Вірш про Гаму (із оповідання студентки Олени П.)



Біля ставу, на узліссі Позбирались ноти різні І всі пісеньки співали Весело й гарно грали. В країні «Музика» живуть І всі їх нотками там звуть Тривалість також поруч є І ключ скрипковий, нотний стан Усе ти знайдеш завжди там. До, Ре, Мі, Фа, Соль, Ля, Сі Знають ноти ці усі. І живуть вони в державі І всі ходять ніби пави. Втому нашу всю знімають У цій державі є усе, Що нам потрібно, діти. Адже без музики нам важко І не можна в світі жити!!!

 

 

На музичних інструментах (наприклад, ксилофонах) ноти позначають скорочено латинськими буквами: До – С; Ре – D; Мі – E; Фа – F; Соль – G; Ля – A; Сі – H; (Сі бемоль – B).

 С   D…

Завдання:підпиши нотки латинськими буквами

Записують нотки на нотоносець – п’ять лінійок, в нотний зошит. Попереду стоїть скрипковий ключ або Басовий – це два брати. Один «відкриває музику» для високого регістру, другий – для низького.

Звуки мають різну висоту, й дуже схожі за регістром на голоси тварин.

Ось, дивіться.

Музичні звуки мають такі характеристики:

ТЕМБР – окраска звучання (м’який, густий, соковитий);

ГУЧНІСТЬ (голосно/тихо)

ВИСОТА (низькі й високі),

ТРИВАЛІСТЬ (довгі й короткі)

Запитання: чий голос нижчий мамин чи голос тата? Пташки чи вовка? Кошенят або Кішки? Слона або комахи? Ведмедя або півника?

                                    

        

ЯКІ БУВАЮТЬ ЗВУКИ?

ЗВУКИ  МУЗИЧНІ Й  НЕМУЗИЧНІ:

 

                                              

ГРА  «ЯКІ ВОНИ – ЗВУКИ МУЗИКИ»

 Розглянь малюнки. Познач музичні звуки зеленою стрілкою, немузичні (шумові) – червоною; підпишіть їх.

 

                          

                                 

 

 

ЗНАКИ АЛЬТЕРАЦІЇ

 Дієз – підвищує 0,5 тона.  Бемоль  – понижає звук на 0,5 тона.

   

 На фортепіано це просто побачити: білі клавіши мають сусідів – чорні. Якщо біла нотка, то вона чиста (без знаків альтерації), а як побачиш діез, то треба піднятись вище на один крок на чорну (або білу, де відсутня сусідка чорна) сусідку-нотку. Якщо побачиш бемоль, треба спуститись на один крок (він тона) вниз. Дивись:

 

 

  До        ФА                          Сі

 

 

ГРА «ВЕСЕЛІ НОТКИ»

Матеріал:нотний стан, силуети нот.

ХІД ГРИ: Вихователь:

Нотки з пісень повтікали,

їх неправильно проспівали.

Треба їх назад привести,

 Пісню гарну завести.

Кожна нотка щось позначає

тому місце своє знає.

Місце кожній ти знайдеш,

Пісню дзвінко заведеш!

Діти по черзі ставлять нотки на нотний стан. Коли діти заповнять нотний стан, вийде мажорний звукоряд — гама до-мажор. Діти можуть проспівати — вийде поспівочка.

ГРА «ВИСОКІ ТА НИЗЬКІ ЗВУКИ»

Матеріал: ксилофон (металофон), силуети пташок блакитного та коричневого кольору.

ХІД ГРИ

Ви х о в а т е л ь

Пропоную вам, малята У веселу гру пограти. Будем танцювать, співати, Із пташками всі кружляти.

В и х о в а т е л ь роздає пташок блакитного та коричневого кольорів.

Тепер ви — пташки, Коричневі й сині. Пташки по небу кружляють, Друзів до себе скликають. Раз, два, три, Пташко, до мене лети!

Діти вільно кружляють залою, а вихователь грає на ксилофоні (металофоні). На низькі звуки летять коричневі пташки, а як звучать високі — блакитні.

ТРИ СЕКРЕТИ МУЗИКИ

Секрет перший

Що це за секрет? Ноти-звуки, наслідуючи одна одну, як у фразі слова, створюють мелодію, іноді кажуть «мелодична лінія», «мелодичний малюнок». Ось, подивись: на "портрет" Лебедя з "Карнавала тварин" Каміля Сен-Санса.

Цей вигин ліній може нагадувати лебедя, як вважаєш?

  Мелодія – душа музики. Живе вона в кожному музичному творі – в простій пісеньці й великій симфонії. Слово «МЕЛОДІЯ» в перекладі з давньогрецької мови означає пісня, наспів. У мелодії бувають різні характери: весела, тоді називають її МАЖОРНА, або сумна, тоді називають її МІНОРНА. Мелодії можуть бути тихими або голосними, бистрими або повільними. Коли лунає вокальна музика, часто співака підтримує музичний супровід – акомпанемент. Він, мов слуги королеви, супроводжує мелодію усюди.

Завдання прослухайте музику на диску,

 зверни увагу на її настрій, темп, супровід.

 

Секрет другий

 Другий секрет тобі вже відомий, якщо ти прочитав казочку «Із чого створена музика». Дай відповідь, як звали Фею, яка помирила ноток? Чому вона їх навчила?

