Оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій.

 Цей адміністративно-правовий засіб є одним із завдань чергових частин органів та підрозділів внутрішніх справ, який реалізується у населених пунктах, де не здійснюється цілодобове чергування оперативно-чергових (диспетчерських) служб органів управління єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (підпункт 1.4.12 пункту 1.4 Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 440).

 

Розділ Напрями діяльності підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування органів поліції України.

Варто зауважити, що інформаційно-аналітична діяльність та її результати є ключовими не тільки для ефективного управління органами поліції, а й для розроблення та реалізації різних програм протидії злочинності, перспективного моделювання правоохоронної та правозастосовчої діяльності у конкретних соціально-економічних і демографічних умовах та з урахуванням даних оперативної обстановки. Це сприяє управлінню органами поліції як складною правоохоронною системою в мінливому соціальному середовищі, оптимізації самої системи та своєчасному розподілу її ресурсів. Усе це неможливо без розвитку інформаційно-технологічного забезпечення в управлінні, яке має бути постійним, безперервним, у режимі моніторингу. Основні цілі інформаційно-аналітичного забезпечення в управлінні Національної поліції: задоволення потреб працівників поліції, суспільства, а також інших суб’єктів управління поліцією в інформації, яка необхідна для забезпечення взаємодії між усіма учасниками правоохоронних відносин та відносин по протидії злочинності; інформування працівників поліції, суспільства, а також інших суб’єктів управління поліцією про стан злочинності, останні зміни у нормативно-правовій базі, факти та явища, які створюють загрозу суспільству або державі, стан протидії злочинності, результати діяльності підрозділів поліції, матеріально-технічну та соціальну забезпеченість поліцейських, стан підготовленості працівників поліції до різних надзвичайних ситуацій; передавання поліцейським певної інформації й необхідних документів, що стосується їхньої діяльності; інформування поліцейських та адміністрації про залучення додаткових сил і засобів для забезпечення виконання поліцією покладених на неї обов’язків.

Ці цілі досягаються шляхом вирішення системи інформаційно-аналітичних завдань, які за ступенем інтелектуальності і складності в органах Національної поліції можна структурувати на п’ять класів.

 Перший клас - найпростіші завдання, які складаються з повністю формалізованих процедур і виконання яких крім витрат часу, не становить ніякої складності для виконавців. Ці завдання стандартизуються і програмуються. До їх числа відносяться: контроль і облік, оформлення документів, їх тиражування, розсилка. Такі завдання вирішуються практично всіма автоматизованими інформаційними системами. Завдання цього класу , якщо вони використовуються для прийняття рішень, називаються завданнями прийняття рішень в умовах повної визначеності. При цьому випадкові й невизначені чинники відсутні

Другий клас – складніші завдання, які стосуються ухвалення управлінських рішень в умовах ризику. Їх вирішення можливе на основі застосування методів теорії ймовірності, аналітичного та імітаційного моделювання.

 Третій клас завдань складають слабко структуровані завдання, які містять невідомі або не вимірювані компоненти (кількісно не оцінювані). Для них характерна відсутність методів розв’язання на основі безпосереднього опрацювання даних. Постановка завдань базується на прийнятті рішень в умовах неповної інформації.

 Четвертий клас складають завдання прийняття рішень в умовах протидії або конфлікту. У завдання цього класу можуть бути наявні випадкові чинники, для яких невідомі закони їх впливу. Їх вирішення можливе (але не завжди) методами теорії ймовірностей, нечітких множин і теорії ігор.

   П’ятий клас найскладніші завдання щодо прийняття рішень, які характеризуються відсутністю можливості формалізації через високий ступінь невизначеності. До таких завдань відноситься більшість проблем прогнозування та перспективного планування.

 Виходячи з різних рівнів складності завдань, що стоять перед суб’єктами управління в Національній поліції, можна стверджувати, що інформаційно-аналітичне забезпечення веде свою діяльність у чотирьох напрямках:

1. Ситуаційний та системний аналіз. Забезпечує необхідний рівень якості рішень, що приймаються, завдяки поглибленню аналітичних та прогностичних процедур про обробці інформації, що стосується ситуацій у зовнішньому середовищі, та оцінці наслідків прийняття рішень.

