Використання засобу Подбор параметра для аналізу даних в Excel.

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

Подбор параметра призначений для визначення значення змінної величини, яка забезпечує задане значення формули. Тобто, якщо відомо, який результат необхідно отримати, але не відомий аргумент, при якому досягається це рішення, слід використовувати засіб Подбор параметра. При цьому достатньо вказати адресу формули, її бажане значення і змінювану комірку, яка впливає на цю формулу. Шляхом послідовних ітерацій Excel знайде відповідь.

Щоб скористатись засобом Подбор параметра, необхідно:

Виділити комірку з формулою, яку необхідно підігнати під задане значення, та викликати команду Сервис – Подбор параметра. З’явиться діалогове вікно, в якому в полі Установить в ячейке вже буде знаходитися адреса виділеної комірки; в полі Значение слід ввести величину, яку необхідно отримати; в полі Изменяя значение ячейки потрібно ввести посилання на комірку, за рахунок зміни значення якої передбачається досягти заданого результату. Ця комірка повинна впливати на виділену на початку формулу і сама не повинна містити формули. Засіб Подбор параметра почне ітераційний процес пошуку розв’язку, і кожний крок цього процесу дає поступове наближення до шуканої величини;

Якщо необхідно призупинити чи відмінити процес пошуку параметра, слід натиснути кнопку Пауза чи Отмена. Після натиснення кнопки Пауза можна виконати процес пошуку по крокам;

Після того, як рішення знайдено, потрібно натиснути кнопку ОК, щоб замінити значення на робочому аркуші новими значеннями, чи натиснути кнопку Отмена, щоб зберегти попередні величини.

Основні типи діаграм в Microsoft Excel. В табличному процесорі Microsoft Excel для роботи з електронними таблицями, результати обчислень можна представляти як в звичайному, числовому, так і в графічному вигляді . Таке наочне представлення числових даних значно краще сприймається людиною.

Excel має велику бібліотеку типів діаграм. Серед них можна виділити такі:

- Гистограмма – Використовується для представлення співвідношення змін величин протягом певного часу, або представлення співвідношення споріднених компонент;

- Линейчатая – Відображає значення в окремі моменти часу, або певні співвідношення компонентів;

- График – Відображає тенденцію або реальні зміни даних за однакові проміжки часу;

- Круговая – Відображає співвідношення частин і цілого. Цей тип є найзручнішим, якщо потрібно виділити певний важливий компонент даних;

- Точечная – Показує взаємозв’язок між числовими значеннями в кількох рядах даних, або відображає дві групи чисел у вигляді одного ряду в координатах XY;

- C областями – Відображає співвідношення величин протягом певного часу;

- Кольцевая – Дуже схожа на кругову. Єдиною відмінністю є наявність прозорої частини (отвору) всередині круга;

- Лепестковая – Відображає зміни рядів даних у відношенні до центральної точки та один відносно іншого;

- Поверхность – Відображає безперервну зміну значень, організованих у вигляді двомірного масиву;

- Пузырьковая – Дозволяє порівнювати набори з трьох значень. Вона аналогічна точковій діаграмі, але третє значення відповідає розмірності бульбашок;

- Биржевая – Використовується для відображення щоденної зміни біржових даних про курси акцій та інших даних фінансового ринку;

- Цилиндрическая – Це об’ємна гістограма, в якій стовпці мають форму циліндрів;

- Коническая – Це об’ємна гістограма, в якій колонки мають форму конусів;

- Пирамидальная – Це об’ємна гістограма, в якій колонки мають форму пірамід.

Крім чотирнадцяти стандартних типів діаграм Excel має ще набір із двадцяти додаткових типів, розробленими дизайнерами на основі стандартних типів.

Порядок створення діаграм.

1-й етап. Виділити діапазон комірок, в якому знаходяться дані для створюваної діаграми. Причому, якщо необхідно щоб на осях діаграми отримати мітки (заголовки), окремих точок (елементів даних) діаграми, то у виділену ділянку слід включити текстові комірки, в яких вказані назви цих елементів.

2-й етап. Вибрати команду Вставка – Диаграмма або відповідну піктограму. При цьому відкривається вікно, що складається з двох закладок: Стандартные (в розділі Тип можна вибрати тип створюваної діаграми, а в розділі Вид – її підтип) і Нестандартные (у списку Тип користувач має можливість вибрати один з двадцяти додаткових типів діаграм). Якщо натиснути командну кнопку Просмотр результата, то можна побачити як буде виглядати вибрана діаграма для вказаного набору даних. Після вибору потрібного типу (підтипу) діаграми потрібно натиснути кнопку Далее для переходу до наступного етапу створення діаграми.

3-й етап. Відкривається діалогове вікно Источник данных диаграммы, яке складається з двох закладок.

В закладці Диапазон данных в полі Диапазон вказується діапазон абсолютних адрес комірок, за якими будується діаграма. Якщо користувач правильно виділив цей діапазон на першому етапі створення діаграми, то вміст даного поля потрібно залишити без змін. В розділі Ряды в потрібно вказати як повинні розміщуватись дані в діаграмі: строках – по рядках даних, столбцах – по колонках.

В однойменному списку закладки Ряд вказано назви рядів даних в діаграмі (фактично назви ділянок за якими будується діаграма). Якщо потрібно добавити нові ряди даних (ділянки), то потрібно натиснути командну кнопку Добавить. Тоді в полі Имя вказати назву ділянки, а в полі Значения – діапазон абсолютних адрес комірок, що входять в дану ділянку. В полі Подписи оси X (для деяких типів назва цього поля може відрізнятись) вказано діапазон абсолютних адрес комірок, в яких знаходяться назви міток на іншій осі (осі X) діаграми. Встановивши всі необхідні параметри, потрібно натиснути командну кнопку Далее.

4-й етап. Відкривається третє діалогове вікно майстра побудови діаграм. Закладка Заголовки може містити до чотирьох полів, в яких можна вказати: Название диаграммы – назву діаграми; Ось X (категорий) – назва осі Х; Ось Y (рядов данных) – назва осі Y; Ось Z (значений) – назва осі Z.

Закладка Оси встановлює на яких осях діаграми вказувати назви міток.

Закладка Линии сетки встановлює лінії розбивки для координатних сіток діаграми. При цьому для кожної осі можна вибрати: основные линии – основні лінії розбивки сітки; промежуточные линии – додаткові лінії розбивки сітки (розбивають проміжок між основними лініями).

Наступна закладка Легенда дозволяє встановити на діаграмі легенду. Для цього потрібно відмітити опцію Добавить легенду і в розділі Размещение вказати її місцезнаходження: Внизу, в правом верхнем углу, вверху, справа, слева. Зняття відмітки вилучає закладку з діаграми.

В закладці Подписи данных встановлюється тип інформації яка вказується в якості міток на вузлах діаграми. При цьому можна вибрати: нет (без міток на вузлах діаграми); значение (числові значення, за якими побудована діаграма); доля (процентна частка даного числового значення відносно загальної суми значень); категория (назви міток осі Х діаграми (назви, що виводяться в легенді); категория и доля (назви міток та процентні співвідношення); размер пузырьков (розміри бульбашок бульбашкової діаграми).

Закладка Таблица данных дозволяє виводити в діаграмі таблицю даних, яка містить всі вихідні дані, на основі яких побудована діаграма. Для цього потрібно відмітити опцію Таблица данных.

Встановивши всі необхідні параметри, потрібно натиснути кнопку Далее.

5-й етап. В останньому вікні майстра побудови діаграм потрібно вибрати, на якому аркуші виводити діаграму: Отдельном (на окремому аркуші, ім’я якого потрібно вказати в спеціальному полі справа від опції) чи Имеющемся (діаграма буде встановлена як окремий об’єкт на робочому аркуші електронної таблиці, назва якого вказується у випадаючому списку справа від опції).

Встановивши відповідну опцію, потрібно натиснути кнопку Готово. З’являється діаграма, слід встановити потрібні її розміри та положення на аркуші.

В діалогових вікнах майстра побудови діаграм крім командної кнопки Далее присутні також кнопки:

• Назад – перейти до попереднього діалогового вікна майстра побудови діаграм;

• Готово – завершити побудову діаграми, зупинившись наданому етапі;

• Отмена – відмовитись від побудови діаграми.

Форматування та редагування діаграм. Змінити зовнішній вигляд об’єкту найлегше, натиснувши на ньому праву клавішу миші і вибравши в контекстному меню відповідну команду. Оскільки діаграма Excel складається з багатьох елементів, які є окремими об’єктами, то для її редагування потрібно виділяти окремі об’єкти і викликати для них контекстні меню.

Для активізації елемента діаграми досить лише натиснути на ньому ліву клавішу миші. При цьому об’єкт виділиться і на його краях з’являться спеціальні чорні квадратні маркери, які призначені для масштабування об’єкту. Якщо виділено елемент, який сам по собі має ще піделементи, то потрібно повторно натиснути ліву клавішу миші на піделементі. Наприклад, якщо активізовані стовпчики гістограми, то для активізації окремого стовпчика діаграми потрібно повторно на ньому натиснути клавішу миші.

Коли елемент активізований, то можна натиснути праву клавішу миші і викликати контекстне меню. Розглянемо основні можливості редагування та форматування діаграми з використанням контекстних меню елементів діаграми.

Контекстне меню діаграми складається з наступних команд.

Команда Формат области диаграммы – викликає вікно форматування робочої ділянки діаграми. Дане вікно складається з трьох закладок:

• закладка Вид складається з двох розділів: розділ Рамка встановлює рамку обвідки навколо самої діаграми (обычная, невидимая, другая). В розділі Заливка встановлюють колір фону робочого поля діаграми.

• закладка Шрифт встановлює параметри шрифтів одночасно для всіх об’єктів діаграми, що містять текстову інформацію;

• закладка Свойства містить два розділи: розділ Привязка объекта к фону встановлює параметри сортування об’єктів та їх розміщення відносно фону діаграми (перемещать и изменять объект вместе с ячейками; перемещать, но не изменять размеры; не перемещать и не изменять размеры). Другий розділ закладки містить дві опції: Выводить объект на печать, Защищаемая ячейка.

В контекстному меню площини самої діаграми міститься команда Формат области построения, яка викликає діалогове вікно, що має одну закладку Вид, вміст якої нічим не відрізняється від однойменної закладки описаної вище.

Команда Тип диграммы – можна змінити тип та підтип діаграми.

Команда Исходящие данные – можна встановити діапазон комірок, на основі якого побудовано діаграму та назви рядів даних.

Команда Параметры диаграммы – можна встановити основні параметри діаграми.

Команда Размещение – можна змінити розміщення діаграми (на робочому аркуші електронної таблиці або на спеціальному аркуші для діаграм).

Команда Объемный вид – для зміни просторового розміщення та кута нахилу до горизонту тримірної діаграми. При цьому відкривається однойменне діалогове вікно, де в полі Возвышение можна вказати величину повороту в градусах діаграми відносно горизонтальної осі, а в полі Поворот – відносно вертикальної осі. В полі Высота можна вказати в процентах стискування або розтягування діаграми по висоті відносно початкового значення.

Команда Окно диаграммы – можна помістити копію даної діаграми в окреме вікно (вікно діаграми), залишаючи саму діаграму в попередньому положенні (у вікні аркуша).

Наступна група команд виконує стандартні операції копіювання та перенесення діаграми через буфер обміну даними, а команда Очистить знищує саму діаграму.

Якщо з площиною даної діаграми перекриваються інші об’єкти (наприклад, малюнки), то для їх взаємного розміщення можна використати команди:

• На передний план – помістити діаграму поверх інших об’єктів;

• На задний план – помістити діаграму під інші об’єкти.

Команда Назначить макрос дозволяє зв’язати діаграму з макросом.

Контекстне меню графічних об’єктів на діаграмі, тобто самої діаграми, викликається окремо для кожного ряду даних, оскільки діаграма поділяється за окремими рядами. Хоча, якщо повторно натиснути на ліву клавішу миші на певному вузлі діаграми, то виділиться окремо цей вузол і контекстне меню викликається лише для нього. Дане контекстне меню складається з таких команд.

Команда Формат рядов данных викликає вікно форматування робочої ділянки діаграми. Дане вікно складається з п’яти закладок:

• закладка Вид встановлює тип лінії обвідки вузлів діаграми та колір їх фону (або тип маркерів для графіка);

• закладка Фигура дозволяє змінити форму фігури у вузлах діаграми (стовпчикова, циліндрична, конічна, пірамідальна, зрізані конуси і т.д.);

• закладка Подписи данных дозволяє встановити тип міток на вузлах діаграми;

• закладка Порядок рядов здійснює взаємне переміщення рядів даних на діаграмі. В однойменному списку потрібно вибрати назву відповідного ряду і, використовуючи кнопки Вверх та Вниз, перемістити його по діаграмі;

• в закладці Параметры можна встановити такі параметри: Глубина зазора (відстань між рядами вузлів в тримірній діаграмі); Ширина зазора (встановлює відстань між вузлами діаграми всередині одного ряду); Глубина диаграммы (встановлює величину глибини тримірної діаграми відносно її ширини).

Якщо виділено окремий, вузол діаграми, то в його контекстному меню замість команди Формат рядов данных буде присутня команда Формат точки данных, яка відкриває діалогове вікно, подібне до попереднього.

Команди Тип диаграммы та Исходные данные повністю аналогічні однойменним командам з контекстного меню робочої ділянки діаграми.

Команда Очистить здійснює знищення виділеного ряду діаграми. Причому, навіть якщо виділено окремий вузол, знищується цілий ряд.

Контекстні меню площин осей. Контекстні меню вертикальних та горизонтальної площин осей діаграми (як стін, так і основи) повністю аналогічні і тому будемо їх розглядати одночасно. При натискуванні правої клавіші миші, на вільному місці площини осей відкривається вікно, яке складається з трьох пунктів.

Команда Формат стенок для вертикальних площин (Формат основания для основи) – встановлюються параметри рамки обвідки навколо площини та колір фону площини.

Команда Объемный вид – можна змінити просторове розміщення діаграми.

