Атрибути та розділи звіту з маркетингових досліджень.
Звіт про маркетингові дослідження — це документ, в якому відображають отримані під час проведення їх результати, висновки і рекомендації, необхідні для прийняття управлінських рішень. Прийняття звіту замовником означає досягненння узгоджених раніше цілей, підтвердження доцільності витрат.
Письмовий звіт може складатися з нижче вказаних частин:
· Титульний аркуш.
· Зміст.
· Короткий огляд. Це найбільш важлива складова частина звіту
· Структура короткого огляду може бути така:
· вступ (хто дав санкцію на проведення дослідження і з якою метою, якою проблемою або гіпотезою керувався дослідник);
· найбільш суттєві відкриття чи результати;
· висновки та рекомендації.
Вступ — інформація, необхідна читачеві для того, щоб належним чином оцінити обговорення теми в основній частині звіту. Тут також слід пояснити терміни, які використані при складанні звіту, передісторію проведення даних досліджень, чітко визначити їх специфічні цілі.
Основна частина. Повинна містити детальні матеріали дослідження, його метод, результати та обмеження. До відома читачів необхідно довести, яким був проект дослідження і чому, які дані (первинні чи вторинні) були використані, як збирались первинні дані й визначалася вибірка.
Результати досліджень повинні бути викладені детально з використанням відповідних таблиць, діаграм, рисунків.
Обговорюючи обмеження, слід указати на міру точності розрахунків та можливості узагальнення одержаних результатів.
|
|
|
Висновки і рекомендації по кожному об’єкту дослідження чи проблеми.
Додатки — матеріали, які занадто складні, спеціалізовані або необов’язкові в основній частині звіту (копії опитувальних листків, форми реєстрації спостережень, карти для визначення вибірки, об’ємні таблиці, бібліографія тощо).
2. Альтернативні підходи до розуміння поведінки споживачів.
Сучасні дослідження поведінки споживачів спрямовані на вивчення споьук, що лежать в її основі, визначають купівлю і всю діяльність споживання. Соціальні науки пропонують такі радикально різні концепції головних рушійних сил поведінки споживачів:
• економічна модель Маршала;
• модель навчання Павлова;
• психоаналітична модель Фрейда;
• соціально-психологічна модель Верблена.
• Економічна модель Маршала. Економістів визнано першою професійною групою, яка розробила теорію поведінки покупців. Згідно з цією теорією, рішення покупців — результат значною мірою «раціональних», а отже, свідомих, логічно послідовних міркувань. Індивідуальний покупець намагається витратити свій дохід на товари, які найбільшою мірою задовольняють його запити відповідно до смаків і рівня цін.
|
|
|
Нова економічна теорія поведінки споживачів доповнює попередню тим, що споживання — це діяльність, у межах якої людина здійснює вибір благ з метою «створення» послуг, що забезпечують корисність. На думку авторів цієї теорії, блага — це сукупність властивостей чи атрибутів, а споживач — це творець кінцевого задоволення.
Згідно з цією теорією, головними моментами в діяльності споживачів є:
> вибір споживачів спрямований не на товар, а на послугу, якої він очікує від його використання;
> різні товари можуть задовольнити одну й ту саму потребу, отже, у споживача є вибір;
> кожен товар — це сукупність атрибутів або якостей, серед яких існує базова функціональна цінність чи корисність (ядерна послуга) і додаткові послуги, які створюють вторинну корисність;
>один товар може задовольнити різні потреби.
Модель навчання Павлова.В її основі лежить відкриття відомого фізіолога Павлова про здатність людей до зумовлених чимось відповідей. Павлов, виходячи з результатів своїх експериментів, дійшов висновку, що багато вчинків та дій людини зумовлені певними асоціаціями.
Із плином часу цю модель доопрацьовували, і зараз вона містить такі позиції:
|
|
|
• існують сильні внутрішні стимули, які спонукають людину до дій. Це, зокрема, психологічні (голод, спрага, біль тощо) та соціально набуті стимули (дружба, співпраця, жадібність тощо);
• існують слабші стимули в навколишньому середовищі, які визначають, коли, де, як людина реагує відповідними діями — репліки (наприклад, реклама), час її подання, інтенсивність тощо; відповідь людини — це її реакція на репліки;
• дуже СуТТч'ВИМ у поведінці людей є їхній досвід. Позитивний досвід сприяє позитивній реакції людей на повторення попередніх реплік;
• невикористання чи неувага до зміцнення реплік — привід до зникнення відповідної реакції людей.
• Психоаналітична модель Фрейда. Згідно з теорією Фрейда, людина ніколи не керувала своїми вчинками і діями. За Фрейдом, дитина входить у світ, яким керують інстинктивні потреби, котрі вона не може задовольнити сама. Дуже швидко і глибоко вона усвідомлює свою віддаленість від іншого світу і водночас залежність від нього.
• Мірою дорослішання духовна сутність людини стає дедалі комплекснішою. Психологічна структура особистості людини набуває такого вигляду:
• «ід» — область дії сліпих інстинктів, стимулів, переконань;
• «его» — свідоме «я», що сприймає інформацію, регулює діяльність індивіда;
• «супер-его» — «понад-я», царина соціальних норм, моральних установок, поширених у суспільстві.
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 237; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!