Тема.  Політична система. Держава як конституційно-правовий інститут. Конституційно-правовий статус політичних інститутів.



План.

1. Поняття політичної системи. Конституційно-правовий статус

політичних інститутів.

2. Поняття держави, ознаки держави. Функції держави.

3. Характеристика сучасних держав.

4. Принципи організації і діяльності держав.

5. Поняття і склад державного апарату.

6. Поняття і сутність політичних партій. Інституціоналізація політичних партій.

7. Класифікація політичних партій. Партійні системи.

8. Конституційно-правовий статус суспільних і релігійних об'єднань.

 

Методичні рекомендації.

Освітлення першого питання теми необхідно почати з розгляду поняття політичної системи і загальної характеристики основних політичних інститутів політичної системи.   

Розгляд другого питання теми слід почати з визначення і характеристики держави як основного політичного інституту в політичній системі. 

При відповіді на питання про функції держави, слід дати поняття функцій, дати характеристику функцій сучасної демократичної держави.

Третє питання вимагає вивчення і освітлення окремих, закріплених в конституціях характеристик держави (характеристики соціальної, правової, демократичної, світської держави).

Четверте питання пов'язане з розглядом таких понять як державний апарат, державний апарат, державний орган, установа. При відповіді на питання слід дати поняття і охарактеризувати принципи, на основі яких здійснюється конституційно-правове регулювання діяльності державного апарату (принцип народного суверенітету, розділення властей).

Також слід дати загальну характеристику внутрішніх і зовнішніх функцій держави.

При відповіді на п'яте питання теми необхідно перерахувати склад державного апарату і детальніше розглянути елементи конституційно-правового статусу державного органу (компетенція, функції, повноваження, порядок формування, внутрішня організація, порядок роботи, відповідальність).

Шосте питання теми полягає в розгляді поняття політичної партії, характеристиці сутності, цілей, функцій політичних партій.

Далі необхідно освітити суть інституціоналізації (процеси конституціоналізації і законодавчій інституціоналізації).

У сьомому питанні необхідно розглянути соціально-політичну класифікацію політичних партій (з урахуванням цілей, виразу соціальних інтересів, використовуваних політичних засобів).

Також необхідно дати поняття партійної системи, вказати види партійних систем, дати їх характеристику.

Останнє питання теми вимагає розгляду сутності, видів, завдань і функцій неполітичних суспільних об'єднань, а також характеристики конституційно-правового статусу релігійних общин, церкви, визначення їх значення і ролі в політичному житті.

  

Література:

1. Конституційне право зарубіжних країн. За ред. В.О. Ріяки. –Київ. 2002.- с.31-47.

2. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. – М., 2000. с.99 134,136-146.

3. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных  стран: Учебное пособие: - Минск.- с. 45-28.

4. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. - М., 1996. – 217-257.  

5. Конституции современных государств. – М., 2002.

Семінарське заняття № 3.

Тема. Форми держави в зарубіжних країнах.

План.

1. Поняття форми правління, класифікація форм правління.

2. Поняття монархії, види монархії.

3. Поняття, види республіки.

4. Поняття політичного режиму. Державний режим.

5. Типи політичного режиму. Характеристика державних режимів.

6. Поняття форми державного устрою в зарубіжних країнах.

7. Загальна характеристика унітарного і федерального устрою держави.

                    

Методичні рекомендації.

Перше питання теми полягає в розгляді поняття форми правління, яка має основоположне значення для вивчення конституційно-правового регулювання організації і функціонування держави і загальної характеристики класифікації форм правління.

Розгляд другого питання теми пов'язаний з детальним вивченням однієї з форм правління: монархії (поняття монархії і ознаки монархії як форми правління, характеристика видів монархії – абсолютної, конституційної: дуалістичної, парламентарної).

Третє питання вимагає вивчення і освітлення поняття, характеристики ознак республіканської форми правління, розгляду видів республіки: дуалістичної (президентської), парламентарної, змішаної і інших видів.

Четверте питання пов'язане з розглядом поняття політичного режиму, державного режиму, аналізом і співвідношенням даних понять.

При відповіді на п'яте питання теми необхідно вказати типи політичного режиму (демократичний ліберальний, авторитарний), охарактеризувати ознаки, суть окремих політичних режимів; вказати види державного режиму: абсолютизм, обмежений дуалізм, дуалізм, парламентаризм, міністеріалізм.

Шосте питання теми полягає в розгляді поняття форми державного устрою, загальній характеристиці форм политико-территориального устрою: унітарної і федеральної, аналізі їх основних відмінностей.

У завершальному питанні теми необхідно розглянути конституційно-правовий статус унітарної держави, дати характеристику централізованого, децентралізованого. Також необхідно дати поняття, вказати ознаки, основні риси федерації, охарактеризувати правовий статус суб'єкта федерації.  

 

Література:

1. Мишин А.А. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. - М., 2000. -с. 78-112.

2. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник. – М., 2000.- с.147-205.

3. Чудаков М.Ф. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебное пособие: - Минск. – с.215-239.

4. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. - М., 1996. – с.303-317.

5. Конституции современных государств. – М., 2002.

Семінарське заняття № 4.


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 325; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!