Команда Очистить – можна знищити відповідну (виділену) площину. Причому, якщо виділити одну зі стін діаграми, то знищуються відразу обидві.

Контекстне меню осей діаграми. Контекстне меню осей діаграми складається лише з двох команд. Це команда форматування відповідної осі та її знищення. Дане контекстне меню викликається як на осі, так і на залежних від неї елементах: засічках осі та назвах міток на ній.

Для знищення відміченої осі потрібно в контекстному меню вибрати команду Очистить. При цьому відбувається знищення не лише самої осі, але й її засічок та назв міток на ній. Команда Формат оси викликає діалогове вікно форматування її параметрів, яке складається з п’яти закладок:

Закладка Вид встановлює налаштування параметрів самої осі і складається з чотирьох розділів:

• Ось – встановлює вигляд лінії, яка виконує роль осі (обычная, невидимая, другая);

• Основные – встановлює вигляд основних засічок на осях (нет, внутрь, наружу, пересекают ось);

• Промежуточные – встановлює вигляд допоміжних засічок на осях;

• Метки делений – встановлює розміщення назв міток на осях міток на осях.

Закладка Шкала встановлює формат шкали значень, що відкладаються на осі. Закладка Шрифт встановлює параметри шрифту для назв міток на даній осі діаграми. Закладка Число встановлює тип формату даних для назв міток осі діаграми. Закладка Выравнивание встановлює кут нахилу назв міток на діаграмі до горизонту.

Контекстне меню координатної сітки складається з двох команд: форматування координатної сітки та її знищення - команда Очистить.

Команда Формат линий сетки відкриває однойменне діалогове вікно форматування координатної сітки, яке складаються з двох закладок.

Закладка Вид встановлює параметри ліній координатної сітки і містить розділ Ось, який встановлює параметри ліній координатної сітки.

Закладка Шкала встановлює формат шкали координатної сітки, і тим самим шкали відповідних осей, до яких примикає сітка.

Контекстні меню назви діаграми та назв осей діаграми повністю аналогічні і тому розглянемо їх разом. Дані контекстні меню складаються з двох пунктів: форматування заголовка діаграми (заголовка осі) та його знищення – команда Очистить.

Команди Формат заголовка диаграммы та Формат названия оси відкривають однойменні діалогові вікна, які складаються з трьох закладок.

Закладка Вид встановлює колір фону та тип ліній обвідки заголовка.

Закладка Шрифт встановлює параметри шрифту заголовка діаграми (назви осі).

Закладка Выравнивание встановлює кут нахилу тексту заголовка до горизонту та його вирівнювання по вертикалі та горизонталі.

Контекстне меню міток на вузлах діаграми складаються з двох пунктів: форматування назв міток на вузлах та знищення цих міток – команда Очистить.

Команда Формат подписей данных відкриває однойменне діалогове вікно форматування міток на вузлах діаграми, аналогічне до вікна форматування назви діаграми і відрізняється від нього лише тим, що має додаткову закладку – Число. Дана закладка встановлює тип формату даних міток вузлів діаграми.

Контекстне меню легенди також складається з двох команд: форматування легенди та її знищення командою Очистить.

Команда Формат легенды відкриває однойменне діалогове вікно форматування легенди, яке складається з трьох закладок. Перші дві закладки встановлюють колір фону легенди та її ліній обвідки, а також параметри шрифтів назв ключів легенди. Закладка Размещение встановлює розміщення (положення) легенди на робочому полі діаграми.

Команда Очистить з контекстного меню ключа легенди знищує цілий елемент легенди (ключ разом із його назвою).

Контекстне меню таблиці даних на діаграмі також складається лише з двох команд: форматування таблиці даних та її знищення Очистить.

Команда Формат таблицы данных відкриває діалогове вікно форматування таблиці даних, яке складається з двох закладок.

Закладка Узоры встановлює лінії обвідки комірок таблиці. В розділі Линия задаються параметри цих ліній. В правій частині закладки вікна потрібно вказати які саме лінії таблиці показувати: Горизонтальная, Вертикальная та Контур

Лабораторна робота №1.

ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР MS EXCEL.

СТВОРЕННЯ І РЕДАГУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТАБЛИЦЬ.

Завдання.

1. В папці Мои документы створити власну папку для зберігання робіт по MS Excel.

2. Запустити додаток MS Excel всіма можливими способами.

3. Ознайомитись з інтерфейсом табличного процесора MS MS Excel, а саме із: командами головного меню; піктограмами панелей інструментів; рядком формул; робочою областю; рядком із назвами листів; рядком стану.

4. Виконати налаштування інтерфейсу програми ввімкнути/вимкнути панелі інструментів та налаштувати масштаб відображення даних робочої області. Залишити ввімкнутими тільки панелі інструментів Стандартная і Форматирование, та встановити масштаб 110% за допомогою відповідних команд головного меню Вид.

5. Встановити висоту першого рядка 25пт. за допомогою команд головного меню Формат-Строка-Высота.

6. Встановити ширину стовпчика E 45 пт. за допомогою команд головного меню Формат-Столбец-Ширина

7. Ввести своє прізвище та ім’я в комірку E1 (після введення даних в комірку натискаємо клавішу ENTER ), виконати автопідбір ширини та висоти комірки E1 за допомогою меню Формат.

8. Виконати збереження документу у власну папку через команду Файл-Сохранить надавши йому ім’я Excel_ЛР1_Прізвище.

9. Додати новий рядок над рядком з своїм прізвищем меню Вставка-Строки, після чого введені дані перемістяться в рядок 2 в комірку з адресою E2, в комірці Е1 введіть текст «Прізвище», далі в цьому ж стовпчику починаючи з вільної комірки Е3 вводимо ще 10 будь-яких прізвищ.

10. Виділити набрані дані це діапазон комірок Е1:Е12 та перемістити їх на початок стовпчика А в діапазон А1:А12.

11. Встановити відповідну ширину стовпчика А в залежності від його вмісту, а для стовпчика Е встановити ширину як у попереднього стовпчика D.

12. Добавити перед даними ще один стовпчик (після чого ваші дані перемістяться в стовпчик B) і в комірці А1 ввести текст «№п/п». Діапазон комірок А2:А12 заповнити порядковими номерами використовуючи маркер автозаповнення.

13. В комірки С1:Н1 ввести шість назв навчальних дисциплін та вирівняти по центру. (назви дисциплін вводимо скорочено в середньому від 5-ти до10-ти символів)

14. Для діапазону стовпчиків С:Н встановити однакову ширину по найбільшому значенню.(виділити стовпчики в назві від С до Н і курсором виставити ширину того стовпчика де найдовший текст)

15. В діапазон комірок С2:Н12 ввести будь-які числові значення від 60 до 100 та вирівняти по центру.

16. До таблиці добавити ще дві стрічки які розмістити на другій та сьомій позиції (відносно нумерації стрічок в MS Excel) і заповнити їх відповідними даними. Текстові дані цих стрічок виділити курсивом а числові напівжирним курсивом.

17. Добавити до таблиці стовпчик із назвою дисципліни після стовпчика із прізвищами та заповнити його відповідними даними.

18. До комірок D4,F8,H2 добавити примітки в яких продублювати вміст комірок.

19. Виконати редагування числових даних (клавіша F2 або подвійний клік ЛКМ) у комірках D4,F8,H2 змінивши їх значення збільшенням на двійку.

20. Видалити примітку із комірки F8.

21. В стовпчику з прізвищами виконати редагування в трьох комірках змінивши ім’я студента.(редагування виконувати в стрічці формул)

22. Виконати збереження книги за допомогою відповідної комбінації клавіш.

23. Виділити всю таблицю та перенести її на три стрічки вниз

24. Виділити всю таблицю та виконати сортування по стовпчику «Прізвище».

25. В кінці таблиці добавити стовпчик з назвою «Середній бал» та виконати обрахунки.

26. Перевірити обрахунки середнього балу за допомогою незалежного калькулятора що знаходиться у стрічці стану. (при виділені комірок з числовими даними незалежний калькулятор виконує обрахунки, по замовчуванню: СУМА, при натисненні ПКМ на стрічці стану в області калькулятора можна вибрати: СЕРЕДНЄ, КІЛЬКІСТЬ, МІНІМУМ, МАКСИМУМ)

27. Створити діаграму успішності студента який є останній у списку.

Лабораторна робота №2

ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР MS EXCEL

ФОРМАТУВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ТАБЛИЦЬ

Завдання

1. В папці Мои документы у власну папку зберегти або створити файл Excel із назвою ЛР2.xls

2. Добавити новий лист та перейменувати його в «Прогресії»(дії виконуємо визвавши контекстне меню ПКМ на ярличках назви листів)

3. В комірку В2 ввести число «2»

4. До комірки В2 застосувати арифметичну прогресію діалогове вікно якої викликаємо через команду головного меню Правка-Заполнить-Прогрессия де встановити такі параметри: Розміщення-по стовпцях; Крок-4; Кінцеве значення-100, після чого результат з’явиться в діапазоні B2:B26.

5. Активізувати комірку В2 та застосувати геометричну прогресію із наступними параметрами: Розміщення-по стрічках; Крок-2; Кінцеве значення-1200, результат з’явиться в діапазоні А2:K2.

6. Застосувати геометричну прогресію до діапазону комірок B3:B26 з параметрами: Розміщення-по стрічках; Крок-2; Кінцеве значення-5000.

7. В комірку А2 ввести поточну дату визвати вікно прогресії та вказати відповідні параметри щоб в стовпчику з’явилися тільки дати робочих днів від вказаної дати і протягом наступних 30 днів. Перевірити дати за допомогою системного календаря.

8. Ознайомитися з командами головного меню Формат

9. Створити новий лист з назвою «Збір урожаю»

10. Перемістити лист «Збір урожаю» на початок, а лист «Прогресії» в кінець.

11. На листі «Збір урожаю» створити таблицю і у стовпчику «Дата» вписати поточний рік.

12. Створити лист із назвою «Довідники» на якому розмістити таблиці «Поля», «Культури», «Бригади»

13. Відкрити діалогове вікна Формат-Ячейки та ознайомитись із вмістом його закладок.

14. Виконати форматування даних за допомогою діалогового вікна Формат ячеек. Для заголовків стовпчиків таблиць на вкладці Выравнивание вказати вирівнювання по вертикалі і горизонталі по центру та встановити перемикач Переносить по словам. Підібрати оптимальну висоту та ширина комірок із заголовками стовпчиків таблиць.

15. Встановити границі до всіх таблиць у діалоговому вікні Формат ячеек вкладка Граница. Для внутрішніх границь тонка лінія, а для зовнішніх жирна.

16. Числові дані таблиць вирівняти по центрі комірки, а для текстових залишити вирівнювання по лівому краю.

17. Для комірок з назвою таблиці «Поля» виконати об’єднання на ширину таблиці.

18. У таблиці «Бригади» змінити орієнтацію назви останнього стовпця на 90 градусів.

19. У таблиці «Культури» для комірки з назвою таблиці вказати шрифт Verdana розміром 13 пунктів, колір тексту темно-синій.

20. За допомогою інструменту Формат по образцу що знаходиться на панелі інструментів Стандартная виконати копіювання формату назви таблиці «Культури» і застосувати до назв таблиць «Поля» і «Бригади».

21. Заголовки стовпчиків таблиці «Культури» виділити жирним шрифтом та встановити світло-сірий колір фону комірок.

22. Для таблиці «Культури» встановити внутрішні границі таблиці тонкою лінією синього кольору, а внутрішні товстою червоною лінією.

23. Скопіювати таблицю «Культури» на лист «Прогресії» та застосувати до неї із меню Формат команду Автоформат із назвою Цветной 2 та додатково встановити всі границі таблиці.

24. Виконати копіювання таблиць «Поля»,«Культури»,«Збір урожаю» на лист «Прогресії» та застосувати до них різні стилі команди Автоформат.

25. На листі «Прогресії» до таблиці «Збір урожаю» до даних стовпця «Обсяг, ц» застосувати команду Условное форматирование для того, щоб
а) виділити напівжирним курсивом синього кольору дані на жовтому фоні комірки, в яких обсяг зібраної продукції був більшим 150 ц;
б) виділити дані на червоному фоні у яких обсяг знаходився між значеннями 50-70.

26. Перейти на лист «Збір урожаю» та виконати команду меню Вид-Разметка страницы і встановити межі сторінки по межам таблиці.

27. Ознайомитись із діалоговим вікном меню Файл-Параметры страницы.

28. Перейти в режим Предварительный просмотр меню Файл

29. Вказати наступні параметри сторінки (кнопка Страница)
а) перейти на закладку Поля діалогового вікна Параметры страницы та встановити лівий і правий відступи по 1,5см, верхній 2 см, нижній 2,5см, відступ верхнього колонтитула від краю сторінки 1 см, нижнього 1,5 см.;
б) на закладці Страница встановити масштаб 120% і переглянути результати;
в) на закладці Поля встановити параметр центрування по горизонталі, переглянути результат;

г) на закладці Колонтитулы створити верхній колонтитул і розмітити інформацію, у його лівій частині, назву факультету, група, прізвище виконавця, а у правій дату;

д) створити нижній колонтитул який буде відображати номер сторінки по цетру.

Збір урожаю
Дата	Номер поля	Код культури	Номер бригади	Зібрана площа,га	Обсяг,ц
01.08.рік	7	21	1	0,50	199
01.08.	8	22	2	0,48	182
01.08.	9	23	3	0,49	105
01.08.	8	24	4	0,33	120
01.08.	9	25	3	0,52	65
02.08.	7	22	4	0,60	135
02.08.	8	23	1	0,54	177
02.08.	9	25	2	0,70	139
02.08.	7	24	2	0,23	59
02.08.	8	21	1	0,22	146
03.08.	7	25	4	0,61	106
03.08.	9	24	3	0,23	140
03.08.	9	22	4	0,57	120
03.08.	8	21	3	0,33	68
03.08.	7	23	2	0,25	135
03.08.	8	23	4	0,44	177
04.08.	9	25	3	0,36	139
04.08.	9	24	1	0,23	155
04.08.	8	21	2	0,22	146
04.08.	7	25	1	0,61	73
04.08.	8	24	2	0,23	155
04.08.	7	23	3	0,57	146
04.08.	9	22	3	0,33	106
04.08.	7	21	4	0,34	82

Бригади
Номер бригади	Прізвище бригадира	К-сть осіб
1	Головатюк Р.А	16
2	Мороз А.Т.	20
3	Тараненко С.П.	12
4	Ткачук О.І	18

Культури
Код культури	Назва культури	Ціна реалізації, грн/т
21	картопля	2500
22	цибуля	3600
23	морква	3400
24	капуста	2300
25	огірки	2100

Поля
Поле	Площа поля
7	20
8	30
9	40

Лабораторна робота №3

ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР MS EXCEL

РОБОТА З ФОРМУЛАМИ ТА ФУНКЦІЯМИ.

