Фактори,які впливають на фінансовий стан підприємства.
аналіз фінансової діяльності підприємства – це сукупність показників, водображаючих наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Він включаеє в себе 3 напрямки:
1.оцінка фін. потреб підприємства; 2.розподіл потоків грошових засобів в залежності від конкретних планов підприємства. Визначення додаткових об”ємів позичаємих фін ресурсів та каналів их отримання, тобто кредити, пошук внутрішних резервів, додатковий випуск акцій та облигацій. 3.забеспечення твердої системи фін. Звітності, яка об”єктивно відображала б процеси та забеспечувала б наглядність в контролі за фін. положенням підприємства.Фін.аналіз це основа для управління фін.підприємства.
Фактори:1, наявність власних оборотних засобів як джерела покриття матеріальних оборотних засобів;2, зміни в кредиторськой заборгованості;3, наявність грошових засобів та швидко реалізуємих ціних бумаг;4, запас джерел власних засобів та співвідношення їх із позиченими кратко- та 5, довгостроковими засобами ;6, маневриність власних засобів ;накопичення зноса;7, реальна вартість основных засобів та майна підприємства;8, обіговість обігових засобів;9, ліквідність оборотных засобів ;10, коефіціенти покриття та чистої виручки;11, оцінка збереженості власних фін.ресурсів, сконцентрированих в уставном, акціонерном або паєвом капиталі;12, фін.результати та їх використання.
Показники оцінки майнового стану підприємства, метолика розрахунків і характерістика.
|
|
|
Кожне підприємство, незалежно від форми власності та видів діяльності, володіє оакремимк капіталом, тобто матеріальнимі цінностями, грошовими средствами, фінансовимі вкладеннями.Капітал –це частина фінансових ресурсів, які служать для озвитку виробничо-торгового процесу, тобто придбання сировини, предметів та засобів праці, робочей сили, та інших елементів виробництва. Розрізняють активний та пасивний капітал капитал:. Активний капітал це то, чим володіє підприємство.Забеспечення підприємства основними фондами – це фактор збільшення ефективності виробництва.Коефіцієнті оновлення = вартість поступівших осн. Віробничіх фондів / вартість осн. віробничіх фондів на кінець періода; коефіціент вибуття =(вартість вибувших ОФ / вартість осн. Віробничіх фондів на початок)*100%; Коефіц.прироста= сума прироста осн. Віробничіх фондів / вортість осн. Віробничіх фондів на початок періода; Коеф.зносу= (сума нарахованого зносу ОФ/первісна вартість ОФ на конкретну дату)*100%;Коеф.гідності=100%-конф.зноса, або сума гідних до використання ОФ / первісна вартість ОФ на конкретну дату. Система коэффициентов:
1. коеф. співвідношення позичкових та власних засобів:КС = позичкові/ власні
|
|
|
2.. коеф. маневрування власних засобів:КМ = СОС/ власних засобів
3. коеф. накопичення амортизації:КА =амортизація/ первісна вартість майна
4. коеф. реальної вартості ОЗ в майнє підприємства:КР =(ОЗ-Амортизація)/знос
5. коеф. Обіговості ОЗ:КО =виручка від реалізації/ середню вартість ОЗ
6.коеф. обіговості матеріальних засобів:КОМ = виручка від реалізації/обіговості матеріальних засобів.
7. середній строк погашення дебіторської заборгованності:ВД =середняя сума средств в розрахунках / виручка від реалізації.
8. коеф. Обіговості засобів в розрахунківах (в дебіторської заборгованності):КД=виручка від реалізації/ засоби в розрахунках.
Стратегія фінансування оборотних активів (СФОА).
