В ЧОМУ ЦІННІСТЬ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА?

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Nbsp;

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Криворізький національний університет

Криворізький педагогічний інститут

Кафедра дошкільної освіти

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРОГРАМИ «МЕТОДИКА МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ»

(ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ ДНЗ З/В)

М. Кривий Ріг

2012

УДК 373.2.011.3-51:78(07)

ББК 74.100.5: 85.31

Б 43

Методичні рекомендації до програми «Методика музичного виховання» (для вихователів ДНЗ з/в) / Розробник Бєлікова Олена Аркадіївна – Кривий Ріг: ДВНЗ «КНУ» КПІ, 2012. – 38 с.

Шановні вихователі, цей матеріал підготовлений для тих, хто не знає нотної грамоти, хто не ходив до музичної школи, не співає та не дуже розуміє музику. Проте, симпатизує музиці, і усвідомлюючи особливу роль педагога у процесі виховання особистості дитини, спрямовує свою професійну підготовку до осягнення музичного мистецтва та методів музичного виховання. Окрім теоретичного матеріалу, тут підібрані цікаві для дітей та зрозумілі для вас музичні вправи, ігри, загадки, які доцільно використовувати в практиці музичного виховання дітей без допомоги музичного керівника. Вони принесуть вам глибоке задоволення від музичної діяльності.

Розробник: Бєлікова О.А. – асистент кафедри дошкільної освіти КНУ.

Рецензенти: Бєлікова В. В. – кандидат музикознавства, доцент кафедри музикознавства, інструментальної та хореографічної підготовки КНУ, «Заслужений працівник культури України» ;

Ракитянська Л. М. – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри

методики музичного виховання, співу та хорового диригування КНУ;

Любар Р. О. – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри методики музичного виховання, співу та хорового диригування КНУ.

Затверджено і рекомендовано до друку кафедрою дошкільної освіти Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 16 від 16.01.2012р.),

©ДВНЗ «КНУ» КПІ, 2012

ЗМІСТ

1. Пояснювальна записка____________________________________________4

2. Вступ___________________________________________________________5

3. В чому цінність музичного мистецтва? ______________________________5

4. «Культура» й музичне виховання___________________________________6

5. З чого створена музика____________________________________________7

6. Гра «Музичні кола»______________________________________________9

7. Які бувають звуки?______________________________________________11

8. Гра «Які вони – звуки музики?»___________________________________11

9. Знаки алтерації_________________________________________________12

10. Гра «Веселі нотки»_____________________________________________13

11. Гра «Високі та низькі звуки»_____________________________________13

12. Три секрети музики_____________________________________________14

13. Комплекс музикальності_________________________________________15

14. Методи й прийоми музичного виховання___________________________17

15. Гра «Музична прогулянка»_______________________________________18

16. Вправа «Диригент»_____________________________________________18

17. Слухання та сприйняття як вид музичної діяльності__________________19

18. Музика для дітей (рекомендований інструментальний репертуар)______19

19. Цікаві факти___________________________________________________20

20. Гра «Про що нам розповідає музика»______________________________20

21. Деякі ритмічні вправи за методикою Крала Орфа____________________21

22. Вправа «Запитання – відповідь»___________________________________24

23. Вправа «Ритмічні варіації або ритмізація»__________________________24

24. Тексти до ритмічних та мелодійних вправ__________________________25

25. Авторська система Е. Ж. Далькроза у розвитку музичних здібностей дітей__________________________________________________________25

26. Декілька прикладів вправ, ігор з використанням методики Е. Ж. Далькроза_________________________________________________27

27. Веселі Загадки__________________________________________________29

28. Музична терапія та її вплив на розвиток та виховання особистості дошкільника____________________________________________________29

29. Література______________________________________________________37

30. Зміст аудіодиску з музичним репертуаром до кожної гри, вправи, завдання________________________________________________________38

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

«Методика музичного виховання» є однією із найважливіших дисциплін для формування сучасного фахівця педагогічного факультету, оскільки музичне виховання має вагоме значення в естетичному та моральному становленні особистості дитини. Засобами мистецтва діти залучаються до культурного життя, знайомляться з суттєвими суспільними явищами. В процесі сприйняття музики у них розвивається пізнавальний інтерес, естетичний смак, розширюється світогляд.

