Обробка та аналіз соціологічних даних



Одержана під час соціологічного дослідження первинна соціальна інформація потребує обробки, без якої серйозний науковий аналіз результатів дослідження може бути усклад­нений або зовсім неможливий.

Саме обробка впорядковує, групує і класифікує великий масив зібраних у соціологічно­му дослідженні емпіричних даних.

Для успішного проведення обробки інформації необхідно додержуватися певної послідовності.

На першій стадії весь масив методичного інструментарію проходить певну підго­товку. При цьому необхідно вирішити два основні завдання:

1. перевірити інструментарій на точність, повноту та якість заповнення.

Ці заходи передбачають виявлення поми­лок у відповідях на кожне запитання та їх корекцію.

При пе­ревірці анкет, бланків інтерв'ю на повноту заповнення прово­диться вибраковування тих, які заповнені менш як на трети­ну.

При перевірці на якість заповнення контролюється яс­ність, чіткість, адекватність відповідей. Всі анкети, бланки ін­терв'ю і т. ін., що мають перелічені недоліки, виключаються з подальшого процесу обробки.

Документи, які залишилися після контролю, нумеруються, щоб під час наступної їх об­робки можна було б простежити за кожним з них;

2. провести кодування інформації, тобто її формалізацію.

Принцип кодування полягає в перекладі змістовної інфор­мації на мову формальної логіки. Це означає, що кодується не сам зміст відповідей, а лише факт його наявності чи від­сутності.

У результаті вся інформація анкет чи бланків інтерв'ю перетворюється на систему чисел, у якій вирішальне значення має сам порядок кодів (чисел).

Тільки після завершення кодування можна переходити безпосередньо до обробки інформації.

Існують два способи обробки інформації — ручний і машинний.

Ручна обробка використовується при невеликій (до кількох десятків) кіль­кості анкет. Обробка анкет вручну проходить повільно, часто з помилками.

Краще соціологічну інформацію обробляти на ЕОМ.

Анкети сорту­ють, вводять у пам'ять машини інформацію.

Завдання для обробки інформації складає дослідник згідно з гіпотезами дослідження і завданнями їх перевірки.


За допомогою ЕОМ отримують результати у вигляді табу­ляграм, що містять соціологічні дані.

Узагальнення інформації відбувається у кількох формах, які фіксують різний рівень аналізу.

Найпростішою формою є групування даних, тобто віднесення респондента до тієї чи ін­шої групи залежно від обраного показника.

 

Результат соціологічного дослідження залежить від того, наскільки дослідник може правильно, глибоко і всебічно ін­терпретувати одержані результати.

Процедура інтерпретації соціологічних даних має відпові­дати певним методологічним вимогам:

1) характер оцінки та інтерпретації має визначитися в загальних рисах уже на ста­дії розробки програми та концепції дослідження, де даються принципові характеристики досліджуваного явища чи соці­ального процесу;

2) необхідно максимально повно встанови­ти об'єкт і предмет дослідження;

3) на всіх стадіях аналізу слід пам'ятати про багатозначність одержаних даних, необхід­ність їх інтерпретації з різних позицій.

Підсумок аналізу та інтерпретації соціологічних даних на­буває форми документів, які мають практичне і теоретичне значення.

Ці документи: звіт за підсумками дослідження, до­даток до звіту та аналітична довідка.

Основний документ— звіт за підсумками дослідження

Використання соціологічних досліджень в юридичній практиці

Соціологічні дослідження спрямовані на встановлення, вивчення реально існуючих у межах певного часу і простору соціально-юридичних фактів, аналіз яких може бути вико­ристаний як у загальній теорії права, так і в галузевому пра­вознавстві.

Застосування методів соціологічних досліджень збагачує правову науку, тісніше пов'язує наукові дослідження з прак­тикою.

Використання соціологічних досліджень здійснюється за такими напрямами:

особливості соціально-економічних, політичних, ду­ховних умов життя, що потребують правового врегулюваннясуспільних відносин.

Конкретно-соціологічним дослідженням виявляються першочергові потреби суспільс­тва у певному регулюванні правовою поведінкою фізичних і юридичних осіб;

- соціальний та соціально-психологічний механізми дії правової норми, точніше — права у повній сукупності всіх юридичних чинників впливу на правову поведінку людей.

Ре­зультати конкретно-соціологічного дослідження стають тео­ретичною базою для науково обгрунтованих рекомендацій;

- соціальна ефективність права.

Проблема ефективності є основною в аналізі права як соціального інституту.

Від рівня соціальної ефективності залежить життєздатність і функціо­нальна повноцінність права.

Конкретно-соціологічним дос­лідженням обумовлюється (за допомогою необхідних крите­ріїв) дійсний вплив права на характер і стан соціальних відно­син та їх зміни.

Можна сказати, що це чи не найважливіший напрям у дослідженні зв'язку права з життям, оскільки право існує не заради самого себе, а для забезпечення того чи іншо­го рівня соціальних відносин, сприятливої для суспільства форми їх змін та розвитку особистості.

 

 


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 436; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!