Розділ Обіг інформації в органах та підрозділах поліції
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Без інформації немає процесу управління, без неї неможливо сформулювати цілі управління, оцінити ситуацію, визначити проблеми, спрогнозувати розвиток подій, підготувати управлінські рішення, проконтролювати їх виконання. Сфера охорони публічного порядку є надзвичайно динамічною, комплексною, вона потребує постійного вдосконалення, взаємодії правоохоронних структур, що можливе тільки при належному інформаційному забезпеченні.
Однією з необхідних умов здійснення діяльності у сфері забезпечення обігу інформації в органах Національної поліції ( НПУ) є застосування певних адміністративно-правових засобів обігу інформації. Важливе значення у сфері інформаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів займають саме підрозділи інформаційно-аналітичного забезпечення, не виключенням є також діяльність та структурна побудова НПУ.
Особливе місце у забезпеченні державної інформаційної політики органами Національної поліції України посідають підрозділи організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (ОАЗОР). У нинішній формі вони існують відносно недавно, з’явившись на місці старих штабних підрозділів.
Підрозділи ОАЗОР діють на центральному ( у складі апарату Національної поліції ) та регіональному ( у складі головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві) рівнях.
|
|
|
У складі апарату Національної поліції працює Департамент організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (ДОАЗОР). Його діяльність регламентується наказом Національної поліції України «Про затвердження Положення про Департамент організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України» №126 від 27.11.2015 р. Відповідно до положення ДОАЗОР забезпечує і здійснює у межах своєї компетенції функції Національної поліції України щодо координації, аналізу, планування, контролю та узгодження дій територіальних (міжрегіональних) органів, структурних (відокремлених) підрозділів поліції з реалізації державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони та захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави протидії злочинності.
На рівні головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування (надалі УАЗОР) утворені наказом МВС України №39 від 22.01.2016. Цим же наказом затверджене Типове положення про управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування головних управлінь Національної поліції Українив Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, яке регламентує діяльність УОАЗОР.
|
|
|
Відповідно до Типового положення УОАЗОР здійснюють координацію, аналіз, планування, контроль та узгодження діяльності структурних підрозділів апарату головного управління та відокремлених структурних підрозділів головного управління з питань забезпечення публічної безпеки і порядку охорони та захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави протидії злочинності, а також надання у межах визначених законом послух з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуації потребують такої допомоги. Таким чином ДОАЗОР та УОАЗОР багато в чому відповідає штабним підрозділам, які були однією з основних ланок у системі управління та органом міжгалузевого управління, завжди перебували у центрі організаційної діяльності як такої, оскільки саме на них були покладені збір, систематизація і комплексний аналіз інформації, необхідної для прийняття начальником управлінського рішення, забезпечення безперервного слідкування за оперативною обстановкою і розробки невідкладних заходів реагування на її зміну.
|
|
|
Мета дослідження є дослідження особливостей забезпечення обігу інформації підрозділами інформаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування органів підрозділів поліції України.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
- дослідити поняття обіг інформації.
- визначити види та завдання підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення.
- шляхом аналізу здійснити характеристику планування та розкрити зміст та функції підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування.
- дослідити проблематики регулювання підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування органів поліції України.
Науково – теоретичну базудослідження складають Конституція України та Закон України, акти Президента та Уряду України, інструкції, положення, накази, а також інша нормативна, навчальна, монографічна та довідкова література.
Структура курсової роботизумовлена логікою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків та переліку використаних джерел.
|
|
|
Розділ Обіг інформації в органах та підрозділах поліції
Надзвичайно важливим аспектом у визначенні поняття предмета нашого дослідження є з’ясування специфіки мети його застосування, що полягає у забезпеченні обігу інформації. Розуміння сутності обігу інформації є тим необхідним напрямом створення умов для формулювання поняття та виокремлення конкретних адміністративно-правових засобів забезпечення обігу інформації.
У законодавстві поняття обігу інформації не надається. Водночас стаття 34 Конституції України проголошує: «Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір». З викладеного випливає, що відносини з обігу інформації пролягають у збиранні, зберіганні, використанні та поширенні інформації.
