Гармонізація національного та міжнародного податкового законодавства?



Оцінка нормативних джерел, які є об’єктом порівняльного дослідження, здійснюється як по формально – юридичним так і по юридично- змістовним критеріям.

До таких критеріїв відносяться: а) кількість нормативно-правовихх актів, в яких вирішується те чи інше питання ( Закони, кодекси, тощо); б) обґрунтування вибору рівня нормативного регулювання, виду акту для вирішення конкретного завдання виходячи із змісту питання та компетенції відповідного органу; в) використання таких првових форм, як «угода, договір, тощо(; г) використання правил законодавчої техніки; д) використання спеціальних првовихзасобіва, що забезпечують викнання актів( міри відповідальності, заохочення. Контролю, порядок розгляду спорів, тощо). е) дія порівняльних атів в часі, просторі та по колу осіб; ж) системний зв'язок з іншими нормативно-првовми актами; з) множинність актів по одному питанню, рівень їх кваліфікації;

Ефективнiсть процесу гармонiзацii податкового законодавства великою мiрою залежить вiд формування належного iнституцiйногомеханiзму, однак даний чинник не е визначальним. Лише за наявностi високих показникiвсоцiально-економiчного розвитку держави iнституцiйниймеханiзм зможе ефективно функцiонувати. Тому унiфiковувати податкове законодавство необхiдно поступово, з урахуванням сучасних тенденцiйсоцiально-економiчного розвитку держави та свiтовогодосвiду оподаткування.

Колізійність норм податкового права як об’єкт правового регулювання?

Під колізією нормативних актів у Юридичній енциклопедії розуміється «...суперечність між правовими приписами відповідних актів, що виявляється у відмінностях у процесі регулювання аналогічних суспільних відносин.

Сутність даного правового явища полягає у тому, що:  - колізія нормативних актів - це суперечності, які виникають лише між правовими актами; - колізія виникає за наявності двох і більше правових актів, які регулюють аналогічні відносини; - регулюючи одні й ті ж самі фактичні відносини, правові акти пропонують різні за змістом і формою шляхи регулювання; - суперечності можуть бути врегульовані правовими засобами».

Нову концепцію усунення колізій пропонує російський правознавець Ю.Тихомиров, котра більш адекватно відповідає вимогам вдосконалення реального стану розвитку державного регулювання економічними процесами, а також дозволяє здійснити спробу вирішення існуючої проблеми із суперечливістю законодавства у сфері оподаткування. У її основі - розуміння колізій як комплексних протиріч між правовими поглядами, між правовими актами і нормами, між діями державних органів та інших структур, між державами, що пояснюється, насамперед, збільшенням «поля правового розвитку» в сучасний період, появою і дією численних суб'єктів права. Загальні та суперечливі інтереси держав, їх структур та громадян, фірм і корпорацій призводять до зіткнень на цьому полі. Юридичні колізії та конфлікти стали свого роду негативною тенденцією внутрішнього розвитку держав та всього світового суспільства. Причому їх зв'язки та взаємозалежність набули стійкого характеру. За поглядами Ю.Тихомирова, до предмета колізійного права відносяться суспільні відносини, регулювання яких викликає розбіжності та суперечки. Система колізійного права досить своєрідна і відрізняється тією складністю, яка і є основою для віднесення її до одного із правових комплексів.

Консенсус у правові сфері як вирішення конфлікту?

 Консенсус — кращий спосіб вирішення конфлікту уже хоча б тому, що таким чином проблема може бути вирішена остаточно. Консенсуальними є всі розглянуті нами несилові процедури врегулювання конфліктів. Консенсуальність певною мірою приманна і юридичним способам вирішення конфліктів. На консенсуальних засадах суспільно-політичного договору ґрунтуються положення і норми Конституції України, які слугують запобіганню та врегулюванню конфліктів у державно-правовій сфері. Активно функціонує консенсус у цивільному й цивільному процесуальному праві. Зокрема, принцип диспозитивності надає можливість сторонам цивільно-правових конфліктів самим визначати характер прав та обов'язків, урегульовувати взаємні вимоги, у тому числі завершувати конфлікт укладанням мирової угоди. Суто кон-сенсуальними є цивільні правовідносини, які виникають з договорів.

Вирішення сімейних конфліктів також ґрунтується на взаємній згоді. Лише коли її не вдається досягти, вступають в дію норми права. Консенсуальні процедури широко використовуються для розв'язання трудових конфліктів. Проте найпоширеніший спосіб вирішення юридичних конфліктів — судовий — не є консенсуальним.

 

 


Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 205; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!