Завдання

1. Відкрити файл Excel ЛР2 та перезберегти його під ім’ям ЛР3.

2. Видалити лист «Прогресії». (дію виконуємо визвавши контекстне меню ПКМ на ярличку назви листа)

3. Добавити новий лист зі назвою «функції» та розмістити його праворуч від листа довідники.

4. На листі «функції» в комірку B2 ввести текст «Приклад використання формул і функцій над текстовими даними», об’єднати комірки починаючи з B2 на ширину тексту.

5. В комірки: B3 ввести своє прізвище; C3- ім’я; D3- по батькові. Встановити потрібну ширину стовпчиків.

6. В комірку F3 ввести формулу, щоб тексти із попередніх трьох комірок об’єднати в одну використовуючи значок &,(= B3&C3&D3)

7. Відредагуйте формулу в комірці F3 щоб між словами були пробіли, а кінці добавте слово студент. Щоб добавити будь-який текст у формулу синтаксис: &" текст", для добавлення пробілів, синтаксис: &" "& між лапками пробіл.

8. В комірці F5 за допомогою функції СЦЕПИТЬ виконати об’єднання вмісту комірок B3,C3 і добавити як текст номер та назву групи. Синтаксис: =СЦЕПИТЬ(B3;" ";C3;" номер групи")

(Вставка-Функция…, Категория: Текстовые, функция СЦЕПИТЬ)

9. В комірку С5 вставити функцію ПРОПИСН із категорії текстові, як аргумент функції вибрати комірку С3.

10. В комірку B9 ввести текст «Приклад використання функцій для даних типу дата», об’єднати комірки починаючи з B9 на ширину тексту.

11. В комірки: B10 ввести дату народження ; В11 вставити функцію СЕГОДНЯ; В12 ввести дату наступного нового року.

12. В комірку С10 вставити функцію ДЕНЬНЕД, для визначення номера дня тижня, в першому полі, вікна формули, вказується комірка, в якій введена дата, а в полі "Тип" вказується число, що визначає тип відліку тижня для України становить 2. Приклад: =ДЕНЬНЕД(B10;2)

13. Скопіювати формулу з комірки С10 за допомогою маркера заповнення в комірки С11 і С12.

14. В комірку B16 ввести текст «Приклад використання математичних функцій»

15. В комірки: С17 ввести число 36, в С18 ввести 50, в С19 число 4.

16. В комірці D17 визвати функцію із категорії математичні КОРЕНЬ( ) і вказати як аргумент комірку С17, для D18 функція РИМСКОЕ( ) аргумент С18, для D19 функція СТЕПЕНЬ( ) аргумент С19 піднести до третього степеня.

17. В діапазон комірок В17:В19 ввести відповідні назви функцій як текст, КОРЕНЬ, РИМСКОЕ і СТЕПЕНЬ. Ввести різні значення в комірки С17:С19.

18. В комірку В23 ввести текст «Приклад використання функції ЕСЛИ».

19. В діапазон комірок В25:D25 ввести назви стовпчиків таблиці «Сума», «Знижка», «Сума до сплати». Починаючи з комірки В26 в стовпчик «Сума» ввести три значення 800, 1000, 1200.

20. В стовпчик «Знижка» комірки С26:С28 ввести функцію ЕСЛИ( ) для того щоб обрахувати знижку у 5% при купівлі товару на суму більшу за 1000. Функція ЕСЛИ ( ) входить до категорії логічні.

Приклад: припускаємо що сума знаходиться в комірці F15 для якої потрібно зробити знижку у 7%, після чого функція матиме наступний вигляд
=ЕСЛИ(F15>=1000; F15*0,07;0)

21. Обрахувати значення стовпчика «Сума до сплати».

22. Створити копію листа «Збір уражаю». ( ПКМ на ярличку назви листа вибираємо операцію Переместить или скопировать і у вікні що з’явиться вказати місце розташування і обов’язково встановити параметр «Создать копию»)

23. Добавити до таблиці новий стовпчик «Назва культури» який розмістити після стовпця «Код культури». Заповнити даний стовпчик за допомогою функції ВПР().

24. Добавити до таблиці стовпчик «Прізвище бригадира» який розмістити після стовпця «Номер бригади». Заповнити стовпчик за допомогою ВПР( ).

25. В кінці таблиці добавити стовпчик із назвою «Ціна реалізації, грн/т» та перенести дані із довідникової таблиці за допомогою функції ВПР( ).

26. Добавити стовпчик «Виручка від реалізації, грн.» та обрахувати його значення. Врахувати що обсяг вказаний в центнерах, а ціни за тону, тому потрібно перевести у формулі центнери в тони.

27. За допомогою функції СУММ( ) визначити:
загальну площу зібраних овочів;
загальний обсяг зібраних овочів у тонах;
загальну виручку від реалізації овочів.

28. За допомогою функції СУММЕСЛИ( ) визначити:
Скільки центнерів овочів зібрали кожної культури;
Скільки центнерів овочів збирали кожного дня;
Скільки центнерів овочів зібрала кожна бригада;
Яку площу на кожному полі було убрано.
Для кожного завдання сформувати табличку з критерієм і місцем для результату обрахунків. Приклад таблиці для першого завдання.

Код культури	Обсяг,ц
21
22
23
24
25

29. За допомогою функції СЧЕТЕСЛИ( ) визначити скільки разів кожна бригада виконувала збір урожаю за ввесь період. Результати помістити в окремо сформовану табличку.

Лабораторна робота №4

ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР MS EXCEL

РОБОТА ІЗ СПИСКАМИ ТА БАЗАМИ ДАНИХ. СОРТУВАННЯ, АВТОФІЛЬТР, РОЗШИРЕНИЙ ФІЛЬТР, АНАЛІЗ ДАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗВЕДЕНИХ ТАБЛИЦЬ

Завдання

1. Відкрити файл Excel ЛР3 та перезберегти його під ім’ям Excel_ЛР4 у папку із власним прізвищем.

2. Залишити в робочій книзі такі листи, як лист «Збір урожаю(2)» з обрахунками та лист «Довідники», всі інші листи видалити. (ПКМ на ярличку назви листа команда «Удалить»).

3. Перейменувати лист «Збір урожаю(2)» на «Збір урожаю база». Перевірити таблицю «Збір урожаю», вона має містити такі стовпці: «Дата», «Номер поля», «Код культури», «Назва культури», «Номер бригади», «Прізвище бригадира», «Зібрана площа,га», «Обсяг,ц», «Ціна реалізації, грн/т», «Виручка від реалізації, грн».

4. Створити новий лист із назвою «Основна таблиця».

5. На листі «Збір урожаю база» позначити на копіювання таблицю «Збір урожаю» (тільки назви стовпчиків і дані).

6. Вставити скопійовані дані на лист «Основна таблиця» в комірку B2 за допомогою команди Специальная вставка (ПКМ), у вікні що з’явиться спочатку вибираємо пункт значения, потім ще раз визиваємо команду Специальная вставка, пункт форматы. Таким чином буде скопійовано тільки дані і формати комірок без формул і функцій.

7. Видалили «Умовне форматування» із стовпчика «Обсяг,ц».

8. Виконати форматування скопійованих даних: підбір ширини стовпців, висоти рядків; вирівнювання заголовків стовпчиків горизонтально і вертикально по центру та із перенесенням по словах; вирівнювання даних в таблиці текстові по лівому краю, числові по центру; встановити зовнішні та внутрішні границі; у таблиці не повинно бути пустих та об’єднаних комірок, підсумкових даних.

9. Ознайомитися із командами головного меню Данные.

10. Створити копію листа «Основна таблиця» та надати йому назву «Сортув 1 завд». Всі наступні завдання виконувати на окремих листах, попередньо зробивши копію листа «Основна таблиця»,копіям листів присвоювати ім’я відповідні завданням (наприклад: «Сортув 1 завд», «Сортув 2 завд», «Підсумки 1завд», «Автоф 1 завд» і т.д.).

11. На попередньо створених(скопійованих) листах виконати наступні завдання по сортуванню даних:
- виконати сортування по збільшенню по стовпчику «Код культури»;
- в зворотному алфавітного порядку для «Прізвище бригадира»;
- одночасно сортування по «Номер поля», «Номер бригади», «Обсяг,ц».

12. У основній таблиці обрахувати проміжні підсумки (Итоги), перед виконанням обов’язково виконуємо сортування по вказаному у завданні стовпчику
- який обсяг овочів зібрали з кожного поля;
- яку загальну площу та який обсяг було зібрано кожною бригадою;
- скільки центнерів овочів збирали кожного дня;
- який загальний обсяг та яку виручку отримали від кожного виду овочів.

13. Застосувати автофільтр до основної таблиці для відбору записів з:
(кожне завдання на окремих листах)
- номером поля «7»;
- назва культури «капуста» поле номер «9»;
- номер бригади «1» та «4» одночасно (Условие…);
- обсягом від «50» до «100»;
- крім записів з датою за «04.08.поточний рік»;
- з назвою культури яка починається на літеру «к».

14. Для розширеного фільтру сформувати під основною таблицею критерій, який має складатися з назви стовпчиків і умови, та обов’язково застосувати параметр у вікні розширеного фільтра скопировать результат в другое место для розміщення результатів фільтрування в окремій таблиці.

15. Застосувати розширений фільтр для відбору записів:
(кожне завдання на окремих листах)
- про збір картоплі з поля №8;
- про збір врожаю з поля№7 бригадами №1 та №2;
- про збір овочів за «4.08.поточний рік» крім бригади №4 і обсягом; який перевищує 130ц.

16. За допомогою інструменту зведена таблиця визначити:
- який загальний обсяг по кожному виду продукції було зібрано на кожному полі;
- скільки раз і на якому полі кожна бригада виконувала збір овочів;
- максимальний обсяг по видах продукції і по кожній бригаді;
- загальну обсяг та зібрану площу по культурам за «3.08.поточний рік».

Лабораторна робота №5

ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР MS EXCEL

СТВОРЕННЯ, РЕДАГУВАННЯ І ФОРМАТУВАННЯ ДІАГРАМ

Завдання

1. Відкрити файл Excel ЛР4 та перезберегти його під ім’ям Excel_ЛР5 у папку із власним прізвищем.

2. Залишити в робочій книзі такі листи, як лист «Збір урожаю база», «Довідники», та «Основна таблиця» всі інші листи видалити.

3. На листі «Збір урожаю база» до таблиці «Збір урожаю» добавити ще стовпчики «Виручка в доларах», «Виручка в євро» та обрахувати їх.
Окремо від таблиці, праворуч, розмістити дані про поточні курси валют.

4. На основі даних стовпчиків «Виручка в доларах» та «Виручка в євро» створити діаграму (меню Вставка), типу-Графік, підвиду-Графік з маркерами.

5. Виконати форматування діаграми:
(для форматування діаграм визиваємо контекстне меню певного елемента діаграми)
- добавити назву діаграми «Виручка за продаж продукції»;
(ПКМ на пустій області діаграми, пункт-Параметри діаграми, закладка-Заголовки)
- підписати ряди даних «Виручка в доларах» та «Виручка в євро»;
(ПКМ на пустій області діаграми, пункт-Вихідні дані, закладка-Ряд)
- розмістити легенду в нижній частині діаграми.
(ПКМ на пустій області діаграми, пункт-Параметри діаграми, закладка-Легенда)

6. Створити новий лист із назвою «Кругова діаграма». На якому розмістити узагальнюючу таблицю із даними про загальний зібраний обсяг в центнерах кожної культури. Загальний обсяг кожної культури обрахувати за допомогою функції СУММЕСЛИ( ).

7. На основі даних узагальнюючої таблиці побудувати кругову діаграму, тип вибрати перший із списку.

8. Скопіювати кругову діаграма на новий лист та відформатувати діаграму з наступними параметрами:
- підвид об’ємний;
- встановити фон діаграми градієнт з двох кольорів;
- розмістити на діаграмі підписи даних – частку у відсотках;
- до кожного сектору діаграми застосувати заливку узором;
- забезпечити відображення назв культур у легенді діаграми;
- розмістити легенду у верхній частині області діаграми;
- налаштувати об’ємний вид діаграми так, щоб найменший сектор розмістився на передньому плані кругової діаграми.

9. На основі даних листа «Основна таблиця» створити зведену таблицю з інформацією про обсяг зібраних овочів на кожному полі за кожен день та на її основі побудувати діаграму типу Гістограма. На вершинах стовпчиків діаграми вивести підписи даних, значення.

10. Скопіювати діаграму «Виручка за продаж продукції» на інший лист а) видалити з діаграми один ряд даних, б) створити лінію тренда.
(для створення лінії тренда ПКМ на точці або лінії графіка)

Контрольні запитання

1. Які основні складові частини вікна програми Microsoft Excel?

2. Яку інформацію можна отримати за допомогою рядка стану в Microsoft Excel?

3. Як здійснюється виділення фрагментів електронної таблиці та вказати способи переміщення по ній?

4. Як здійснюється вмикання/вимикання рядка статусу, ярличків робочих аркушів, вертикальної і горизонтальної смуг прокрутки?

5. Як відбувається введення та редагування інформації в комірках?

6. Які є типи даних та основні правила їх використання в Excel?

7. Яким чином встановлюється масштаб перегляду документу?

8. Як можна створити примітку?

