Правила оформлення контрольної роботи
Контрольна робота оформляється згідно з вимогами, що ставляться до оформлення текстових документів: ГОСТ 2.105-79 "Общие требования к текстовым документам" та ГОСТ 2106-68 "Текстовые документы".
Вона має бути віддрукована чи написана розбірливо чорнилом (чорним, фіолетовим або синім) на одній стороні аркуша формату А4 (210x297 мм), а при необхідності схеми, рисунки і таблиці допускається виконувати й на аркушах інших форматів, передбачених ГОСТом 2.301-68 "Формати". Аркуші повинні мати рамку й основний надпис згідно з ГОСТ2.104-68 "Основные надписи" (Додаток Б). Відстань від лівої сторони рамки до початку рядків повинна бути 5...7 мм, від кінця рядків до правої сторони рамки - 5...З мм. Відстань від верхньої сторони рамки чи основного надпису до верхнього чи нижнього рядка тексту має бути 10... 15 мм.
Незначні помилки у написанні тексту та графічні неточності, виявлені при оформленні пояснювальної записки, допускається виправляти шляхом підчищення або зафарбовування спеціальною білою фарбою з наступним нанесенням на цьому ж місці виправленого тексту чи графіки. При цьому пошкодження аркушів та сліди помарок не допускаються.
На першій (заголовній), а при необхідності й на наступних сторінках розміщують зміст. Він повинен мати номери і найменування розділів та підрозділів із зазначенням номерів сторінок.
Матеріал контрольної має бути чітко викладений у логічній послідовності за розділами, які повинні мати порядкові номери у межах всієї записки, позначені арабськими цифрами з крапкою. Розділи можуть бути розбиті на підрозділи, пункти чи підпункти і мати відповідну нумерацію у межах кожного розділу, підрозділу чи пункту, наприклад: 1.2.1; 1.2.2 і т.д.
|
|
|
Найменування розділів записують великими літерами у вигляді заголовків, розташованих симетрично рамці. Крапку після позначення розділів, пунктів, підпунктів арабськими цифрами не ставлять. У кінці найменування розділу крапка також не ставиться. Підкреслення та переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо найменування розділу складається із двох речень, то їх необхідно розділити крапкою. Для виділення заголовків рекомендується між ними і текстом залишати вільне місце розміром 15 мм.
Найменування підрозділів, пунктів чи підпунктів записують із нового абзацу малими літерами (за винятком першої великої). У кінці найменування підрозділів, пунктів чи підпунктів крапка не ставиться.
При викладенні розрахунків, довідкових даних і т.п. необхідно посилатись на літературні джерела (указуються в квадратних дужках із зазначенням їх порядкових номерів у списку літератури та сторінок, номерів формул чи таблиць у довідкових посібниках).
|
|
|
Усі формули, якщо їх у тексті більше від однієї, необхідно нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер ставлять із правої сторони аркуша на рівні формули. Посилання у тексті на порядковий номер формули дають у дужках, наприклад: "у формулі (1.1)".
Одиниця фізичної величини одного й того ж параметра у межах усієї записки повинна бути постійною. Позначення одиниць фізичних величин записують тільки при числових значеннях та пишуть без крапки, наприклад: 500 м, 400 кН, 1300 шт і т.д. Числові значення величин підставляються у формули, а потім без проміжних обчислень записується кінцевий результат. Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, мають бути наведені безпосередньо під формулою, якщо вони у тексті не зустрічалися раніше. Значення кожного символу дають із нового рядка у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Перший рядок розшифрування повинен починатися із слова "де" без двокрапки після нього.
Приклад запису формули:
1.1 Визначення числа подвійних ходів поршня двохциліндрового бурового насоса подвійної дії.
|
|
|
, об/хв, (1.1)
де, n - число подвійних ходів поршня, об/хв;
Qф - фактична продуктивність одноциліндрового поршневого насоса, к/с;
S – довжина ходу поршня, мм;
D - діаметр циліндрової втулки, мм;
d - діаметр штока насоса, мм;
Ілюстративний матеріал
Текст розрахунково-пояснювальної записки може супроводжуватися ілюстраціями у вигляді електричних, гідравлічних чи кінематичних схем, рисунків, графіків тощо.
Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту Не слід у тексті наводити графіки, номограми та інший графічний матеріал із технічної літератури, який служить тільки для визначення розрахункових параметрів. Ілюстрації можуть бути розташовані за текстом викладеного матеріалу, у його кінці чи подані в додатках. Ілюстрації повинні бути виконані згідно з вимогами ЄСКД.
