Групи та категорії поставки сталей
За способом виплавлення будівельні сталі бувають мартенівськими або конверторними. Сталі, що отримані цими способами,близькі за якістю, и тому, яка сталь – мартенівська або конверторна – при поставках не зазначають.
Після виплавлення сталь містить розчинені гази, як наслідок окиснення вуглецю. При охолодженні ці гази бурхливо виділяються, сталь ніби кипить. Через те таку сталь називають киплячою. З метою поліпшення якості при закінченні плавки в сталь вводять розкисники, які зв'язують кисень, і сталь кристалізується спокійно. Таку сталь називають спокійною, вона дорожчі киплячої на 10…12%. Неповним розкисленням отримають сталь напівспокійну. Як розкисники найчастіше використовують кремній, марганець, алюміній.
Залежно від гарантій постачальників сталі поділяються на групи і категорії. Розрізняють три групи вуглецевих сталей: група А – сталь має гарантовані механічні характеристики; група Б – сталь має гарантований хімічний склад; група В -- сталь має гарантовані механічні характеристики і хімічний склад. Для будівництва використовують лише маловуглецеву сталь групи В.
Існує шість категорій поставки маловуглецевої сталі. Різняться категорії гарантіями щодо ударної в'язкості. Кипляча сталь постачається по категорії 2 (ударна в'язкість не гарантується), напівспокійна – по категорії 6 (ударна в'язкість гарантується після старіння). По категорії 5 (ударна в'язкість гарантується при -20º С і після старіння) постачаються сталі спокійні і напівспокійні з підвищеним змістом марганцю. Марки маловуглецевих сталей за ГОСТ 380-71 і ТУ 14-1-3023-80 таки: ВСт3кп2, ВСт3пс6, ВСт3сп5, ВСт3Гпс5, де В -- група поставки сталі, Ст3 – порядковий номер сплаву, кп, пс и сп – скорочені позначки способу розкислення, остання цифра позначає категорію поставки. За ГОСТ 23570-79 вироблялися сталі марок:18кп, 18 пс,18сп, 18Гпс. Зараз надані ГОСТ і ТУ змінені на ГОСТ 27772, де для маловуглецевих марок сталей використовуються позначки С235, С245, С255, С275 і С285. Відповідність колишніх і нових марок сталей надано у нормативних матеріалах.
|
|
|
Граничні стани конструкцій, розрахункові ситуації.
Граничними називають стани, при яких конструкції перестають задовольняти вимоги,що поставлені під час зведення і експлуатації. Граничні стани об'єднують у дві групи.
Граничні стани першої групи характеризуються вичерпанням несучої здатності конструкцій і непридатністю їх до подальшої експлуатації. Сюди відносяться в'язке, крихке втомне чи іншого характеру руйнування, загальна втрата стійкості форми, втрата стійкості положення, якісна зміна конфігурації.
Граничні стани другої групи характеризуються непридатністю конструкцій до нормальної експлуатації внаслідок появи недопустимих деформацій чи недопустимого розкриття тріщин (в залізобетонних конструкціях). При граничних станах другої групи експлуатація конструкцій можлива лише при відповідних обмеженнях.
|
|
|
При розрахунках конструкцій можливі таки типи розрахункових ситуацій:
-- усталені, для яких тривалість реалізації Тsit того ж порядку, що й встановлений термін експлуатації об'єкта Тef, наприклад, період експлуатації між капітальними ремонтами;
-- перехідні, для яких тривалість реалізації Тsit невелика порівняно з встановленим терміном експлуатації об'єкта Тef/ ( Тsit < Тef ), наприклад, період капітального ремонту ;
-- аварійні, для яких тривалість реалізації Тsit мала порівняно з встановленим терміном експлуатації об'єкта Тef/ ( Тsit << Тef ), наприклад, землетрус, вибух.
Встановлений термін експлуатації будівель і споруд Тef допускається визначати за даними табл. 2 ДБН В. 1.1.2-14=2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель,споруд, будівельних конструкцій та основ».
Класи відповідальності будівель і споруд.
Класи відповідальності будівель і споруд визначаються рівнем можливих матеріальних збитків і соціальних втрат, пов'язаних руйнуванням об’єкта. При цьому врахують такі фактори риску: 1 --небезпека для здоров'я та життя людей; 2 -- різке погіршення екологічної обстановки у прилеглій місцевості; 3 -- втрата пам’яток історії та культури; 4 -- припинення функціонування мереж зв'язку, енергопостачання, транспорту чи інших елементів життєзабезпечення населення. Відповідно табл. 1, ДБН В. 1.1.2-14=2009 всі будівлі і споруди поділяються на три класа наслідків (відповідальності):
|
|
|
СС3 – значні наслідки. Наприклад, сюди входять: об'єкти нафто- і газодобувної металургійної, хімічної промисловості, атомної, гідро- і теплоенергетики, будівлі крупних вокзалів, житлові і громадські будівлі заввишки понад 100м, видовищні об'єкти з масовім перебуванням людей (стадіони, театри, цирки)університети, інститути, школи, великі лікарні, універсами.
СС2 – середні наслідки.Сюди відносять об'єкти, що не належать до класу СС3. Наприклад, сюди входять: основні об'єкти металургійної промисловості, важкого машинобудування,нафтохімії, оборонної промисловості, готелі, гуртожитки,будівлі видовищних і спортивних підприємств, житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки до 100м.
|
|
|
СС3 – незначні наслідки.Наприклад, сюди входять: об'єкти промисловості та громадські будівлі, що не віднесені до класів СС1 і СС2, об'єкти сільського господарства,тимчасові об'єкти, парники, теплиці.
Клас відповідальності об'єкта визначається замовником за узгодженням із генеральним проектувальником і має бути вказаний у технічному завданні і в іншій документації. Залежно від класу відповідальності визначається коефіцієнт надійності за призначенням (за відповідальністю)γn який рахується при розрахунках усіх конструкцій і надається у табл.. 5 ДБН В. 1.1.2-14=2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель,споруд, будівельних конструкцій та основ»
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 262; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!