Економічна сутність фінансових ризиків на підприємстві та їх класифікація
Ризик– це імовірність виникнення збитків чи не до отримання доходів у порівнянні з прогнозованим варіантом.
Види підприємницького ризику: 1)виробничий. Можливі причини його виникнення: зниження передбачуваних обсягів виробництва, збільшення матеріальних витрат, сплата підвищених відрахувань і податків. 2)комерційний – це ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг. Причини виникнення: зниження обсягу реалізації, зміна кон'юнктури, підвищення закупівельної ціни, непередбачене зниження обсягу закупівель, втрати товару в процесі обороту, підвищення витрат обороту. 3)фінансовий – це ризик, що виникає в сфері відносин підприємства з банками й іншими фінансовими інститутами.
Аналіз ризику починається з виявлення його джерел і причин.
За джерелами виникнення ризики бувають: а)господарські; б)ризики, пов’язані з особистістю людини; в)ризик, обумовлений природними факторами.
Причини ризику: 1.невизначеність майбутнього 2.непередбачуваність поводження партнера 3.недолік інформації.
Ступінь ризику:
Як припустимий ризик приймають погрозу повної втрати прибутку від того чи іншого проекту.
Критичний ризик – це втрата виручки, коли витрати приходиться відшкодовувати за свій рахунок.
Катастрофічний ризик приводить до банкрутства підприємства чи втрати інвестицій.
Зміст та загальні задачі управління вихідними грошовими потоками
|
|
|
Грошовий потік можна визначити як сукупність послідовно розподілених в часі подій, які пов’язані із відособленим та логічно завершеним фактором зміни власника грошових коштів у зв’язку з виконанням договірних зобов’язань між економічними агентами.
Склад вихідних грошових потоків: 1)оплата рахунків по запасах, послугам, роботам, сплаті штрафів, погашення кредиторської заборгованості; 2)платежі державі: сплата податків, відрахування в цільові державні фонди, сплата штрафів; 3)виплати працівникам: заробітна плата, премії, винагороди, соціальне страхування, матеріальна допомога й ін.; 4)перерахування засобів банкам: погашення кредиту, сплата відсотків, оплата банківських послуг; 5)здійснення інвестицій: фінансові інвестиції, зв'язані з придбанням корпоративних прав, тобто купівля акції, вкладення засобів у статутний капітал інших підприємств, придбання державних і не державних цінних паперів, вкладення грошей на депозитарні рахунки, фінансування капітальних вкладень і наукових досліджень; 6)інші перерахування засобів: орендна плата, благодійні внески і т. д;
Особливості формування вихідних грошових потоків: 1)формування обсягу вихідних потоків; 2)формування потоків у часі; 3)джерела засобів для здійснення вихідних грошових потоків; 4)вплив вихідних грошових потоків на поточне фінансовий стан і кінцеві результати фінансової діяльності.
|
|
|
Формування обсягу вихідних грошових потоків: 1.Залежить від підприємства: обсяг виробничо – господарської діяльності й ефективності господарювання; 2.Залежить від політики держави: платежі державі фінансові інвестиції, перерахування засобів банкам.
Формування вихідних грошових потоків у часі: а)здійснюється в міру виникнення потреб; б)терміни здійснення платежів фіксуються нормативними актами; в)час перерахування засобів: формування потоку встановлюється самим підприємством.
Джерела засобів для здійснення витрат: 1)оборотні кошти: власні, позикові. 2)виручка від реалізації.
Формування вихідних грошових потоків впливає на: 1)платоспроможність підприємства; 2)кінцеві результати роботи, тобто формування прибутку.
Загальні задачі керування вихідними грошовими потоками: 1)оптимальне визначення абсолютного обсягу вихідних грошових потоків і можливе їхнє скорочення;2)здійснення платежів у встановлений термін; 3)забезпечення стійкої платоспроможності підприємства і збільшення обсягу прибутку.
|
|
|
Управління формуванням цін на продукцію і їх вплив на формування прибутку
Поряд із вказаними факторами формування ринкового попиту на продукцію підприємства, обсяги її реалізації безпосередньо залежать і від цінової політики, оскільки ціни на продукцію є важливим чинником формування ринкового попиту.
Цінова політика суб’єкта господарювання – невід’ємний елемент моделі управління його прибутком, що визначає особливості формування доходів такого підприємства. Загалом під ціновою політикою суб’єкта господарювання необхідно розуміти процедуру обґрунтування масштабу цін на його продукцію та критерії застосування щодо конкретних категорій покупців. Відповідно, цінова політика може виконувати такі функції: 1)масштаб цін використовується як індикатор для фінансового планування, зокрема планування грошових потоків підприємства для розрахунку планового бюджету грошових потоків та планування ліквідності; 2)формування конкурентної позиції підприємства на ринку його продукції; 3)сприяння скороченню терміну інкасації дебіторської заборгованості.
Важливим елементом цінової політики підприємства в моделі управління прибутком є визначення ціни продукції суб’єкта господарювання. Для потреб управління прибутком використовують сукупність показників, що характеризують та визначають абсолютну величину ціни продукції суб’єкта господарювання, у тому числі: 1)собівартість одиниці продукції: а)величина умовно-змінних витрат на одиницю продукції; б)величина умовно-постійних витрат на одиницю продукції; 2)прибуток на одиницю продукції; 3)ціна виробника одиниці продукції; 4)відпускна ціна одиниці продукції.
|
|
|
Ціна виробника продукції підприємства є показником, на основі якого визначається грошовий потік, кошти від якого нараховують у повне розпорядження суб’єкта господарювання. Величина цих коштів визначається множенням ціни виробника одиниці продукції на обсяг реалізації у натуральному виразі. За рахунок такого грошового потоку підприємство покриває витрати, пов’язані з виготовленням і реалізацією продукції, та формує прибуток: P`=C+I де P` - ціна виробника одиниці продукції підприємства; C – собівартість одиниці продукції підприємства; I – прибуток підприємства з одиниці продукції.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!