Мета СФОА – вибір оптимального рівня і раціон-ої стр-ри оборот-х активів з урахув-м специфіки діяльності кожного підприємства(п/п-ва). Виходячи із мети кожний фін.менеджер повинен розв'’зати завдання:*провести ан-з використ-ня обор-х активів за минулий період;*визначити ризик неплатоспромож-ті покупців, розрах-ти прогнозне значення резерву щодо сумнівних боргів;*вибрати оптимальне співвіднош-ня між грош-ми коштами і вкладен-ми в короткострокові цінні папери;*визначити розмір і стр-ру джерел фінансув-ня обор-х актив-в;*розробити СФОА. СФОА залежить від вибору джерел покриття змінної частини обор-х активів. Виділяють 4моделі СФОА:1)ідеальна модель.Довгострокові пасиви(ДП) встановл-ся на рівні необор-х акт-в(НА), ця модель має вигляд: ДП=НА. ДП вкл-ть: власні кошти(статут.кап-л, додат.кап-л,резерв. кап-л, нерозподілений прибуток) та запозичені(довгострокові кредити банку, інші довгострокові позики). До НА належать: нематер.активи, незаверш.будівництво, осн. засоби, довгострокові фін. інвестиції, довгострок. дебітор. заборгован-ть, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи).У реальному житті модель не застосов-ся тому, що вона ризикована, оскільки за несприятливих умов(коли треба розрах-ти зі всіма кредит-ми одночасно) п/п може опинитися перед необх-тью продажу частини осн-х засобів для покриття поточн.кредит.заборгов-ті. Сутність моделі-ДП встан-ся на рівні НА, а поточні активи- на рівні поточ-х пасивів.Робочий кап-л=0.2)Агресивна модель.ДП є джерелом покриття НА та постійної частини поточ-х активів, тобто їх мінімуму,який необхідний для здійснення господарськ.діяльності.У цьому разі змінна частина поточ.акт-в покрив-ся короткостроковою кредит.заборгованістю.З позиції ліквідності ця стратегія є ризиков-ю, бо в неможливо обмежуватися лише мінімумом поточних активів.Ця модель має вигляд: ДП=НА+ПЧ(постійна частина оборот.активів).Змінна частина обор-х акт-в повністю покрив-ся за рахунок короткострок.заборг-ті. Робочий кап-л=ПЧ.Агресивна політика має такі ознаки;-п/п не ставить яких-небудь обмежень щодо збільшення обор-х акт-в;-п/п накопичує запаси сировини, матер-в, гот.прод., збільшує дебіт.заборг-ть і тимсчасово вільні залишки грош-х коштів на поточ.рахунку в комерційному банку. У рез.цього частка обор-х акт-в у загальному обсязі майна п/п висока(більше 50%), а період їх обертання тривалий(понад 90днів). Агресив.аполітика здатна знизити ризик неплатоспромож-ті, але не може забезпечити високої рентабельності активів.Ознака агресивної політики управління обор-ми активами є також збільшення короткострокової заборг-ті.3)Консервативна модельЗмінна частина поточ.активів покрив-ся ДП.Застос-ся на початкових стадіях діяльності п/п за умови достатньої велич-ни кап-лу власників п/п і доступності довгострокових кредитів для інвестиційного фінансування. У цьому разі немає короткострокової кредиторської заборг-ті, відсутній ризик втрати ліквідності.У господар.д-ті такого не буває, щоб була відсутня кредиторська заборг-ть.Ця модель має такий вигляд: ДП=НА+ПЧ+ЗЧ(змінна частина поточ.акт-в).Довгострокові пасиви (власний кап-л + довгострокові зобов’язання) дорівнює довостроковим активам(НА+ПЧ+ЗЧ). Робочий план =сумі оборот.активів.Консервативна політика забезпечує високу рентабельність активів, але має ризик неплатоспромож-ті ч/з непередбачені зміни ситуації на товар-му і фінанс.ринках.Харектир-ми ознаками її є те, що п/п стримує збільшення поточ-х акет-в і прагне зробити їх мінімальними. У рез.цього питома вага обор-х акт-в у загальній вартості майна незначна(30%), а період їх обороту відносно незначний;а також відсутність або низький рівень короткострокових кредитів банку у загальній валюті банку.У цьому випадку необоротні й оборотні активи покрив-ся власними коштами та довгостроковими зобов’язаннями.4)Компромісна модельЦе найбільш реальна модель.Сутність-НА,ПЧ і приблизно половина ЗЧ поточних акт-в покрив-ся ДП.Робоч.кап-л визнач-яс як різниця між ДП та НА.Ця модель має вигляд:ДП=НА+ПЧ+0,5 ЗЧ.Для компромісної політики управління обор-ми активами характерний середній рівень рентабельності та оборотності обор-х акт-в.Ознака:помірна вага короткостроков-х кредитів банку.Цій моделі упарвління обор-ми акт-ми може відповідати будь-яка модель управління короткостроковими зобов’язаннями.З позиції оптимізації прибутковості і ризику оптимальною є компромісна стратегія фінансування обор-х активів.Ця стратегія оптимально поєднує рівень прибутковості і середній рівень ризику, забезпечує достатньо високий рівень фін.стійкості та платоспроможності п/п. Виходячи з пріоритетності цілей фін-господарської діяльності п/п на окремих стадіях його розвитку оптимальною може стати інша стратегія фінансування.Вибираючи стратегію фінансування, необхідно знайти бажане співвідношення між рівнем рентабельності і використання власного кап-лу та рівнем рентабельності і використання власного капіталу та рівнем ризику зниження фінансової стійкості п/п, яка оцінюється величиною його роб.капіталу.
