Яка відома класифікація типів акцентуації особистості набула поширення в нашій країні?



а) А.Е. Лічко;

б) І.П. Павлова;

в) В.Д.Небиліцина;

г) Б.Й.Цуканова.

37. Для гипертимного (надактивного) типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є … 

а) підвищеная стомлюваність і дратівливість;

б) постійний підвищений настрій і життєвий тонус;

в) відчуття власної неповноцінності, боязкість, соромливість;

г) збудливість, напруженість і авторитарність індивіда.

Для циклоїдного типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є

а) циклічні зміни настрою;

б) підвищеная стомлюваність і дратівливість;

в) відчуття власної неповноцінності, боязкість, соромливість;

г) постійний підвищений настрій і життєвий тонус.

39. Для лабільного типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є … 

а) відчуття власної неповноцінності, боязкість, соромливість;

б) збудливість, напруженість і авторитарність індивіда;

в) украй вираженая мінливість настрою;

г) схильність до самоаналізу і рефлексії.

40. Для астено-невротичного типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є … 

а) відчуття власної неповноцінності, боязкість, соромливість;

б) підвищеная стомлюваність і дратівливість;

в) украй вираженая мінливість настрою;

г) збудливість, напруженість і авторитарність індивіда.

41. Для сенситивного (сензітівного) типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є

а) конформність оточенню, такі люди прагнуть «думати, як усі»;

б) підвищеная стомлюваність і дратівливість;

в) відчуття власної неповноцінності, боязкість, соромливість;

г) лінь, небажання вести трудову або учбову діяльність.

Для психастенічеського типу акцентуації (за А.Е. Лічко)

характерним є … 

а) лінь, небажання вести трудову або учбову діяльність;

б) схильність до самоаналізу і рефлексії;

в) украй вираженая мінливість настрою;

г) збудливість, напруженість і авторитарність індивіда.

Для шизоїдного типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є

а) замкнутість індивіда, його відгородженістю від інших людей;

б) конформність оточенню, такі люди прагнуть «думати, як усі»;

в) відчуття власної неповноцінності, боязкість, соромливість;

г) схильність до самоаналізу і рефлексії.

44. Для епілептоїдного типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є:

а) циклічні зміни настрою;

б) підвищеная стомлюваність і дратівливість;

в) схильність до самоаналізу і рефлексії;

Г) збудливість, напруженість і авторитарність індивіда.

45. Для нестійкого типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є:

а) лінь, небажання вести трудову або учбову діяльність;

б) схильність до самоаналізу і рефлексії;

в) украй вираженая мінливість настрою;

г) відчуття власної неповноцінності, боязкість, соромливість.

Для конформного типу акцентуації (за А.Е. Лічко) характерним є

а) відчуття власної неповноцінності, боязкість, соромливість;

б) конформність оточенню, такі люди прагнуть «думати, як усі»;

в) циклічні зміни настрою;

г) підвищеная стомлюваність і дратівливість.

47. Слово «характер» в перекладі з грецького означає … 

а) «темперамент»;

б) «звички»;

в) «друк», «чеканка»;

г) «особистість».

48. Характер тісно пов'язаний з … 

а) відчуттям власної неповноцінності;

б) системою стосунків особистості до світу, до навколишньої дійсності;

в) підвищеною стомлюваністю;

г) змінами настрою.

 

ТЕМА 7. РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

Тестові завдання

Завдання 1. Оберіть правильну відповідь.

1. Вікова криза визначається як ...

а) загроза катастрофи, пов’язаної з недостатньою адаптацією;

б) конфлікт, з одного боку, певного рівня психологічної зрілості, а з

іншого – соціальних вимог, які зумовлені еволюційним завданням,

специфічним для кожної фази розвитку;

в) можливість підійти до наступної стадії розвитку більш адаптивною і

зрілою особистістю;

г) недостатня адаптація.

2. При позитивному розв’язанні кризової суперечності базисна якість

довіри проти основоположної безнадії та недовіри формується адаптивна

«Его»-якість ...

а) компетентність (уміння);

б) мета (цілеспрямованість);

в) воля;

г) базальна довіра, надія.

3. При позитивному розв’язанні кризової суперечності автономія

(самостійність) проти залежності, сорому та сумнівів формується

адаптивна «Его»-якість ...

а) базальна довіра, надія;

б) воля;

в) мета (цілеспрямованість);

г) компетентність (уміння).