  2. Підтримка процесу підготовки управлінського рішення. Забезпечує необхідний якісний рівень ухвалюваних рішень шляхом надання інформації про прецеденти при вирішенні аналогічних проблем та завдяки аналітичній обробці інформації та підтримці змістовної експертизи схвалюваних рішень.

 3. Підтримка процесу прийняття рішення. Забезпечує необхідний рівень обґрунтованості рішень, їх узгодженість, через супровід процедурних та змістових аспектів групового обговорення та прийняття рішень.

 4. Підтримка управління діяльністю самого органу поліції. Забезпечує необхідний рівень підсумкових показників ефективності діяльності поліції шляхом інформаційного обслуговування внутрішньо-управлінських функцій та автоматизації підтримки основних процедур внутрішнього управління.

Інформаційне забезпечення управління в органах поліції являє собою органічну єдність роботи щодо визначення змісту, обсягів, якості інформації, необхідної для здійснення управління, а також заходів щодо раціональної організації процесів збирання, систематизації, накопичення та обробки цієї інформації шляхом застосування різноманітних методів, методик і технічних засобів. Інформаційне забезпечення управління органами поліції передбачає створення передумов для комплексного вирішення завдань, що стоять перед ними, надання суб’єктами управління поліцією науково обґрунтованої інформації для ефективного здійснення управлінських функцій.

  Управління органами поліції здійснюється у двох напрямках: 1) зовнішньому – для забезпечення впливу системи органів поліції на стан правопорядку у державі шляхом виконання основних функцій Національної поліції ( забезпечення публічної безпеки і порядку; охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидія злочинності; надання в межах, визначених законом послуг з допомоги особам, які з особистих економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги); 2) внутрішньому – для створення оптимального режиму роботи самої системи Національної поліції (планування, організація інформаційно-аналітичної роботи, підбір, розміщення виховання і навчання кадрів, раціональне використання сил і засобів, статистична звітність, контроль за виконанням рішень, фінансова-економічна діяльність. Управління органами поліції як у зовніш­ньому, так і внутрішньому напрямку ґрунтується на власній інформаційній системі. Структурними елементами такої сис­теми є:а) зосередження у відповідних інформаційних ма­сивах (банках даних) відомостей, необхідних для здійснен­ня основних функцій органів поліції і управління структурними підрозділами;б) джерела отримання цих відомостей і схеми потоків інформації;в) засоби обліку, зберігання і переробки інформації; г) ка­нали зв'язку і передачі інформації, персонал суб'єкта і об'єкта управління, що забезпечує діяльність інформацій­ної системи МВС.

Головна мета інформаційної системи полягає в тому, щоб на підставі зібраних початкових даних отримати похідну, підсумкову інформацію, яка буде складати основу для підго­товки управлінських рішень. Визначення змісту й обсягу початкової інформації, необхідної для здійснення ефективного управління органа­ми внутрішніх справ, має велике значення для функціону­вання усієї інформаційної системи.

  Аналітична робота в органах поліції – це постійна дослідна діяльність (функція процесу управління), що охоплю своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан злочинності та громадського порядку, результати практичної діяльності органів по виконанню поставлених перед ними завдань, а також про умови, в яких ці завдання виконуються, і яка забезпечує цілеспрямоване управління та оцінку ефективності управляючих впливів.

Вимоги до організації аналітичної роботи для кожного рівня системи різні у зв’язку з різними завданнями окремих суб’єктів та їх неоднаковими можливостями. Як складова частина управлінської діяльності, аналітична робота притаманна кожному органу, кожному його структурному підрозділу і співробітнику, але, маючи забезпечувальний характер, вона більш розвинута на рівні Національної поліції України, ГУНП, де є навіть спеціальні аналітичні підрозділи. Аналітична робота повинна бути ефективна, тобто затрати на її проведення мають бути найнижчими, а результати - найбільш глибокими і забезпечувати всі рівні управління для прийняття управлінських рішень. Її важливими принципами є регламентація та уніфікація, Регламентація для кожного виконавця обов’язкового мінімуму таблиць і вхідних форм аналізу. Уніфікація ( стандартизація) аналізу означає розробку типових методик та інструкцій, вихідних форм і таблиць, стандартних програм, єдиних критеріїв оцінки для забезпечення порівнянності. Це все спричиняє об’єктивність оцінки діяльності об’єктів управління, зменшує витрати часу на аналіз і забезпечує ефективність проведення аналітичної роботи. Аналіз повинен базуватися на найновіших досягненнях науки з використанням науково обґрунтованих методик. Розподіл аналітичної роботи між окремими виконавцями дасть змогу осягнути всі аспекти діяльності та виключи можливість багаторазового проведення досліджень. А використання передових методик та програмних продуктів зробить його ефективними та своєчасними.