|
|
|
|
|
|
68. Інструменти статистичного методу розрахунку ризиків.У сучасній практиці корпоратив-х фінансів для кількісної оцінки сукупного ризику та окремих його складових може використовуватися інструменти статистичного методу розрахунку ризиків - сукупність різноманітних статистичних моделей. Використання таких моделей потребує проведення відповідних статистичних розрахунків, складність яких прямо пропорційна величині та повноті інформаційної бази оцінки ризиків п/п, а також залежить від обраної моделі оцінювання ризику. Водночас такі розрахунки можуть бути спрощені шляхом використання персональних комп’ютерів та прикладного забезпечення.Для потріб оцінки ризиків застосовуються спеціалізовані статистичні чи математичні пакети:1) середнє квадратичне відхилення, або дисперсія, очікуваної вел-ни цільового показника:
, де σ-середнє квадратичне відхилення цільового показника Х;
σ2-дисперсія цільового показника Х; Хi- i-те спостереження цільового показника; 
-очікувана величина цільового показника Х(розраховується як математичне очікування абсолютних значень цільових прказників за n попередніх періодів);n-кількість спостережень цільового показника.
2)для кількісного оцінювання ризиків, пов’язаних із активами, що мають активний ринок обігу(наприклад, цінні папери), може використовуватися коефіцієнт β, який виражає кількісну оцінку системного ризику:
, де Rj-очікуване значення дохідності j-го активу; Rm-очікуване значення дохідності ринку; σm2-дисперсія ринкової дохідності. Ідентифікація та оцінка фінансових ризиків у структурі моделі управління ризиками потребує формування відповідної системи прказників, що уможливлювала б як дослідження якісних характеристик фінансових ризиків, так і їх кількісну оцінку. Відтак для розрахунку параметрів сукупного ризику та його складових, у тому числі згаданих показників рівня ризику, а також дослідження та оцінки інших характеристик фінансових ризиків можуть використовуватися такі показники та коефіцієнти:
1)момен К-го порядку відносно фіксованої величини А:
, де М-момент К-го порядку відносно А; Хі-і-те спостереження цільового показника; n-кількість спостережень цільового показника.
2) очікувана величина(математичне очікування як момент i-го порядку відносно нуля) цільового показника(як правило, очікувана доходність або прибутковість активу)розраховується на основі фактичних величин цільового показника за минулі періоди шляхом розрахунку математичного очікування на основі наведеної нижче формули:
, де Хі-і-те спостереження цільового показника; n-кількість спостережень цільового показника.
2)медіана як значення , що відповідає середині ранжованого ряду:
, де мін-мінімальне значення цільового показника в інтервалі, до якого належить медіана; n-кількість спостережень цільового показника;F-кумулятивна частота інтервалу, що предує інтервалу, до якого належить медіана цільового показника;f-частота інтервалу, до якого належить медіан цільового показника.
3) коваріація між окремими господарськими операціями, ризиками або ж факторами їх формування використовується для встановлення причинно-наслідкрвргр зв’язку між окремими об’єктами процесу прийняття управлінських рішень та його кількісної оцінки:
, де covx.y-коваріація між цільовими показниками Х иY;
-очікувана величина цільового показника Х(розраховується як математичне очікування абсолютних значень цільових показників за n попередніх періодів); Хі-абсолютне значення цільового показника Х в і-му періоді; 
-очікувана величина цільового показника Y(розраховується як математичне очікування абсолютних значень цільових показників за n попередніх періодів);Yi-абсолютне значення цільового показника Y в i-му періоді; n-кількість періодів, що аналізується і передують плановому.
4)коефіцієнт кореляції між окремими цільовими показниками, наприклад господарськими операціями, окремими видами ризиків або ж факторами їх формування; коефіцієнт кореляції використовується для встановлення взаємозалежності між цільовими показниками і розраховується за такою формулою:
, де 
-коефіцієнт кореляції між цільовими показниками X та Y; соvx,y-коваріація між цільовими показниками X та Y; 
-середнє квадратичне відхилення для цільового показника Х; 
-середнє квадратичне відхилення для цільового показника Y.
5)стандартизована змінна як змінна Z, середня арифметична якої дорівнює 0, а середнє квадратичне відхилення=1:
, де Хі- і-те спостереження цільового показника; -очікувана величина цільового показника Х(розраховується як математичне очікування абсолютних значень цільових показників за n попередніх періодів); 
-середнє квадратичне відхилення цільового показника
6) функція цільності розподілу ймовірності, яка визначає розподіл ймовірності настання того чи іншого випадку:
.
Отримані результати мають високий рівень статистичної достовірності.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 330; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!