Документи можна класифікувати за низкою підстав.
1. Залежно від засобу фіксації інформації:
1) письмові документи (рукописні, друковані), в яких інформація викладена у формі буквеного тексту.
Джерелами цього типу документів для дослідника є нормативний матеріал, державні архіви, архіви підприємств і організацій, преса, наукові публікації, особисті документи, посередня документація (довідники, навчально-педагогічна та художня література);
2) іконографічні документи (картини, кіно-, відео-, фотодокументи, малюнки та ін.);
статистичні документи.
3) фонетичні документи (магнітофонні записи, грамзаписи).
2.За статусом:
1) офіційні документи, які переважно відображають суспільні зв'язки і передають колективні точки зору.
Офіційними документами називаються всі документи, що мають службовий характер, тобто в тій чи іншій формі були складені, затребувані та затверджені державними або громадськими органами, установами тощо;
2) неофіційні документи.
До них належать ділові записи, пропозиції та проекти рішень, листи, автобіографії, заяви, виступи, особисті нотатки тощо.
3.Залежно від джерела інформації:
- первинні;
Вторинні.
У першому випадку йдеться про описування конкретних ситуацій, про висвітлення діяльності окремих осіб, органів.
Вторинна інформація має узагальнений, аналітичний характер, у ній, як правило, відображені глибші соціальні зв'язки.
4.За своїми функціональними особливостями:
|
|
|
- інформаційні;
- регулятивні;
- комунікативні.
- культурно-виховні.
5. За цільовим призначенням:
1)документи, які створені незалежно від дослідника.
Доних належать усі документи, існування яких ні прямо, ні опосередковано не обумовлено технікою проведення соціологічного дослідження:
- офіційні документи, які пов'язані з темою дослідження;
- статистичні відомості;
- матеріали преси;
- особисте листування тощо;
2)документи цільові, тобто ті, які підготовлені згідно з програмою, завданнями соціологічного дослідження:
- відповіді на відкриті запитання анкети та тексти інтерв'ю;
- записи спостережень, які відображають поведінку респондентів;
- довідки офіційних і громадських організацій, які виконані за ініціативою, на замовлення дослідників;
- статистичну інформацію, яку отримано, узагальнено і орієнтовано на певне соціологічне дослідження.
Існує кілька методів аналізу документів.
Зовнішній аналіз —аналіз контексту всіх обставин, які супроводжували появу документа. Мета цього аналізу — встановити вид документа, його форму, місце та час його появи, автора, ініціатора, мету його створення, його надійність та вірогідність.
Внутрішній аналіз —це дослідження змісту документа. При цьому перш за все визначається повнота інформації, а також її вірогідність.
|
|
|
Вивчення документа — це аналіз його змісту в контексті теоретичних завдань дослідження.
Класичні, традиційні методи аналізу — це сукупність операцій, яка дає можливість інтерпретувати текст залежно від поставлених дослідником цілей.
Прагнення позбавитися можливої суб'єктивності традиційного аналізу, а також потреба у вимірюванні соціальних ознак зумовили виникнення іншого типу аналізу — формалізованого (кількісного), або контент-аналізу.
Його сутність полягає у з'ясуванні змістових одиниць, які можна однозначно фіксувати та перекладати у кількісні показники за допомогою одиниць обчислювання.
Змістові одиниці визначаються згідно з концепцією дослідження. Вони повинні Контент-аналіз —це якісно-кількісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і суворістю процедури та полягає у квантифікаційній обробці тексту з подальшою інтерпретацією результатів.
v Опитування — найпоширеніший, універсальний метод збирання інформації у соціологічних дослідженнях.
Цей метод одержання первинної соціологічної інформації грунтується на усному або письмовому зверненні до сукупності людей з питаннями, зміст яких є проблемою дослідження на емпіричному рівні.
|
|
|
За місцем проведення розрізняють опитування за місцем мешкання та місцем роботи.
За характером взаємодії можна виділити два основні різновиди опитування: анкетування та інтерв'ювання, кожен з яких трапляється у багатьох різновидах.
За засобами спілкування між дослідником та респондентом анкетування поділяється на пресове (анкети друкуються на сторінках газет чи журналів з проханням переслати у редакцію відповіді);
- поштове(анкети розсилаються поштою);
- роздаткове (опитники роздаються групі осіб, згуртованих в одному місці).
Інтерв'ю, тобто бесіда, що проводиться за певним планом, може бути особистим і телефонним.
Розрізняють клінічні (глибокі, довгочасні) інтерв'ю та фокусовані (короткочасні).
v Анкетування проводять за допомогою анкети.
Анкета —це впорядкований за змістом та формою набір питань та висловлювань, втілений у вигляді опитного листа, який самостійно заповнюється тим, хто опитується, за зазначеними в опитнику правилами.
Завершує анкету так звана паспортичка, тобто відомості про стать, вік, освіту, сімейний стан, стаж роботи опитуваного (респондента).
|
|
|
Як ставити запитання, які належать до різних відомостей, щоб підвищити вірогідність, надійність відповідей?
В першу чергу треба звернути увагу на лексику опитування.
Для кожного типу аудиторії експертним шляхом можна встановити оптимальну довжину речень (припустимо, понад 20 слів — важке запитання, менше 5 — занадто спрощене), рівень складності граматичної структури (складносурядні речення та фрази, які містять надмірну кількість загальних термінів, і т. ін.), та ступінь зрозумілості основних термінів.
Якісний рівень сенсу запитання — другий важливіший критерій.
Не можна формулювати запитання з подвійним запереченням, а при опитуваннях експертів небезпечно використовувати щоденну лексику. Термінологія має підкреслювати особливе ставлення дослідника до опитуваного фахівця та зважати на тип його мислення.
Третій критерій — оцінка труднощів формулювання запитання:рівня компетентності, пригадування подій, уявлення гіпотетичної ситуації, обчислення (наприклад, середнього доходу), порівняння значної кількості окремих подій, спостережень і т. ін. Повнота та глибина інформації істотно залежать від загального рівня розвитку та кругозору респондентів.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 346; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!