Не менш важливим питанням у контексті досягнення мети дослідження є визначення переліку інформаційно-аналітичних підрозділів ОВС. У цьому контексті не можна не погодитись з висновками В.М. Плішкіна, який зазначає, що аналітична робота в органах внутрішніх справ здійснюється всіма підрозділами всіх рівнів, їх галузевими службами, працівниками цих служб в межах їх компетенції (функціональних обов’язків) з метою якісного виконання поставлених завдань. Вимоги до організації аналітичної роботи для кожного рівня системи різні в зв’язку з різними завданнями цих органів і їх неоднаковими можливостями. Як складова частина управлінської діяльності, аналітична робота притаманна кожному органу, кожному його структурному підрозділу і співробітнику, але маючи забезпечуючий характер, вона більш розвинута на рівні МВС України, регіональних управлінь ОВС, де є навіть спеціальні аналітичні підрозділи. [18, с. 354]. Водночас маємо відзначити, що у межах цього дослідження ми будемо вести мову про інформаційно-аналітичні підрозділи Національної поліції, яка порівняно з ліквідованою міліцією являє собою окремий орган виконавчої влади. Водночас нормативно-правові положення у перехідний період реформування ОВС регламентують діяльність тих чи інших органів та підрозділів як складових системи Міністерства внутрішніх справ України (МВС України), ототожнюючи ОВС з міліцією, що змушує нас ставити у цей період рівність між термінами «органи внутрішніх справ» та «Національна поліція».
Сфера забезпечення правопорядку є надзвичайною мінливою, комплексною та потребує систематичного вдосконалення, взаємодії правоохоронних органів, що можливе лише при належному рівні інформаційного забезпечення.
Інформаційно-аналітична діяльність – це сукупність дій на основі концепції, методів, засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних з метою обґрунтування та прийняття рішень.
Отже, до підрозділів інформаційно-аналітичного забезпечення органів поліції необхідно віднести: штабні підрозділи поліції, підрозділи інформаційного забезпечення органів поліції та чергові частини органів та підрозділів Національної поліції, що безпосередньо випливає з їх нормативно визначених завдань та функцій.
Ґрунтуючись на викладеному, до адміністративно-правових засобів забезпечення обігу інформації інформаційно-аналітичними підрозділами поліції вважаємо необхідним віднести такі.
Збір інформації про криміногенну ситуацію на території обслуговування органів поліції.
Застосування цього засобу належить до сфери компетенції чергових частин органів та підрозділів Національної поліції, завданнями яких є знання оперативної обстановки на території обслуговування, оперативність реагування на кримінальні правопорушення та інші події (пункту 4 Інструкція з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, направленої на безперервний режим роботи, постійна готовність, дотримання законності, службової дисципліни, прав і свобод громадян, тактовне ставлення до них, збереження державної таємниці., затвердженої наказом МВС України № 440 від 23 травня 2017 р. [19] (далі наказ МВС України № 440). При цьому начальник чергової частини забезпечує відбір та розстановку кадрів, дотримання працівниками поліції службової дисципліни, режиму секретності, організаційно забезпечує оперативний збір, обробку інформації про події та правопорушення, підготовку добового зведення та інших відомостей;проводить щоденний інструктаж оперативної зміни, що заступає на чергування, та підбиває підсумки роботи наряду, який змінюється. Головний інспектор-черговий є старшим добового наряду чергової частини НПУ, чергових частин органів (підрозділів) поліції та: 1) здійснює загальне керівництво роботою чергових нарядів;2) забезпечує контроль і взаємодію з черговими частинами органів (підрозділів) поліції;3) забезпечує безперервне стеження за станом оперативної обстановки в державі, організацію реагування на її зміни, збір і опрацювання оперативної інформації, що надходить до чергової частини; 4) доповідає керівникам Національної поліції та в разі необхідності інформує керівників Головного слідчого управління Національної поліції, оперативних підрозділів, інших структурних підрозділів апарату центрального органу управління Національної поліції про кримінальні правопорушення та надзвичайні події, відомості про які надходять до чергової частини;5) підтримує зв’язок і здійснює обмін оперативною інформацією з черговими МВС, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Управління державної охорони, Головного ситуаційного центру України при Раді Національної безпеки і оборони України, Головного командного центру Збройних Сил України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Адміністрації державної прикордонної служби України, іншими органами державної влади та правоохоронними органами інших держав, з якими здійснюється обмін інформацією відповідно до законодавства;(підпункт 2.3. пункту 2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 440) тощо.
Цей засіб є проявом застосування функцій штабних підрозділів Національної поліції. Останні реалізовують зазначений адміністративно-правовий засіб забезпечення обігу інформації з метою подальшої оцінки та аналізу такої інформації ( пункту 1 Про затвердження Типового положення про управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві,УОАЗОР здійснюють координацію, аналіз, планування, контроль та узгодження діяльності структурних підрозділів апарату ГУ та відокремлених структурних підрозділів ГУ (далі – підрозділи ГУ) з питань забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, а також надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги, що затверджені наказом МВС України «затвердження Типового положення про управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві наказ МВС України № 39).
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 360; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!