9. Яким чином можна відредагувати та знищити примітку в Microsoft Excel?

10. Як можна зберегти документ?

11. Як відбувається створення нового документу у Microsoft Excel?

12. Як здійснюється перехід між кількома відкритими вікнами у Microsoft Excel?

13. Які є способи копіювання інформації та порядок їх виконання?

14. Які є способи переміщення інформації та порядок їх виконання?

15. Які дії можна виконувати із робочими аркушами та яким чином?

16. Яким чином здійснюється пошук та заміна необхідної інформації в Excel?

17. Порядок знищення та вставки комірок в електронній таблиці Microsoft Excel.

18. Як відбувається знищення вмісту комірок у Microsoft Excel?

19. Як здійснюється операція автозаповнення комірок у Microsoft Excel?

20. Як можна використати режими автовводу та вибору із списку у Microsoft Excel?

21. Як відбувається транспонування діапазону комірок у Microsoft Excel?

22. Як встановити параметри сторінки у Microsoft Excel?

23. Як змінюється висота рядків та ширина колонок у Microsoft Excel?

24. Як можна сховати, а потім відобразити рядки (колонки) у Microsoft Excel?

25. Як можна провести форматування комірок в Microsoft Excel?

26. Назвати числові формати і вказати, як їх можна встановити.

27. Як встановлюється вирівнювання даних в комірках електронної таблиці?

28. За допомогою якої команди можна змінити параметри шрифту в Excel?

29. Як можна встановити колір фону комірки та її заповнення?

30. Яке призначення кнопки Формат по образцу?

31. Як встановити автоформат до комірок у Microsoft Excel?

32. Як відмінити проведене автоматичне форматування комірок у Microsoft Excel?

33. Як відбувається умовне форматування у Microsoft Excel?

34. Як знищити умовне форматування?

35. Що таке формула і які основні правила її використання?

36. Поняття, створення та використання формул масиву.

37. Способи адресації в Microsoft Excel. Яке їх використання?

38. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції ВПР( ).

39. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції БДСУММ( ).

40. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції БСЧЕТ( ).

41. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції ДСРЗНАЧ( ).

42. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції ДЕНЬНЕД( ).

43. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції ЕСЛИ( ).

44. Поняття, синтаксис та застосування функцій СУММ( ) та СУММЕСЛИ( ).

45. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції СУММПРОИЗВ( ).

46. Поняття, синтаксис та застосування функцій COS( ), SIN( ), TAN( ).

47. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції СТЕПЕНЬ( ).

48. Поняття, призначення, синтаксис та застосування функції ПРОПИСН( ).

49. Створення та використання форми даних.

50. Як здійснюється пошук запису за певним критерієм у вікні форми даних Microsoft Excel?

51. Як редагуються записи у вікні форми даних Microsoft Excel?

52. Порядок сортування бази даних в Microsoft Excel.

53. Що необхідно виконати перед проведення сортування?

54. Порядок встановлення та вилучення проміжних підсумків.

55. Як здійснюється автоматичне фільтрування бази даних?

56. Як здійснюється вибір складного критерію фільтрування у Microsoft Excel?

57. Призначення та порядок використання розширеного фільтру.

58. Як використовується Мастер суммирования при визначенні часткових сум у Microsoft Excel?

59. Порядок створення, використання та редагування зведених таблиць.

60. Як використовуються додаткові обчислення зведених таблиць у Microsoft Excel?

61. Використання засобу Подбор параметра для аналізу даних в Microsoft Excel.

62. Основні типи діаграм у Microsoft Excel.

63. Порядок створення діаграм.

64. Як відбувається форматування та редагування діаграм?

65. Як змінити просторове розміщення діаграми?

66. Як змінити тип діаграми?

67. Як змінити параметри діаграми?

68. Як змінити вихідні дані та оновити діаграму?

ОСНОВИ РОБОТИ ІЗ СИСТЕМОЮ УПРАВЛІННЯ БАЗАМИ ДАНИХ
MICROSOFT ACCESS

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ В СЕРЕДОВИЩІ СУБД ACCESS

Поняття реляційної бази даних.

База даних – це набір пов’язаних даних. Реляційна база даних являє собою систему взаємопов’язаних таблиць, організованих таким чином, що при переміщенні від рядка до рядка в одній таблиці автоматично відслідковуються відповідні рядки усіх зв’язаних таблиць.

Всі дані можна розмістити в одній таблиці, проте реляційна база даних передбачає розподіл її на кілька простіших. Таке розбиття однієї таблиці на ряд простіших виправдане хоча б через (а) ліквідацію надлишковості даних та (б) спрощення процесу їх оновлення. Розглянемо це на прикладі. Нехай необхідна інформація про самих студентів, а також про дисципліни та результати здачі екзаменаційної сесії студентами організована таким чином:

Прізвище студента	Код студента	Дата	Дисципліна	Викладач	Район	Населений пункт	Оцінка
Старощук В.А.	99187	12.12.03	Математика	Приймак	Звенигородський	Озірна	3
Таран О.М.	99204	12.12.03	Математика	Приймак	Монастирищенський	Сарни	5
Старощук В.А.	99187	17.12.03	Етика	Василенко	Звенигородський	Озірна	4
Таран О.М.	99204	17.12.03	Етика	Василенко	Монастирищенський	Сарни	5
Старощук В.А.	99187	22.12.03	Інформатика	Приймак	Звенигородський	Озірна	3
Таран О.М.	99204	22.12.03	Інформатика	Приймак	Монастирищенський	Сарни	4

Недолік такого представлення інформації – повторне введення прізвищ, дисциплін, викладачів, районів тощо. Це, по-перше, займає багато часу, а, по-друге, веде до нераціонального витрачання пам’яті комп’ютера. Інший недолік – незручність коригування даних. Якщо, наприклад, студентка Таран О.М. вийшла заміж (змінила прізвище) і переїхала до чоловіка в село Цибулів, то в таблиці потрібно зробити принаймні шість коригувань (в реальних умовах – значно більше). Розглянемо тепер представлення тієї ж інформації у трьох таблицях:

Здача іспитів
Код студента	Дата	Код дисципліни	Оцінка
99187	12.12.03	1	3
99204	12.12.03	1	5
99187	17.12.03	2	4
99204	17.12.03	2	5
99187	22.12.03	3	3	◄
99204	22.12.03	3	4

Студенти Дисципліни

Прізвище студента	Код студента	Район	Населений пункт		Код дисципліни	Дисципліна	Викладач
Таран О.М.	99204	Монастирищенський	Сарни		1	Математика	Приймак
Старощук В.А.	99187	Звенигородський	Озірна	◄	2	Етика	Василенко
				►	3	Інформатика	Приймак

Представлення інформації у трьох таблицях набагато зручніше, оскільки кожний об’єкт описаний тут лише в одному місці. Тепер для того, щоб змінити дані про будь-який об’єкт, потрібно внести тільки одне виправлення. Щоправда, у цьому випадку для здійснення арифметичної і логічної обробки даних таблиць необхідно, щоб при переміщенні по таблиці „Здача іспитів” у двох інших таблицях доступними ставали ті рядки, які описують відповідні об’єкти у таблиці „Здача іспитів”. Наприклад, при активізації рядка

99187

22.12.03

у таблиці „Студенти” став активним рядок

Старощук В.А.

99187

Звенигородський

Озірна

а у таблиці „Дисципліни” – рядок

Інформатика

Приймак

Зверніть увагу на стрілочки-укажчики на загальній схемі бази даних.

Функцію синхронізації відповідних записів (рядків) у взаємозв’язаних таблицях, як і цілий ряд інших функцій, виконує система управління базами даних (СУБД). Далі нами буде розглядатись СУБД Microsoft Access.

Для того, щоб автоматична синхронізація рядків стала можливим, між ними потрібно встановити зв’язки. Зв’язок між двома таблицями встановлюється шляхом з’єднання відповідних полів обох таблиць, наприклад, у нашому випадку це поля Код студента у таблицях „Здача іспитів” та „Студенти”, а також поля Код дисципліни у таблицях „Здача іспитів” та „Дисципліни”. Для створення повноцінного зв’язку необхідно, щоб одне зі з’єднуваних полів було ключем, а інше – зовнішнім ключем. Ключ (ключове поле) – це поле, значення якого однозначно ідентифікує рядок таблиці. У таблиці „Студенти” таким полем є Код студента, а у таблиці „Дисципліни” – Код дисципліни. Як випливає з визначення ключа, значення цих полів у таблицях, де вони є ключами, не можуть повторюватись. Ці ж поля у іншій таблиці виконують функцію зовнішнього ключа. Значення зовнішнього ключа можуть повторюватись. Зовнішній ключ виконує зв’язкову функцію, він "вставляється" в іншу таблицю для того, щоб поставити у відповідність її рядки з рядками таблиці, у якій описуються відповідні об’єкти. Таким чином, поля Код студента та Код дисципліни у таблиці „Здача іспитів” є зовнішніми ключами.

Запуск програми Access. Натиснути кнопку Пуск і вибрати у стартовому меню Windows пункти Программы – Microsoft Access.

При першому входженні в програму у першому діалоговому вікні потрібно вказати Новая база данных і натиснути кнопку ОК. Після цього у іншому вікні вказується папка, де буде зберігатись створена база даних, а також її ім’я, а також натискається клавіша Создать.

При кожному наступному входженні у програму у першому діалоговому вікні потрібно вказати пункт Открыть базу данных та вибрати потрібний файл бази даних у списку. Якщо у списку потрібного файлу немає, то у списку вибирається пункт Другие файлы, а потім у іншому діалоговому вікні вказується місце розташування файлу і його назва та натискається клавіша Открыть.

Після входження в програму Microsoft Access на екрані з’являється вікно бази даних, яке має шість закладок: Таблицы, Запросы, Формы, Отчеты, Макросы та Модули.

Створення таблиці. Перейти на закладку Таблицы і натиснути клавішу Создать. У вікні Новая таблица вибрати пункт Конструктор і натиснути клавішу ОК. Відкриється вікно конструктора таблиць. У першому рядку верхньої частини редактора набрати назву першого стовпчика (поля) таблиці, вибрати тип цього поля і ввести, якщо потрібно, необхідні пояснення (примітки). Після цього у нижній частині конструктора потрібно уточнити властивості поля. Список властивостей поля змінний і залежить від його типу. Більшість значень цих властивостей вибирається зі списку, що випадає при натисканні на клавішу, розташовану у правій частині поля. Однак є і такі властивості, значення яких потрібно вводити вручну.

Типи даних у СУБД Access.

Текстовый (Значення по замовчуванню) – Текст або числа, що не потребують проведення розрахунків, наприклад, номери телефонів.

Поле МЕМО – Довгий текст або комбінація тексту і чисел, наприклад, технічна характеристика механізму або текст лита, направленого певній організації.

Числовой – Числові дані, що використовуються для проведення розрахунків.

Дата/время – Дати і час, що належать до років з 100 по 9999, включно.

Денежный – Грошові значення і числові дані, що використовуються в математичних розрахунках, що проводяться з точністю до 15 знаків в цілій і до 4 знаків в дробовій частині.

Счетчик – Унікальні послідовно зростаючі (на 1) або випадкові числа, які автоматично вводяться при додаванні кожного нового запису в таблицю. Значення полів типу Счетчик обновляти не можна.

Логический – Логічні значення, а також поля, що можуть містити одне з двох можливих значень (True/False, Да/Нет).

Поле объекта OLE – Об’єкт (наприклад, електронна таблиця Microsoft Excel, документ Microsoft Word, рисунок, звукозапис чи інші дані в двійковому форматі), зв’язані чи вставлені в таблицю Microsoft Access.

Гиперссылка – Рядок, що складається з літер і цифр, і являє собою адресу гіперпосилання. Адреса гіперпосилання може складатись максимум з трьох частин:

текст – текст, що виводиться в поле чи в елементі управління;

адреса – шлях до файлу (в форматі шляху UNC) або сторінки (адреса URL);

додаткова адреса – зміщення всередині файлу чи сторінки.

Мастер подстановок – Створює поле, в якому пропонується вибір значень зі списку, або з поля зі списком, що містить набір постійних значень чи значень з іншої таблиці. Вибір цього параметра в списку в комірці запускає майстер підстановок, який визначає тип поля.

Основні властивості полів.

Размер поля – число символів, що виділяється для значень поля (текстові поля) або константа, яка означає число байт інформації, відведених для поля (числові поля). Якщо для числових полів встановлюється значення розміру поля Длинное целое, то для поля виділяється 4 байти і у нього можна вводити числа в діапазоні від -2 147 483 648 до 2 147 483 647.

Условие на значение – умова, яка накладається на значення поля ще на етапі проектування і якій повинні відповідати всі без винятку значення. У випадку, якщо при введенні даних у таблицю користувач спробує ввести у поле значення, що не відповідає умові, система видасть повідомлення про помилку. Зміст повідомлення залежить від того, чи задане значення властивості Сообщение об ошибке: якщо воно задане, то буде виведене воно, якщо ні – виводиться стандартне системне повідомлення про помилку.

Сообщение об ошибке – повідомлення, яке виводиться системою при спробі введення у поле таблиці значення, що не відповідає сформованій умові.

Формат поля – спосіб зовнішнього представлення даних у полі таблиці. Наприклад, дата в залежності від встановленого формату може бути представлена як 12.01.03 або 12-Січ-03 або 12 Січня 2003 р.

Число десятичных знаков – число знаків після коми у полях з типом даних Числовое і розміром поля С плавающей точкой.

Після введення параметрів усіх полів потрібно встановити курсор на ключове поле і натиснути кнопку Ключевое поле на панелі інструментів. Зліва від назви поля при цьому з’явиться зображення ключика.

Для завершення створення таблиці вікно конструктора потрібно закрити, наприклад, з допомогою кнопки Закрыть у правому верхньому куті вікна конструктора. При цьому буде задане питання про те, чи потрібно зберегти зміни макету чи структури таблиці, на яке потрібно відповісти Да.

Якщо таблиця зберігається вперше, то буде виведене вікно, в якому слід ввести назву таблиці і натиснути ОК.

