Введення та редагування тексту
Перед безпосереднім введенням тексту, корисно попередньо встановити деякі зручні для даного документа параметри форматування – це поля, орієнтація сторінки, розмір паперу. Наприклад, зручно відразу задати параметри сторінки, виконавши послідовність команд Файл – Параметры страницы. Введення тексту починають із місця розташування курсора.
Перемикання алфавіту здійснюють за допомогою індикатора розкладки клавіатури, розташованого на Панелі задач, або комбінації клавіш [Shift]+[Ctrl] чи [Shift]+[Alt] (в залежності від встановлених налагоджень).
При наборі тексту рекомендується дотримуватись таких правил:
w ставити пробіл лише між словами;
забороняється натискувати клавішу [Enter] в кінці кожного рядка. WORD передбачає автоматичний перехід на новий рядок, як тільки досягається кінець області друку;
w використовувати для переходу на новий абзац або для створення пустого рядка клавішу [Enter]. Абзацом у текстовому редакторові вважається будь-яка кількість символів, які закінчуються символом абзацу ¶. Його можна зробити видимим, якщо натиснути на кнопці Непечатаемые символы панелі інструментів Стандартная;
w використовувати комбінацію клавіш [Shift]+[Enter] для переходу на новий рядок в межах абзацу. У цьому випадку рядок розривається, не досягнувши кінця області друку, але новий абзац не створюється;
w використовувати для введення слів, які логічно повинні розташовуватись у одному рядку нерозривнй пробіл. При цьому слова, які розділяються таким пробілом, візуально виглядають як окремі слова, але з рядка у рядок переносяться як одне слово (комбінація клавіш [Ctrl]+[Shift]+[Пробіл]);
|
|
|
w використовувати для створення нерозривного дефісу комбінацію клавіш [Ctrl]+[Shift]+[-];
w розставляти м’які переноси в словах лише після остаточного форматування, використовуючи послідовність команд:– Сервис – Параметры – вкладка Вид – група Знаки форматирования – мягкие переносы;
w вирівнювати текст по ширині, якщо не використовуються м’які переноси;
w фіксувати включення клавіші [Caps Lock] для введення тексту прописними буквами;
w використовувати для введення прописної букви комбінацію клавіш [Shift]+ клавіша необхідної букви при виключеній клавіші [Caps Lock];
w використовувати для зміни регістра набраного тексту послідовність команд Формат – Регистр або комбінацію клавіш [Shift]+[F3], вибиравши один із необхідних варіантів:
Как в предложениях
все строчные
ВСЕ ПРОПИСНЫЕ
Начинать с Прописных
иЗменить РЕГИСТР
w переключатиклавішею [Insert]режимивведення та редагування тексту: режим вставки та режим заміни. У режимі вставки текст, що знаходиться праворуч від символів, які вводяться, зсувається вправо. У режимі заміни символи, що вводяться, заміняють символи, розташовані праворуч від них (включений індикатор ЗАМ);
|
|
|
w використовуватидля видалення фрагментів тексту, графічних об’єктів, а також символів клавіші [Delete] і [Backspace]. Клавіша [Delete] видаляє символи, розташовані після курсора, [Backspace] – перед курсором;
w використовувати для вилучення слів комбінацію клавіш [Ctrl]+[Backspace] (вилучається слово розташоване ліворуч від курсора) або [Ctrl]+[Del] (вилучається слово знаходиться праворуч від курсора);
w використовувати клавішу [Таb] для переходу на наступну позицію табуляції. Найчастіше нею користуються при роботі з таблицями;
w використовувати для об’єднання двох рядків у один клавішу [Delete], якщокурсор розташований у кінці першого рядка, або клавішу [Backspace], розмістивши курсор на початку другого рядка;
w встановити при поділі одного рядка на два курсор після останнього слова, яке буде відноситися до першого рядка, і натисути клавішу [Enter];
w здійснювати пошук необхідного слова або словосполучення за допомогою послідовності команд Правка – Найти;
w виконувати заміну слова або словосполучення за допомогою послідовності команд Правка – Заменить;
|
|
|
змінювати форматування окремих слів або словосполучень по тексту за допомогою послідовності команд Правка – Заменить – кнопка Больше – кнопка Формат;
w вставляти у текст символи, відсутні на клавіатурі, використовуючи послідовність команд Вставка – Символ У діалоговому вікні, що з’явилось, вибрати необхідний шрифт, символ і натиснути кнопку Вставить;
w використовувати при наборі тексту українською мовою символи ї, і, є українського алфавіту, яким відповідають клавіші із символами ъ, ы, э російського алфавіту, відповідно, та символи Ґ – комбінація клавіш [Alt]+[0,6,5] , ґ – [Alt]+[0,1,8,0];
w використовувати для набору апострофу на українському алфавіті комбінацію клавіш: ліва клавіша [Alt]+[3, 9]. Цифри набираються на малій цифровій клавіатурі;
w встановлювати тире комбінацією клавіш [Ctrl]+[сірий мінус] (на малій цифровій клавіатурі);
w встановлювати довге тире комбінацією клавіш [Ctrl]+[Shift]+[сірий мінус] (на малій цифровій клавіатурі);
w використовувати правила виконання операцій над фрагментами тексту (копіювання, переміщення, видалення);
w відключити в загальних установках, які впливають на редагування (Сервис –Параметры – вкладка Правка) опцію Заменять выделенный фрагмент при вводе для уникнення випадкового знищення виділеного фрагменту тексту, активізувати опції Учитывать пробелы при вырезании и вставке, Автоматически выделять слова, Использовать перетаскивание слова.
|
|
|
w створювати та використовувати елементи автотексту при введенні однакових фрагментів тексту – це може бути текст, малюнок, таблиця, формула й т.п.
