ТЕМА 10. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Методичні рекомендації до вивчення теми
На сучаному етапі податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоутворюючих податків на місцевому рівні.
Платниками податку є:
— фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їхнього походження в Україні, так й іноземні доходи;
— фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їхнього походження в Україні;
— податковий агент.
Податковим агентом визнається особа, на яку покладається обов’язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються платнику, і перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку й мають права та виконують обов’язки, встановлені Податковим кодексом України для платників податків.
Об'єктом оподаткування резидента є:
- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
- іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.
|
|
|
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
| Загальний річний оподатковуваний дохід |
| Загальні щомісячні оподатковувані доходи |
| Іноземні доходи |
| Доходи, що одержані фізичною особою –підприємцем від ведення підприємницької діяльності |
Рис. 5. Складові елементи загального річного оподатковуваного доходу
До загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються:
− доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору;
− суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;
− доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав;
− частина доходів від операцій з майном;
− дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду;
− оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований органом державною податковою інспекцією;
|
|
|
− дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів;
− інвестиційний прибуток;
− дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна;
− кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
База оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається за наступною формулою:
База оподаткування = ЗП – ЄСВ,
|
|
|
де ЗП – нарахована заробітна плата;
ЄСВ - сума єдиного на загальнообов’язкове державне соціальна страхування.
Кожен платник податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) має право на використання податкової соціальної пільги (ПСП) для зменшення суми, з якої нараховується ПДФО (база оподаткування) при виконанні ряду вимог.
Такими вимогами є:
- величина доходу у вигляді заробітної плати;
- особливий соціальний стан;
- наявність присвоєних категорій та звань.
Для розрахунку податкової соціальної пільги для платника податку за основу береться розмір прожиткового мінімуму доходів громадян станом на початок звітного податкового року.
ПСПбаз = 50%*ПМДГ
де ПСПбаз - базовий розмір податкової соціальної пільги;
ПМДГ – розмір прожиткового мінімуму доходів громадян станом на початок податкового року.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
|
|
|
ДохідПСП = 1,4хПМДГ
де ДохідПСП - дохід платника, до якого застосовується податкова соціальна пільга;
ПМДГ - розмір прожиткового мінімуму доходів громадян станом на початок податкового року.
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Для отримання податкової соціальної пільги платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
У випадку, якщо для платника податку застосовується податкова соціальна пільга, то база оподаткування визначається:
База оподаткування = ЗП – ЄСВ- ПСП,
де ЗП – нарахована заробітна плата;
ЄСВ - сума єдиного на загальнообов’язкове державне соціальна страхування;
ПСП – податкова соціальна пільга.
Відповідно до Податкового кодексу України базова ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 % бази оподаткування щодо доходів. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 % суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, наведеною вище. Проте для окремих видів доходів може бути застосована ставка: 5%, 10%, 30%.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!