Якщо у таблиці не задане ключове поле, то у спеціальному вікні буде запропоновано створити його автоматично.

Введення даних у таблицю. За закладці Таблицы виділити таблицю, до якої потрібно вводити дані, і натиснути клавішу Открыть. Ввести дані у клітинки, натискаючи клавішу Enter для переходу до наступного поля. Після введення даних у останнє поле запису і натискання на клавішу Enter курсор автоматично переміститься на початок наступного рядка і введення даних можна продовжувати.

Для завершення введення даних потрібно закрити вікно з таблицею, скориставшись клавішею Закрыть у правому верхньому куті вікна таблиці.

Створення зв’язку між таблицями. Зв’язки створюються у спеціальному вікні, для виклику якого потрібно натиснути праву клавішу мишки на вільному місці закладки і вибрати пункт Схема данных. При першому входженні у вікно схеми даних буде запропоновано вказати таблиці, які будуть відображені у схемі. У допоміжному вікні Добавление таблицы потрібно послідовно вказати кожну таблицю, натискаючи після вказування таблиці клавішу Добавить. Після додавання всіх таблиць натиснути клавішу Закрыть. Допоміжне вікно зникне, а у вікні Схема данных будуть відображені всі таблиці бази даних.

Зв’язок, як правило, створюється між ключовим полем однієї таблиці та відповідним зовнішнім ключем у іншій таблиці. Для створення зв’язку потрібно навести курсор мишки на назву поля, на основі якого створюється зв’язок, притиснути ліву клавішу мишки і, не відпускаючи її, перемістити курсор на таке ж поле іншої таблиці та відпустити клавішу мишки. Виникне вікно Связи, у якому можна змінити поле, на основі якого здійснюється зв’язок, а також ввімкнути/вимкнути контроль цілісності бази даних. Автоматичний контроль цілісності допомагає уникати таких недоречностей, як, наприклад, здача іспиту студентом, який не внесений і не описаний у таблиці „Студенти”. Він також дозволяє каскадно знищувати чи коригувати дані.

Після введення потрібних параметрів зв’язку натискається клавіша ОК і зв’язок з’являється у вікні Схема данных. Якщо ввімкнутий контроль цілісності бази даних, то на кінцях лінії зв’язку відобразяться значки "1" (біля ключового поля) та "∞" (біля зовнішнього ключа).

Як правило, у базі даних створюють зв’язки між усіма ключовими полями і їх зовнішніми ключами. Після створення усіх потрібних зв’язків вікно Схема данных слід закрити.

Поняття запиту до реляційної бази даних. База даних – це не тальки (і не стільки) засіб накопичення і зберігання інформації, скільки механізм активного використання збережених даних для розробки і прийняття управлінських рішень. Для цього потрібно мати можливість швидко і ефективно обробляти дані і виводити результати у зручній формі.

Засобом обробки інформації і виведення її результатів у СУБД Access є запити. В залежності від розв’язуваних задач використовуються запити різних типів.

Створення запитів з допомогою конструктора. Для створення запитів користуються, як правило, конструктором запитів, викликати який можна на закладці вікна бази даних Запросы, натиснувши клавішу Создать і вибравши у списку пункт Конструктор. При вході у середовище конструктора користувачеві пропонується вибрати таблиці, поля яких будуть використовуватись при створенні запиту. При виборі таблиць потрібно, щоб всі вони були пов’язані між собою у верхній панелі конструктора. Інакше результат запиту буде невірний.

Після вибору таблиць потрібно вибрати поля, які ввійдуть у результатну таблицю. Ці поля включаються у результатну таблицю (а) шляхом перенесення їх мишкою з відповідних таблиць у нижню панель конструктора (клітинка у рядку Поле) або (б) шляхом вибору назви таблиці у рядку Имя таблицы та назви поля у рядку Поле нижньої панелі.

Крім рядків Поле та Имя таблицы у нижній панелі є такі рядки:

Сортировка – для встановлення порядку розташування записів у результатній таблиці шляхом вибору значень по возрастанию чи по убыванию з випадаючого списку проти потрібних полів.

Вывод на экран – для включення чи виключення відповідного поля (стовпчика) у результатну таблицю. Наявність цього параметру викликана тим, що деякі з полів включаються в запит не для виводу на екран, а для інших цілей (наприклад, для відбору записів).

Условие отбора – умова, що накладається на значення певного поля вихідної таблиці. До розгляду чи обробки включаються лише ті записи, відповідні поля яких відповідають умові відбору. Умова може містити дату, яка записується зі значками # спереду і ззаду (наприклад, #17.10.03#). Умова може бути складною, тоді для її побудови використовуються логічні оператори Not (не), And (і), Or (або), дужки тощо.

или – додаткова до попередньої (альтернативна) умова відбору записів.

Особливості створення запитів окремих видів.

1. Запити на вибірку даних – призначені для виконання операцій арифметичної та логічної обробки даних і виведення результатів у вигляді віртуальної результатної таблиці.

Як правило, створення результатної таблиці запиту на вибірку даних передбачає, крім вибору потрібних полів, також ввімкнення режиму групової операції (Вид – Групповые операции або відповідна кнопка з зображенням значка Σ на панелі інструментів). При цьому у нижній панелі конструктора з’являється рядок Групповая операция, у якому проти всіх обраних полів стоїть режим Группировка. У полях, у яких передбачається розрахувати певну статистичну функцію, потрібно замінити режим Группировка на відповідну функцію. Функція вибирається з випадаючого списку. Список містить функції, які знаходять серед значень поля у записах, що належать до кожної групи, такі величини: Sum (сума), Avg (середнє значення), Min (найменше значення), Max (найбільше значення), Count (кількість значень), StDev (середньоквадратичне відхилення), Var (дисперсія), First (перше значення), Last (останнє значення).

Серед полів, які включаються до запиту, бувають обчислювані поля, тобто поля, яких немає у жодній з таблиць бази даних, але значення яких можна отримати на основі значень інших полів. Так, щоб розрахувати вартість реалізованої продукції (див. нижченаведені таблиці), потрібно скористатись такою формулою:

[Реалізація]![Обсяг, кг] * [Продукція]![Ціна, грн/кг]

Реалізація
Дата продажу	Код продукції	Код замовника	Обсяг, кг
18.12.2003	104	16	52,4
18.12.2003	102	16	154,7
19.12.2003	101	17	12,3
19.12.2003	103	17	27,8
19.12.2003	103	15	36,9
21.12.2003	104	15	215,6
21.12.2003	101	16	18,3
28.12.2003	101	15	23,8
28.12.2003	103	16	46,1
28.12.2003	102	16	78,1

Замовники
Код замовника	Назва замовника	Місто
15	ТОВ “Вектор”	Сміла
16	ПП Коваль В.І.	Умань
17	ТОВ “Сигма”	Умань

Продукція
Код продукції	Назва продукції	Одиниця виміру	Ціна, у.о./кг
101	Борошно	кг	1,2
102	Печиво	кг	1,75
103	Крупа ячмінна	кг	1,07
104	Цукерки	кг	9,29

Оскільки тут використовуються поля з різних таблиць, то у формулі записувати повні назви полів. Повна назва складається з назви таблиці і назви поля, взятих у квадратні дужки і розділених знаком оклику. Такий спосіб запису формул достатньо трудомісткий, тому для його застосування у конструкторі передбачений спеціальний редактор виразів. Для його виклику у клітинці Поле натискається права клавіша мишки і у меню вибирається пункт Построить. У вікні редактора вибираються потрібні таблиці та їх поля, а також функції та знаки арифметичних дій між ними. При цьому редактор будує вираз у верхньому полі вікна. В кінці натискається кнопка ОК і вираз переноситься у конструктор запитів.

Розглянемо, наприклад, яким повинен бути вигляд конструктора запитів при створенні запиту: скільки всього кілограм борошна було продано кожному замовнику і вивести результати у порядку зростання обсягу проданого борошна.

Очевидно, що у запиті беруть участь таблиці „Реалізація”, „Замовники” та „Продукція”. У запиті використовується групова операція Sum. Нижня панель конструктора повинна мати вигляд:

Поле:	Назва замовника	Обсяг, кг	Назва продукції
Имя таблицы:	Замовники	Реалізація	Продукція
Групповая операция:	Группировка	Sum	Условие
Сортировка:		по возрастанию
Вывод на экран:	þ	þ	¨
Условие отбора:			„Борошно”

Коли запит зберегти, а потім запустити на виконання, то отримаємо таку результатну таблицю:

Назва замовника	Обсяг, кг
ТОВ „Сигма”	12,3
ПП Коваль В.І.	18,3
ТОВ „Вектор”	23,8

2. Перехресні запити – призначені для виведення результатної таблиці зі змінним числом рядків і стовпців. Наприклад, з допомогою такого запиту можна визначити, скільки кілограм кожного виду продукції продано за кожний день. Оскільки наперед невідомо, скільки видів продукції і яких саме буде продаватись, а також за скільки днів, то в такій ситуації користуються перехресним запитом.

Перехресний запит є різновидом запиту на вибірку даних, тому будується він подібним чином. Однак, у процесі його створення (одразу після входження у конструктор) потрібно явно вказати, що створюється саме перехресний запит. Для цього потрібно вибрати команду: Запрос – Перекрестный. При цьому у нижній панелі конструктора з’явиться рядок Перекрестная таблица. У цьому рядку проти окремих полів потрібно встановити з допомогою випадаючого списку одне зі значень: (а) заголовки строк, (б) заголовки столбцов або (в) значение. Перше з цих значень можна встановлювати біля кількох полів, а решту – лише біля одного.

При створенні згаданого вище перехресного запиту у верхній панелі повинні бути відкриті таблиці „Реалізація” та „Продукція”, а нижня панель набуде такого вигляду:

Поле:	Назва продукції	Дата продажу	Обсяг, кг
Имя таблицы:	Продукція	Реалізація	Реалізація
Групповая операция:	Группировка	Группировка	Sum
Перекрестная таблица:	Заголовки столбцов	Заголовки строк	Значение

3. Запити на виконання трансакцій – це група запитів, які, на відміну від попередніх, вносять зміни у існуючі таблиці бази даних. З цього витікає, що запити цієї групи потрібно ретельно продумувати і акуратно створювати, оскільки зміни, які вони спричиняють, відмінити не можливо. До них належать такі запити.

3.1. Запит на створення нової таблиці – призначений для автоматичного створення нової таблиці, якої раніше у складі бази даних не було. Якщо у складі таблиць бази даних у же є таблиця з такою ж назвою, що і створювана, то після попередження вона буде знищена, а на її місце буде записана знову створена таблиця.

Нова таблиця може бути створена як на основі полів як однієї, так і кількох таблиць чи запитів бази даних. Для її створення після входження у конструктор і вибору потрібних таблиць необхідно виконати команду Запрос – Создание таблицы. При цьому з’явиться додаткове вікно, у якому потрібно вказати назву створюваної таблиці та місце її розташування (в текущей базе данных чи в другой базе данных). Після цього у нижній панелі формується макет створюваної таблиці з використанням полів вибраних таблиць, розташованих у верхній панелі конструктора запитів.

Наприклад, потрібно створити запит на створення таблиці „Вибірка”, перенісши неї записи з таблиці „Реалізація” про реалізацію продукції в місто Умань.

При створенні запиту на створення нової таблиці у верхній панелі повинні бути відкриті таблиці „Реалізація” та „Замовники”, а нижня панель набуде такого вигляду:

Поле:	Реалізація.*	Місто
Имя таблицы:	Реалізація	Замовники
Сортировка:
Вывод на экран:	þ	¨
Условие отбора:		„Умань”

Після запуску створеного запиту на створення нової таблиці вона буде створена і розташована на закладці Таблицы.

3.2. Запит на додавання записів – призначений для автоматичного додавання відібраних з його допомогою записів до вказаної (існуючої) таблиці. Якщо у запиті вказані поля, які не існують у цільовій таблиці, вони ігноруються. Якщо у запиті відсутні поля, які є у цільовій таблиці, вони залишаються пустими у таблиці.

Створюється запит подібно до попередніх, але після входження у конструктор потрібно подати команду Запрос – Добавление. При цьому виникне додаткове вікно для вказування назви та місця розташування цільової таблиці, а після введення цих даних і закриття вікна у нижній панелі конструктора з’явиться рядок Добавление. З допомогою цього рядка буде вказане те поле цільової таблиці, у яке повинне бути вставлене значення, вказане у рядку Поле.

Для перевірки роботи запиту на додавання записів потрібно перейти на закладку Таблицы, відкрити таблицю, вказану у запиті як цільову, і впевнитись, що записи до неї додались.

Наприклад, до створеної таблиці „Вибірка” з таблиці „Реалізація” потрібно додати записи, що стосуються продажу продукції в місто Сміла.

При створенні запиту на додавання записів у верхній панелі повинні бути відкриті таблиці „Реалізація” та „Замовники”, а нижня панель набуде такого вигляду:

Поле:	Реалізація.*	Місто
Имя таблицы:	Реалізація	Замовники
Сортировка:
Добавление:	Вибірка.*
Условие отбора:		„Умань”

3.3. Запит на знищення записів – призначений для автоматичного знищення записів вказаної таблиці, які відповідають певним умовам.

При створенні запиту після вибору потрібних таблиць подається команда Запрос – Удаление, після чого у нижній панелі конструктора з’явиться рядок Удаление, в який можна вводити лише два значення: Из та Условие. Перше з них проставляється у стовпчику нижньої панелі, у якому вибрано спеціальне поле * (зірочка), яке символізує всі поля таблиці, записи якої знищуються. Значення Условие вибирається у стовпчиках тих полів, які беруть участь у формуванні умови відбору записів, що підлягають знищенню.