Значення аналітичної роботи в системі управління в органах Національної поліції полягає у тому, що її результати не тільки дають змогу визначити проблеми і недоліки службової діяльності, а й дозволяють обрати головні шляхи їх усунення, базуючись на наявних можливостях. Метою аналітичної роботи є: здійснення постійного моніторингу оперативної обстановки та результатів службової діяльності; постійне інформування державних органів, Національної поліції України, Міністерство внутрішніх справ України та керівництва про фактичний стан правопорядку, стан виконання покладених на поліції завдань; своєчасне реагування на суспільні зміни з метою посилення діяльності щодо протидії злочинності та підтримання публічної безпеки і порядку ( щоденне реагування); поліпшення якості процесу протидії злочинності та іншими правопорушеннями шляхом своєчасного і цілеспрямованого прийняття управлінських рішень, на рівні керівництва територіальних органів Національної поліції, їх галузевих служб та підрозділів на місцях ( реалізація комплексних та перспективних завдань); оформлення змістовних аналітичних документів, які дадуть можливість прийняття нових нормативно – правових актів у сфері діяльності поліції і підтримання правопорядку.

До основних вимог аналітичної діяльності в органах поліції необхідно віднести: достовірність, повноту, документальність інформації, всебічність, системність та плановість, комплексне застосування методів аналізу. Зміст аналітичної роботи полягає в:накопиченні, узагальненні та аналізі інформації, яка надходить до поліції від громадян, органів державного управління, місцевого самоврядування, організацій і громадських об'єднань, інших джерел інформації про те, що відбувається на обслуговуваній території, зокрема, про криміногенні соціально-політичні, економічні, демографічні, міжнаціональні та інші процеси;комплексному аналізі інформації з проблем боротьби зі злочинністю, забезпечення публічного порядку і безпеки; організації проведення соціологічних і кримінологічних досліджень;прогнозуванні тенденцій і процесів у сфері боротьби зі злочинністю та забезпечення публічного порядку і безпеки;підготовці інформаційно-аналітичних і довідкових матеріалів, тез доповідей і виступів керівників, даних про основні результати роботи поліції, висновків щодо оцінки оперативної обстановки на обслуговуваній території для керівника органу внутрішніх справ або для направлення у відповідні інстанції;формуванні довідково-інформаційного фонду для задоволення службових потреб підрозділів поліції.

У процесі аналітичної роботи створюються аналітичні документи, які виступають основним інструментом здійснення управлінських функцій. Таким чином, інформаційно-аналітичне забезпечення управління – це постійний процес його насичення точно вивіреною і узагальненою інформацією для прийняття відповідних рішень. Значення аналітичної діяльності в управлінні підрозділами усіх рівнів суттєво зростає, тому що її результатом є не тільки визначення основних проблем і недоліків, а й розробка конкретних пропозицій щодо визначення шляхів їх усунення. Отже, розробка і ухвалення будь-яких управлінських рішень у системі МВС - від стратегічних до оперативно-тактичних повинні базуватися на глибокому, безперервному, науковому аналізі та обґрунтованому прогнозі.

Аналітична робота в органах внутрішніх справ здійснюється по визначених напрямах діяльності, а саме: за обсягом і цільовим призначенням⁵ .

За обсягом – по всім напрямкам діяльності Національної поліції, по окремим напрямкам діяльності поліції, по поодиноким питанням окремих напрямків діяльності підрозділів органів поліції.