Алгоритм створення автотексту. Виділити у тексті слово або словосполучення, яке часто повторюється.
Виконати послідовність команд Вставка – Автотекст – Создать або натиснути комбінацію клавіш [Alt]+[F3].
Знищити текст у полі Имя элемента автотекста діалогового вікна.
Ввести скорочене ім’я автотексту на мові, яка переважає у тексті, на нижньому регістрі.
Натиснути кнопку Добавить.
Використання автотексту
Помістити курсор у місце вставки автотексту.
Набрати необхідне скорочення.
Натиснути функціональну клавішу [F3].
Знищення автотексту
Виконати послідовність команд Вставка – Автотекст – Автотекст.
Виділити ім’я автотексту, яке необхідно видалити.
Натиснути кнопку Удалить.
Натиснути кнопку ОК.
Дотримання вказаних правил дозволить вам зекономити час при наборі та форматуванні тексту.
Переміщення по тексту можна виконувати за допомогою миші, смуг прокрутки, а також за допомогою клавіатури (табл. 1.1).
Перехід до будь-якого об’єкта тексту документа (сторінки, розділу, рядка, закладки, примітки) можна виконати за допомогою послідовності команд Правка – Перейти або натисканням на функціональну клавішу [F5].
Таблиця 1.1.
Правила переміщення по тексту за допомогою клавіатури
| Клавіша або комбінація клавіш | Переміщення на: |
| [] , [®] | один символ ліворуч (праворуч) |
| [], [¯] | один рядок вверх (вниз) |
| [Home] ([End]) | початок (кінець) рядка |
| [PgUp] ([PgDn]) | сторінку вверх (вниз) |
| [Ctrl]+[Pgup] ([Ctrl]+[PgDn]) | попередній (наступний) елемент документа |
| [Ctrl] +[] ([Ctrl] +[¯]) | абзац вверх (вниз) |
| [Ctrl]+[] ([Ctrl]+[®]) | слово вліво (вправо) |
| [Ctrl]+[Home] ([Ctrl]+[End]) | початок (кінець) документа |
У процесі редагування тексту виникає необхідність у виділенні тексту або його фрагментів. Фрагменти тексту можуть бути суміжними або ні.
Текстовий фрагмент вважається виділеним, якщо він представлений інверсно. Область зліва від тексту, який обмежується покажчиком, називається областю виділення.
Всі вказані дії можна замінити комбінацією клавіші [Shift] та відповідної клавіші управління курсором (табл. 1.2). Для відміни операції виділення достатньо клацнути мишею на будь-якому вільному місці екрана.
Таблиця 1.2
Правила виділення елементів тексту
| Клавіша або комбінація клавіш | Переміщення на: |
| [] , [®] | один символ ліворуч (праворуч) |
| [], [¯] | один рядок вверх (вниз) |
| [Home] ([End]) | початок (кінець) рядка |
| [PgUp] ([PgDn]) | сторінку вверх (вниз) |
| [Ctrl]+[Pgup] ([Ctrl]+[PgDn]) | попередній (наступний) елемент документа |
| [Ctrl] +[] ([Ctrl] +[¯]) | абзац вверх (вниз) |
| [Ctrl]+[] ([Ctrl]+[®]) | слово вліво (вправо) |
| [Ctrl]+[Home] ([Ctrl]+[End]) | початок (кінець) документа |
Операції над об’єктами тексту виконуються над виділеними об’єктами тексту згідно загальноприйнятих правил в ОС Windows.
Відміна останніх дій
Відмінити раніше виконані дії можна за допомогою команди головного меню Правка – Отменить або комбінації клавіш [Ctrl]+[Z]. Зручніше всього використовувати кнопку Отменить панелі інструментів Стандартная, поряд з якою можна відкрити список декількох попередніх команд, з яких можна вибрати відмінювані дії. Повторення виконання скасованих команд виконується натисненням на клавіші [Ctrl]+[Y], або натисканням на кнопку Вернуть панелі інструментів Стандартная, або за допомогою команд Правка – Повторить.
