Заняття 2. Охорона та оборона аеродромів.



 

  1. Протиповітряна оборона ( ППО ) аеродрому.

    ППО аеродрому організовується з метою: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Протиповітряна оборона кожного аеродрому включає:

1. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

2. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

3. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

4. ________________________________________________________________;

5. ________________________________________________________________________________________________________________________________.

     Основними елементами аеродрому, по яким повітряний противник буде намагатися нанести удар, є : __________________________________________________________________________________________________________________________________________

     Засобом нанесення ударів являється тактична авіація і крилаті ракети. В деяких випадках можуть застосовуватись літаки і інших родів авіації.

Удар по аеродромах авіація наносить, як правило, з малих висот, що забезпечує несподіваність удару і зменшує можливості засобів ППО з виявлення та обстрілу літаків противника.

      Виявлення повітряного противника та попередження про нього є важливим елементом в системі ППО аеродрому, воно здійснюється силами радіотехнічних засобів ППО оперативного або повітряного командування. Інформація про повітряного противника поступає на КП авіаційної частини та командний пункт зенітно-ракетної частини, яка прикриває аеродром.

Для безпосередньої ППО аеродромів виділяються зенітні ракетні(зенітні артилерійські) військові частини(підрозділи) ЗРВ, ППО СВ, наземні військові частини(підрозділи) РЕБ.

     Безпосередньо в системі ППО аеродрому організовується своя система виявлення повітряного противника та попередження про нього, яка включає в себе:

1. ________________________________________________________________________________________________________________________________;

2. ________________________________________________________________________________________________________________________________;

3. ________________________________________________________________________________________________________________________________.

Інформація зі всіх засобів розвідки і постів візуального спостереження поступає на КП авіаційної бригади.

При виявленні повітряного противника КП авіаційної частини керує діями особового складу підрозділів і частин, які базуються на аеродромі, а також силами та засобами ППО.

     Відповідальність за організацію виявлення повітряного противника та попередження про нього лягає на начальника штабу авіаційної частини.

Крім того, заходи з протиповітряної оборони об’єктів авіаційної частини здійснює батальйон охорони, до складу якого входить відділення зенітних кулеметів і розрахунок переносного зенітно-ракетного комплексу (ПЗРК).

В інтересах ППО батальйон охорони застосовує ці засоби по літальних апаратах, що атакують об’єкти авіаційної частини, для нанесення їм поразки або для ставання на перешкоді прицільному застосуванню ними засобів поразки.

Командир приданого підрозділу ППО оперативно підпорядковується командиру авіаційної частини, являється його заступником з ППО і за його вказівками організовує систему зенітного вогню, намічає позиції зенітних засобів, засобів РЕБ, організовує взаємодію з силами та засобами ППО вищого рівня, а також розробляє порядок застосування зенітної артилерії в інтересах наземної оборони.

Винищувальна авіація застосовується для прикриття найбільш важливих аеродромів і діє, як правило, до зони вогню зенітних засобів аеродрому, а також вище їх зони ураження.

Відповідальність за ППО аеродрому покладається на командира авіаційної частини або начальника авіагарнізону, при базуванні на аеродромі декількох авіаційних частин.

Заходи  по розосередженню та укриттю особового складу й техніки, маскування аеродрому проводяться одночасно з заходами по ЗЗМУ та маскуванню.

 

               2. Наземна оборона та охорона аеродрому.

   Наземна оборона і охорона аеродромів організовується з метою:

1.  _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________;

2. __________________________________________________________________________________________________________________________________________;

3. _____________________________________________________________________;

4. __________________________________________________________________________________________________________________________________________;

5. _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________.

   Відповідальність за організацію охорони і оборони аеродрому(авіаційної частини) покладається на старшого авіаційного начальника – командира авіаційної частини. Він є начальником оборони аеродрому(частини).Його заступники: з наземної оборони – начальник штабу авіаційної частини; з ППО(як відомо) – командир частини(підрозділу ППО, що прикриває аеродром).

Охорона та оборона місць дислокації авіаційної частини організовується на підставі рішення командира частини, як начальника оборони аеродрому та здійснюється силами та засобами роти (батальйону) охорони з залученням особового складу інших підрозділів авіаційної частини. Рішення командира авіаційної частини на охорону та оборону місць дислокації оформляється у вигляді плану охорони та наземної оборони і пояснювальної записки до нього.

Охорона аеродромів здійснюється внутрішніми вартами, вартами ВОХОР, сторожовою охороною, патрульними, підрозділами протидії диверсіям та терористичним актам, добовим нарядом.

Батальйон охорони здійснює охорону об’єктів несенням вартової та патрульної служб на території дислокації авіаційної частини.