Слово «ГАРМОНІЯ» в перекладі з давньогрецької мови означає співзвучча, відповідність частин цілому. Основне значення гармонії – сприяти повному вираженню змісту мелодії (при супроводі її акомпанементом).

 

Секрет третій

Цей секрет прихований у віршах, так само, як і в музиці.

Ось спробуй поплескати в долоньки:    У лісі, лісі темному,     Де ходить хитрий лис     Росла собі ялиночка     І зайка з нею ріс. А тепер спробуй поплескати такі рядки: У темному, темному лісі Хитрий лис, де ходить Ялиночка собі росла З нею ріс і зайка

    у другому варіанті не виходить ритмічно поплескати, а чому? порушився певний порядок – РИТМ. І пісенька/ віршик вже так не звучить! Ритм – теж грецьке слово, воно означає рух.

    Мелодія не може жити без руху, без ритму. А організує все це МЕТР. Він упорядковує сильні та слабкі долі. Під одну музику дуже добре крокувати, таку музику називають маршем. Під іншу – дуже приємно кружляти – це вальс. А під третю – гарно пострибати – полька. Відрізняються вони не лише темпом, мелодією, а й ритмом. Вальс можна порахувати: «раз, два, три» (так виражають метр – три чверті – 3/4), він притаманний усім вальсам. Польку порахують на «раз-два» (розмір – дві чверті 2/4), а марш – на «раз-два, три-чотри» (розмір чотири чверті –4/4).

    Ми відкрили важливі таємниці. Пошукаємо їх тепер у звучанні музики.

Завдання: Прослухайте музику з «Дитячого альбому»

 П.І. Чайковського, поплескай , помаршируй та потанцюй!

КОМПЛЕКС МУЗИКАЛЬНОСТІ

Комплекс музикальності являє собою комплекс специфічних музичних здібностей. Педагогічний словник дає таке визначення: «музичні здібності – індивідуально-психологічні особливості особистості, до яких належать слухова чутливість, що зумовлює аналіз природних, мовленнєвих чи музичних звуків, і емоційна реакція на них. Психологи зараховують до музичних здібностей ладове почуття – здатність переживати відношення між звуками як форму і зміст; музично-слухові уявлення – здатність прослуховувати «розумом» раніше сприйняту музику як основу для музичної уяви, формування музичного образу і розвитку музичного мислення; музично-ритмічне почуття – здатність сприймати, переживати, точно відтворювати й створювати нові ритмопоєднання. Виокремлюють музичну пам’ять, яка нагромаджує музичні враження та слуховий досід і зумовлює музичне мислення – інструментальне, вокальне.

    Л.А. Баренбойм стверджував, що основні здібності – звуковисотний слух і ритм. Звуковисотний слух включає мелодійний, гармонійний і поліфонічний слух. Мелодійний слух – це здатність сприймати, запам’ятовувати й по слуху відтворювати мелодію. Він виявляється у дітей дуже рано. Гармонійний і поліфонічний слух розвивається значно пізніше.

Крім цього, існує абсолютний, а також відносний слух, який має особливе значення й піддається розвитку майже безмежно.

До складу комплексу музикальності входить і внутрішній слух. Якщо у вузькому значенні слова він розуміється як здатність представити собі ритмічну або мелодійну сторону твору, то в широкому значенні – це здатність внутрішньо чути весь твір.

Найбільш розгорнена характеристика музичних здібностей дана психологом Б.М. Тепловим. Головна ознака музичності за Б.М. Тепловим – здатність емоційно відзиватися на музику, співпереживати. Б.М. Теплов виділяє три основні музичні здібності: 1) здатність емоційного переживання й розрізнення функцій ладів – відчуття ладу; 2) здатність довільного користування слуховими уявленнями, що відображають рух мелодії; 3) здатність активного (рухового) переживання музики, відчуття емоційної виразності її ритму, його точного відтворення – ритмічне відчуття.

За Б.М. Тепловим, музикальність – це комплекс різноманітних здібностей, необхідних для будь-якої музичної діяльності, причому можуть успішно формуватися і окремі її види. Наприклад, займаючись ритмікою, діти значно краще вправляються у вдосконаленні відчуття ритму, а правильно організовані заняття співом завжди ведуть до розвитку звуковисотного слуху, відчуття ладу.

Окремі здібності доповнюють або компенсують одна одну; одні з них стають основними, ведучими, інші, вступаючи в контакт, виявляються вже по-новому.

Про музичність у дитини говорять інтерес до музики й достатньо розвинутий слух. Доказом служить дуже ранній вияв цих здібностей в поведінці дітей. Вже в перші місяці життя танцювальний наспів викликає у малюка веселий сміх, пожвавлення, виразну міміку, а некваплива, колискова пісня поступово заспокоює його.

Також рано виявляється і музичний слух. За даними вчених (М.Н. Борісової і І.Н. Нечаєвой), малюки вже на третьому місяці життя правильно реагують і відрізняють крайні звуки інтервалу октави, а до семи місяців багато хто здатний розрізнити тон і півтону.

Відчуття ладу й ритму у дітей через вікові психічні особливості виявляється не в рівному ступені. Їх емоційний відгук на забарвлення музики тривалий час має лише загальний характер. Пізніше виявляється уміння розрізняти мажор і мінор.

Провідні компоненти музикальності
Провідні компоненти музикальності (за Б.Тепловим)

 

 

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 215; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!