З прибуттям льотного ешелону на новий аеродром негайно вживаються заходи щодо розосередження та маскування літаків, оборони і охорони аеродрому, підготовки до бойових дій.



       Командир авіаційної частини (підрозділу) особисто або через штаб доповідає старшому начальнику про завершення перельотів льотного повітряного ешелонів та про остаточне завершення перебазування.

 

                 4. Визначення необхідного часу та кількості транспортних засобів для

                       перебазування (СР).

       Вихідними даними для виконання зазначених розрахунків є:

· об’єм та маса майна, що перевозиться;

· чисельність особового складу, який підлягає перевезенню;

· дальність перебазування;

· характеристики транспортних засобів за вантажопідйомністю та швидкістю руху.

      При розрахунках враховується, що технічне майно ІАС має значні габарити і відносно невелику масу, тому розрахунок потрібної кількості автомобільного та залізничного транспорту проводиться за об’ємом майна, а потрібної кількості засобів повітряного транспорту – за величиною маси наявного майна, співставляючи його габаритні розміри з розмірами вантажних кабін.

     З урахуванням цього, потрібна кількість автотранспорту  (КA) для перебазування технічного майна і особового складу визначається за формулою:

 

         КА = 0,8 W  / S * h + NО.С.  / n ,

де 0,8 – коефіцієнт, що враховує ущільнення укладення майна (отриманий дослідним шляхом);

W – загальний об’єм  майна, що перевозиться;

S– площа кузова (причепа) автомобіля;

h – допустима висота завантаження кузова;

NО.С. – чисельність особового складу, що підлягає перевезенню;

n – встановлена норма посадки особового складу в автомобілі даного типу.

   Дана формула може бути також використана для розрахунку потрібної кількості залізничних платформ, коли перебазування буде здійснюватись залізничним транспортом.

  Потрібна кількість літаків (вертольотів)  (КЛВ)  для перебазування майна та особового складу визначається за формулою:

 

         КЛВ = М / g + NО.С. / n,

де М – загальна маса майна, що перевозиться;

g – наявна вантажопідйомність літака (вертольоту) при перельоті на задану дальність перебазування;

NО.С. – чисельність особового складу, що підлягає перевезенню;

n – встановлена норма посадки людей у літак (вертоліт).

Час, потрібний на перебазування  (Тпер)  визначається за формулою:

 

            ТПЕР = L / V + tЗАВ + tРОЗ + E + ( R + 1 ) т

де L – дальність перебазування;

V – середня швидкість транспортного засобу;

tзав, tрозв – час завантаження і розвантаження майна;

Е –сумарний час зупинок колони в дорозі;

R– число рейсів;

т–темп перевезення (середня часова дистанція між транспортними засобами, що прибули на пункт розвантаження протягом всього часу перебазування).

 

Заняття 4.   Перебазування авіаційної ескадрильї у складі військової частини авіації

ПС на новий аеродром.

                 1. Одержання бойового наказу та прийняття рішення на перебазування.

    На основі рішення командира штаб частини відпрацьовує наказ або розпорядження на перебазування, планову таблицю перебазування та план завантаження.

В наказі на перебазування вказується (нумерація у відповідності з пунктами наказу):

1. ____________________________________________________________________________________________________________________________________.

2. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

3. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

4. __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

5. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

6. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

 

Наказ доводиться до командирів підрозділів, управління та штабу частини, начальників служб та командирів тимчасових формувань.

План завантаження розробляється при перевезенні особового складу, майна та спец. автомашин на транспортних літаках або залізниці.

Транспортні засоби під завантаження майна та особового складу подаються у встановлений час у завчасно визначенні місця.

Згортання та завантаження технічних засобів підготовки літаків проводиться по мірі їх звільнення.

По закінченню підготовки до перельоту льотного ешелону і готовності штатних підрозділів та тимчасових формувань до виступу, командир авіаційній частині доповідає командиру вищого рівня про готовність частини до перебазування.

 

               

                 2. Нанесення обстановки на карту, визначення часу та необхідної кількості

                       транспортних засобів для перебазування.

      Перевезення команд та груп авіаційним транспортом виконується частіше всього по одному маршруту. При перебазуванні авіаційної частини на два аеродроми наземний ешелон прямує по одному маршруту до пункту розходження. Це створює сприятливі умови для надання взаємної допомоги та контролю за пересуванням команд та груп.

Колона наземного ешелону відправляється по раніше розвіданому маршруту з дистанцією між підрозділами та автомобілями  25 - 50 м. Швидкість руху повинна складати: на автомобілях  –  25 - 30 км/год, у несприятливих умовах середня швидкість руху колони може зменшуватись до 15 - 20 км/год.

     Колону автомобілів доцільно будувати в наступному порядку: попереду автомобіль головного дозору з засобами радіаційної та хімічної розвідки, потім автомобіль начальника автоколони з засобами зв’язку. Далі прямують автомашини з майном та спеціальні машини, позаду колони прямує автомобіль тильного дозору.       

 

    На шляху прямування начальник автоколони безперервно підтримує зв’язок по радіо з КП авіаційної частини, працюючи на прийом.

    Для зберігання фізичних сил складу водіїв автомобілів, прийняття їжі, виконання технічного обслуговування машин, перевірки стану та закріплення вантажів, а також підтягування автомобілів, що відстали, в ході руху організовуються привали протягом до однієї години через кожні  3 - 4 години руху, а при переміщенні на більші відстані, крім того, після кожного добового переходу – вдень або вночі відпочинок встановлюється до 7 годин.

    При русі основна увага приділяється дисципліні маршу, зупинки автомобілів без крайньої необхідності не дозволяються. Рух колон через населені пункти та вузьке місце, при підході до переправ та на переправах проводиться без зупинок на збільшених дистанціях та швидкостях.

     Управління на марші виконується начальником автоколони сигналами з використанням технічних засобів. Використовуючи радіозасоби та провідниковий зв’язок дорожньо-командирської служби, начальник автоколони доповідає командиру авіаційної частини про прибуття на перепочинки та в кінцевий пункт маршруту, про зміни маршруту руху, вимушені зупинки, про напад противника на автоколону, радіаційний та хімічний стан.

                  3. Відпрацювання питань бойового забезпечення.

 

 

 

Об’єктова система ППО і ії характеристики.

 

    Комплекс „Тор”

       

Комплекс „Шилка”

  


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 157;