Методи емпіричного дослідження.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До виконання курсової роботи з дисципліни
“Міжнародні валютно-кредитні відносини”
Для студентів спеціальності
7.030403 “Міжнародні економічні відносини”
та спеціалізації “Міжнародні фінанси”
Всіх форм навчання
2012
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Міжнародні валютно-кредитні відносини” для студентів спеціальності 7.030403 “Міжнародні економічні відносини” та спеціалізації “Міжнародні фінанси” всіх форм навчання / Укл.: О.О. Кириченко, – Запоріжжя: ЗНТУ, 2012. – 27с.
Укладач: доц., к.е.н. О.О. Кириченко
Відповідальний
за випуск: доцент, к.е.н. О.О. Кириченко
Рецензент: доцент, к.е.н. М.І.Жадан,
| Затверджено на засіданні кафедри “Міжнародні економічні відносини” Протокол№ 7 від 22 березня 2008 р. |
ЗМІСТ
| Вступ | 4 |
| Мета і завдання курсової роботи | 5 |
| Завдання на роботу | 5 |
| Загальна методика наукової творчості | 5 |
| Вимоги до оформлення курсової роботи | 11 |
| Орієнтовна тематика курсових робіт | 22 |
| Рекомендована література Додаток А Титульний лист курсової роботи | 24 27 |
| Додаток Б Приклад складення реферату до курсової роботи | 28 |
| Додаток В Приклад змісту курсової роботи | 29 |
ВСТУП
|
|
|
Навчальним планом спеціальності 7.030403 “Міжнародні економічні відносини” передбачено виконання студентами курсової роботи під час вивчення дисципліни “Міжнародні валютно-кредитні відносини”.
Курсова робота, як форма самостійної роботи студентів, повинна сприяти глибокому засвоєнню знань з курсу “Міжнародні валютно-кредитні відносини”: теоретичні, практичні та методологічні питання валютно-фінансових відносин, принципи функціонування міжнародних фінансових ринків та фінансових інструментів, основні форми взаємодій між учасниками валютного, кредитного та інших ринків. Виконуючи курсову роботу студенти матимуть можливість оцінювати валютно-фінансову складову світового господарства, розбиратись в світовому досвіді регулювання валютними ринками та продовжити вивчення інших дисциплін спеціальності.
В процесі виконання курсової роботи студенти набувають навичок самостійної роботи з монографічною і періодичною літературою; узагальнення фактичного матеріалу; аналізу міжнародних економічних відносин, що мають місце на світовому фінансовому ринку та в рамках міжнародної валютно-фінансової сфери світового господарства; користування науковою термінологією; творчого мислення та навичок науково-дослідної роботи.
|
|
|
Методичні вказівки не є навчальним посібником та довідником, а спрямовані надавати студентам допомогу з організації творчого процесу, необхідну під час виконання курсової роботи, указувати послідовність дій та обсяг роботи.
МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота сприяє розширенню та поглибленню теоретичних знань, розвитку навичок їх практичного використання, самостійного розв’язання конкретних завдань.
На захисті курсової роботи студенти повинні продемонструвати знання основних категорій дисципліни “Міжнародні валютно-кредитні відносини”: валюта, кредит, валютний курс, котировка, валютний ділінг, валютні ризики, хеджування та ін., а також повинні вміти визначити причинно-наслідкові зв’язки в міжнародних валютно-кредитних відносинах, знати законодавчу базу питання, що досліджується.
ЗАВДАННЯ НА РОБОТУ
Курсова робота виконується згідно індивідуального завдання, що видається кожному студентові своїм керівником, та згідно загальної методики наукової творчості. Інші вихідні данні студент збирає самостійно використовуючи літературні матеріали, нормативну науково-технічну і довідкову документацію, вивчає їх в процесі написання курсової роботи та обґрунтовує їх, якщо ці данні будуть використовуватися у тексті дослідження.
|
|
|
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ
Отримання наукових результатів, оформлених у вигляді курсової роботи, має свої принципи, методи, техніку і технологію. Мета цього розділу методичних вказівок - сприяти оптимальній організації наукової творчості студентів, перед якими поставлено завдання написання та захисту курсової роботи, через ознайомлення з принципами побудови курсової роботи, принципами й методами встановлення новизни, достовірності і практичної значущості досягнутих результатів.
Накопичення наукових фактів у процесі дослідження - завжди творчий процес, в основі якого лежить задум, ідея. Ідея відрізняється від інших форм мислення і наукового знання тим, що в ній не тільки відображено об'єкт вивчення, але й міститься усвідомлення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності. Ідеї народжуються із практики, спостереження навколишнього світу і потреб життя. У їх основі лежать реальні факти і події. Розвиток ідеї до стадії вирішення завдання звичайно здійснюється як плановий процес наукового дослідження.
|
|
|
Метод - це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної задачі. У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні: 1) емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів; 2) теоретичний - досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).
Згідно з цими рівнями, загальні методи пізнання можна поділити на три групи:
- методи емпіричного дослідження;
- методи, використовувані на емпіричному та теоретичному рівнях;
- методи теоретичного дослідження.
Методи емпіричного дослідження.
Спостереження - це систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта. Аби бути плідним, спостереження мусить відповідати таким вимогам:
а) задуманості заздалегідь (спостереження провадиться для певного, чітко поставленого завдання);
б) планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
в) цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);
г) активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси явища);
д) систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).
Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Емпірична сукупність утворює первинну схематизацію об'єктів реальності - вихідних об'єктів наукового дослідження.
Порівняння - це процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.
Метод порівняння досягне результату, якщо виконуються такі вимоги:
а) можуть порівнюватися лише такі явища, між якими можлива деяка об'єктивна спільність:
б) порівняння має здійснюватися за найбільш важливими, суттєвими (в плані конкретного завдання) рисами.
Різні об'єкти чи явища можуть порівнюватися безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з будь-яким іншим об'єктом (еталоном).
Вимірювання - це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Вимірювання передбачає наявність таких основних елементів: об'єкта вимірювання, еталона, вимірювальних приладів, методу вимірювання. Вимірювання розвинулося з операції порівняння, проте воно - більш потужний і універсальний пізнавальний засіб.
Експеримент - це такий метод вивчення об'єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості. Експеримент проводять при спробі виявлення раніше невідомих властивостей об'єкта, при перевірці правильності теоретичних побудов та при демонструванні явища.
Дата добавления: 2018-05-30; просмотров: 472; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!