Методика складання розділу І «Рух коштів у результаті операційної діяльності» Звіту про рух грошових коштів



Тема 4. Звіт про рух грошових коштів

 

Мета: розкрити визначення Звіту про рух грошових коштів, мету його складання, структуру, методи складання та інформаційне забезпечення, розкриття інформації в Примітках.

Питання до теми:

1. Призначення, мета та структура Звіту про рух грошових коштів.

2. Методика складання розділу І «Рух коштів у результаті операційної діяльності» Звіту про рух грошових коштів.

3. Методика складання розділу ІІ «Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності» Звіту про рух грошових коштів.

4. Методика складання розділу І «Рух коштів у результаті фінансової діяльності» Звіту про рух грошових коштів.

5. Методика визначення чистого руху грошових коштів при складанні Звіту про рух грошових коштів.

Ключові терміни і поняття:

Чисте надходження і чистий видаток грошових коштів, опе­раційна, інвестиційна і фінансова діяльність, еквіваленти грошо­вих коштів, грошові кошти, рух грошових коштів, негрошові операції, прямий метод, непрямий метод, розкриття.

 

Призначення, мета та структура Звіту про рух грошових коштів

 

У процесі діяльності підприємство витрачає та отримує грошові кошти, тоб­то відбувається їх рух. У балансі підприємства показується кількість грошо­вих коштів на початок та кінець періоду, з чого можна визначити лише вели­чину їх збільшення чи зменшення. У Звіті про фінансові результати відобра­жено суму нарахованих доходів та витрат, отриманий протя­гом звітного періоду прибуток, а інформація про джерела надходження та витрачання коштів відсутня.

Зовнішніх користувачів цікавить, чи були ос­новним джерелом надходження грошових коштів операційна діяльність або інші надходження, чи спрямовувались грошові надходження на розширення виробництва або погашення боргів. чи вміє підприємство належним чином управляти власними коштами. Відповіді на ці запитання наводяться у Звіті про рух грошових коштів. В Україні Звіт про рух грошових коштів є формою звітності,яку запровадили з 2000 р.з переходом до ведення обліку за МС.

Звіт про рух грошових коштів узагальнює всю інформацію про діяльність, яка впливає на грошові кошти та потоки. Керівництво підприємства може використовувати цей Звіт під час розрахунку показників ліквідності підприємства, визначенні достатності грошових коштів для погашення кредиторської заборгованості, вирішенні питання щодо збільшення або зменшення розміру виплачуваних дивідендів, оцінки впливу на загальний стан підприємства прийнятих рішень про додаткове інвестування в інші підприємства, прогнозування інвестиційної та фінансової політики підприємства.

У короткостроковому плані управління грошовими коштами полягає в тому, що

підприємство повинно мати достатню кількість коштів для забезпечення своїх поточних зобов'язань.

У довгостроковому плані - підприємство має забезпечити відтворення довгострокової економічної вигоди, продовжувати вкладення капіталу в нове виробництво та обладнання і визначити надійне джерело фінансування.

Важливим завданням підприємства є прогнозування грошових потоків на тиждень, місяць, рік.

Потік грошових коштів – це надходження та витрачання грошей підприємства.

Управління грошовими потоками є необхідною умовою виживання підприємства.

Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: Звіт про рух грошових коштів – це звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів в результаті діяльності підприємства у звітному періоді. 

П(С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» визначає зміст, структуру і формат цього Звіту (дод.1), який складають усі підприємства крім СМП. Звіт складається з трьох частин, які відображають рух коштів відповідно до операційної, інвестиційної та фінансової діяльності до 2010 року.. Розділи ІІ і ІІІ заповнювали прямим методом, а розділ І «Рух коштів у результаті операційної діяльності» - непрямим методом. Сутність його полягала в тому, що отриманий за принципом нарахування прибуток підприємства, відображений у ф. 2 «Звіт про фінансові результати», поступово корегували на ті доходи і витрати, які не передбачали реального руху грошових коштів.

Непрямий метод використовував готові показники ф. № 1 та ф. № 2,але  П(с)БО 31 та зміни в 7, 15, 16, 17, 19, 27, призвело до того, що використання непрямого методу стало недоречним.

Наказом МФУ від 10.06.2010 № 382 затверджено зміни до П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів», які передбачають застосовувати прямий метод визначення показників руху грошових коштів у результаті операційної діяльності ф. 3 «Звіт про рух грошових коштів». (дод.1)

Зміна методу призвела до змін показників розділу І Звіту про рух грошових коштів (ф. № 3), що забезпечило скорочення форми з чотирьох показникових граф до двох і кількості показників у звіті.

Застосування прямого методу складання звіту ґрунтується на використанні даних регістрів бухгалтерського обліку щодо дебетових або кредитових оборотів грошових коштів (рахунки 30 і 31).

Внутрішні зміни у складі коштів (з каси у банк, з поточного рахунку в банку на депозитний, акредитивний рахунки) до звіту не включаються.

