Що об’єднує такі імена, як Йоганн Гутенберг, Швайпольт Фіоль, Франциск Скорина? Із якими датами вони пов’язані?
Індивідуальне випереджальне завдання
Підготуйте історичну довідку про життя та діяльність першодрукаря Швайпольта Фіоля.
Матеріал для повідомлення
Швайпольт Фіоль
Швайпольт Фіоль (близько 1460—1526 рр.) — слов’янський першодрукар, уродженець міста Нойштадт у Франконії (Німеччина). У 1479 р. прибув до Кракова та коштом багатого міщанина Яна Тужона (Яна Турзо) заснував друкарню на кириличних шрифтах, виготовлених Рудольфом Борсдорфом із Бравншвайгу. Фіоль перший надрукував книги церковнослов’янською мовою: «Осьмогласник» (1491 р.) із дереворитом «Розп’яття», «Часословець» (1491 р.), «Тріодь пісну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491 р.). У 1492 р. внаслідок конфлікту з місцевим кліром покинув Краків і жив у Левочі на сході Словаччині. За свідченням З. Копистенського, книги Фіоля були поширені на територiї сучасної України ще у 20-х рр. XVII ст. Збереглося 79 примірників видань Фіоля. Як повідомляє Я. Ісаєвич, відомий польський бібліограф та літературознавець К. Естрайхер, «Святополк» Фіоль був слов’янського походження. За іншою версією — «Святополк Фіоль» був русином із лемків. Швайпольт Фіоль виявив себе і в іншій іпостасі — як винахідник. 9 березня 1489 р. польський король Казимир видав майстру привілей на винайдену ним машину для відкачування води з шахт, призначену для свинцевих копалень в Олькуші.
Літописання
Результати роботи в групах
Виступ представника ІІІ групи.
|
|
|
Завдання
Визначте, у чому полягає джерелознавча цінність оповіді «Про Подільську землю».
Містобудування й архітектура
Результати роботи в групах
Виступ представника IV групи.
Розповідь учителя
Фортеці завжди зачаровують своєю величністю. Їхні стіни зберігають у собі пам’ять про славетні події минулого, приховують таємничу та пристрасну історію. Так і Кам’янець-Подільська фортеця. Її будівництво розпочалося ще в ХІ ст. і тривало протягом декількох століть.
(Учитель демонструє учням зображення Кам’янець-Подільської фортеці та пропонує, використовуючи матеріал підручника та додаткову літературу, з’ясувати, які події минулого зберігають стіни Кам’янець-Подільської фортеці. Потім учитель презентує фотографію Хотинської фортеці та розповідає її історію.)
Упродовж 1250—1264 рр. Данило Галицький збудував Хотинську фортецю на місці Хотинського форту. Навколо неї було зведено семиметрову кам’яну стіну та рови завширшки до шести метрів. У північній частині фортеці спорудили нові невеликі укріплення. У ХIV ст. було зведено прикрашений геометричними орнаментами мур завширшки п’ять-шість і заввишки 40 метрів, а також три башти. Саме в такому вигляді Хотинська фортеця збереглася до нашого часу. У 1340-х рр. Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а від 1375 р. вже перебував у складі Молдавського князівства. Молдавський володар воєвода Стефан III Великий значно розширив межі фортеці. Він особисто керував її реконструкцією. Рівень двору фортеці піднімають на десять метрів та розділяють на Княжий двір і двір Воїнів. Були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для вояків. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю набула свого сьогоднішнього вигляду. Упродовж XIV—XVI ст. вона була резиденцією молдавських господарів. У 1476 р. фортеця відбила напад турецьких військ султана Мухаммеда ІІ. Проте на межі XV—XVI ст. Молдавська держава стала васалом Османської Порти й розмістила в Хотинських стінах яничарську залогу. Турки ще більше посилили обороноздатність фортеці.
|
|
|
(Учитель просить учнів розповісти, що вони дізналися про долю Хотинської фортеці в ХІV—ХV ст. Потім демонструються зображення Покровської церкви-фортеці в Сутківцях, і розповідь учителя продовжується.)
У селі Сутківці в Хмельницькій області збереглася унікальна церква-фортеця. За архітектурою та плануванням вона не має аналогів у всій Європі (у ній можна було витримати оборону). Церква має два поверхи. Перший поверх — власне церква з товстими стінами три метри, як у замках. На другому поверсі — оборонні, захисні вежі, що мали бійниці для обстрілу простору навколо церкви й машикулі (отвори під дахом церкви). Особливістю цієї церкви є стовп посеред церковної зали, за яким із дверей не видно навіть іконостасу.
|
|
|
(Учитель пропонує учням пояснити, чому українські церкви й монастирі ХІV—ХVІ ст. нагадують укріплений замок, а їхні дзвіниці — сторожові вежі. (Вони були сховищем під час татарських набігів.))
Завдання
1) Поміркуйте, як вплинула на фортифікаційне будівництво зміна тактики ведення війни: із тривалої облоги на штурм із використанням муроломних машин. (З’явилися міцні кам’яні фортеці.)
2) Внутрішня забудова українських міст, особливо в Західній Україні, від ХІV ст. стала дуже щільною. Поясніть, із чим це було пов’язано. (З обмеженим місцем усередині оборонних споруд.)
3) Назвіть відомі вам українські замки. Де вони розташовані? Коли побудовані? Які мають особливості? Якщо ви відвідували один із них, поділіться своїми враженнями.
4) Оборонні споруди Правобережжя України були переважно кам’яними, Подніпров’я та Лівобережжя — дерев’яними. Чому? (На Лівобережжі майже немає каменю.)
|
|
|
Аналіз інформації
За твердженням Н. Яковенко, від ХV ст. в православну архітектуру проникає вплив західноєвропейської готики та Відродження; натомість у Польщі існує попит на «грецьке малювання» іконописців Русі. Чому це відбувається? Назвіть відомі вам ознаки готичного стилю.
Творче завдання
Складіть усну розповідь про відвідини Львова, Києва або іншого великого українського міста ХV ст. від імені мандрівника із Західної Європи. На що ви звернули особливу увагу? Чим схоже й не схоже місто на західноєвропейське? Чи сподобалося вам воно?
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 194; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!