Так, наприклад, якщо у таблиці „Реалізація” потрібно знищити записи про продаж цукерок, то для формування запиту потрібно відібрати таблиці „Продукція” і „Реалізація”, подати команду Запрос – Удаление, вибрати поля:

Поле:	Реалізація. *	Назва продукції
Имя таблицы:	Реалізація	Продукція
Удаление:	Из	Условие
Условие отбора:		„Цукерки”

3.4. Запит на оновлення записів – призначений для автоматичного заповнення (повторного заповнення) певного поля таблиці, якщо відоме правило отримання його окремих значень у кожному рядку. Якщо поля, яке буде заповнюватись з допомогою запиту, не існує, його спочатку потрібно створити вручну, відкривши відповідну таблицю в режимі конструктора.

Для створення запиту в конструкторі подається команда Запрос – Обновление. При цьому у нижній панелі конструктора з’явиться рядок Обновление. Далі у нижній панелі потрібно вибрати поля, які будуть (а) оновлюватись та (б) брати участь у відборі записів, що будуть оновлюватись, та сформувати умови відбору. У рядку Обновление в стовпчиках обновлюваних полів потрібно сформувати (вручну чи з допомогою редактора виразів) вирази, значеннями яких будуть заповнені відповідні поля. У стовпчиках інших вибраних полів не потрібно вводити нічого.

При записі правила заповнення поля даними доцільно використовувати спеціальні вбудовані функції, які дозволяють поєднувати арифметичну і логічну обробку даних. До них належить, перш за все, дуже зручна в користуванні функція IIF(умова; значення_якщо_так; значення_якщо_ні), де замість параметрів потрібно підставити (IIF – це скорочення від англійського "Immediate IF" ("негайне якщо")):

- умова – логічний вираз, який у кожному рядку таблиці перевіряє умову, генеруючи при цьому результат у вигляді "ТАК" чи "НІ" ("ИСТИНА" / "ЛОЖЬ"; "TRUE" / "FALSE"); цей вираз обов’язково повинен містити знак порівняння лівої та правої частин: =, <> (не дорівнює), <, >, <=, >=;

- значення_якщо_так – величина або вираз (формула), що обчислює величину, яка підставляється на місце функції IIF у випадку, якщо умова виконується (тобто, породжує результат "ТАК");

- значення_якщо_ні – величина або вираз (формула), що обчислює величину, яка підставляється на місце функції IIF у випадку, якщо умова не виконується (тобто, породжує результат "НІ").

Так, нехай поле Вартість потрібно заповнити, помноживши обсяг проданої продукції на ціну реалізації, якщо продукція продана в місто Умань, а якщо в інші міста – то врахувати надбавку в розмірі 10 % від отриманої вартості продукції.

При створенні запиту на оновлення записів у верхній панелі повинні бути відкриті таблиці „Реалізація”, „Продукція” та „Замовники”, а нижня панель набуде такого вигляду:

Поле:	Вартість
Имя таблицы:	Реалізація
Обновление:	IIf([Замовники]![Місто]="Умань";[Реалізація]![Обсяг, кг]* [Продукція]![Ціна, грн/кг];[Продукція]![Ціна, грн/кг]* [Реалізація]![Обсяг, кг]*1,1)

4. Параметричний запит не є самостійним видом запитів. Будь-який запит можна перетворити на параметричний, вставивши у нього параметр. Параметр – це змінна величина, значення якої наперед невідоме і яка вставляється у запит, щоб зробити його до деякої міри універсальним. Конкретне значення параметру вводиться оператором після запуску запиту на виконання кнопкою Открыть. Таким чином, один і той же запит завдяки наявності у ньому параметра, може легко породжувати цілу множину результатних таблиць.

Виклик таблиці параметрів здійснюється командою Запрос – Параметры. Таблиця Параметры запроса має всього два стовпці: Параметр – для вказування назви кожного параметра та Тип данных – для явного вказування його типу. Назва параметра у цій таблиці повинна точно співпадати з його назвою у самому запиті.

Розглянемо приклад: знайти, скільки всього кілограм продукції вказаного коду продано кожному замовнику і вивести результати у порядку зростання кількості перевезених тонн.

При створенні параметричного запиту у верхній панелі повинні бути відкриті таблиці „Реалізація”, „Продукція” та „Замовники”, а нижня панель набуде такого вигляду:

Поле:	Назва замовника	Обсяг, кг	Код продукції
Имя таблицы:	Замовники	Реалізація	Продукція
Групповая операция:	Группировка	Sum	Условие
Сортировка:		по возрастанию
Вывод на экран:	þ	þ	¨
Условие отбора:			[Введіть код продукції]

Коли запит зберегти, а потім запустити на виконання, то з’явиться вікно з пропозицією ввести значення параметра Введіть код продукції. Якщо у вільне поле ввести 101, то отримаємо таку результатну таблицю:

Назва замовника	Обсяг, кг
ТОВ „Сигма”	12,3
ПП Коваль В.І.	18,3
ТОВ „Вектор”	23,8

Якщо ж запит виконати ще раз і у поле ввести 102, то результатна таблиця матиме вигляд:

Назва замовника	Обсяг, кг
ПП Коваль В.І.	232,8

Якщо при виконанні запиту вказати значення параметру 103, то таблиця міститиме такі дані:

Назва замовника	Обсяг, кг
ТОВ „Сигма”	27,8
ПП Коваль В.І.	36,9
ТОВ „Вектор”	46,1

Назви параметрів обираються користувачем довільним чином, але вони не повинні співпадати з назвами полів таблиць бази даних, а також з назвами параметрів інших запитів. Назви параметрів повинні бути достатньо інформативними, щоб оператор легко зрозумів, яке значення потрібно ввести в даний момент.

Створення копії запиту. Копіювання запитів мало чим відрізняється від копіювання інших об’єктів у програмних продуктах фірми Microsoft і здійснюється воно у такому порядку: (1) на закладці Запросы виділити назву запиту, що копіюється, (2) на панелі інструментів натиснути кнопку Копировать, (3) там же натиснути кнопку Вставить, (4) у спеціальному вікні, що з’явиться, ввести назву скопійованого запиту і натиснути ОК.

Знищення запиту. Для знищення запиту його потрібно виділити і натиснути на клавіатурі клавішу Delete, а потім підтвердити знищення.

РОБОТА З ФОРМАМИ БАЗИ ДАНИХ У СУБД ACCESS

Поняття екранної форми. Екранна форма є одним з головних і найбільш універсальних елементів інтерфейсу при роботі у середовищі СУБД Access. Вона являє собою вікно, створюване користувачем для зручного розташування у ньому полів таблиці бази даних, написів, що пояснюють окремі елементи даних чи порядок їх введення і обробки, кнопки, списки (звичайні та випадаючі) та багато інших елементів управління, які роблять роботу з базою даних зручною і ефективною.

При найпростішому варіанті використання форма призначена для повноекранного відображення та редагування одного рядка (запису) таблиці, з якою зв’язана ця форма. Зручність такого способу введення і редагування даних порівняно з табличним полягає у тому, що з допомогою форми можна не тільки надати запису вигляду паперового документу, з якого він формується, але і забезпечити необхідні написи, спливаючі підказки тощо для зручності роботи в умовах масового введення даних.

Для переходу до наступного (попереднього) чи останнього (першого) рядка відповідної таблиці використовуються клавіші переміщення по записах. Ці клавіші розташовані у лівому нижньому куті вікна форми. Там же є поле, ввівши числове значення в яке можна швидко переміститись на запис з заданим номером.

Створення форми. Для створення форми потрібно перейти на закладку Формы і натиснути кнопку Создать. Далі у списку вікна Новая форма потрібно вибрати спосіб її створення, а у полі внизу вікна – таблицю чи запит, на основі якого створюється форма.

Створення форми за допомогою конструктора. Якщо у списку вікна Новая форма вибрати пункт Конструктор, то після вибору таблиці (запиту) і натискання на клавішу ОК відкриється вікно конструктора з пустим макетом майбутньої форми. На поверхню форми потрібно нанести елементи управління. Це робиться з допомогою спеціальної панелі, яка відкривається клавішею Панель элементов, розташованою на панелі інструментів.

Основними елементами, які наносяться на поверхню форми, є поля. Кожне поле може бути зв’язане з відповідним полем таблиці чи запиту, з яким, у свою чергу, зв’язана вся форма. У такому випадку під час роботи форми у цьому вікні буде відображуватись значення відповідного поля у поточному рядку таблиці.

Створення поля: (1) вибрати на панелі елементів піктограму Поле, клацнувши на ній лівою клавішею миші, (2) створення поля мишкою (навести курсор мишки на місце створення поля, притиснути ліву клавішу і з натиснутою лівою клавішею нарисувати поле; відпустити клавішу), (3) надати полю потрібних властивостей. Необхідно звернути увагу на те, що разом з полем створюється зв’язаний з ним напис. Це дуже зручно, оскільки напис у робочому режимі буде пояснювати, що саме потрібно вводити у поле.

Процес надання властивостей полям, написам та іншим елементам форми починається з виклику панелі властивостей. Це можна зробити натисканням кнопки Свойства на панелі інструментів. Будучи викликаним одного разу, це вікно буде слугувати для введення значень властивостей усім елементам форми (як, втім, і самій формі). Тому щоразу закривати його не потрібно. Універсальність вікна властивостей полягає у тому, що воно завжди відображає властивості виділеного у даний момент елемента форми. Тому для надання властивостей іншому елементу управління, потрібно просто клацнути по ньому мишкою, після чого у вікні властивостей будуть відображені його властивості.

Для зв’язування елемента Поле з полем таблиці необхідно (1) виділити поле (якщо воно не виділене!), (2) відкрити панель властивостей (якщо вона не відкрита), (3) перейти на закладку Данные, (4) У полі Данные вибрати назву поля таблиці, з яким зв’язується даний елемент.

При створенні поля форми зліва від нього автоматично створюється зв’язаний з ним елемент типу Надпись. Замість корисного тексту у ньому по замовчуванню з’являється назва зв’язаного поля форми (наприклад, Поле0). Для того, щоб змінити текст напису, його потрібно виділити, у вікні властивостей вибрати закладку Макет і у полі Подпись ввести той текст, який у робочому режимі форми буде виведений на місці цього елементу. Текст повинен бути інформативним і обов’язково містити в собі підказку про те, з яким полем цей напис зв’язаний. Тому часто у поле Подпись вводять назву відповідного поля таблиці, щоб знати, яке значення виводиться у зв’язаному полі.

Для переміщення по формі поля разом з "його" написом потрібно виділити поле, навести курсор на його границю (курсор набуде при цьому вигляду людської руки з п’ятьма пальцями), натиснути ліву клавішу мишки і, не відпускаючи її, перетягнути поле з написом на нове місце. Відпустити клавішу.

Для переміщення лише одного зі зв’язаних елементів потрібно його виділити, навести курсор мишки на великий чорний квадрат біля верхнього лівого кута елемента (курсор набуде при цьому вигляду людської руки з витягнутим вперед вказівним пальцем), натиснути ліву клавішу мишки і, не відпускаючи її, перетягнути елемент на нове місце. Відпустити клавішу.

Змінити розмір виділеного елемента можна традиційним для всіх об’єктів у середовищі Microsoft Office способом: навести курсор на один з восьми квадратиків навколо об’єкта і потягнути його мишкою в потрібному напрямку.

Поле Надпись можна створювати і незалежно від поля типу Поле, тобто як окремий елемент, натиснувши на відповідну піктограму на панелі елементів.

Елемент управління Поле со списком створюється так само, як і Поле і служить для введення даних не набором їх на клавіатурі, а шляхом вибору відповідного значення зі списку. Однак, якщо на панелі інструментів під час створення поля зі списком натиснута клавіша Мастера, то автоматично вмикається Майстер створення полів зі списками. У його першому вікні потрібно вказати спосіб, яким поле зі списком отримує свої значення (використовує дані іншої таблиці або запиту чи формується на основі фіксованого набору значень). Якщо поле таблиці, для якого у формі створюється елемент поле зі списком, є зовнішнім ключем іншої таблиці, то в якості джерела рядків списку доцільно використовувати таблицю, у якій це поле є ключем. У інших випадках, як правило, використовують фіксований набір значень.

Якщо вибраний другий спосіб формування значень списку, то в наступному вікні формується множина значень, з яких у процесі роботи буде вибиратись конкретне значення. Якщо вибраний перший спосіб, то для формування знадобиться аж три допоміжних вікна.

Наступне вікно Мастера призначене для вказування того, що потрібно робити з отриманим через поле зі списком значенням. У цьому вікні є два вибори: Запомнить або Сохранить в поле (і далі вказується, у якому саме полі). Якщо поле зі списком буде використовуватись у формі для введення даних у поля відповідної таблиці, то вибирають другий варіант. Якщо ж значення, введене через поле зі списком, буде використане для інших цілей (наприклад, для обробки його програмою, написаною на мові програмування Visual Basic for Applications, або скорочено VBA), то вибирається перша опція.

Якщо при створенні поля зі списком кнопка Мастера на панелі елементів не натиснута, то сам елемент наноситься на поверхню форми так же, як і в попередньому випадку, а список до нього створюється шляхом встановлення таких його властивостей:

- Данные – вибрати поле таблиці, у яке буде внесена величина, вибрана у списку поля;

- Тип источника строк – вибрати одне з трьох значень: Таблица/Запрос, Список значений або Список полей в залежності від того, що слугуватиме джерелом рядків списку.

- Источник строк – таблиця бази даних або запит або оператор на мові SQL на основі яких формується список.

- Число столбцов – тут вказується, у скільки стовпчиків повинен бути організований список.

- Присоединенный столбец – номер стовпчика, значення з якого заноситься у поле зі списком.

- Ширина столбцов – список, елементи якого - ширина кожного стовпця, відділена від іншої крапкою з комою (;), наприклад, 0,7;2;3,5 – це ширина трьох стовпців: 0,7 см, 2 см та 3,5 см. Ширина першого стовпчика може бути нульовою.

- Число строк списка – число рядків, що відображаються при відкритті списку. Решта рядків доступна через вертикальну смугу прокрутки.

- Ширина списка – сумарна ширина всіх стовпців (у нашому випадку – 6,2 см).

Останнє вікно Мастера призначене для введення назви створюваної форми.

Для запуску форми у робочому режимі необхідно на закладці Формы натиснути кнопку Открыть.