4. При позитивному розв’язанні кризової суперечності особиста

ініціатива проти страху, провини та догани формується адаптивна «Его»-

якість ...

а) мета (цілеспрямованість);

б) базальна довіра, надія;

в) воля;

г) компетентність (уміння).

5. При позитивному розв’язанні кризової суперечності

заповзятливість проти почуття неповноцінності формується адаптивна

«Его»-якість ...

а) базальна довіра, надія;

б) воля;

в) мета (цілеспрямованість);

г) компетентність (уміння).

6. При позитивному розв’язанні кризової суперечності ідентичність

проти змішування ідентичності (рольової сплутаності) формується

адаптивна «Его»-якість ...

а) вірність самому собі;

б) любов як здатність до спільності зі збереженням особистого «Я»;

в) творчість, турбота, милосердя;

г) мудрість.

7. При позитивному розв’язанні кризової суперечності інтимність

проти ізоляції формується адаптивна «Его»-якість ...

а) мудрість;

б) творчість, турбота, милосердя;

в) любов як здатність до спільності зі збереженням особистого «Я»;

г) вірність самому собі.

8. При позитивному розв’язанні кризової суперечності

продуктивність (генеративність) проти застою, поглинутості собою

формується адаптивна «Его»-якість ... .

а) вірність самому собі;

б) любов як здатність до спільності зі збереженням особистого «Я»;

в) творчість, турбота, милосердя;

г) мудрість. 84

9. При позитивному розв’язанні кризової суперечності цілісність,

універсальність проти відчаю та презирства формується адаптивна «Его»-

якість ... .

а) мудрість;

б) творчість, турбота, милосердя;

в) любов як здатність до спільності зі збереженням особистого «Я»;

г) вірність самому собі.

10. При негативному розв’язанні кризової суперечності базова якість

довіри проти основоположної безнадії та недовіри формується

деструктивне новоутворення «віку» ...

а) уникнення спілкування та діяльності;

б) нав’язливість (імпульсивність або погоджуваність);

в) загальмованість;

г) інертність (лінощі).

11. При негативному розв’язанні кризової суперечності автономія

(самостійність) проти залежності, сорому та сумнівів формується

деструктивне новоутворення «віку» ... 

а) інертність (лінощі);

б) загальмованість;

в) нав’язливість (імпульсивність або погоджуваність);

г) уникнення спілкування та діяльності.

12. При негативному розв’язанні кризової суперечності особиста

ініціатива проти страху провини та догани формується деструктивне

новоутворення «віку» ... 

а) інертність (лінощі);

б) загальмованість;

в) нав’язливість (імпульсивність або погоджуваність);

г) уникнення спілкування та діяльності. 85

13. При негативному розв’язанні кризової суперечності

заповзятливість проти почуття неповноцінності формується деструктивне

новоутворення «віку» ...

а) сором’язливість, негативізм;

б) інертність (лінощі);

в) нав’язливість (імпульсивність або погоджуваність);

г) загальмованість.

14. При негативному розв’язанні кризової суперечності ідентичність

проти змішування ідентичності (рольової сплутаності) формується

деструктивне новоутворення «віку» ... 

а) сором’язливість, негативізм;

б) презирство;

в) відкинутість;

г) загальмованість.

15. При негативному розв’язанні кризової суперечності інтимність

проти ізоляції формується деструктивне новоутворення «віку» ...

а) презирство;

б) відкинутість;

в) винятковість (схильність виключати кого-небудь чи себе з кола

інтимних стосунків);

г) сором’язливість, негативізм.

16. При негативному розв’язанні кризової суперечності

продуктивність (генеративність) проти застою, поглинутості собою

формується деструктивне новоутворення «віку» ... 

а) відкинутість;

б) презирство;

в) винятковість (схильність виключати кого-небудь чи себе з кола

інтимних стосунків);

г) інертність. 86

17. При негативному розв’язанні кризової суперечності цілісність,

універсальність проти відчаю та презирства формується деструктивне

новоутворення «віку»... 

а) загальмованість;

б) сором’язливість, негативізм;

в) уникнення спілкування та діяльності;

г) презирство.

18. Поняття «его-ідентичність» ввів у психологію … 

а) З.Фрейд;

б) Е.Фромм;

в) Е.Еріксон;

г) Аристотель.

19. Правильно виховувати – це …

а) пильно контролювати все життя дитини;

б) дозволяти рости їй самостійно, абсолютно не втручаючись;

в) карати за провини, щоб вона боялася зробити помилку;

г) розвивати в дитині впевненість у своїх силах, самостійність, спокій,

активність.