Враховуючи найважливіші напрямки модернізації освітньої системи в Україні, головною метою викладання «Методики музичного виховання» є підготовка такого покоління педагогічних працівників, яке буде здатне працювати в умовах ринкової економіки, інтеграції українського суспільства в світовому та європейському загальнокультурному просторі.

Відповідно до визначеної мети ставляться навчальні, розвивальні та виховні завдання:

1. пробуджувати активний інтерес і любов до музики, розвивати правильне її сприйняття, формувати почуття та уявлення дітей, стимулювати їх морально-естетичні переживання, здатність емоційної чуйності.

2. збагачувати музичні враження, знайомлячи з різними музичними творами та відомостями про них.

3. залучати до різних видів музичної діяльності, навчати способам на навичкам співу та музично-ритмічних рухів, грі на музичних інструментах.

4. формувати співочі голоси дітей, добиваючись виразності співів, образності та ритмічності рухів, їх координації, точності гри на музичних інструментах

5. розвивати музичні здібності: емоційну чутність, мелодичний слух, ритмічне почуття, тембровий слух.

6. сприяти самостійній музичній діяльності дітей: розповідати свої враження від почутої музики, виконати (без підтримки дорослих) знайому пісню.

7. виховувати музичний смак у дітей, ціннісне ставлення до музичного матеріалу, оцінне ставлення до самостійного виконання пісень, танців, хороводів, ігор.

Протягом вивчення дисципліни «Методика музичного виховання» студенти набувають елементарні теоретичні знання про музику, особливості проявлення у дітей здатності сприймати музику, методи виховання та навчання, відомості про музичні твори, види музичної діяльності, форми організації дитячої музичної діяльності, заняття, свята, розваги.

На основі освоєння лекційного матеріалу, поєднання практичних знань та самостійної роботи студенти розвивають вербальну культуру, усвідомлюють предмет, мету та завдання даної дисципліни, її актуальність для майбутнього вихователя; набувають умінь:

§ викликати у дітей інтерес до різних видів музичної діяльності (співів, музично-ритмічних рухів, грі на дитячих музичних інструментах, слухання музики, творчого самовираження), оволодіти бажанням займатись музичною творчістю, засвоїти музично-освітні відомості про загальний характер творів і засобів їх музичної виразності;

§ аналізувати стильові і жанрові особливості музичних творів;

§ використовувати системи музичного виховання К. Орфа, Д. Б. Кабалевського, Е.Ж.-Далькроза та інших для розвитку музичних здібностей дітей;

§ підбирати відповідний музичний репертуар та якісно його використовувати в процесі педагогічної взаємодії;

§ створити педагогічні ситуації які спонукають дітей до різних форм самостійної музичної діяльності;

§ використовувати розмаїття методів та прийомів музично-естетичного виховання.

Програма з «Методики музичного виховання» розроблена на основі рекомендацій Міністерства освіти й науки України щодо впровадження предметно-модульної системи навчання.

ВСТУП

Предмет теорії та методики музичного виховання дітей спирається на музику як вид мистецтва. Залучення до музики є одним з важливих шляхів естетичного виховання дитини, оскільки музика особливо сильно впливає на почуття, а через почуття і на її ставлення до оточуючих явищ.

Предметом теорії та методики музичного виховання дітей є питання цілеспрямованого управління процесом музичного виховання, навчання та розвитку дітей, встановлення зв’язку між музичним вихованням , навчання та розвитком.

Змістом предмета є вокальні та інструментальні музичні твори, що використовуються як для слухання, так і для виконання, а також система педагогічних впливів на дитину, що дозволяє розвивати її особистість гармонійно, морально, інтелектуально, емоційно, формувати творче ставлення до життя.

В ЧОМУ ЦІННІСТЬ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА?

