Публічна власність на природні ресурси.
Самостійної та новою формою публічної власності на природні ресурси є право комунальної власності, тобто право власності територіальних громад.
У комунальній власності перебувають усі землі та ліси в межах населених пунктів, крім земель та лісів, що перебувають у державній або приватній власності, земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти комунальної власності, і інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності у встановленому законом порядку.
Право приватної власності на природні ресурси.
раво приватної власності на природні ресурси та комплекси являє собою правовий інститут, що закріплює власність громадян та юридичних осіб. Суб'єктами права приватної власності на природні ресурси можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи, утому числі іноземні, іноземні держави. Не можуть бути суб'єктами права приватної власності на природні ресурси підприємства, установи та організації державної або комунальної форми власності.
Об'єктом права приватної власності є земельні ділянки, тобто частини земної поверхні з установленими метою використання, розміром, межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Поняття, зміст, та види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
Підтвердженням пріоритетності екологічних інтересів суспільства є встановлення в Україні Дня довкілля, який згідно з Указом Президента від 6 серпня 1998 року проводиться щороку в третю суботу квітня. Мета цього заходу полягає в здійсненні комплексу заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, озеленення і благоустрій населених пунктів, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних природних об'єктів, поширення екологічних знань, активізацію державного та громадського контролю за додержанням екологічного законодавства.
|
|
|
Система та повноваження органів державного управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
|
|
|
Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів
В Україні національну екологічну політику окреслено в “Основних напрямах державної політики України у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затвердженої постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР.
Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до екологічної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення таких питань, як:
- затвердження цільових місцевих екологічних програм;
- затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, у тому числі на природоохоронні заходи;
- встановлення місцевих податків і зборів, у тому числі екологічних, та розмірів їх ставок у межах, визначених законом;
- нагромадження позабюджетних цільових, у тому числі екологічних, коштів;
- затвердження положень про ці кошти;
- прийняття рішень про надання місцевих позик, у тому числі екологічних;
- прийняття рішень про надання пільг відповідно до чинного законодавства, у тому числі екологічного, щодо місцевих податків і зборів;
- затвердження відповідно до законодавства ставок земельного податку, розмірів.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 273; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!