V. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ
ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Термін написання дипломної роботи становить 10 тижнів.
Дипломна робота має виконуватися студентом у повній відповідності до затверджених календарного плану та завдання. У випадках відставання від графіку студент зобов'язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.
На період виконання дипломних робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична робота над дипломною роботою студента і наукового керівника. Систематичні консультації допомагають дипломнику у виборі методів дослідження, контролі дотримання вимог, що висуваються до змісту і оформлення дипломної роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному поданню дипломної роботи, є запорукою успішного захисту.
У відповідності до календарних етапів студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену дипломну роботу на рецензування науковому керівникові.
У разі позитивної рецензії наукового керівника дипломна робота допускається до попереднього захисту на кафедрі.
З метою забезпечення попереднього захисту дипломних робіт на кафедрі створюються комісії у складі 3-х – 4-х викладачів у кожній, виходячи з їх спеціалізації за напрямами наукових досліджень та дисциплін, що вони викладають.
|
|
|
Дипломні роботи, які подані на кафедру з порушенням встановлених термінів роботи комісій попереднього захисту, не приймаються до розгляду без дозволу завідувача кафедри.
За наявності позитивної рецензії керівництва об’єкту дослідження, довідки від підприємства про достовірність використаних в аналітичних розрахунках даних, а також відгуку або довідки про впровадження основних пропозицій студента, дипломну роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту дипломної роботи на засіданні ДЕК.
ІV. ЗМІСТ ТА ОБСЯГИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Дипломна робота спеціаліста повинна мати обсяг 5,5-6,5 авторських аркушів, 100-110 сторінок рукописного тексту.
Зміст дипломної роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.
План дипломної роботи має бути складним і містити: вступну частину; три і більше розділи, кожна з яких має містити не менш як два параграфи; висновки і пропозиції; список використаних джерел та додатки.
|
|
|
Орієнтовні варіанти планів дипломних робіт наведено у додатку Е.
Вступ
Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності і практичної значущості обраної теми дипломної роботи (“….що і зумовило вибір теми”), особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. Крім того, в цій частині роботи слід чітко визначити мету та завдання роботи (спираючись на план), предмет та об'єкт дослідження.
Мета і завдання дослідження.Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.
Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи, яка зазначається на титульному аркуші як її назва.
|
|
|
Методи дослідження. Подають перелік методів дослідження, використаних для розв’язання поставлених в роботі завдань. Перераховувати їх треба коротко та конкретно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Наприклад, зазначення використовуваних методів та інформаційних джерел дослідження у такому вигляді:
“У роботі використано..... методи дослідження”.
“Інформаційною базою слугували вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси та фактичні дані з діяльності ... (базове підприємство)”.
Практичне значення одержаних результатів.Подаються відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації, як їх використати.
Також у вступі бажано подати коротку інформацію про організацію чи підприємство, на матеріалах якого виконується дипломна робота. Представлення організації, на матеріалах якої виконується дипломне дослідження: “Основою для проведення дослідження та написання дипломної роботи послужили матеріали практичної діяльності ... (повна назва організації)”.
|
|
|
Стисла характеристика підприємства: власність, організаційно-правова форма, галузева приналежність; коли і ким засновано, місцезнаходження, матеріально-технічна база (опис приміщення, складів, транспорту тощо, вартісна оцінка), основні економічні показники за звітний період, чисельність працюючих тощо. Схема структури апарату управління з коментарем.
Обсяг вступу не повинен перевищувати 4-5 сторінок.
Основна частина
Основна частина дипломної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
У розділах основної частини подають матеріал, як правило, в такій послідовності:
Розділ 1 – теоретичний, включає огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;
Розділ 2 – аналітико-дослідницький, містить виклад загальних підходів і основних методів досліджень, опис теоретичних і (або) експериментальних досліджень;
Розділ 3 – проектно-рекомендаційний, передбачає розробку конкретних рекомендацій та пропозицій за результатами дослідження.