За Міжнародними стандартами фінансової звітності передбачено можливість складання Звіту про рух грошових коштів і прямим і непрямим. Аналіз цих методів дає змогу визначити їх переваги та недоліки. Непрямий метод має переваги для аналізу показників діяльності підприємства, оскільки розкриває взаємозв’язок отриманого прибутку зі зміною активів. Недоліком цього методу є відсутність даних щодо реального надходження та витрачання грошових коштів у розрізі операційної діяльності і відповідно щодо безпосередньо грошових потоків. Крім того, цей метод був досить незрозумілим для вітчизняних бухгалтерів, тому вони не всі за попередні роки навчилися заповнювати Звіт про рух грошових коштів у повній відповідності до правил його складання.

Прямий метод складання Звіту про рух грошових коштів є більш наочним, дає можливість чітко виділити відповідні напрями надходження й витрачання грошей, простежити рух грошових коштів та їх еквівалентів на підприємстві. Крім того, змінена форма є доступною для сприйняття та заповнення. Згідно із затвердженою новою формою Звіту застосування прямого методу складання Звіту про рух грошових коштів ґрунтується на безпосередньому використанні даних з регістрів бухгалтерського обліку, а саме журналів, відомостей та Головної книги, що досить зручне і наочне.

Звіт про рух грошових коштів складається з наступних розділів:

· рух грошових коштів у результаті операційної діяльності;

· рух коштів у результаті інвестиційної діяльності;

· рух коштів у результаті фінансової діяльності.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою.

Прикладами руху грошових коштів внаслідок операційної діяльності є:

· надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);

· надходження коштів за надання права користу­вання активами (оренда, ліцензії);

· платежі постачальникам;

· виплати працівникам тощо.

Інвестиційна діяльність — це сукупність операцій із придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Прикладами руху коштів внаслідок інвести­ційної діяльності є:

· платежі, пов'язані з придбанням основних за­собів і нематеріальних активів;

· надходження коштів від продажу необоротних активів;

· надання позик іншим підприємствам;

· надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди, відсотки).

Фінансова діяльність — це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу.

Прикладами руху коштів внаслідок фінансової діяльності є:

· випуск акцій, що збільшує власний капітал;

· отримання позик та погашення їх;

· викуп акцій власної емісії;

· виплата дивідендів.

Віднесення руху коштів до відповідної групи залежить від характеру господарської діяльності підприємства. Інвестиції в цінні папери є інвестиційною діяльністю підприємства, але для інвестиційної компанії це основна (операційна) діяльність.

До Звіту не включають не грошові операції.

Негрошовими операціями є операції, що не потребують використання грошових коштів або їхніх еквівалентів.

Прикладами негрошових операцій є:

· бартерні операції;

· надходження основних засобів на умовах фінан­сового лізингу;

· перетворення зобов'язань на власний капітал.

Негрошові операції пов’язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю розкривають в примітках до фінансових звітів.

Складання звіту про рух грошових коштів засноване на вимогах розкриття руху грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної, фінансової діяльності.

Процес складання включає 5 етапів:

1. Збір і підготовка необхідної інформації;

2. Визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності;

3. Визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності;

4. Визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності;

5. Визначення чистого руху коштів і узгодження їх залишків.

 

Методика складання розділу І «Рух коштів у результаті операційної діяльності» Звіту про рух грошових коштів

 

Для заповнення відповідних рядків розділу І «Рух коштів у результаті операційної діяльності» Звіту дані беруть за дебетом або кредитом рахунків 31 та 30 у кореспонденції з відповідними рахунками.

Надходження грошових коштів відображають у рядках 010 – 080 у кореспонденції з рахунками дебіторської заборгованості, операційних доходів, кредиторської заборгованості в частині повернення підприємству окремих платежів та деяких інших.

У рядках 090 – 145 відображають витрачання грошових коштів за кредитом рахунків 30, 31 у кореспонденції з дебетом рахунків зобов’язань, дебіторської заборгованості у частині повернення боргів та деяких інших.

Порядок заповнення І розділу форми 3 Звіт про рух грошових коштів наведено в табл. 4.1

Отже, для формування першої частини Звіту про рух грошових коштів використовують інформацію з облікових регістрів – Головної книги, журналів (насамперед 1 і 2) та відомостей до них. Водночас за окремими рахунками необхідна більша деталізація – за видами цільового фінансування, за виділенням сум податку на додану вартість, повернених з бюджету, із дебетових оборотів за субрахунком розрахунків з бюджетом з ПД, за виділенням по дебету субрахунку 372 повернення підзвітних сум працівниками тощо; для цього необхідно скористатись даними з інших журналів та відомостей, в окремих випадках – даними аналітичного обліку. Враховуючи структуру форми № 3, доцільно виділити окремі субрахунки другого порядку для відображення тих платежів, які ви ділено в окремі рядки цієї форми, якщо на рахунках бухгалтерського обліку їх відображають загальною сумою.

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 253; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!