Особливості організації Фін Відносин на підприємствах різних форм власності



Специфіка організації фінансових відносин обумовлена наступними факторами:

1) формуванням статутного капіталу;

2) відповідальністю учасників;

3) механізмом формування доходів і витрат;

4) порядком розподілу прибутку;

5) особливостями оподаткування.

Особливості організації фінансових відносин на підприємствах колективної форми власності.

АТ – це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену к-сть акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Установчими документами є статут. Статутний капітал АТ на момент створення повинен становити не менше 1250 мінімальних з/п, яка діє на момент створення АТ і на цю суму випускаються акції.

АТ повинно формувати дивідендний фонд із чистого прибутку, розмір якого визначається загальними зборами.

АТ формує резервний фонд, у розмірі встановленому установчими документами, але не менше як 15% статутного капіталу або фонду. Для цього підприємство щорічно повинно перераховувати не менше 5 % чистого прибутку.Відповідальність по зобов’язаннях АТ різна. Засновники відповідають у межах належного їм майна, а акціонери тільки в межах належних їм акцій.

ТОВ – це господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частини, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність тільки своїм майном.

Мінімальний розмір статутного капіталу=сумі, еквівалентній 1 мінімальній з/п.

Розмір резервного фонду=25% статутного капіталу.

ТДВ – це господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частини, визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а у разі його нестачі учасники несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково-кратному розмірі до вкладу кожног з учасників.

Мінімальний розмір статутного капіталу=1 мінімальній з/п.

Резервний фонд=25% статутного капіталу.

ПТ – це господарське товариство, всі учасники якого, відповідно до укладеного між ними договору, здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Розмір статутного капіталу – будь-який. Може бути відсутній статут, але будуть інші документи.

КТ – це господарське товариство, в якому один або декілька учасників, здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення(такі особи називаються повні учасники), а ін. учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами(вкладники).

Учасниками ПТ та КТ можуть бути лише особи, зареєстровані, як суб’єкти підприємництва.

Розмір статутного капіталу визначається самостійно, майно формується за рахунок внесків учасників, управління здійснюється тільки повними учасниками.

Особливості організації фінансових відносин на підприємствах державної форми власності.

Державні підприємства діють на основі державної власності, засновниками їх є органи державної влади або органи місцевого самоврядування. Розрізняють:

1) державно-унітарне підприємство – утворене компетентними органами державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки і входить до сфери його управління.Такі підприємства діють як державні комерційні підприємства та як казенні підприємства.

Державне комерційне підприємство – це суб’єкт підприємницької дяльності, який діє на основі статуту і несе відповідальність по зобов’язаннях усім належним йому на праві господарського відання майном. Статутний фонд утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого воно входить. Мінімальний розмір встановлюється законом. Підприємство створює цільові фонди за рахунок чистого прибутку, розмір якого зазначається в статутних документах.

Казенні підприємства – створюються в галузях народного господарства, в яких: - законом дозволено здійснювати господарську діяльність лише державним підприємствам;

- основним споживачем(понад 50%) продукції виступає держава;

- за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція виробників чи споживачів;

- переважаючим(понад 50%) є виробництво суспільно-необхідної продукції, яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило не може бути рентабельним;

Казенне підприємство утворюється за рішеням КМУ. Воно не має права відчужувати або ін. способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, без вищестоящих органів.

Джерела формування майна: державне майно, кошти або ін. майно отримане від реалізації продукції підприємства, кошти з бюджету, кредити з банків.

Казенне підприємство відповідає по зобов’язаннях лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі нестачі зазначених коштів, держава несе повну солідарну відповідальність за зобов’язаннями казенного підприємства.

2) Комунально-унітарне – підприємство, утворене компетентними органами місцевого самоврядування у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Розмір статутного капіталу встановлюється органами місцевого самоврядування.

Характерними рисами комунальних підприємств є такі:

-  господарська організація унітарного типу;

- створюється за рішенням органу місцевого самоврядування (уповноваженим ним органом) у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності;

- функції власника майна щодо комунального підприємства виконує уповноважений орган, тобто орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство (виконком відповідної ради народних депутатів, управління/департамент виконкому);

- функціонує на базі майна, що перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство);

- статутний фонд комунального унітарного підприємства має бути сформоване до його реєстрації як суб'єкта господарювання уповноваженим органом;

- найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство;

- відсутність у підприємства субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями органу місцевого самоврядування та уповноваженого органу;

- управління підприємством очолює керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові;

- збитки, завдані комунальному унітарному підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду;


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 244; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!