Управління фін стійкістю під-ва.
Аналіз фін стійкості проводять за допомогою системи показників в системи коєф-в.
Система показників:1)Показник заб-ті кредиторам№22; 2)Показник заб-ті акціонерам №23; 3)Показник покриття % по облігаціям, поставок №24; 4)Показник покриття платежів по довгостроковим пасивам (з фіксованим строком оплати №25); 5) Показник покриття грошовими потоками=(Прибуток до сплати податків і %+Річні платежі по лізинговим зобов’язанням)/(Відсоткові платежі по облігаціям+Річні платежі по лізинговим зобов’язанням+(Дивіденди по привілейованим акціям)/(1-Т)+(Річні платежі по основному облігаційному долгу)/(1-Т)), де Т-податок на прибуток в межах одиниці; 6)Співвідношення між ЦП з фіксованими та нефіксованими доходами. Показник показує співвідношення між пасивами фірми та зобов’язаннями акціонерів.
Система корф-в:1)Корф-т співвідношення позичених та власних засобів:КС=ЗС/СС; 2)Корф-т маневреності власними засобами:КМ=СОС/СС; 3)Корф-т накопичення амортизації:КА=А/СП, де А-сума амортизації, СП-первоначальна вартість імущества; 4)Корф-т реальної вартості основних засобів в імуществе під-ва:КР=(ОС-А)/И; 5)Корф-т оборотності оборотних засобів:КО=Р/О, де Р-вручка від реал, О-середня вартість оборотних засобів; 6)Корф-т оборотності матеріальних засобів:КОМ=Р/ОСМС; 7)Середній термін погашення деб заб-ті:ВД=Ср/Р, де Ср-середня сума засобів у підрахунках; 8)Корф-т оборотності засобів у підрахунках (у деб заб-ті):КД=Р/Ср
|
|
|
Сутність та розрахунок ануїтетів.
Ануїтети-окремі види грошових потоків, які оцінюються у часі, здійснюються послідовно через рівні проміжки часу і в рівних розмірах. Прикладом ануїтету може бути:еквівалент суми % по облігаціям або сертифікатам; рівномірна сплата внесків за орендоване імущество; рівномірне начислення суми амортизації; регулярні внески до ануїтетного фонду; погашення довгострокового кредиту; виплата % по ЦП.
Ануїтети відрізняються між собою хар-ми:1)розміром кожного окремого платежа; 2)проміжком часу між двома останніми платежами; 3)строком від початку ануїтету до кінця його останнього періоду; 4)% ставкой, яка приміняється при прирості або дисконтуванні платежів.
Подача послідовності грошових потоків або платежів у виді ануїтетів существено спрощує процес приросту або дисконтування вартості грошей, дає можливість використовувати набір спрощених формул, зі стандартними значеннями окремих показників, які приводяться в спец таблицях.
Майбутня вартість ануїтету: Sa=А*Ja, де А-сума ануїтетеного платежу, Jа-множник приросту ануїтета, який знаходиться по спец таблицям із врахуванням ставки відсотку та числа періодів. Теперішня вартість ануїтету:Ра=А/Dа=А/(1+і)п , де Dа-дисконтний множник ануїтету.
|
|
|
Визначення ціни акцій та облігацій.
Номінальна вартість облігацій-це її об’явлена вартість. Купонна ставка відсотка означає, що емітент буде сплачувати визначену суму за визначений період. Купонна ставка=(Купонний дохід)/(Номінальна вартість)
Вартість облігацій розраховується наступним чинном:1)розрахувати теперішню вартість доходу; 2)розраз номін вартість; 3)додати два попередніх пункта.
Оцінка акцій, визначаються три фактора:1)річні дивіденди; 2)темп приросту дивідендів; 3)ставка дисконту.
Для оцінки вартості привілегірованих акцій і акцій з постійним дивідендом приміняють формулу:Vp=D(постійний дивіденд)/K(ставка дисконту).
Приклад:компанія випускає привілегіровані акції з годовим дивідендом $2. дисконтна ставка акцій-10%. Визначити річну вартість акцій. Vp=2/0.1=$20.
Оцінка акцій з постійним приростом дивіденда проводиться за формулою Гордона:Pa=D0(1+d)/(Ks-d) або D1/(Ks-d), де Pa-ціна акцій з постійним приростом дивідендів, D0-останній виплачений дивіденд, D1-очикуємі дивіденди на 1 акцію через рік, Ks-ставка доходу, d-темпи приросту дивіденда.
Приклад:визначити ціну акцій з постійним приростом дивідендів. Останній раз фірма виплатила за акцію дивіденд $1,8, але дивіденди будуть щороку збільшуватися на 6%, ставка дивіденда-11%. Ра=1,8(1+0,06)/0,11-0,06=38,18 Якщо ставка дивіденду збільшиться на 15%, то Ра=1,8(1+0,06)/0,15-0,06=21,2
|
|
|
Управління позиковим капіталом.
Капітал -частина фін ресурсів,які призначені для розвитку виробного-торгового процесу, тобто купівлі ресурсів, предметів та засобів праці, робочої сили та інших елементів виробництва.
Позичений К, використовуваний під-вом, характеризує в сукупності об’єм його фін зобов’язань, які можна диференціювати слідуючим чином: 1) довгострокові фін зобов’язання (всі форми функціонуючого запозиченого К зі строком його використання більше 1 року. Основними формами цих зобов’язань є довгострокові кредити банків і довгострокові запозичені кошти, строк погашення яких ще не наступив або не погашені в передбачений строк); 2) короткострокові фін зобов’язання (всі форми залученного запозиченого К зі строком його використання до 1 року. Основними формами є короткострокові кредити банків і короткострокові запозичені кошти, різні форми кредиторської заборгованості під-ва та інші короткострокові фін зобов’язання). На залучення позичкових К впливають об’єктивні фактори, які пов’язані з сезонними коливаннями вир-ва прод-ї, періодом обертання, тривалістю вир-го циклу, нерівномірним формуванням витрат; до необ’єктивних (але і не суб’єктивних) факторів відносяться форми розрахунків, діюча система оподаткування, тимчасові фін ускладнення діяльності під-в.
|
|
|
Позитивність позикового капіталу:1)широкі можливості залучення; 2)збільшення фін потенціалу під-ва при необхідності значного збільшення темпів росту обєма госп-ої д-ті; 3)можливість збільшити приріст рентабельності власного капіталу за рахунок забезпечення розширення рентабельності.
Недоліки позикового капіталу:1)важкість залучення, т к це залежить від рішення кредиторів, яке при опредиленном негативному іміджі під-ва можуть відмовити у видачі кредиту; 2)необхідність предоставлення визначених гарантій або застав на платній основі.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 211; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!