ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПРАВА



Фін право – сукупність правових норм, що регулює економічні відносини у сфері мобілізованого розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, необхідних для безперервного функціонування держави і органів місцевого самоврядування.

Правові норми фін права включаються в акти різних правових форм: закони, кодекси укази, інструкції, рішення тощо .

Об’єкт фінансових правовідносин – фонди грошових коштів, які формують розподіл і використання внаслідок суб’єктивних прав фінансово-кредитних органів і юридичних обов’язків іншої сторони фінансових правовідносин.

Суб’єкт фінансового права – особа, яка потенційно спроможна бути учасником фін. правовідносин, оскільки наділена необхідними правами і обов’язками.

Норми фін. права закріплюють:

· загальні принципи і форми діяльності держави і органів місцевого самоврядування

· методи акумуляції коштів до державних і місцевих грошових фондів

· види обов’язкових платежів, що використовуються для формування цих фондів

· порядок отримання і використання державних і місцевих грошових коштів

· джерела утворення фін ресурсів, держ підприємств, установ, організацій.

Норми фінансового права регулюють відносини, які виникають при:

—  функціонуванні бюджетної системи

— Розподілі доходів і видатків між її ланками

— Складанні, розгляді, затвердженні і виконанні бюджетів

— Збиранні податків і обов’язкових платежів підприємств різних форм власності і населення

— Державному фінансуванні і кредитуванні

— Державному страхуванні, державній позикі і ощадній справі.

Чіткість правового регулювання фін. відносин важлива для організації роботи державних і місцевих органів влади, дотриманні інтересів держави, адміністративно-територіальних утворень, підприємств і громадян і в кінцевому підсумку для належного виконання державою своїх функцій.

 

 

Поняття ,ф-ї і принципи податків

Податок – це обовязковий платіж, який встановлює держава для фіз. і юрид осіб з метою формування загальнодержавного фонду грошових коштів бюджету.

Збір - обов’язків платіж, який сплачується фіз. і юрид. особами за вчинення держ органами, органами місцевого самоврядування, і їх посадовими особами дій які мають юрид. значення за надання певних прав, видачі ліцензій, функціонування системи держ. соціального страхування.

Функції податків:

• Фіскальна – за допом. неї реалізується головне суспільне призначення податків – формування фінансових ресурсів держави

• Регулююча – реалізується шляхом впливу податків на різні сторони діяльності економічних суб’єктів

Принципи оподаткування ( ст..4 ПКУ):

• загальність оподаткування ( податки встановл. для всіх)

• рівність ( всі платять однаково в межах однієї соц..групи)

• невідворотність настання визначеної законом відповідальності за порушення податкового законодавства

• презумпція правомірності рішень платника податків

• фіскальна достатність ( встановл для достатнього формування бюджету)

• соц. справедливість

• економічність оподаткування

• нейтральність оподаткування

• стабільність

• рівномірність та зручність сплати

• єдиний підхід

Під час встановл. податку обов’язково визначаються наступні елементи:

• платник податку – особа, на яку прямо чи опосередковано покладено податковий обов’язок перед державою і яка несе на собі тягар зі сплати податку. Носій податку – особа, на яку на кінцевому етапі споживання покладається податковий тягар певного податку.

• об’єкт оподаткування – майно, товари, дохід або його частина, оборот з реалізації товарів, послуг, операції з постачання товарів,послуг та інші об’єкти визначені податковим законодавством, з наявністю яких пов’язано виникнення у платника податкового обов’язку

• база оподаткування – фізичний вартісний чи інший вимір об’єкта оподаткування до якого застосовується податкова ставка і який використ. для визначення розміру податк. зобов’язання. Одиницею виміру бази оподатк. визнається конкретна вартість фіз.. чи інша характеристика бази оподаткування чи її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

• ставка податку – розмір податк. нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування 

Види ставок податків:

• за методом встановлення: тверді, відсоткові

• за характером % ставок: регресивні, пропорційні, прогресивні

• Порядок обчислення податку – обчислення суми податку здійсн. шляхом множення бази оподаткування на ставку податку без/із застосуванням відповідних коефіцієнтів

Податкова пільга – передбачення податковим чи митним законодавством, звільнення платника податку від обов’язків щодо нарахування і сплати податку чи збору, або сплата ним податку чи збору у меншому розмірі.

Підставами для надання податк. пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності , об’єкт оподаткування або характер та суспільного значення здійснюваних ним витрат.

• податковий період – період часу з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих податків чи зборів

• строк та порядок сплати податку – період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку і заверш. останнім днем строку протягом якого платник податку повинен сплатити податок чи збір у порядку визначеним законодавством.

• строк та порядок подання звітності про обчислення та сплату податку – платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів податкові декларації, звітність та інші документи пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Класифікація податків

Класифікація податків:

• за об’єктом оподаткування

1. прямі (об’єкт – прибуток, дохід, майно)

2. непрямі (об’єкт – господ.операції, у цьому випадку податки є надбавкою до ціни і сплачується кінцевим споживачем) (мито, ПДВ, акцизний податок)

• за рівнем встановлення

1. місцеві

2. загальнодержавні

• за порядком використання

1. загальні

2. спеціальні (цільові) (збори на соц.. страх)

• за економічним змістом об’єкта оподаткування

1. податки на доходи і прибуток

2. податки на майно

3. податки на споживання

• за суб’єктом оподаткування

1. податки з юрид.осіб

2. податки з фіз.. осіб

3. змішані податки

• за джерелом сплати

1. податки які входять до валових витрат і собівартості

2. податки які сплачуються з прибутку підприємства

3. податки які включають ся в ціну (ЄСВ, Плата за землю)

Податкова система України

Податкова система – сукупність систем оподаткування (встановлені в країні податки, збори, та інші обов’язок.платежі до бюджету та ДЦФ) та механізму справлення податків (принципи, форми і методи встановлення зміни чи скасування, дії які забезпечують її сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства)

С-ма оподаткування в Україні визначається Податковим кодексом і станом на 2014 р. включає 17 загальнодержавних податків і зборів, та 5 місцевих податків і зборів.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

.1. податок на прибуток підприємств;

.2. податок на доходи фізичних осіб;

.3. податок на додану вартість;

.4. акцизний податок;

.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

.6. екологічний податок;

.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. плата за користування надрами;

9. плата за землю;

10. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

11. збір за спеціальне використання води;

12. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

13. фіксований сільськогосподарський податок;

14. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

15. мито;

16. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власност

 До місцевих податків належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

.2. єдиний податок.

 До місцевих зборів належать:

1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

.2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

.3. туристичний збір

Основні вимоги до функціонування податкової системи:

• розподіл подат кового тиску має бути рівномірним

• сприяти стабілізації економіки та економічному зростанню

• оподаткування має бути зрозумілим для платника податків, а управління ним справедливим, і таким що ґрунтується на законах

• затрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними

 


Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!