20. До великих вікових криз … 

а) відносять тільки кризу підліткового віку;

б) відносять стадію переходу до старості;

в) належать всі переходи від одного періоду розвитку до іншого;

г) відносять стадію переходу до дорослості.

21. Его-психологія – це напрямок психології, що вивчає … 

а) індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою

успішного здійснення певної діяльності;

б) сукупність стійких індивідуальних рис і особливостей особистості,

яких людина набуває у процесі діяльності та спілкування, що обумовлює типові

для індивіда способи поведінки; 87

в) адаптивні функції ЕГО, завдяки котрим людина у процесі взаємодії з

навколишнім оточенням, у процесі свого розвитку стає все більш та більш

компетентною; 

г) пізнавальні процеси, які забезпечують пізнання певних властивостей 

навколишнього світу. 

22. Поняття ідентичності і самоідентичності визначається як …

а) сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, що формуються і

виявляються у діяльності та спілкуванні, зумовлюючи типові для індивіда способи

поведінки; 

б) суб’єктивне почуття неперервного самоототожнення,

самоусвідомлення; 

в) найбільш узагальнена та опосередкована форма психічного відбиття людиною

предметів і явищоб’єктивної дійсності в їх зв’язках і відносинах;  

г) орієнтація поведінки як установки організму щодо зовнішніх стимулів.

23. Ознаками Его-ідентичності є …

а) співпричетність, відчуття інаковості, дистанційність, єдність «Я» в

часі;

б) якості людини, обумовлені біологічними чинниками; 

в) концентрація, предметність, зосередження, осмисленість;

г) цінності, набуті особистістю в процесі соціалізації. 

24. Рушійними силами розвитку особистості, за думкою Е.Еріксона, є

а) різниця між дзеркальним Я та реальним Я;

б) індивідуально-психологічні особливості людини;

в) психологічні кризи, які людина розв’язує на своєму життєвому

шляху; 

г) активність і діяльність людини.

25. За концепцією Е.Еріксона, розвиток особистості та особистісне

зростання пов’язані …

а) з особливостями діяльності людини; 88

б) з ціннісною орієнтацію; 

в) з ситуацією вибору;

г) з особливостями нервової системи.

26. Думка про те, що кожний рівень розвитку може виявитися для

зростаючої людини останнім і що досягнутий до цього моменту віковий

рівень стає особистісним типом людини з переважними рисами того чи

іншого рівня его-розвитку, належить ...

а) Е. Фромму;

б) З. Фрейду;

в) Е. Еріксону;

г) Дж. Ловінгер.

27. Еволюційним завданням розвитку за Е.Еріксоном, є … 

а) набір знань, навичок, вмінь, які забезпечують пристосування людини

до навколишнього середовища у конкретному віці;

б) формування вмінь спілкування;

в) формування навичок розв’язання мисленнєвих задач;

г) формування свідомості та самосвідомості.

28. Центральним у періодизації Е. Еріксона є поняття … 

а) соціальної адаптації;

б) ідентичності і самоідентичності;

в) захисних механізмів;

г) активності психічної діяльності.

29. За Е.Еріксоном, у перший період розвитку може виникати

кризисне протиріччя … 

а) ідентичність проти змішування ідентичності (рольової сплутаності);

б) базисна якість довіри проти основоположної безнадії та недовіри;

в) інтимність проти ізоляції;

г) продуктивність (генеративн         ість) проти застою, поглинутості собою. 89

30. За Е.Еріксоном, у другий період розвитку може виникати

кризисне протиріччя … 

а) автономія (самостійність) проти залежності, сорому та сумнівів;

б) продуктивність (генеративність) проти застою, поглинутості собою;

в) цілісність, універсальність проти відчаю та презирства;

г) ідентичність проти змішування ідентичності (рольової сплутаності).

31. За Е.Еріксоном, у третій період розвитку може виникати

кризисне протиріччя … 

а) заповзятливість проти почуття неповноцінності; 

б) інтимність проти ізоляції;

в) цілісність, універсальність проти відчаю та презирства;

г) ініціатива проти страху, провини та догани.

32. За Е.Еріксоном, у четвертий період розвитку може виникати

кризисне протиріччя … 

а) цілісність, універсальність проти відчаю та презирства;

б) продуктивність (генеративність) проти застою, поглинутості собою;

в) заповзятливість проти почуття неповноцінності;

г) ініціатива проти страху, провини та догани.