Крім названих елементів управління, на поверхні форми можуть також бути розміщені кнопки. Функції, що виконуються при натисканні кнопок дуже різноманітні (вірніше, таких функцій необмежено багато), щоправда вони виконуються тільки тоді, коли для їх реалізації написані відповідні фрагменти програмного коду на згаданій вище мові VBA. Разом з тим є цілий ряд функцій, які можна присвоїти кнопкам без написання програми вручну, а з використанням допомоги спеціального Майстра.

Для створення кнопки потрібно прослідкувати, щоб була натиснута клавіша Мастера на панелі елементів і там же натиснути клавішу Кнопка. Почне працювати Майстер і у першому його вікні потрібно вказати спочатку категорію, а потім одну з дій, що належить цій категорії. У другому вікні потрібно вказати, що буде відтворено на кнопці: напис (його текст можна змінити) чи рисунок (можна вибрати рисунок зі списку або з зовнішнього графічного файлу, скориставшись клавішею Обзор). У третьому вікні майстра можна ввести назву кнопки (використовується при програмуванні на мові VBA, а в іншому випадку ця назва значення не має).

Створення форми за допомогою майстра. Цей спосіб створення форми набагато простіший, проте він менш універсальний. Щоправда, для прискорення роботи спочатку форму створюють з допомогою майстра форм, який виконає більшу частину чорнової роботи, а потім до неї слід внести необхідні доповнення з допомогою конструктора.

Для створення форми з допомогою майстра після натискання на клавішу Создать потрібно вибрати у списку пункт Мастер форм. Назву форми чи запиту у полі внизу панелі на цій стадії можна не вказувати. У першому вікні майстра форм потрібно вказати всі поля, які повинні бути відображені у формі. При цьому допускається вибір полів з кількох таблиць та запитів. Додавання полів здійснюється в такому порядку: спочатку у випадаючому списку вибирається таблиця чи запит, після чого у списку внизу вибирається потрібне поле і натискається кнопка >. Якщо потрібно включити у форму всі поля, натискається кнопка >>. Якщо якесь з вибраних полів не потрібне, то його виділяють і натискають кнопку <.

Вигляд наступного вікна залежить від якісного складу вибраних полів. Якщо серед вибраних полів є такі, що належать до таблиць, між якими існує зв’язок типу "один-до-багатьох" (на схемі такі таблиці зв’язані лінією з позначками "1" та "∞" на кінцях), то у наступному вікні буде запропоновано вибрати тип представлення даних, тобто вказати, яка з таблиць буде провідною. Якщо провідною вибрати таблицю, біля якої стоїть значок "1", то форма перетвориться на складну форму (її називають "формою з підлеглою формою") і далі може бути запропоновано вказати тип підлеглої форми. Якщо ж провідною призначити таблицю, яка розташована у зв’язку з боку значка "багато" ("∞") або якщо вибрані на попередньому кроці поля належать одній таблиці, то форма буде звичайною.

У наступному вікні вибирається зовнішній вигляд форми: в один стовпець, стрічковий, табличний та вирівняний. Стрічковий спосіб відтворення полів вибирається тоді, коли на поверхні форми потрібно одночасно відтворювати кілька записів. Табличний спосіб самостійного значення не має і використовується лише як допоміжний або тимчасовий. Вирівняний спосіб розташування полів на формі часто здається занадто компактним, коли поля розміщуються дуже близько одне від одного. В умовах, коли форма містить дуже багато полів, такий спосіб виправданий, але в звичайних умовах найдоцільніше вибирати розташування полів в один стовпець.

На наступному кроці зі списку вибирається стиль форми (фон та способи зображення полів), а на останньому – вказується назва створюваної форми.

Створення підлеглих форм. Форма, вміщена всередині іншої форми, називається підлеглою, а первинна форма – головною. Підлегла форма створюється з метою одержання додаткової інформації, перегляду довідкових даних тощо. Умова для створення таких форм – наявність поля з однаковими значеннями в головній і підлеглій формах, які використовуються для встановлення зв’язку.

Для виконання цих дій створюють головну форму і відкривають її в режимі конструктора. На панелі елементів активізують кнопку Подчиненная форма/отчет. У результаті на екрані з’являється вікно, в якому потрібно зазначити, на основі значень таблиці чи форми створюється підлегла форма, після чого активізувати кнопку Далее.

У наступному вікні визначають об’єкт БД (інша таблиця), значення якого будуть використовуватися у підпорядкованій формі, та вибирають поля для форми, що створюється, після чого активізують кнопку Далее.

У наступному вікні визначають, за якими полями двох таблиць реалізується зв’язок між ними. Для цього існують два методи: 1) активізувати перемикач Выбор из списка, переглянути існуючі зв’язки, вибрати потрібний та 2) створити власноручно, активізувавши перемикач Самостоятельное определение, вибравши відповідні поля в головній та підпорядкованій формах.

Далі активізують кнопку Далее. Після цього в наступному вікні визначають ім’я підпорядкованої форми й активізують кнопку Готово.

Поняття звітної форми і її будова. Звіт – це кінцевий результат виконання багатьох задач керування БД. З допомогою звітів дані можна подати фактично в будь-якому форматі, з різними рівнями деталізації. Хоча для отримання потрібних даних можна використовувати запити, звіти краще підходять для візуального та друкованого подання даних.

Створення звітної форми. Для створення звіту потрібно в головному вікні БД вибрати закладку Отчеты, а в ній командну кнопку Создать. При цьому відкривається вікно Новый отчет, де потрібно вибрати режим створення звіту. Після цього у випадаючому списку, в нижній частині вікна, потрібно вибрати назву таблиці БД, запиту або фільтра по формі, на основі якого буде створений звіт. В списку режимів створення звіту можна вибрати:

• Конструктор – створення структури звіту вручну, з допомогою конструктора звітів;

• Мастер отчетов – створення звітів з допомогою майстра звітів;

• Автоотчет: в столбец – автоматичне створення звіту в колонку за стандартним шаблоном;

• Автоотчет: ленточный – автоматичне створення рядкового звіту за стандартним шаблоном;

• Мастер диаграммы – створення звіту у вигляді діаграми;

• Почтовые наклейки – створення звітів у вигляді поштових наклейок.

Для створення звіту за допомогою майстра звітів потрібно в діалоговому вікні Новый отчет вибрати режим Мастер отчетов (у випадаючому списку в нижній частині вікна потрібно вибрати таблицю БД, запит або фільтр по формі). На першому кроці роботи майстра звітів відкривається вікно, аналогічне відповідному вікну майстра створення форм, де потрібно вибрати поля які повинні ввійти в звіт. Для цього можна скористатись кнопками: > – вибрати виділене поле або >> – вибрати всі поля одночасно. У випадаючому списку Таблицы/запросы потрібно вибрати таблиці БД або запити, з яких потрібно використати поля для звіту.

Після натискання Далее відбувається перехід до другого етапу роботи майстра звітів. При цьому вигляд другого діалогового вікна залежить від того, скільки таблиць БД використано для вказування полів звіту. Якщо використано лише одну таблицю БД, то з’являється вікно, з допомогою піктограм якого можна встановити поля по яких буде відбуватись групування об’єктів та рівні групування. Для цього потрібно вибрати відповідне поле в списку і натиснути піктограму >. Якщо вибрати ще одне поле і натиснути піктограму >, то створиться другий рівень групування. Аналогічно створюється третій четвертий рівень групування і т.д. Піктограмами із стрілками вверх та вниз можна змінювати порядок слідування рівнів групування. Якщо на попередньому кроці роботи майстра звітів вибрати поля з різних таблиць БД (реляційний звіт), то у вікні замість списку полів буде список таблиць із яких вибрано поля для створення звіту. Кнопка Группировка... відкриває додаткове вікно, де можна змінити відстань між записами поля, по якому відбувається групування. Встановивши список полів (таблиць БД), навколо яких будуть групуватись дані, потрібно натиснути командну кнопку Далее для переходу до наступного етапу роботи майстра.

На третьому етапі роботи майстра звітів відкривається діалогове вікно, де у випадаючих списках потрібно вибрати поля, по яких потрібно сортувати дані в звіті. Причому, вікно містить чотири списки (тобто можна сортувати до чотирьох полів одночасно), які пронумеровані в порядку черговості сортування. Тобто, спочатку йде сортування по полю, вказаному в першому списку, а вже коли в цьому полі є однаковий вміст (наприклад, однакові прізвища), то сортування відбувається по полю, вказаному в другому списку. Якщо і там однакові записи, то сортування йде по полю вказаному в третьому списку і т.д. Після натискування кнопки Далее відбувається перехід до четвертого вікна роботи майстра звітів. В даному діалоговому вікні потрібно створити макет майбутнього звіту. В розділі Макет можна вибрати:

• в столбец – стовпчикове розміщення із виділенням полів, по яких відбувається групування в окремі рівні;

• блок – поблокове розміщення записів із виділенням полів, по яких відбувається групування в один рівень (в російській версії програми даний тип розміщення відсутній);

• табличный – табличне розміщення записів із виділенням полів (таблиць), по яких відбувається групування;

• выровненный – також табличне розміщення, але поля (назви таблиць), по яких відбувається групування вирівнюються по лівому краю, разом із іншими полями.

Розділ Orientation (Ориентация) встановлює просторове розміщення таблиці звіту відносно аркуша паперу: книжная – вертикальне або альбомная – горизонтальне розміщення аркуша.

Якщо відмітити опцію Настроить ширину полей для размещения на одной странице, то ширина полів в звіті встановлюється автоматично таким чином, щоб таблиця із звітом зайняла всю ширину аркуша паперу.

Після натискування Далее відбувається перехід до п’ятого етапу роботи майстра. В результаті чого відкривається вікно, де потрібно вибрати стиль фону звіту. Дане вікно дуже схоже на аналогічне вікно роботи майстра створення форм. Вибравши стиль фону звіту, потрібно натиснути кнопку Далее для переходу до останнього вікна роботи майстра звітів.

На останньому етапі роботи майстра звітів відкривається діалогове вікно, повністю аналогічне до завершального вікна роботи майстра створення форм. Встановивши в даному вікні назву звіту, та відмітивши відповідний режим завершення роботи майстра, потрібно натиснути командну кнопку Готово.

Редагування звітної форми з допомогою конструктора. Створювати звіти можна як з допомогою майстра, так і конструктора, але оскільки перший спосіб простіший, то найчастіше вдаються саме до нього. Конструктором користуються головним чином для редагування раніше створеного звіту. Для цього потрібно виділити назву звіту на закладці Отчеты і натиснути кнопку Конструктор.

При проектуванні звітної форми існує поняття кратності виведення вмісту окремих зон конструктора. Більшість з цих зон носить парний характер, тобто вони розділені на заголовкову та підвальну частини. Вміст заголовкової частини виводиться на початку кожної групи, а підвальної – в її кінці. Таким чином, ці зони у реальному звіті з’являться стільки разів, скільки у базі даних буде утворено відповідних груп.

Основні зони конструктора такі:

• розділ верхнього колонтитула – з’являється на початку кожної сторінки звіту. Він може містити заголовки колонок табличного звіту;

• розділ заголовка звіту – є необов’язковим розділом, який містить інформацію, що з’являється лише один раз – на початку звіту;

• розділ приміток до звіту – є необов’язковим розділом, який містить інформацію, що з’являється лише один раз – в кінці звіту. Як правило, він використовується для розміщення підсумовуючих даних;

• розділ ділянки даних – містить основну частину даних, які потрібно представити в звіті. Саме в цьому розділі знаходяться поля даних, та назви полів;

• розділ заголовка групи – необов’язковий розділ, який з’являється на початку кожної групи записів згрупованих по певному полю;

• розділ нижнього колонтитула – з’являється в кінці кожної сторінки звіту.

Створення об’єктів та полів в розділах конструктора звітів нічим не відрізняється від створення аналогічних об’єктів для форм. При цьому використовується та ж панель інструментів із піктограмами об’єктів.

Потрібно відмітити, що такі елементи керування як командні кнопки, опції, перемикачі, вимикачі та списки використовувати недоречно, оскільки звіт після створення можна використовувати для редагування даних. Отже ці елементи жодних дій виконувати не будуть.

У звітах, як і в формах, можна додавати обчислювальні елементи керування для відображення даних, які базуються на обчисленнях. В обчисленнях можна використовувати будь-яку доступну Access функцію. Найпоширеніші функції, що при цьому використовуються:

• Avg (значення) – знаходить середнє арифметичне набору значень;

• Date () – виводить поточну дату;

• Мах (значення) – знаходить максимальне значення із набору даних;

• Міn (значення) – знаходить мінімальне значення із набору даних;

• Sum (значення) – знаходить суму значення із набору даних;

• Time () – виводить поточний час.

Для створення формули, за якою буде проводитись обчислення, спочатку потрібно поставити знак "=" ("дорівнює"), а тоді ввести формулу.

Знищення та організація у звіті нових груп. Для управління групами звіту можна скористатись вікном Сортировка и группировка, яке викликається через головне меню (Вид – Сортировка и группировка) або через контекстне меню, викликане на робочій зоні конструктора.

Щоб знищити групу, у цьому вікні потрібно виділити відповідний рядок і натиснути клавішу Delete, а потім підтвердити знищення.

Для створення групи потрібно вставити рядок у тому місці ієрархії, яке посідає створювана група і вибрати у випадаючому списку поле, що утворює групу, а потім внизу допоміжного вікна вказати додаткові відомості (чи створювати для групи заголовок та підвалину, чи потрібно провести групування при утворенні груп тощо). Вставка рядка здійснюється так: виділити рядок, перед яким вставляється новий рядок і натиснути клавішу Insert.

Лабораторна робота №1.

СТВОРЕННЯ І РЕДАГУВАННЯ ТАБЛИЦЬ БАЗ ДАНИХ В MS ACCESS

Мета: навчитись створювати базу даних, вводити до неї дані і реагувати їх.

Завдання:

1. Створити нову базу даних, присвоївши їй ім’я ЛР_1.mdb.