За цільовим призначенням – вивчення тенденцій правопорушень, причин та умов їх формування, комплексний аналіз оперативної обстановки за квартал, півріччя, дев’ять місяців та рік, поточний аналіз оперативної обстановки на основі добової, декадної та місячної інформації, аналіз окремих проблем, ситуацій.

При комплексному аналізі оперативної обстановки аналізується географічна, демографічна і соціально-економічна характеристика території, що обслуговується для встановлення криміногенності складових аналізу оперативної обстановки, аналізу причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів. Тому, в основу прийняття рішення про розстановку та використання сил і засобів відділу покладається аналіз оперативної обстановки.

Отже, аналітична робота в органах Національної поліції — це постійна дослідна діяльність (функція процесу управління), що охоплює своїм змістом широкий комплекс організаційних заходів і методичних прийомів для вивчення і оцінки інформації про стан злочинності та публічного порядку, результати практичної діяльності органів по виконанню поставлених перед ними завдань, а також про умови, в яких ці завдання виконуються, і яка забезпечує цілеспрямоване управління та оцінку ефективності управляючих впливів.

Аналітична робота служить засобом виявлення і оцінки значущості виникаючих перед конкретною системою проблем, формулювання її цілей, визначення об'єктивно необхідних функцій, обґрунтування структури та підвищення ефективності діяльності по виконанню поставлених завдань. Навіть, якщо цілі органу визначені вищестоящою системою управління, то і в цьому разі аналітична робота забезпечує: виявлення часткових проблемних ситуацій; висунення та з’ясування конкретних проміжних цілей управління; вибір основних напрямів діяльності; визначення та оцінку окремих дій по ОГП та боротьбі зі злочинністю.

У підході до організації аналітичної роботи в системі органів внутрішніх справ з наукових позицій можна визначити два його рівні: стратегічний і тактичний. Стратегічний рівень передбачає створення оптимальної інформаційної структури, інформаційного забезпечення і їх відповідну нормативну регламентацію. З чисто прагматичних позицій реалізація вимог стратегічного рівня означає насамперед раціоналізацію потоків інформації і створення інформаційного фонду. Для правильної організації аналітичної роботи важливо визначити та закріпити в нормативному порядку перелік аналітичних документів, що по­даються тим чи іншим підрозділом з вказівкою їх виду, характеру, цільового призначення, періодичності підготовки та осіб, які відповідальні за їх складання. Структура документів, що розроблюються систематично, за певними періодами, повинна бути єдиною, типовою. Це значно спрощує їх підготовку, зіставлення та узагальнення матеріалу, що в них міститься. У рамках цього ж підходу актуальним завданням є удосконалення методики аналітичної роботи в органах Національної поліції. Основний шлях її вирішення полягає у використанні ними наукових методів аналізу соціальних процесів і в спеціальних розробках прикладних прийомів виконання конкретних аналітичних завдань.

Методика дослідження — це система правил використання методів, прийомів та операцій. При дослідженні часто застосовують метод критичного аналізу наукової і методичної літератури, практичного досвіду, як того потребує рівень методики і техніки дослідження. Широко використовуються такі методи, як: спостереження, бесіда, анкетування, рейтинг, моделювання, контент-аналіз, експеримент тощо.

Вибір конкретних методівдослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи є упорядкованою системою, в якій визначається послідовність здійснення конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом. Залежно від способу реалізації розрізняють аналітичні, візуальні (графічні) та експериментально-ігрові методи. До перших належать традиційні методи дедукції та індукції. Вони доповнюють один одного і можуть використовуватися з метою перевірки істинності гіпотез і висновків.

Візуальні, або графічні, методи— графіки, схеми, діаграми, картограми та ін. дають змогу отримати синтезоване уявлення про досліджуваний об’єкт і водночас наочно показати його складові, їхню питому вагу, причинно-наслідкові зв’язки, інтенсивність розподілу компонентів у заданому обсязі. Ці методи тісно пов'язані з комп'ютерними технологіями.

Експериментально-ігрові методи безпосередньо стосуються реальних об'єктів, які функціонують у конкретній ситуації і використовуються для прогнозування результатів.