35. За Е.Еріксоном, у п’ятий період розвитку може виникати

кризисне протиріччя … 

а) ідентичність проти змішування ідентичності (рольової сплутаності);

б) інтимність проти ізоляції;

в) цілісність, універсальність проти відчаю та презирства;

г) базисна якість довіри проти основоположної безнадії та недовіри.

36. За Е.Еріксоном, у шостий період розвитку може виникати

кризисне протиріччя … 

а) заповзятливість проти почуття неповноцінності;

б) інтимність проти ізоляції;

в) цілісність, універсальність проти відчаю та презирства;

г) продуктивність (генеративність) проти застою, поглинутості собою. 90

37. За Е.Еріксоном, у сьомий період розвитку може виникати

кризисне протиріччя … 

а) цілісність, універсальність проти відчаю та презирства;

б) продуктивність (генеративність) проти застою, поглинутості собою;

в) заповзятливість проти почуття неповноцінності;

г) ініціатива проти страху, провини та догани.

38. За Е.Еріксоном, у восьмий період розвитку може виникати

кризисне протиріччя …  

а) цілісність, універсальність проти відчаю та презирства;

б) інтимність проти ізоляції;

в) заповзятливість проти почуття неповноцінності;

г) ініціатива проти страху, провини та догани.

39. За Е.Еріксоном, у перший період розвитку на формування

особистості впливає … 

а) мати;

б) сусіди, школа;

в) групи однолітків;

г) людство, рід.

40. За Е.Еріксоном, у другий період розвитку на формування

особистості впливає … 

а) сусіди, школа;

б) батьки;

в) друзі, сексуальні партнери, суперники, співробітники;

г) групи однолітків.

41. За Е.Еріксоном, у третій період розвитку на формування

особистості впливає … 

а) групи однолітків;

б) окрема праця, дім;

в) сім’я;

г) мати. 91

42. За Е.Еріксоном, у четвертий період розвитку на формування

особистості впливає … 

а) сусіди, школа;

б) групи однолітків;

в) друзі, сексуальні партнери, суперники, співробітники;

г) окрема праця, дім.

43. За Е.Еріксоном, у п’ятий період розвитку на формування

особистості впливає … 

а) сім’я;

б) сусіди, школа;

в) групи однолітків;

г) батьки.

44. За Е.Еріксоном, у шостий період розвитку на формування

особистості впливає … 

а) сім’я;

б) сусіди, школа;

в) групи однолітків;

г) друзі, сексуальні партнери, суперники, співробітники.

45. За Е.Еріксоном, у сьомий період розвитку на формування

особистості впливає … 

а) мати;

б) сусіди, школа;

в) друзі, сексуальні партнери, суперники, співробітники;

г) окрема праця, дім.

46. За Е.Еріксоном, у восьмий період розвитку на формування

особистості впливає … 

а) групи однолітків;

б) людство, свій рід;

в) друзі, сексуальні партнери, суперники, співробітники;

г) окрема праця, дім. 92

47. За Е.Еріксоном, людину як особистість визначає … 

а) здатність розв’язувати кризові суперечності у ситуації вибору;

б) вміння пристосовуватися до змін, що відбуваються у середовищі;

в) здатність розв’язувати проблемні ситуації;

г) здатність до спілкування.

48. За Е.Еріксоном, форма поведінки, яка виникає у результаті

активних зусиль щодо розв’язання психосоціальної кризи і винаходженню

нових рішень подолання кожної стадії психосоціального розвитку, має

назву … 

а) психологічний захист;

б) результуюча поведінка; 

в) проблемна ситуація;

г) інтегральність.

49. Думка про те, що прорив людини до вищого рівня розвитку

блокується не стільки з середини – у зв’язку з дефектами будь-яких

психологічних функцій, скільки зовнішніми обставинами, серед яких одна

з основних – відсутність психологічної освіти та виховання, належить … 

а) Б. Споку;

б) Дж. Ловінгер;

в) У. Джемсу;

г) Ж. Піаже. 

50. Думка про те, що характерні для індивіда моделі поведінки

зумовлені тим, яким чином врешті-решт розв’язується кожна з фазо-

специфічних проблем, тобто як долається вікова нормативна криза,

належить ... 

а) Дж. Ловінгер;

б) Е. Ериксону;

в) З. Фрейду;

г) К.Г .Юнгу


Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 323; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!