ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ
Стан техніки безпеки, протипожежної техніки, а також ефективність запровадження заходів по попередженню нещасних випадків і професійних захворювань.
Правила, норми і обов’язкові постанови з техніки безпеки і протипожежної профілактики, які діють у цеху і на підприємстві. Система контролю.
Інструктаж, навчання робітників правилам і безпечним прийомам праці на кожному робочому місці. Організаційно-технічні і конструкторські заходи, які забезпечують техніку і пожежну безпеку: Захисні і запобіжні устрої, огорожі, блокування. Заходи, які сприяють зниженню виробничого травматизму . Допустимі норми по запиленості, газо-, пило-, епловиділенню, по вібрації і шуму. Заходи по захисту навколишнього середовища: будови для очищення стічних вод і повітря, ваграночних і пічних газів.
Характеристика виробництва з точки зору шкідливості та небезпеки. Вентиляція приміщень, освітлення. Захист від шуму та вібрації. Електробезпека, пожежна та вибухова безпека. Категорійність приміщень. Протипожежна профілактика. На підставі будівельних і санітарних норм і правил в звіті по практиці повинні бути відображені наступні дані про виробництво (цех, відділення):
- клас шкідливості виробництва; роза вітрів і розташування виробництва по відношенню до населеного пункту; зонування території, метеорологічні умови, планування території, водопостачання і т.ін.;
- характеристика стану повітряного середовища, з вказівкою фактичних концентрацій газів, пилу, пари на робочих місцях, граничне допустимих концентрацій; організація природного та штучного освітлення в цеху; схеми вентиляційних установок; системи освітлення, опалення, захисту від шуму, вібрації, електробезпеки, захисту від теплового випромінювання, опіків, поражень;
|
|
|
- засоби індивідуального захисту;
- тип і ступінь вогнестійкості приміщень, наявність і кількість евакуаційних виходів і драбин; блискавозахист (тип, розміри), пожежний зв'язок і сигналізація; засоби гасіння пожежі і т.ін.
Навчання й інструктажі працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охороною праці. Вони проводяться з учнями, вихованцями і студентами навчально-виховних закладів, працівниками в процесі їхньої трудової діяльності.
Усі працівники, яких приймають на роботу і які в процесі роботи проходять на підприємстві навчання й інструктаж з питань охорони праці, вивчають правила надання першої і швидкої допомоги потерпілим від нещасного випадку, а також правила поведінки при виникненні аварії чи пожежі на підприємстві.
Відповідальність за керівництво роботою по охороні праці і техніку безпеки, проведення заходів щодо зниження і попередження виробничого травматизму і профзахворювань покладається на керівника підприємства. Відповідальним обличчям за охорону праці, техніку безпеки і виробничу санітарію є інженер (старший інженер) по техніці безпеки, підлеглий головному інженеру підприємства.
|
|
|
Місцевий (заводський) профспілковий комітет контролює дотримання законодавства про працю, вимог охорони праці і виробничої санітарії, вирішує трудові спори. Для поліпшення роботи з охорони праці і техніку безпеки профспілкові комітети створюють на підприємствах комісії охорони праці і виділяють суспільних інспекторів по охороні праці.
Працівники, що виконують роботи підвищеної небезпеки, а також де є необхідність у професійному доборі, проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці в термін, установлений відповідними галузевими нормативними актами, але не рідше одного разу в рік.
Допуск до роботи осіб до початку виконання своїх обов'язків періодично проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
На підприємствах навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці підприємства, залучає до цього працівників відділу охорони праці і фахівців, що пройшли навчання і перевірку знань у навчальних установах або установах Держнагляду по охороні праці.
|
|
|
Посадові особи і фахівці невеликих підприємств, де неможливо провести навчання і створити комісію по перевірці знань, проходять навчання у відповідних місцевих навчальних установах або у близьких до їх профілю виробництва підприємствах, а перевірку знань – комісіях при місцевих органах Держнагляду по охороні праці.
Інструктажі бувають:
1. Вступний (із усіма працівниками, що тільки що прийняті на роботу)
2. Первинний (проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником).
3. Вторинний (проводиться на робочому місці з усіма працівниками)
4. Позаплановий (проводитися при введенні нових нормативних актів, при заміні технологічного процесу, при порушенні нормативних актів працівниками, по вимозі відповідного державного органу, при перерві в роботі виконавця більш ніж на 30 календарних днів і ін.)