Виховна сила музичного мистецтва базується на тому, що спонукає людей «переживати себе». Адже «пережити» щось, означає приєднати дане явище, подію, дійство до свого власного життя. В практичній життєдіяльності людини сила впливу тих чи інших подій, вражень, визначається тим, в які мірі вони викликали переживання, тобто наскільки вони заглибились до емоційної сфер психіки. У випадку, коли переживання не сталося, а почуте, побачене лишилось саме почутим і побаченим, а не прийнятим, засвоєним, осмисленим, воно не відбивається на духовному рівні, характері, світосприйнятті особистості. А у випадку, коли певне явище, подія пережита людиною, заринуло в структуру свідомості, трансформує емоційне, глибинно-особистісне відношення до життя, цінності та переконання людини. Тоді мистецтво стає здатним будувати та трансформувати свідомість особистості в її цілісності – в єдності поглядів, світогляду, світосприйнятті, переконань та характеру – тому, що воно слугує не лише засобом спілкування та просвітництва, а й способом розширення життєвого простору, досвіду особистості новими цінностями. Розширюючи рамки особистісного життєвого простору, воно трансформує «чужий» досвід, роблячи його «своїм» через досвід власного переживання.

Саме в цьому і вбачається цінність музичного мистецтва. Внаслідок розуміння та осмислення творів музики людина набуває духовний досвід (тобто через приклади взаємодії людини й світу, через сюжети, засоби музичної виразності та віднайдені інтерпретації художніх творів).

«КУЛЬТУРА» Й МУЗИЧНЕ ВИХОВАНЯ

Категорія «культура» має кардинальне значення для педагогіки, для дослідження закономірностей функціонування освітніх процесів. Культура звернена до творчої сили особистості, до краси її дій. А спрямованість до культури є рухом до якості, якісним змінам, що так потрібні сучасному суспільству.

Культура, «що відтворює єдність картини світу, що формує людина всупереч диференціації наук, що розбивають цю картину на безліч осколків», розглядається як фундаментальна категорія, що визначає магістральну лінію розвитку освіти [2]. Культурологічний підхід розглядає музичну освіту як модель культури, забезпечуючи її гармонійність та цілісність. А саме, у культурній парадигмі освіти духовно-практичне відношення виступає у формі «причетності» людини до світу як єдинородному з ним. Ця «причетність» людини до того, що відбувається навколо нього стає умовою прояву цілісності, мислимої як гармонія людини з самим собою. Вона окриляє людину, його особиста дія стає джерелом етичної активності.

Однією із задач вихователя-педагога є знайомство і залучення дітей до світу музики. Та вищою його задачею є виховання Любові до музики. Музика – це мова, на якому розмовляють з нами композитори, виконавці. Музика одночасно залежить і не залежить від часу. Вона триває в часі, складається з тривалостей різної величини. Та час не владний над витворами музичного мистецтва, де мистецтво ми розуміємо як вищу форму втілення духовних цінностей. Існує і таке специфічне поняття, як «художній час», коли подія може відбутися за два куплети й т.п. Винятковість даної мови полягає у тому, що ми маємо справу не з вербальною, понятійною формою вислову, а з абстрактною, універсальною, що базується на емоційній основі. Особливістю взаємодії з музикою є неможливість її освоєння без опори на художньо-образну сферу. Вивчення «граматики» музики (теоретичний цикл дисциплін) дає уявлення про використання певних засобів виразності. Та хіба розбір речення по його членах допомагає в усвідомленні змісту цієї речення? Саме можливість поліваріантного трактування музичного твору підіймає його до універсального рівня, до вершин класики, яка вічна.

Музика завжди виступала як константа культури, що формує й відточує емоції. Виділення цієї позиції традиційно пов'язувалося із сприйняттям краси. Природно, що її емоційне сприйняття має еволюційне значення як найкоротший шлях адаптивного інтуїтивного пізнання. В. Саранін зазначає, що виступаючи як одне з найкомунікативніших мистецтв, музика емоційно-просторово об'єднує людей, формує множинні моделі їх схожої свідомості й поведінки. В результаті цього вона стає носієм реалізації й проведення в життя різного роду змістовних основ суспільства.

Проте, сам зміст, якість, цінність музики, музичного простору не однозначні. Часто він насичений низькопробними, агресивними творами. Тому музика трансформується в амбівалентную, складну соціальну проблему. Зміст «звучащого простору» треба вивчати, складати й формувати його у відповідності до вимог екологічності буття людини. Тому набуває особливої значущості питання формування культурної самосвідомості особистості, формування ціннісної свідомості, ціннісних переконань, а не обмеження підготовки людини до професійної діяльності в тій або іншій галузі матеріального чи духовного виробництва.