Усі ілюстрації (схеми, графіки тощо) називаються рисунками і, якщо їх у тексті більше однієї, нумеруються у межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад: Рисунок 1.1, Рисунок 1.2. Посилання на них у тексті дають так "…на рисунку 1.1 представлено… " чи " деталь (рисунок 1.2)". Якщо ілюстрацій не багато, то допустима їх наскрізна нумерація у межах усього тексту.
|
|
|
Кожний рисунок повинен супроводжуватися змістовним підписом, розташованим під ілюстрацією (під рисунковим текстом). Якщо у тексті документа є посилання на складові частини виробу, то на ілюстрації повинні бути вказані номери позицій цих частин, а на кінематичних та електричних схемах - позиційні позначення, установлені для схем даного типу. При посиланні у тексті на окремі елементи деталей (буртики, отвори, канавки і т.п.) їх можна позначати літерами українського чи латинського алфавіту. Вказані дані наносять згідно з вимогами ГОСТ 2.109-73 "Основные требования к чертежам".
Наприклад: ( Рисунок 1)
Рисунок 1 – Кінематична схема приводу лебідки та ротора
Рисунок 2 – Гак буровий:
1 – гак пластинчатий; 2 – гніздо; 3 – стержень; 4 – вісь;
5 – упор;6 – пружина; 7 – ствол; 8 – корпус; 9 – штроп.
Таблиці
Над лівим верхнім кутом таблиці розміщують надпис "Таблиця .. " із зазначенням номера, наприклад: "Таблиця 2.2". Позначення таблиці складається із номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою. Таблиці нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Допустима наскрізна нумерація таблиць у межах текстового документа. Якщо у документі тільки одна таблиця, то вона не нумерується і слово "Таблиця" не пишеться. Кожна таблиця може мати заголовок, який розміщують над таблицею, після номера таблиці через дефіс. Заголовок повинен бути коротким і відображати зміст таблиці. У кінці заголовку крапку не ставлять. Заголовок пишуть прописними буквами, крім першої заголовної. При переносі таблиці на наступну сторінку над її продовженням пишуть "Продовження таблиці. " і вказують її номер. При цьому заголовок указується тільки над її першою частиною.
Нижче наведено приклад оформлення таблиці під номером 4.2 у текстовому документі.
Таблиця 5.2 - Основні параметри та технічні характеристики БУ 2500/160
| № п\п | Параметри | Ззначення |
| 1. | Допустиме навантаження на гаку, кН | 160 |
| 2. | Умовна глибина буріння, м | 2500 |
| 3. | Розрахункова потужність на приведеному валу лебідки, кВт | 560 |
| 4. | Буровий насос | Р560-Ш8 |
| 5. | Кількість бурових насосів | 2 |
| 6. | Максимальне навантаження на стіл ротора, кН. | 250 |
| 7. | Вертлюг | ШВ15-250 |
| 8. | Максимальне навантаження, кН | 2500 |
| 9. | Вишка | СБ-01-01 |
| 10. | Корисна висота вишки, м | 42,2 |
| 11. | Вантажездатність вишки, кН | 1850 |
| 12. | Кронблок | КБ5-185Бр |
| 13. | Талевий блок | ТБК4-140Бр |
| 14. | Дизель | ДЭА-100 |
| 15. | Сумарна потужність приводу | 1200 |
| 16. | Механізми АСП | Не використовуємо |
| 17. | Оснастка талевої системи | 4  5
|
| 18. | Лебідка | ЛБ-750Бр |
| 19. | Діаметр канату, мм | 28 |
| 20. | Вага рухомого обладнання талевої системи, кН | 81,7 |
Додатки
Додатки оформляють як продовження тексту пояснювальної записки на наступних його аркушах, розташовуючи у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний такий додаток має починатися з нової сторінки Додатки повинні мати спільну з рештою тексту наскрізну нумерацію аркушів
Додаток повинен мати заголовок, написаний угорі симетрично відносно тексту сторінки. По середині рядка заголовком малими літерами з першої великої повинно бути написано слово "Додаток _" і велика літера, що позначає додаток. Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б тощо. Допускається позначення додатків літерами латинського алфавіту за винятком літер І, О. Один додаток позначається як додаток А.
Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускається оформляти додатки на аркушах інших форматів, наприклад: АЗ; А4хЗ, А4х4;А2 і А1 та ін.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 208; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!