Організація діяльності з соціальної відповідальності



Організація діяльності з соціальної відповідальності передбачає нормативно-правове забезпечення на 4 рівнях:

1) міжнародний

2) рівень України

3) рівень регіону

4) на рівні підприємств

Ключовою проблемою регулювання соціальної відповідальності є саме впровадження та виконання вимог чинного законодавства

Нормативно-правове забезпечення соціальної відповідальності в Україні:

Соціально-трудова сфера (КУ, КЗпП, ГК, ЗУ «про охорону праці», ЗУ «Про відпустки»)

Інформування та реклама (ЗУ «Про екологічний аудит», ЗУ «Про охорону навколишнього середовища»)

Права людини (міжнародні документи з захисту прав людини)

Навколишнє середовище (ЗУ «Про навколишнє середовище»)

Нормативно-правове забезпечення на рівні підприємства

Стратегія соціальної відповідальності (стратегія соціального розвитку)

Не фінансовий звіт (не фінансова звітність)

Нормативно-правове забезпечення на міжнародному рівні

Стандарти соціального та етичного менеджменту (SA 8000, ISO 26000 взаємовідносини роботодавців та робітників)

Станадарт TheGlobalReporting

 

 

Права людини і трудові практики як предмет соціальної відповідальності

Основні права людини – певні можливості людини, котрі необхідні для її існування та розвитку в конкретно-історичних умовах.

Права людини - поважне ставлення до всіх осіб, незалежно від їх особистих характеристик, просто тому, що вони люди. (стандарт ISO 26000)

 

10 грудня 1948 р. Генеральна асамблея ООН прийняла загальну декларацію прав людини, яка складається з 30 статей.

Міжнародний біль про права включає:

-загальну декларацію прав людини (1948р)

-Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966р)

-міжнародний пакт про про громадські та політичні права (1966р)

Ратифікація цих пактів в Укарїні відбулася в 1973 році

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права має 3 групи:

-право на працю а справедливих та сприятливих умовах

-право на соціальний захист, достатній життєвий рівень і на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я

- право на освіту та користування здобутками свободи в галузі культури і результатів наукового прогресу.

 

 

13. Стандарти МОП і принципи Глобального Договору у сфері праці.
Глобальний Договір є повністю добровільною ініціативою, що дає унікальну можливість приєднання до мережі лідуючих компаній світу. До того ж, Глобальний Договір надає чудову можливість для обміну досвідом та гарних бізнес-практик у соціальній сфері та сфері охоронинавколишнього середовища. Таким чином, утворюється нове бізнес середовище, що не порушуючи принципів конкуренції, впроваджує принципи соціальної відповідальності не тільки на національному, а й на регіональному та глобальному рівнях.

За допомогою такої сили, як колективні дії, Глобальний Договір сприяє концепції соціальної відповідальності бізнесу та участі ділових кіл у вирішенні проблем глобалізації. Приватний сектор разом з іншими соціальними учасниками може відіграти суттєву роль у реалізації бачення Генерального Секретаря сталої та всеохоплюючої економіки.

Глобальний Договір є добровільною ініціативою корпоративного громадянства, що має 2 цілі:

1. Просування та впровадження десяти принципів Глобального Договору у бізнес
діяльність в усьому світі

2. Налагодження партнерства заради підтримки цілей ООН

Глобальний Договір не є кодексом поведінки. Він надає нового вигляду корпоративному громадянству, створюючи платформу на основі загальновизнаних принципів для сприяння новим ініціативам та співробітництву з громадськими та іншими організаціями.

10 принципів Глобального Договору користуються всезагальною підтримкою та походять з наступних документів:

• Загальної Декларації прав людини;

• Декларації Міжнародної організації праці щодо основних принципів та прав у сфері-
праці;

• Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього середовища та розвитку;

• Конвенції ООН з протидії корупції.

Принцип 1:Ділові кола мають поважати та дотримуватись підходу щодо захисту міжнародно-визнаних прав людини;

Принцип2: Ділові кола не повинні брати участь у порушенні прав людини.

Принцип 3:Ділові кола мають підтримувати принцип свободи асоціацій та визнавати право на колективний договір;

Принцип 4:Ділові кола мають підтримувати ліквідацію усіх форм примусової та зобов'язувальної праці;

Принцип 5:Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дитячої праці;

Принцип 6:Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дискримінації прийому на роботу та в професійній діяльності.