Методика аналітичного дослідження включає: визначення цілі дослідження, вибір об’єктів і складання програми дослідження, розробку методики дослідження, складання робочого плану дослідження, збирання матеріалу, аналіз цього матеріалу, узагальнення та висновки, перевірку висновків на практиці, вироблення пропозицій по результатах дослідження.

Результат наукового дослідження значною мірою залежить від уміння працівника аналітичного підрозділу вибрати найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дають можливість досягти поставленої мети.Організація аналітичної роботи передбачає певні стадії :Попередня стадія: визначення характеру необхідної інформації, збирання інформації.

Основна стадія: власно аналіз інформації. Таким чином, щодо методів аналітичної роботи то їх умовно можна поділити на дві групи:

· Використовуються на попередній стадії аналітичної роботи – вивчення документів, опитування, спостереження, експеримент.

· Використовуються на основній стадії аналітичної роботи – системний підхід, загальнонаукові методи, окремо наукові методи, спеціальні методи.

Так, основними методами збирання соціальної інформації є: вивчення документів, опитування, спостереження, експеримент. Кожний з них має ряд часткових модифікацій. Вивчення документів включає підбір і аналіз текстів літератури з тематики дослідження, вивчення нормативних актів, звітної документації, довідок, поточної переписки, матеріалів конкретних справ, листів, заяв і пропозицій громадян, публікацій в періодичній пресі. Поряд із традиційним, тобто якісним, змістовним аналізом текстів документів, тепер все ширше застосовуються методи їх формалізованого, кількісного вивчення (так званого контент-аналізу).

Основними різновидами опитування,що використовуються в соціологічних і, зокрема, кримінологічних дослідженнях, є анкетування та інтерв'ювання.

Анкетування дає змогу отримати як фактичну інформацію, так і опосередковані дані, в усній чи письмовій формі. При розробці анкети або плану інтерв'ю важливо сформулювати запитання так, щоб вони відповідали поставленій меті. Анкета може включати декілька блоків питань, пов'язаних не лише з рівнем періодичності використання тих чи інших засобів, а й з оцінкою об'єкта дослідження.

Інтерв’ю передбачає вивчення меншої кількості одиниць спостереження, але більш детальний якісний аналіз результатів опитування. Існує два основних види інтерв'ю: вільне (неформалізоване) і стандартизоване (формалізоване). Перше з них припускає зміну кількості і змісту запитань залежно від ходу бе­сіди; друге ж чітко обмежене сформульованими запитаннями.

Спостереженняможе бути стороннім і включеним. У першому випадку дослідник спостерігає соціальний процес збоку, а в другому — сам є його учасником. Як метод збирання інформації спостереження широко використовується в кожному дослідженні. Воно присутнє при ознайомленні зі станом справ на місцях, вивченні оперативної обстановки, при узагальненні позитивного досвіду роботи та розв'язанні інших завдань». В аналітичній роботі органів поліції застосовуються і різноманітні експериментальні методи збирання соціальної інформації, які дають змогу, зокрема, отримати дані про можливі наслідки реалізації.

Показником ефективності аналітичної роботи є вироблення професійно компетентних, законних та своєчасних управлінських рішень, які спрямовані на усунення існуючих недоробок, розв'язання суттєвих проблем з урахуванням наявних сил та засобів, підвищення остаточних результатів по боротьбі зі злочинністю.

Значення аналітичної роботи в управлінській діяльності органів внутрішнім справ усіх рівнів визначається тим, що її результатом повинно бути не тільки визначення основних проблем і недоліків, але й визначення конкретних шляхів їх усунення на основі наявних можливостей. Необхідність системного підходу до цієї роботи обумовлена також бурхливою зміною соціально-економічних відносин, сталою тенденцією до криміналізації суспільства і нагальними потребами створення системи адекватного реагування з боку правоохоронних органів на ці процеси.

Отже, ефективність аналітичної роботи повинна визначатися реальними показниками щодо покращання результатів у боротьбі зі злочинністю та правопорушеннями, профілактики правопорушень, усунення виявлених недоліків в оперативно-службовій діяльності органів поліції на підставі вжиття необхідних заходів та прийняття своєчасних управлінських рішень.

 

 

---

Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 267; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!