Інвестиції та їх економічна сутність.
Інвестиції це:
- об'єкт економічного управління.
- найактивніша форма залучення нагромадженого капіталу в економічний процес.
- можливість використання нагромадженого капіталу у всіх його альтернативних формах.
- альтернативна можливість вкладення капіталу в будь-які об'єкти господарської діяльності.
- джерело генерування ефекту підприємницької діяльності.
- об'єкт ринкових відносин.
- об'єкт власності і розпорядження.
- об'єкт надання переваги в часі.
- носій фактора ризику.
- носій фактора ліквідності.
Інвестиції підприємства - це вкладення капіталу в усіх його формах в різноманітні об'єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою отримання прибутку, а також досягнення іншого економічного або позаекономічного ефекту, здійснення якого базується на ринкових принципах і пов'язане з факторами часу, ризику та ліквідності.
На обсяг інвестицій та попит на них впливає багато факторів. Основні з них:
- питома вага заощаджень в доходах інвесторів Зі збільшенням доходів збільшується їх частина, спрямована на заощадження. Вона і є джерелом внутрішніх інвестиційних ресурсів;
- норма чистого прибутку Зі збільшенням очікуваної норми чистого прибутку обсяг інвестицій збільшується;
- ставка банківського процента збільшенням ставки позичкового процента зменшується обсяг інвестицій, і навпаки.
- очікуваний темп інфляції також істотно впливає на обсяг інвестицій. Що вищий очікуваний темп інфляції, то швидше знецінюється очікуваний прибуток після процесу інвестування Цей фактор має вирішальне значення в разі довгострокового інвестування.
Інвестиційна діяльність підприємства є одним із самостійних видів його господарської діяльності і найважливішою формою реалізації його економічних інтересів.
Макроекономічний круогобіг в умовах ринку.
Функціонування будь-якої економіки грунтується на взаємозв’язаному русі ресурсів, споживчих благ і доходів. Такий рух називається економічним кругообігом.
Економічний кругообіг в ринковій економіці здійснюється між її суб’єктами.
Суб’єктами ринкової економіки можуть бути: практично кожний індивідуум як фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності; групи громадян (партнерів); трудові колективи; юридичні особи всіх форм власності.
Кругообіг ринкової економіки починається з домашніх господарств як власників ресурсів, що постачають на ринок ресурсів працю, землю, капітал і підприємницькі здібності. Ресурси потрапляють до підприємств, які, розподіливши та поєднавши їх певним чином створюють товари та послуги. Останні, опинившись на ринку товарів і послуг, стають об’єктом попиту і подальшого споживання домогосподарств. Цим завершується перше коло кругообігу ринкової економіки.
Друге коло кругообігу починається з підприємств. Підприємства, здійснюючи витрати, виступають на ринку ресурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств, вони сплачують їм доходи: заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходи, здійснюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують товари та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги реалізують, привласнюють виручку від реалізації.
Домогосподарства і підприємства беруть участь у кругообігу як самостійні і незалежні суб’єкти господарювання, що мають власні інтереси.
Ніхто спеціально не займається координацією їхньої діяльності. Домогосподарства і підприємства одночасно діють як покупці і як продавці. На ринку ресурсів домогосподарства пропонують працю, землю, капітал, здатність до підприємництва, а підприємства визначають свій попит на них. На ринку продуктів вони міняються містами: підприємства пропонують товари та послуги, а домогосподарства визначають свій попит на них. Подвійний зв’язок домогосподарств та підприємців і через ринок ресурсів, і через ринок продуктів забезпечує узгодженість їхніх дій. Домогосподарства-споживачі не можуть придбати на ринку продуктів товарів і послуг більше, ніж на суму доходів, отриманих від продажу ресурсів. Підприємці не можуть придбати ресурсів більше, ніж на суму виручки, отриманої від реалізації товарів та послуг.
Здійснення економічного кругообігу за такою схемою передбачає дотримання певних вимог (принципів) у стосунках дійових осіб. Це – принципи ринкової економіки.
До принципів ринкової економіки відносяться наступні:
Економічна свобода;
Конкуренція;
Автоматизм регулювання.
Економічна свобода передбачає існування приватної власності та вільної підприємницької діяльності. Економічна свобода є передумовою конкуренції. Конкуренція дає змогу раціонально розподілять ресурси між окремими галузями та виробництвами і швидко орієнтувати виробництво на задоволення потреб споживачів. Суб’єкти ринкової економіки куруються власними інтересами, приймають власні рішення, що врівноважуються й узгоджуються автоматично.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 72; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!