Перший розділ може містити декілька підрозділів. Теоретичний розділ розглядає загальні підходи до досліджуваної теми з використанням різноманітних літературних джерел, можливе порівняння різних точок зору, використання опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела. Містить теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історію та сучасні тенденції предмета дослідження, методологічні підходи. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності організації, крім того, повинне мати певні елементи наукової новизни, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, тобто чітко визначене теоретичне поле роботи дає змогу перейти в наступних розділах до конкретного аналітичного дослідження.
Доцільно ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо.
Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу дипломної роботи.
Аналітико-дослідницький другий розділ (не менш як 3 підрозділи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного, третього розділу, і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій. Назву другого розділу доцільно формулювати наступним чином:
Характеристика ... (предмет дослідження) на ... (назва підприємства, організації, установи).
Сучасний стан ... (предмет дослідження) на ... (назва підприємства, організації, установи).
Аналітичний розділ — опис, характеристика сучасного стану діяльності досліджуваного підприємства, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження. Ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням певного методичного інструментарію.
Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.
Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.
Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.
З метою підтримки набутих навичок роботи на ПК і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у дипломній роботі повинен використати комп’ютер.
Не можна обмежитись використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об’єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку та оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналітичному чи рекомендаційному розділі.
Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:
ü поставлену задачу;
ü програму, за якою вона буде вирішуватися;
ü базу даних (бажано у додатках навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності);
ü формули розрахунків;
ü блок-схему алгоритму розв’язання задачі;
ü результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;
ü аналітичний опис результату.
У аналітичних розрахунках е можливим використання ПК.
Обсяг другого розділу має становити 30-35% загального обсягу дипломної роботи.
Завданням третього розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку, діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділу, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження. Третій розділ може містити 2-3 підрозділи.
Удосконалення ... (предмет дослідження) на ... (назва підприємства, організації, установи).
Шляхи вдосконалення ... (предмет дослідження) на ... (назва підприємства, організації, установи).
Рекомендаційний розділ потребує детальних пропозицій щодо вдосконалення діяльності організації відповідно до напрямку дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у аналітико-дослідницькій частині, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.
“Як свідчить аналіз, проведений у п.2.1, у ... існує такий істотний недолік, як ...”.
“Для успішного подальшого розвитку ... можна запропонувати ...”.
“З метою ... можна запровадити ...”.
Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваного питання повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості.
Пропозиції можуть бути найсміливіші, з найсучаснішого досвіду найвідоміших фірм світу (студент демонструє свою освіченість та менеджерський світогляд), але якщо ця пропозиція зараз нездійсненна для об'єкта дослідження, треба обов'язково це пояснити (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів, інфляція, нестабільність економіки та політики тощо), тобто студент демонструє реалізм мислення та знання проблем реального об'єкта.
У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ПЕОМ.
Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу дипломної роботи.
Висновки і пропозиції
Висновки і пропозиції, що наводяться в окремому розділі дипломної роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті випускної роботи та поставлених у вступі завдань, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації. У висновках не наводяться пропозиції, які не було розглянуто у розділі 3.
Обсяг висновків і пропозицій не має перевищувати 3-5 сторінок.
Список використаних джерел
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується у дипломній роботі одразу після висновків і пропозицій.
Список використаних джерел може містити до 80-90 назв. Джерела у списку можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Посилання на них мають наводитись у вигляді порядкового номеру за списком джерел у квадратних дужках, наприклад [58, с.284].
Додатки
Додатки до дипломної роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках. Кожен із них повинен бути позначений відповідним символом (літера української абетки), і на кожен повинне бути посилання в тексті.
Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дипломної роботи:
- реальні документи підприємства;
- рекламні матеріали;
- проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК, що розроблені в процесі виконання дипломної роботи;
- ілюстрації допоміжного характеру.
V. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ
Основні вимоги щодо структури і порядку оформлення дипломних робіт регламентуються Державними стандартами України: ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»; ДСТУ 1.5-93 «Державна система стандартизації України. Загальні вимоги і правила складання до побудови, оформлення і змісту стандартів»; ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання»; ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».