2. Провести аналіз бази даних на основі приведеної нижче схеми даних:

2.1. Визначити кількість таблиць, які складають базу даних;

2.2. Визначити типи таблиць (за змістом інформації: оперативна; довідкова);

2.3. Для кожної таблиці визначити ключовий атрибут.

3. Створити таблиці бази даних, враховуючи приведені нижче властивості полів: [Объекты – Таблицы – Создание таблицы в режиме конструктора ].

Таблиця СТУДЕНТИ	Таблиця ЗАЛІКОВА ВІДОМІСТЬ
Имя поля 1→Код студента (ключове)	Поле 1→Дата
Тип данных - числовой	Формат данных – дата/время
Размер поля - целое	Размер поля – средний формат даты
Имя поля → Прізвище	Поле 2→ Код студента
Тип данных - текстовый	Тип данных - числовой
Размер поля - 25	Размер поля - целое
Поле 3→ Область	Имя поля 3→ Код дисципліни
Тип данных - текстовый	Тип данных - числовой
Размер поля - 30	Размер поля - целое
Имя поля 4→ Район	Условие на значение – >=1 Or <=9
Тип данных - текстовый	Сообщение об ошибке – Код дисципліни – ціле число від 1 до 9
Размер поля - 30	Размер поля - целое
	Имя поля 4→ Поточна кількість балів
Таблиця ДИСЦИПЛІНА	Тип данных - числовой
Имя поля 1→Код дисципліни (ключове)	Размер поля - целое
Тип данных - числовой	Условие на значение – >=36 Or <=70
Размер поля - целое	Сообщение об ошибке – Кількість балів повинна відповідати діапазону від 36 до 79
Условие на значение – >=1 Or <=9	Имя поля 5→ Підсумкова кількість балів
Сообщение об ошибке – Код дисципліни – ціле число від 1 до 9	Тип данных - числовой
Имя поля 2→ Дисципліна	Размер поля – целое
Тип данных - текстовый	Условие на значение – >=0 Or <=30
Размер поля - 30	Сообщение об ошибке – Кількість балів повинна відповідати діапазону від 0 до 30
Имя поля 3→Викладач	Имя поля 6→ Загальна кількість балів
Тип данных - текстовый	Тип данных - числовой
Размер поля - 25	Размер поля – целое

4. Створити зв’язки між таблицями, використовуючи схему даних. При створенні зв’язків передбачити забезпечення цілісності даних (у діалоговому вікні відмітити прапорцем відповідні пункти).

5. Заповнити таблиці даними наведеними нижче.

Студенти				Дисципліна
Код студента	Прізвище студента	Область	Район	Код дисципліни	Дисципліна	Викладач
10187	Таран О.М.	Черкаська	Умань	1	Математика	Приймак
10204	Старощук В.А.	Вінницька	Бершадь	2	Етика	Василенко
				3	Інформатика	Приймак

Залікова відомість

Код студента	Дата	Код дисципліни	Поточна кількість балів	Підсумкова кількість балів	Загальна кількість балів
10187	12.12.08	1	45	15
10204	12.12.08	1	38	20
10187	17.12.08	2	55	20
10204	17.12.08	2	60	20
10187	22.12.08	3	59	25
10204	22.12.08	3	66	26

6. Створити зв’язки між таблицями, використовуючи схему даних. При створенні зв’язків передбачити забезпечення цілісності даних (у діалоговому вікні відмітити прапорцем відповідні пункти).

7. До таблиці Здача іспитів додати поле Оцінка (Тип данных – числовой; Размер поля – целое); до таблиці Студенти додати поле Стипендія (Тип данных – числовой; Размер поля – целое).

8. Відкрити таблиці бази даних та додати до них такі записи.

Залікова відомість

Код студента	Дата			Код дисципліни			Поточна кількість балів		Підсумкова Кількість балів		Загальна кількість балів	Оцінка
10925	28.12			6			55		15
10929	12.12			4			37		20
10929	17.12			6			55		20
10936	12.12			8			61		20
10936	17.12			6			54		25
10936	12.12			5			66		26
10940	12.12			5			70		30
10940	24.12			7			70		28
10948	22.12			7			36		16
10948	22.12			5			49		20
10948	27.12			8			69		22
Студенти
Прізвище студента			Код студента			Область		Район		Стипендія
Петренко			10925			Черкаська		Жашків
Габро			10929			Житомирська		Озірне
Долінський			10936			Київська		Ставище
Завада			10940			Черкаська		Умань
Козюбра			10948			Черкаська		Чорнобай
Дисципліна
Код дисципліни		Дисципліна			Викладач
4		Фізика			Коломієць
5		Екологія			Приймачук
6		Філософія			Рибачук
7		Фізкультура			Бондаренко
8		Хімія			Черняк

9. Зберегти базу даних на зовнішньому носії.

Лабораторна робота № 2

СТВОРЕННЯ ЗАПИТІВ ДО БАЗИ ДАНИХ.

Мета: навчитись створювати запити різних типів за допомогою конструктора.

Завдання:

1. Відкрити файл бази даних (ЛР_1.mdb). Перейти на вкладку Запросы.

2. Створити до бази даних запит на вибірку даних:

2.1. Відібрати прізвища студентів, що проживають у Черкаській області (з відображенням району проживання).

2.2. Розрахувати середній бал (підсумкова кількість балів) для кожного студента.

2.3. Вказати прізвища студентів, які здавали іспити викладачу на прізвище Рибачук.

2.4. Вказати прізвища викладачів, кому здавав іспити студент Долінський.

2.5. Хто із студентів і на яку кількість балів здав іспит з фізкультури.

2.6. Розрахувати середній поточний бал з хімії.

2.7. Підрахувати кількість студентів, що здавали іспити з філософії та хімії.

2.8. Розрахувати середній підсумковий бал для студентів із Черкаській області.

2.9. Вказати дисципліни, які здавав студент Козюбра та бали з цих дисциплін.

2.10. Вказати прізвища викладачів, з дисциплін яких студенти отримали поточну кількість балів меншу за 40 балів.

2.11. Підрахувати кількість екзаменів, що здавав студент Петренко.

2.12. Вказати прізвища студентів, що отримали на іспиті кількість балів меншу за 15.

2.13. Визначити кількість студентів, яки отримали на іспиті 30 балів.

2.14. Вказати дисципліни, які здавались 12.12 та 17.12.

2.15. Вказати прізвища студентів які отримали поточну кількість балів більшу за 60 або підсумкову кількість балів більшу за 20.

2.16. Хто із студентів здавав іспити 28.12 або 27.12.

3. Створити до бази даних перехресні запити:

3.1. Розрахувати скільки разів студенти Петренко і Долінський здавали іспити з хімії та філософії.

3.2. Визначити максимальний підсумковий бал з кожної дисципліни по кожній області.

3.3. Визначити середній підсумковий бал кожного студента по кожному району.

3.4. Визначити мінімальний поточний бал з кожної дисципліни по кожному викладачу.

4. Створити запит на створення нової таблиці. На основі полів таблиці Здача іспитів створити нову таблицю Вибірка, у якій відобразити дані:

4.1. про мінімальні бали кожного студента;

4.2. про середній поточний бал з кожної дисципліни;

4.3. про успішність студентів з Умані;

4.4. успішність з дисциплін Фізика, Хімія та Екологія;

4.5. про результати з іспитів яки приймали викладачі Приймак та Бондаренко

5. Створити запит на оновлення даних:

5.1. розрахувати дані стовпчика Загальна кількість балів.

5.2. визначити оцінку яку отримав кожен студент за кожен іспит (загальна кількість балів < 60 – оцінка 2; загальна кількість балів від 60 до 74 (включно) – оцінка 3; загальна кількість балів від 75 до 90 (включно) – оцінка 4; загальна кількість балів > 90 – оцінка 5.

6. Скопіювати таблицю Здача іспитів, вставити її (тільки структуру)до бази даних, присвоївши їй ім'я Додавання. Створити запит на додавання даних. За цим запитом до таблиці Додавання додати такі дані:

6.1. про екзамени які здавались 22.12.

6.2. про результати здачі іспиту з фізкультури.

6.3. про студентів які отримали "задовільно" 12.12.

6.4. про отриманні незадовільні оцінки.

6.5. про отриманні відмінні оцінки.

6.6. про здачу іспитів студентом Петренко.

6.7. про здачу іспитів студентами з Умані.

6.8. про здачу іспитів студентами не з Черкаської області.

6.9. про здачу іспитів викладачеві Бондаренко.

6.10. про дисципліни, з яких студенти отримали оцінку "добре".

6.11. про здачу іспитів студентом Завада та прийом іспитів викладачем Черняк.

6.12. про викладачів Коломієць та Приймак, які поставили "відмінно" за свою дисципліну.

6.13. про здачу іспитів з філософії та хімії або студентів з Київської області.

6.14. про здачу іспитів з оцінками "3" та "4".

6.15. про здачу іспитів за період з 20.12 по 28.12.

6.16. про здачу іспитів з інформатики або про іспити яки проходили до 23.12.

7. Скопіювати таблицю Здача іспитів, вставити її (структуру та дані )до бази даних, присвоївши їй ім'я Знищення. Створити запит на знищення даних. За цим запитом із таблиці Знищення вилучити дані про студентів з міста Умань та студентів, що отримали незадовільні оцінки.

8. Зробити копію запиту на вибірку даних та перетворити його на параметричний запит (параметр вибрати за власним розсудом).

9. Зберегти базу даних на зовнішній носій інформації.

Лабораторна робота № 3

СТВОРЕННЯ ЕКРАННИХ ФОРМ У СУБД MS ACCESS

Мета: навчитись створювати власні екранні форми до таблиць та запитів баз даних.

Завдання:

1. За допомогою майстра форм створити екранні форми для таблиць Студенти, Дисципліни та Здача іспитів бази даних ЛР_1.

2. За допомогою конструктора відредагувати форму Здача іспитів. Для полів, що є зовнішніми ключами, використати елемент Поле со списком.

3. У формі Здача іспитів створити кнопки для переміщення до першого, останнього, попереднього та наступного записів, а також кнопку для закриття форми. Вікно форми повинно набути вигляд, як на рис. 5.

Рис.5. Приблизний вигляд вікна форми "Здача іспитів"

4. На основі таблиці Студенти створити форму Іспити, а у ній форму підлеглу форму Успішність, у якій відобразити дисципліни та оцінки студента, код якого в даний момент є активним у головній формі. Вікно форми Іспити з підлеглою формою Успішність повинно набути вигляд, як на рис. 6.

Рис.6. Приблизний вигляд вікна форми "Іспити" з підлеглою формою "Успішність

5. Зберегти базу даних на зовнішній носій інформації.

Лабораторна робота № 4

СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ У СУБД MS ACCESS

Мета: навчитись створювати звіти на основі таблиць та запитів бази даних.

Завдання:

1. За допомогою майстра звітів створити звітні форми на основі таблиць Студенти, Дисципліни бази даних ЛР_1. В звітній формі Студенти групування даних провести по полю область; в звітній формі Дисципліни - по полю викладач. Присвоїти звітним формам аналогічні імена.

2. Створити звітну форму на основі запиту на вибірку даних з лабораторної роботи №14. Присвоїти їй ім'я Звіт_1.

3. Створити звітну форму, у якій відобразити здачу іспитів студентами з розбивкою по дисциплінам. Присвоїти ім'я Звіт_2 (рис.7).

Рис.7. Приблизний вигляд вікна звіту "Звіт_2"

4. Створити звітну форму, у якій відобразити здачу іспитів студентами з розбивкою по датам (Звіт_3).

5. Створити звітну форму, у якій відобразити приймання іспитів викладачами з розбивкою по студентам (Звіт_4).

6. Створити звіт, у якому відобразити результати здачі іспитів студентом, прізвище якого задається параметрично. Звіт створюється на основі параметричного запиту (Звіт_5).

7. Створити звіт, у якому відобразити дисципліни та прізвища студентів, що здали іспит на оцінку, значення якої задається параметрично (Звіт_6).

8. Зберегти базу даних на зовнішній носій інформації.

Контрольні запитання

1. Що таке реляційна база даних?

2. Для чого базу даних організовують у вигляді не однієї, а кількох взаємопов’язаних таблиць?

3. Як організовується взаємодія таблиць у процесі розв’язування задач у СУБД Access?

4. Що таке ключ (ключове поле)?

5. Що таке зовнішній ключ?

6. Як запускається програма Access?

7. Скільки і яких закладок має вікно бази даних в Access?

8. Порядок створення макету таблиці.

9. Типи даних в Access.

10. Основні властивості полів таблиці бази даних.

11. Створення ключового поля у конструкторі таблиць.

12. Перехід у режим введення та редагування даних таблиці.

13. Порядок введення даних у таблицю.

14. Призначення зв’язків між таблицями бази даних.

15. Порядок створення зв’язку між таблицями.

16. Виклик режиму створення зв’язків між таблицями (вікно Схема данных).

17. Що таке цілісність бази даних і як її забезпечити засобами СУБД Access?

18. Порядок створення запиту на вибірку даних.

19. Порядок створення перехресних запитів.

20. Порядок створення запитів на створення нової таблиці.

21. Порядок створення запитів на додавання записів.

22. Порядок створення запитів на знищення записів.

23. Порядок створення запитів на оновлення запитів.

24. Порядок створення параметричних запитів.

25. Що таке екранна форма в СУБД Access і для чого вона створюється?

26. Порядок створення екранної форми з допомогою конструктора.

27. Порядок створення екранної форми з допомогою майстра форм.

28. Які елементи управління використовуються при створенні форм?

29. Як і для чого встановлюються властивості форм і їх елементів?

30. Порядок створення поля зі списком з використанням майстра.

31. Порядок створення поля зі списком вручну.

32. Поняття і передумови створення підлеглих форм.

33. Призначення і порядок створення кнопок.

34. Що таке звітна форма і для чого вона створюється?

35. Порядок створення звіту з допомогою майстра звітів.

36. Які основні зони виділяються у конструкторі?

37. Порядок додавання до звітної форми нової групи.

38. Як знищити у звіті одну з груп?

39. Що таке детальний рядок і якому об’єкту бази даних він відповідає?

Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 2909; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 345 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!