про яку йдеться.
Він народився близько 1450 р. в Дрогобичі в родині ремісника, навчався у Львівській кафедральній школі, згодом — у Краківському університеті, де отримав ступінь магістра. У Болонському університеті він здобув ступінь доктора, викладав астрономію та медицину, а в 1481 р. обраний ректором. Його перу належить перший друкований твір, написаний людиною з Русі. Від 1488 р. до смерті викладає астрономію й медицину в Краківському університеті. (Юрій Дрогобич (Котермак))
2. Про який твір ідеться?
Цей історико-літературний твір був результатом праці українських, білоруських, литовських книжників. У ньому викладається історія Литви від давніх часів до ХVІ ст. Автори підкреслювали багатонаціональність Литовської держави, обстоювали її інтереси. (Літопис Великого князівства Литовського).
3. Які власне українські літописи того часу ви знаєте? (Волинський літопис)
V. Домашнє завдання
1. Підручник.
2. Індивідуальне випереджальне завдання: використовуючи ілюстративний або відеоматеріал, підготуйте уявну екскурсію українськими містами XIV—XV ст..
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 154; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!