Принцип7: Ділові кола мають підтримувати обережний підхід до екологічних завдань;

Принцип 8:Ділові кола мають реалізовувати ініціативи щодо підтримки посилення екологічної відповідальності;

Принцип 9:Ділові кола мають заохочувати розроблення та розповсюдження екологічно безпечних технологій;

Принцип 10:Ділові кола мають боротися проти усіх видів корупції, включаючи здирництво та хабарництво.

14 .Формування складової корпоративної соціальної відповідальності у відносинах з споживачами.
Багато підприємств прирівнюють КСВ у відносинах із споживачами до марке­тингової орієнтації організації. Забігаючи наперед, зазначимо» що завдання в цих сферах (КСВ та маркетинг) е доволі часто дотичними, проте не тільки не ідентичними, а й суперечливими.

Концепції взаємин підприємств-виробників із споживачами з початку XX сто­ліття суттєво ев ол юці о ну вал и.

На початку XX століття активно використовувалась концепція вдосконалення виробництва. Основною потребою споживача на той час підприємства бачили бажання купувати продукцію за найнижчою ціною. Тому всі зусилля спрямову­вались на здешевлення виробництва та побудову взаємин із споживачами на основі привабливої ціни.

Незважаючи на важливість дійового фактора для споживач», уже в 30-ті роки XX століття багато підприємств почали робити акцент на якості продукти. Вони розуміли, що дешевий товар асоціюється з низькою якістю. Тому у відносинах із споживачами стала переважати концепція вдосконалення товару.

Пріоритет поліпшених властивостей товару у відносинах із споживачем мав свої істотні Недоліки. Багато підприємств починали настільки захоплюватися процесом удосконалення, що забували про те, що ці вдосконалення мають відпо­відати потребам споживачів.

Концепція соціально-етичної діяльності виникла наприкінці XX століття, коли людство почало відчувати нестачу природних ресурсів та загострення інших глобальних проблем. Концепція соціально-етичної діяльності базується на до­триманні пріоритету потреб споживачів з одночасним урахуванням загально­людських принципів. Завдання корпоративної соціальної відповідальності щодо форму­вання взаємин із споживачами:

• дотримання вимог споживачів та пріоритет їхніх потреб;

• безпечність товарі» (послуг, робіт); ,

• надання інформації про товари і технологію їх виготовлення;

• право вибору покупцем товарів (послуг, робіт);

• спонсорування освітніх програм безпечного використання продукції;

• поліпшення пакування і маркування;

• підвищення споживчої цінності продуктів.

Ці ключові завдання КС В можуть бути деталізовані залежно від ринку та його специфіки, але так чи інакше саме ці завдання є основою для формування кор­поративної соціальної відповідальності у відносинах зі споживачами. Усі пере­лічені завдання реалізуються і в рамках функцій маркетингу»

Як бачимо, корпоративна соціальна відповідальність формує взаємини із спо­живачем із позиції соціальної сфери, де економічна доцільність є вторинним досягненням, а не першочерговим пріоритетом.

15. Якість продукції (стандарт ISO 9000).
ISO 9000
— серія стандартів ISO, які застосовуються при створенні та удосконаленні систем менеджменту якості організацій.

Стандарти ISO серії 9000 були розроблені технічним комітетом ISO/TK 176 в результаті узагальнення накопиченого національного досвіду різних країн щодо розроблення, впровадження та функціонування систем якості. Комітет керувався попередніми розробками Британського інституту стандартів, що знайшли своє відображення в Британському стандарті BS 5750.

Стандарти серії ISO 9000, прийняті більш ніж 90 країнами світу в якості національних, застосовні до будь-яким підприємствам, незалежно від їх розміру, форм власності та сфери діяльності.

Мета серії стандартів ISO 9000 — стабільне функціонування документованої системи менеджменту якості підприємства-постачальника. Вихідна спрямованість стандартів серії ISO 9000 спрямована на відносини між компаніями у формі споживач/постачальник. З прийняттям у 2000 році черговий версії стандартів ISO серії 9000 більша увага стала приділятися здібностям організації задовольняти вимоги всіх зацікавлених сторін: власників, співробітників, суспільства, споживачів, постачальників. ISO 9004 робить акцент на досягнення сталого успіху.

Значення серії 9000: Стандарти допомагають підприємствам формалізувати їх систему менеджменту, вводячи, зокрема, такі системоутворюючі поняття, як внутрішній аудит, процесний підхід, коригувальні та запобіжні дії.

Стандарт ISO 9000 є фундаментальним, прийняті в ньому терміни і визначення використовуються у всіх стандартах серії 9000. Цей стандарт закладає основу для розуміння базових елементів системи менеджменту якості згідно зі стандартами ISO.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 388; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!