Вміст води і сухого залишку за питомою вагою меду
Таблиця 9.
| Питома вага розчину | Кількість сухого залишку | Питома вага розчину | Кількість сухого залишку |
| 1,101 | 23,91 | 1,114 | 26,71 |
| 1,102 | 24,13 | 1,115 | 26,92 |
| 1,103 | 24,34 | 1,116 | 27,13 |
| 1.104 | 24,56 | 1,117 | 27,35 |
| 1,105 | 24,78 | 1,118 | 27,56 |
| 1,106 | 24,99 | 1,119 | 27,77 |
| 1,107 | 25,21 | 1,120 | 27,98 |
| 1,108 | 25,42 | 1,121 | 28,19 |
| 1,109 | 25,64 | 1,122 | 28,40 |
| 1,110 | 25,85 | 1,123 | 28,61 |
| 1,111 | 26,07 | 1,124 | 28,88 |
| 1,112 | 26,28 | 1,125 | 29,03 |
| 1,113 | 26,50 |
Приклад розрахунку: Якщо при 20 °С питома вага розчину меду 1:2 дорівнює 1,111, то відповідно таблиці 3, в даному розчині міститься 26,07% сухого залишку. Відомо, що мед розбавлений в 3 рази, тоді сухого залишку буде: 26,07x3 = 78,21%, а вори даний мед вміщує: 100 -78,21 == 21,79. Допустимі розходження між результатами не більше 0,1%.
Визначення масової долі води рефрактометричним методом
Апаратура: рефрактометр, баня водяна, термометр ртутний скляний, пробірки скляні.
Хід визначення, Для проведення дослідження використовують рідкий мед. У випадку, якщо мед закристалізований, в пробірку кладуть 1 г. меду, пробірку щільно закривають гумовою пробкою і підігрівають на водяній бані при температурі 60 °С до повного розчинення кристалів. Потім пробірку охолоджують до температури повітря в лабораторії. Воду, що скондесувалася на внутрішній поверхні стінок пробірки, і масу меду ретельно переміщують скляною паличкою.
Одну краплину меду наносять на призму рефрактометра і вимірюють показник заломлення. Одержаний показник заломлення перераховують на масову долю води за таблицею 10.
Якщо визначення проводять при температурі нижче або вище 20 °С, то вводять поправку на кожний °С - 0,00023, для температури вище 20 °С - віднімають від показника заломлення 0,00023. Допустимі розходження між результатами вимірювань не більше 0,1%. Показники визначення водності меду рефрактометром показано у таблиці 10.
Показники визначення водності меду рефрактометром
Таблиця 10.
| Коефіцієнт рефракції | Масова доля води, % | Коефіцієнт рефракції | Масова доля води, % |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1,5044 | 13,0 | 1,4885 | 19,2 |
| 1,5038 | 13,2 | 1,4880 | 19,4 |
| 1,5033 | 13,4 | 1,4875 | 19,6 |
| 1,5028 | 13,6 | 1,4870 | 19,8 |
| 1,5023 | 13,8 | 1,4865 | 20,0 |
| 1,5018 | 14,0 | 1,4860 | 20,2 |
| 1,5012 | 14,2 | 1,4855 | 20,4 |
| 1,5007 | 14,4 | 1,4850 | 20,6 |
| 1,5002 | 14,6 | 1,4845 | 20,8 |
| 1,4997 | 14,8 | 1,4840 | 21,0 |
| 1,4992 | 15,0 | 1,4835 | 21,2 |
| 1,4987 | 15,2 | 1,4830 | 21,4 |
| 1,4982 | 15,4 | 1,4825 | 21,6 |
| 1,4976 | 15,6 | 1,4820 | 21,8 |
| 1,4971 | 15,8 | 1,4815 | 22,0 |
| 1,4966 | 16,0 | 1,4810 | 22,2 |
| 1,4961 | 16,2 | 1,4805 | 22,4 |
| 1,4956 | 16,4 | 1,4800 | 22,6 |
| 1,4950 | 16,6 | 1,4795 | 22,8 |
| 1,4946 | 16,8 | 1,4790 | 23,0 |
| 1,4940 | 17,0 | 1,4785 | 23,2 |
| 1,4935 | 17,2 | 1,4780 | 23,4 |
| 1,4930 | 17,4 | 1,4775 | 23,6 |
| 1,4925 | 17,6 | 1,4770 | 23,8 |
| 1,4920 | 17,8 | 1,4765 | 24,0 |
| 1,4915 | 18,0 | 1,4760 | 24,2 |
| 1,4910 | 18,2 | 1,4755 | 24,4 |
| 1,4905 | 18,4 | 1,4750 | 24,6 |
| 1,4900 | 18,6 | 1,4745 | 24,8 |
| 1,4895 | 18,8 | 1,4740 | 25,0 |
| 1,4890 | 19,0 | - | - |
Приклад розрахунку: Якщо при 20 °С показник заломлення становить 1,4992, то відповідно таблиці 4, масова доля води дорівнює 15,0%. Якщо визначення показника заломлення проводять при температурі нижче 20 °С на 2 °С, то показник заломлення в даному випадку становитиме: 1,4992 - (2x0,00023) = 1,49874 Масова доля води: 15,2%.
Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
Фермент діастаза (амілаза) вноситься в мед з нектаром і секретами слинної залози бджіл. Діастази дуже мало в цукрових шдкормочних і фальсифікованих медах. Деякі фальсифіканти, Наприклад штучно інвертований цукор, зовсім не мають амілази. Нагрівання натурального меду веде до інактивації ферменту. В процесі зберігання меду протягом одного року діастазна активність знижується на 25% від початкової величини.
Визначення діастазної активності (діастазного числа) меду засноване на властивості цього ферменту розщеплювати крохмаль. Діастазне число виражається кількістю мл 1% -ного розчину крохмалю» який розщеплюється за одну годину при температурі 40-45 °С діастазою, що вміщується в 1 г меду.
Реактиви і посуд. Свіжо виготовлений 1%-ний розчин крохмалю, 0,1 н розчин кухонної солі, розчин йоду (в 100 мл води розчиняють 0,5 г металевого йоду і 1 г йодистбго калію); мірна колба на 100 мл, хімічний стаканчик на 50-100 мл, 9 пробірок; штатив для пробірок, водяна баня, конічна колба на 200 мл.
Хід визначення. Готують розчин меду, який вмішує в 1 мл 0,1г меду. Для цього в стаканчик кладуть 10г меду, розчиняють в невеликій кількості води, переливають в мірну колбу, змивають стаканчик і доливають колбу до позначки водою. Одержаний розчин меду розливають в 9 пробірок в наступних кількостях: 1,0 - 1,3 - 1,7-2,1 - 2,8 - 3,6 - 4,6 - 6,0 - 7,7 мл. В кожну пробірку доливають воду до 10 мл, а для утворення необхідного середовища по 0,5 мл 0,1 н розчину NaСІ (0,58г в 100 мл води) і 5 мл 1%-ного розчину крохмалю. Після внесення всіх інгредієнтів вміст пробірок перемішують їх перевертанням і ставлять на водяну баню на одну годину при температурі 40-45 °С, потім відразу ж охолоджують водою до кімнатної температури, і в кожну пробірку додають по одній краплі розчину йоду. При цьому відмічають першу пробірку, в якій не утворилося синього кольору, і проводять розрахунки для визначення діастазного числа.
Наприклад, синій колір відсутній в пробірці з вмістом 2,8 мл 10% розчину меду (пробірка № 5) або 25 г чистого меду. В цьому випадку діастазне число дорівнює:
5: 0,28 - 17,9. Натуральний мед повинен мати діастазне число не нижче 10.
Одновідсотковий водяний розчин крохмалю готується з розчинного крохмалю (1г крохмалю 99г дистильованої води). В стаканчик вмістом 100 мл відважують 1г крохмалю з тим щоб набухли його зерна, доливають 10-15 мл води. Потім в колбу на 200 мл наливають біля 50 мл води, ставлять на плитку і нагрівають до кипіння. В кип'ячу воду по скляній паличці тонкою струйкою доливають крохмаль, який при цьому періодично струшується. Потім залишком води (35-40 мл) ополіскують декілька раз стаканчик, скляну паличку і розчин доводять до кипіння. Розчин використовують після охолодження. Строк його придатності не більше 24 години.
Визначення кислотності меду
Всі натуральні меди вміщують невелику кількість вільних органічних, а також зв'язаних органічних і неорганічних кислот. Тривалий час існувала неправильна думка про те, що кислотність меду залежить виключно від мурашиної кислоти, яка вноситься бджолами в мед перед запечатуванням щільників.
Тому по традиції до цього часу загальний вміст кислот в меді виражають за вмістом мурашиної кислоти. В дійсності, цієї кислоти в медах вміщується дуже мало. Встановлено, що кислотний склад меду дуже різноманітний і виражений кислотами: яблучною, молочною, лимонною, щавелевою тощо. При скисанні меду збільшення кислотності йде за рахунок накопичення оцтової кислоти. Показник кислотності має велике значення при оцінці якості меду і виражається в градусах Тернера (°Т). Кислотність в (1°Т) дорівнює кількості мл 0,1 н розчину NаОН, що пішла на нейтралізацію 100 г меду при індикаторі фенолфталеїні.
Реактиви і посуд, 0,1 н розчин NaОН, 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну, колба конічна або стаканчик на 100 мл, піпетка на 20 мл, бюретка на 25 мл, терези технічні.
Хід виконання. В хімічний стаканчик або колбу ємністю 100 мл відважують на терезах 10 г меду. Наважку розчиняють в 40 мл дистильованої води, вносять 2 краплі 1%-ного спиртового розчину фенолфталеїну і титрують 0,1 н розчином NaОН до появи слабо рожевого забарвлення, яке не зникає протягом одної хвилини. Кількість мл витраченого розчину NaОН 1 буде градусом кислотності меду.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 256; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!