Кількість виділених для охорони сил та засобів залежить від важливості об’єктів, їх кількості і розмірів, умов розміщення, характеру місцевості та інших умов обстановки.

Охорона літаків, військових об’єктів на аеродромі здійснюється вартами згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

На АРЗ охорона літаків здійснюється особовим складом воєнізованої охорони.

Охорона літаків чергового підрозділу і засобів наземного забезпечення польотів здійснюється особовим складом чергової зміни відповідно до Інструкції по організації бойового чергування, яка затверджена командиром авіаційної частини, виходячи з місцевих умов базування.

Підтримання внутрішнього порядку й відповідальність за збереження АТ та військових об’єктів на аеродромі в робочий час покладається на чергових стоянок частин і підрозділів, які щоденно призначаються наказом по частині.

Під час роботи особового складу на стоянках за збереження літаків, обладнання та майна підрозділу, яке знаходиться на стоянці, відповідає ІТС, за яким закріплені літаки.

Допускати сторонніх осіб до літаків і об’єктів без дозволу командира підрозділу, заступника командира підрозділу з озброєння та їх прямих начальників забороняється.

Наземна оборона аеродромів будується коловою і ешелонованою по глибині. Основу її складають система опорних пунктів (оборонних позицій), рухомий резерв, зенітно-артилерійські засоби на вогневих позиціях та інженерні загородження.

Створення оборонних споруд включає улаштування вогневих позицій, протитанкових і протипіхотних загороджень, підготовку до оборони окремих об’єктів і будівель. В першу чергу обладнуються оборонні споруди для прикриття пунктів управління і зон розосередження.

Наземна оборона здійснюється шляхом створення системи опорних пунктів (оборонних позицій) і розміщення на них бойових розрахунків зі стрілецько-кулеметним озброєнням. Основу бойових розрахунків складає особовий склад батальйону охорони.

В окремих випадках за планом авіаційної частини можуть виділятися частини ( підрозділи) сухопутних військ.

Опорний пункт представляє собою розвинуту в інженерному відношенні ділянку місцевості шириною по фронту до 400м, розміщену на відповідному природному рубежі на віддаленні 1000-1500м від основних об’єктів, виключаючому можливість враження всіх видів зброї піхоти і в першу чергу кулеметів.

Кожний опорний пункт обороняється одним взводом. Відстань між опорними пунктами складає 1200-1400м, що забезпечує вогневу взаємодію між взводами. Крім того, в інтересах оборони використовуються варти, які охороняють окремі об’єкти, дозори, пости спостереження і внутрішній наряд. Для ефективного відбиття нападу противника організовується безперервна розвідка із застосовуванням дозорів, секретів, патрулів на бронетранспортерах або автомобілях.

З метою зручності в управлінні підрозділами в обороні в ході відбиття нападу противника вся територія аеродрому розбивається на сектори, які прикривають найбільш важливі напрямки і об’єкти. В обороні аеродрому створюється три-п’ять секторів, між якими організовується тактична і вогнева взаємодія. Для управління обороною кожного сектора призначаються начальники секторів оборони, які підкоряються начальнику наземної оборони аеродрому.

    Організація наземної оборони аеродрому:

весь особовий склад, виділений для оборони, зводиться до взводів чисельністю по 20-25 чоловік. Всього може бути сформовано 12-13 взводів. Із цього складу 25-30% виділяється в рухомий резерв, який створюється для посилення оборони окремих секторів на загрожуючих напрямках в ході бою і для боротьби з десантами противника. На озброєнні особового складу, виділеного для наземної оборони знаходяться автомати, гранати, можуть бути кулемети. Придані підрозділи сухопутних військ мають штатне озброєння.

    Успіх оборони аеродрому досягається вмілим обладнанням опорних пунктів в інженерному відношенні і маскуванням, чіткою організацією системи вогню, створенням системи протитанкових та протипіхотних загороджень знанням задач і порядку дії особового складу та вмілим управлінням особовим складом, чіткою організацією взаємодії всіх сил і засобів, які ведуть оборону аеродрому.

     Злагоджені дії особового складу і обладнання аеродрому для наземної оборони відпрацьовуються в ході бойової підготовки авіаційних частин в мирний час.

                         3. Маскування аеродрому.

   Маскування аеродромів є одним з основних видів забезпечення бойових дій авіаційних частин та спрямоване на підвищення їх живучості і збереження боєздатності в ході бойових дій.

   Воно організовується і здійснюється з метою збереження боєздатності авіації, приховування даних і введення противника в оману відносно дійсного базування, складу, ступені бойової готовності і бойових можливостей авіаційних частин, системи управління і замислів командування на їх бойове застосування, забезпечення несподіваності дій.

   Одним з найважливіших завдань маскування являється протидія технічним засобам розвідки противника.

Основними способами маскування є:


Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 647; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!