Матеріал дипломної роботи слід надати у такій послідовності:
- титульний аркуш;
- бланк завдання;
- зміст;
- перелік умовних позначень (при необхідності);
- вступ;
- основна частина;
- висновки і пропозиції;
- список використаних джерел;
- додатки.
Завершену і оформлену належним чином роботу обов’язково підписують автор і науковий керівник на титульній сторінці.
Усі складові дипломної роботи потребують оформлення відповідним чином.
Мова дипломної роботи державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел неприпустиме.
Робота має бути надрукована машинописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм). Текст розташовується через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм (комп’ютерний набір - 14 кегель, 1,5 інтервал, шрифт Times New Roman текстового редактора Word). Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату А3 (не більше 40 рядків на сторінку).
Текст дипломної роботи необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.
Вписувати у друкований текст дипломної роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту.
Роздруковані на ПК програмні документи мають відповідати формату А4, включатися до загальної нумерації сторінок дипломної роботи і розміщуватися, як правило, у додатках.
Титульний лист містить найменування вищого навчального закладу, прізвище, ім’я та по-батькові й інші відомості про автора; тему дипломної роботи з посиланням на об’єкт дослідження; прізвище, вчене звання (посаду) наукового керівника; місто і рік (дод. Ж).
Зміст містить найменування та номери початкових сторінок всіх розділів та підрозділів роботи.
Текст основної частини роботи поділяється на розділи, підрозділи, пункти та підпункти згідно із планом, затвердженим у завданні на виконання дипломної роботи.
Заголовки структурних частин дипломної роботи: "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ", пишуться або друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуться або друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам в основному тексті.
Кожну структурну частину дипломної роботи слід починати з нової сторінки.
Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою дипломної роботи є титульна сторінка, яка включається до загальної нумерації сторінок і на якій номер сторінки не ставиться. Нумерація без крапки після неї проставляється у правому верхньому куті подальших сторінок.
ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ не нумерують як розділи. Номер розділу ставиться після слів "РОЗДІЛ". Підрозділи нумерують у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка: наприклад, "1.4" (четвертий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Ілюстрації
Кожна ілюстрація повинна мати номер і назву. Зміст ілюстрацій має доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думки автора - і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем.
Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках дипломної роботи, їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких перевищують формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або додатках.
Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад: "Рис. 1.2" (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією.
Таблиці, формули, посилання
Цифровий матеріал, як правило, має оформлятись у вигляді таблиці, приклад побудови якої наведено у додатку З.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають із великої літери. Назву не підкреслюють.
У правому верхньому куті розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: "Таблиця 2.3" (третя таблиця другого розділу). Нижче по центру – назва.
У разі перенесення частини таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишуться слова: "Продовження табл. … " із зазначенням номера, наприклад, “Продовження табл. 2.3”.
У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися у відповідності до стандартів. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.
Заголовки граф починаються з великих літер, підзаголовки - з малих, якщо складають одне речення із заголовком, і з великих - якщо вони є самостійними.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту тексту або з поворотом за годинниковою стрілкою.
Формули в дипломній роботі нумеруються в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: "(3.1)" (перша формула третього розділу).
Пояснення значень символів, числових коефіцієнтів у формулах треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані в формулі, і кожне - з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менш як один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (:).
Посилання в тексті диплому на джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: "... у працях [1-9] ....".
Посилання на ілюстрації до дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації: наприклад, "рис. 2.3"; на формули – порядковим номером формули: наприклад, "у формулі (3.1)". Посилання у тексті на таблиці пишуть скорочено: наприклад, "у табл. 1.2". У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вживати скорочене слово "дивись": наприклад, "див. табл. 1.2".
При написанні дипломної роботи студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Посилання наводяться у тексті в квадратних дужках, наприклад, [12, с.31] – джерело 12 за списком використаних джерел, стор. 31. Зноски в кінці сторінок не вставляються.
Список використаних джерел
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, бібліографічний опис літературних (інформаційних) джерел складається за стандартом "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис" (ДСТУ 7.1:2006) (додаток К).
Додатки
Додатки до дипломної роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на останніх її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _______” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А;
В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 355; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!