Індивідуальне випереджальне завдання
Урок 26. Осв іта. Юрій із Дрогобича. Архітектура та образотворче мистецтво
Мета:
- з’ясувати історичні умови та стан розвитку культури, значення мови, яка поряд із релігією залишається духовною опорою нації;
- на конкретних прикладах навчального матеріалу охарактеризувати основні досягнення в галузі освіти, книгодрукування, архітектури, показати, що культура України була проміжним етапом між культурою Київської держави й культурою національного пробудження XVII ст.;
- розвивати вміння аргументувати власну думку, комунікативні навички, стимулювати творчу активність; виховувати повагу до культурних надбань українського народу.
Очікувані результати:
учні зможуть:
- визначати особливості розвитку української культури в зазначений період; характеризувати культурні досягнення українського народу;
- розпізнавати й описувати найвизначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, посібник «Експрес-контроль», тексти джерел, ілюстрації (Кам’янець-Подільська фортеця, Хотинська фортеця, Покровська церква-фортеця в Сутківцях).
Поняття: культура, гуманізм, дяки, латинські (кафедральні) школи, майдан, замки-фортеці, містобудування, архітектура, малярство.
Персоналії: Юрій Котермак (Дрогобич), Швайпольт Фіоль, Спиридоній.
Дати: 1483 р. — поява першої друкованої книжки — астрологічного календаря Юрія Котермака, 1491 р. — видання Ш. Фіолем перших книг церковнослов’янського письма.
|
|
|
I. Організаційна частина
Оголошення теми та очікуваних результатів.
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
1. Тестова перевірка домашнього завдання (за посібником «Експрес-контроль» (тест № 15)).
2. Виступи учнів із підготовленими творами за темою «Подорожуючи українським середньовічним містом».
Метод «Мікрофон»
Назвіть найвідоміші пам’ятки культури попередньої доби.
III. Вивчення нового матеріалу
План вивчення нового матеріалу
1. Освіта.
2. Книгодрукування.
3. Літописання.
4. Містобудування й архітектура.
5. Малярство й книжкова мініатюра.
1. Освіта
Тестове завдання
Що з переліченого суттєво вплинуло на розвиток української культури ХІV—ХVІ ст.? (Виберіть шість правильних відповідей.)
1 поширення ідей гуманізму
2 Грюнвальдська битва
3 установлення панування Литви та Польщі
4 поширення католицизму та латиномовної європейської культури
5 закріпачення селянства
6 утрата українською православною церквою зовнішньої підтримки внаслідок падіння Візантії
7 італійський вплив через генуезькі колонії
|
|
|
8 поява міщанства, яке стало формувати культуру міст
9 взаємозбагачення культурою народів, що прийшли на українські землі
10 відкриття Америки Колумбом
Відповідь: 1, 3, 4, 6, 8, 9.
Робота в групах
Учні об’єднуються в п’ять груп, кожна з яких отримує завдання, використовуючи матеріал підручника, проаналізувати ту чи іншу галузь культури:
І група — освіта;
ІІ група — книгодрукування;
ІІІ група — літописання;
ІV група — містобудування й архітектура;
V група — малярство й книжкова мініатюра.
Після опрацювання матеріалу виступає представник від кожної групи, а решта учнів заносять до таблиці тези про характерні риси розвитку відповідної галузі культури. Після виступу кожної групи виконуються завдання на закріплення знань.
Зразок заповненої таблиці
Характерні риси розвитку культури
| Галузь культури | Характерні риси розвитку |
| Освіта | — Процес формування української мови. — Збільшення кількості шкіл при церквах та монастирях, у яких учителями були дяки, а зміст навчання орієнтувався на давні київські традиції. — Виникнення в містах (Львові, Перемишлі, Києві та ін.) латинських (кафедральних) шкіл при католицьких костьолах, у яких існували єпископські кафедри, та їхня орієнтація на західноєвропейські школи середнього рівня. — Зростання кількості вихідців з України, які здобували вищу освіту в європейських університетах. Найвідоміший із них — Юрій Котермак (Дрогобич), який здобув ступінь магістра в Краківському університеті, продовжив навчання в Болонському університеті, де отримав диплом доктора медицини й читав студентам лекції з астрономії та медицини, а в 1481 р. був обраний ректором цього навчального закладу, у 1483 р. в Римі вийшла друком його книга «Прогностик» — про розташування небесних тіл |
| Книгодрукування | — Видання в 1491 р. у Кракові німецьким друкарем і ювеліром Швайпольтом Фіолем перших друкованих богослужбових книг церковнослов’янською мовою (кирилицею); ймовірно, що він брав участь в організації друкарні православної Перемишльської єпископії |
| Літописання | — Створення Литовсько-Білоруського літопису, який містить цінну інформацію про історичні події на українських землях у складі Великого князівства Литовського. Найяскравіші його оповіді — «Про Подільську землю», яка розповідає про завоювання литовськими князями Коріатовичами Подільської землі, про розбудову міст, спорудження фортець, оборону від татар, становлення Подільського князівства, боротьбу Федора Коріатовича з Вітовтом тощо та «Похвала князю Вітовту», головною метою якої було звеличення Литви, її незалежності від Польщі, ідеалізація діяльності Вітовта тощо |