5. Цільовий (при виконанні разових робіт, при ліквідації наслідків аварії і т.д., при виконанні робіт, що оформляються нарядом – допуском чи письмовим дозволом, у випадку екскурсії або організації масових заходів з учнями і вихованцями).
|
|
|
Робітники можуть бути допущені до роботи тільки після проходження інструктажу з техніки безпеки. Інструктаж проводиться по наступним видах: вступний інструктаж при надходженні на роботу, інструктаж на робочому місці, повторний інструктаж. Вступний інструктаж проводить інженер по техніці безпеки в кабінеті (куточку) техніки безпеки, обладнаному наочними приладдями. Інструктаж на робочому місці проводить керівник виробничої ділянки, супроводжуючи його показом безпечних прийомів роботи.
Вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці записуються в «контрольний лист», що підписується інженером по техніці безпеки, робітником, майстром і начальником цеху або ділянки.
Повторний інструктаж проводять не рідше одного разу в 6 місяців, а додатковий — при порушенні працюючим правил і інструкцій з техніки безпеки, технологічної і виробничої дисципліни, а також при зміні технологічного процесу, виду робіт. Повторний і додатковий інструктажі записуються в спеціальний журнал, що зберігає керівник виробничої ділянки.
Технічні і ергономічні вимоги до організації робочого місця.
Більше число ергономічних вимог до якості техніки, елементам устаткування і просторової організації виробничого середовища може зробити враження закінченості процесу оптимізації робочих місць. Однак існуючий досвід суперечить цьому твердженню. Навіть якщо взяти до уваги всі ергономічні рекомендації і безпосередньо реалізувати їх, то з цього не завжди може вийти зручне робоче місце.
Зокрема необхідно:
- визначити і реалізувати помірний ступінь упорядкованості елементів робочого середовища з урахуванням площі робочого місця і розмірів цих елементів;
- установити раціональний розподіл світла і тіні;
- визначити ступінь взаємного узгодження елементів робочого середовища за формою, кольором і матеріалом;
- поліпшити естетичні параметри засобів праці за допомогою кольору і ін.
Облік цих вимог призведе до поліпшення композиційної цілісності робочого місця, збільшить його інформаційну виразність і т.д.
Робоче місце (далі РМ) – це оснащений технічними засобами простір, де здійснюється діяльність виконавця. Організацією РМ називається система заходів щодо оснащення РМ засобами і предметами праці і розміщенню їх у визначеному порядку. Правильна організація РМ сприяє підвищенню продуктивності праці.
Організація робочого місця включає:
- облік психофізіологічної сумісності виконавця і засобів праці;
- аналіз антропометричних характеристик людини для вибору ергономічно-обґрунтованого робочого положення і робочих зон;
- раціональну компановку РМ;
- облік факторів зовнішнього середовища, у тому числі соціально-психологічного її аспекту.
Виходячи з загальних принципів організації робочого місця, у нормативно-методичних документах сформульовані вимоги до конструкції робочого місця. До них відносяться:
1. вимоги до конструкції робочого столу, що включають:
- вимоги до розмірів робочої поверхні устаткування (висота, ширина і глибина робочої поверхні);
- вимоги до простору для ніг;
- вимоги до параметрів зон розміщення органів управління на устаткуванні;
- вимоги до параметрів зон розміщення засобів відображення інформації;
- вимоги до взаємного розміщення органів управління і засобів відображення інформації;
2. Вимоги до робочого сидіння відповідно до технічних властивостей робочого місця й антропометричними параметрами людини.
Методична література
Для поглиблення теоретичних знань у відповідності з напрямками спеціалізації студенти під час практики повинні ознайомитися з методичними матеріалами, які використовуються на підприємстві – базі практики:
- методичні посібники для розробки бізнес-планів, техніко-економічного обґрунтування розвитку підприємства, а також аналізу економічного та фінансового стану підприємства;
- нормативно – організаційні документи, які регламентують економічну діяльність базового підприємства;
Форми і методи контролю
В період перебування на практиці студент-практикант має право бути зарахованим на штатні посади працівників економічних служб підприємства (при умові, що це дозволяє виконати завдання переддипломної практики), виконувати обов’язки стажера або дублера окремих посадових осіб фінансово-економічних відділів підприємства або бути прикріпленим до відповідної посадової особи – керівника практики від підприємства.
Під час практики студент-практикант повинен своєчасно прибути на визначену йому наказом по університету базу переддипломної практики, дотримуватися режиму робочого дня, правил внутрішнього розпорядку, що діють на підприємстві-базі практики.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 473; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!