Таким чином, особистість дитини не розвивається сама по собі, її духовне зростання відбувається безпосередньо в живому соціальному досвіді, в процесі орієнтації на ті цінності, які забезпечують значущий смисловий взаємозв'язок різних форм людської життєдіяльності. Саме це відбувається в процесі ціннісної взаємодії особистості з твором музичного мистецтва та віднаходження власних смислів, базуючись на спеціальних знаннях, оскільки музика є універсальним явищем, специфічним світом прояву культури, найбільш широко представлений в особистісних та соціальних проявах.

З ЧОГО СТВОРЕНА МУЗИКА ?

Казка студентки Руслани С.

Колись давним-давно, коли ще не було твоїх батьків, ні бабусі, ні дідуся, в королівстві «Сімь-на-сімь» жили-були нотки. Їх було багато, але вони ніколи не лаялися. Сказати по правді, вони взагалі рідко бачилися, оскільки жили далеко один від одного. Одні – в листі дерев, інші – в хмарах, треті – в квіткових бутонах або траві. Деякі дзюрчали разом із струмочками, а хтось жив у ведмедя в берлозі або в лисячій норі.

Почалося все з того, що в королівстві оголосили конкурс на кращого співака. Нотки тренувалися день і ніч. Деякі, навіть, охрипли. Кожен співав голосно, прагнув перекричати іншого. Вони заважали один одному. В результаті все пересварилися і трохи не побилися. Раптом серед звуків з’явилася прекрасна Фея Гармонія.

Вона відкрила чарівний секрет всім ноткам як жити їм дружно, слухаючи один одного і при цьому красиво звучати в мелодії. Вона навчила нотки співати разом – хором. Ноткам це дуже сподобалося! Тепер вони кожен вечір збиралися разом і співали-співали-співали. Ось, нарешті, й конкурс. Спів їх був такий прекрасний, що Чарівники – голови журі – Скрипковий і Басовий ключі – пообіцяли виконати будь-яке бажання ноток. На що нотки сказали: «Дорогі Чарівники, за останній час ми так подружилися, так полюбили співати, що тепер просто не можемо жити один без одного. Побудуйте нам, будь ласка, один великий будинок!»

Помах палички… і у ноток з’явився прекрасний затишний будинок – його називають нотоносець. І живуть тепер нотки: До, Ре, Мі, Фа, Сіль, Ля, Сі – дружно, весело, ніколи не сваряться.

Музика складається із звуків. Їх можна записувати нотами, які мають певну тривалість. Вони бувають різними. Тривалість звуку може вимірюватись в абсолютних (в секундах і долях секунди) та у відносних одиницях. В музичній практиці застосовується шкала відносних нотних тривалостей, заснована на послідовному поділі основної нотної тривалості — цілої ноти на два. Відповідно до цієї шкали нотні тривалості позначаються наступним чином:

ОСНОВНІ НОТНІ ТРИВАЛОСТІ

Тривалість	Нота	Пауза	Значення
Ціла			(ціла)
Половинна («половинка»)			в 2 рази коротша за цілу ноту
Четвертна («чвертка»)			в 4 рази коротша за цілу ноту
Восьма («вісімка»)			в 8 разів коротша за цілу ноту
Шістнадцята («шістнадцятка»)			в 16 разів коротша за цілу ноту
Тридцять друга			в 32 рази коротша за цілу ноту
Рідше вживаються:
шістдесят четверта			в 64 рази коротша за цілу ноту
нота бревіс			вдвічі довша за цілу ноту.

Закріпити набуті знання про тривалості музичних звуків вам допоможе

ГРА «МУЗИЧНІ КОЛА» ( на почуття ритму).

Мета: виявити рівень розвитку ритмічного слуху, вміння відтворювати ритмічний малюнок різними засобами.

Обладнання: різнокольорові кола (коло, поділене навпіл; коло поділене на три рівні частини; кола поділене навпіл, одна з половин поділена на дві рівні частини; коло поділене навпіл, одна з половин поділена на три рівні частини).

Методика проведення гри. Педагог показує дітям одне з кіл. Відповідно до малюнка діти повинні поплескати, проспівати чи протупати відповідний ритм. Наприклад, якщо на малюнку три рівних частини, треба зробити три рівних за довжиною оплески. Бажано відтворювати такий ритмічний малюнок декілька разів поспіль, аби почути та порівняти звуки.

Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 226; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!