| Містобудування й архітектура | — Розбудова міст на основі національних традицій із використанням здобутків європейського містобудування та архітектури. — Утвердження в містобудуванні західноєвропейських норм із поширенням магдебурзького права (поділ території на квартали, розташування в центрі ринкового майдану — площі прямокутної форми, яка ставала центром адміністративного, економічного й духовного життя, розміщення на площі ратуші та головного храму). — Спорудження фортець у Кам’янці-Подільському, Острозі, Хотині, Мукачеві та інших містах. — Нові тенденції в спорудженні храмів і монастирів (пам’ятки мурованого будівництва — церква Святого Юра, кафедральний собор Успіння Богородиці у Львові, церква Різдва Христового в Галичі, кафедральна церква Святого Іоанна Богослова в Луцьку, вірменська церква Святого Миколая в Кам’янці-Подільському та ін.). — Поєднання місцевих традицій мурованого церковного будівництва княжої доби з європейською готикою (церква Різдва Богородиці в Рогатині). — Збільшення кількості будівель у готичному стилі з поширенням на українські землі католицизму (костьоли у Львові, Дрогобичі, Острозі, Кам’янці-Подільському, Хусті) |
| Малярство й книжкова мініатюра | — Удосконалення майстерності малярів. — Найвідоміші малярські осередки — Перемишль, Львів, Київ. — Розпис митцями з українських земель храмів і палаців у Кракові, Любліні та інших містах. — Найстаріша пам’ятка іконопису цього періоду — ікона Богородиці Одигітрії з Волині. — Житійні композиції в іконописі — ікони із церкви в Станилі. — Початок розвитку скульптури з поширенням католицизму (прикрашення католицьких храмів статуями святих). — Розвиток орнаментального різьблення. — Найвідоміша пам’ятка книжкової мініатюри — Київський псалтир (1387 р.), виконана Спиридонієм (відзначення мініатюр різноманітністю жанрових сценок) |
|
|
|
|
|
|
Результати роботи в групах
Виступ представника І групи.
Робота із джерелом
Прочитайте уривок із вірша С. Сапеляка та дайте відповіді на запитання.
І йшли віки
і були українці
і сотворилося
Слово Українське
І як сталося так
то сказало собі слово
по свойому
і благословилося
І прилетіли птиці
і вродилася калина
і було солодко
і було гірко
І стало все називатися
і земля і матір
і вітчизна
по вкраїнському.
1) Якою є основна ідея вірша?
2) Яким було значення формування української мови для подальшого розвитку історії та культури нашого народу?
Аналіз інформації
Дослідниця М. Боянівська зазначає, що «загалом освіта, як і в попередній період, залишалася традиційною. Рівень шкіл не перевищував початкового, тобто результатом навчання було здобуття елементарної письменності і внаслідок його — можливість займатися самоосвітою або ж продовжувати навчання в університетах Центральної та Західної Європи».
1) Чи поділяєте ви думку дослідниці? Свою відповідь аргументуйте.
2) Дайте власну оцінку рівня розвитку освіти в Україні ХІV—ХV ст.
Індивідуальне випереджальне завдання
Підготуйте історичну довідку про життя та діяльність Юрія Дрогобича (Котермака).
Матеріал для повідомлення
Юрій Дрогобич (Котермак)
Юрій Михайлович Котермак із Дрогобича, відоміший як Юрій Дрогобич (близько 1450—1494 рр.) — руський філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Перший український автор друкованого твору (латинською мовою). Діяч східноєвропейського Відродження. Професор, ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету. Народився Юрій Котермак у Дрогобичі в сім’ї солевара. Першу освіту здобув у священика церкви Святого Юрія Евтімія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій та основні знання латини. Наприкінці 1468 р. або на початку 1469 р. вступив до Ягеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470 р.) і магістра (1473 р.). Навчався медицини та вільних мистецтв в університеті Болоньї, де став доктором філософії (близько 1478 р.) і медицини (близько 1482 р.). У 1478—1479 і 1480—1482 рр. читав у Болоньї лекції з астрономії, а від 1481 до 1482 р. ректор університету Болоньї, найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував із професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, установлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі або навчався в університеті. Від 1487 р. — професор Ягеллонського університету. 7 лютого 1483 р. в Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 р.», яка є першою відомою друкованою книгою українського автора. У цій книзі, окрім ненаукових астрологічних прогнозів, було поміщено відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії, а також зроблено спробу визначити, у межах яких географічних довгот розташовані міста Вільнюс, Дрогобич, Львів тощо. Тут Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують великі небезпеки у зв’язку з пригнобленням князями і панами. Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу. Видавав Юрій Дрогобич й інші трактати з астрології. Надрукував він також книгу і про Україну — «Прогностик», яка відома лише в одному примірнику. Від 1487 р. він працював професором медицини Ягеллонського університету й мав чин королівського лікаря. Серед його студентів був і майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового погляду на будову Сонячної системи — геліоцентричного. Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в Україну. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню. У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 р., переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність Дрогобича з античною й середньовічною літературою.
Творче завдання
Уявіть себе українським студентом ХІV—ХV ст. і напишіть докладного листа батькам про те, де ви навчаєтеся, які предмети вивчаєте, хто є вашими викладачами тощо. (Можна дати як домашнє завдання.)
Книгодрукування
Результати роботи в групах
Виступ представника ІІ групи.
Проблемне завдання
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 142; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!