У текстовому редакторі Word можна встановити автоматичну перевірку орфографії: Сервис – Параметры – вкладка Правописание – група Орфография – автоматически проверять орфографию. Перевірка розпочинається з місця розташування курсора і закінчується в кінці документа. Кожне слово перевіряється по вбудованому стандартному словнику. Для перевірки орфографії набраного документа потрібно встановити курсор на початок тексту ([Ctrl]+[Home]) або виділити необхідний його фрагмент. Далі потрібно виконати послідовність команд Сервис – Правописание, або натиснути функціональну клавішу [F7]. Якщо програма знайде відсутнє в словнику слово, то з’явиться діалогове вікно Правописание. У полі Варианты вибрати потрібний, якщо він є, і клацнути на кнопці Заменить або клацнути на кнопці Пропустить, якщо відсутній потрібний варіант. MS Word виділить наступне невірно написане слово. Якщо це те ж саме слово і ви не хочете, щоб воно кожний раз виділялось як помилкове, додайте його у словник – кнопка Добавить.
Примітка – це коротка замітка або коментар до певної частини тексту, яка зберігається як частина документа. Для створення примітки потрібно виділити текст, до якого вона буде застосовуватись, виконати послідовність команд Вставка – Примечание. На панелі рецензування, яка з’явилась нижче тексту документа, що набирається, уводять текст примітки й натискують кнопку Область проверки панелі інструментів Рецензирование.
Текст, до якого встановлена примітка, відображається у квадратних дужках. Текст примітки буде з’являтися при підведені курсора до слова в квадратних дужках, якщо встановлена опція показывать всплывающие подсказки (Сервис – Параметры – вкладка Вид). Примітка також може відображатися на панелі рецензування, яка включається/виключається кнопкою Область проверки панелі інструментів Рецензирование, або у виносках на полях документа. Щоб відобразити виноску в полі зі списком Показать панелі інструментів Рецензирование вибирають команду Параметры і в групі Выноски встановлюють прапорець Использовать выноски в режиме разметки и веб-документа. У цьому випадку примітка виводиться на екран та на друк.
Для редагування або знищення примітки в контестному меню до примітки необхідно вибрати відповідну команду Изменить примечание або Удалить примечание.
По тексту можна переміщатись за допомогою приміток: Правка – Перейти – Объект прехода Примечание – кнопки Далее або Назад.
Закладка– це елемент документа, якому присвоюється унікальне ім’я, на яке потім посилаються. Ім’я закладки повинно починатися з букви; в ньому можуть використовуватися цифри, але не повинно бути пробілів. Пробіл замінюється символом підкреслення. Закладки використовуються для переміщення по документа, у гіперпосиланнях, у перехресних посиланнях.
Алгоритм створення закладки: 1) Помістити курсор в ту частину документа, для якої створюється закладка. 2) Виконати послідовність команд Вставка – Закладка. У текстове поле Имя закладки ввести ім’я створюваної закладки. 3) Натиснути кнопку Добавить.
Для відображення мітки закладки встановлюють прапорець: Сервис – Параметры – вкладка Вид – група Показывать – закладки.
Переміщення по тексту за допомогою закладок можна здійснити так:
I-й спосіб. Виконати послідовність команд Вставка – Закладка. У полі Имя закладки вибрати потрібне ім’я й натиснути кнопку Перейти.
II-й спосіб. Виконати послідовність команд Правка – Перейти– Объект перехода – Закладка, у полі зі списком Введите имя закладки вибрати ім’я закладки і натиснути кнопку Перейти.
III-й спосіб. Натиснути функціональну клавішу [F5], вибрати Объект перехода Закладка, вказати її ім’я і натиснути кнопку Перейти
IV-й спосіб. Натиснути послідовно кнопки Выбор объекта перехода, Перейти. Вибрати Объект перехода Закладка, вказати її ім’я і натиснути кнопку Перейти.
Для знищеннязакладки необхідно виконати послідовність команд Вставка – Закладка. У полі Имя закладки вибрати потрібне ім’я й натиснути кнопку Удалить. Закладки створють також для створення гіпертекстових посилань.
Форматування тексту. При створенні документів слід розрізняти ділові та ілюстративні документи. Відповідно до цього застосовують ті чи інші можливості форматування, що будуть надавати об’єктам документа різні властивості, встановлюючи в них зовнішній вигляд тексту. У документі можна використовувати необхідну кількість способів форматування. Для зміни параметрів форматування використовують меню, клавіатуру, мишу, панель інструментів.
Операція форматування може здійснюватися над виділеними об’єктами або над об’єктами, на які вказує курсор.
Можна ввести один абзац тексту, відформатувати його згідно із заданими параметрами. Всі наступні абзаци будуть наслідувати встановлені параметри форматування.
Розрізняють пряме форматування та форматування з використанням стилів. Пряме форматування виконують за допомогою команд пункту Формат головного меню або відповідних кнопок панелі інструментів Форматирование.
Виокремлюють такі основні рівні форматування:
форматування символів;
форматування абзаців;
форматування сторінок;
форматування розділів.
Пряме форматування символів. Символи – це букви, цифри, спеціальні символи, знаки пунктуації, пробіли. Пряме форматування символів можна здійснити за допомогою послідовності команд Формат – Шрифт, які відкривають діалогове вікно, що містить три вкладки Шрифт, Интервал, Анимация.
Процедура форматування символів включає:
вибір типу шрифта та варіанта його накреслення (обычный, курсив, полужирный, полужирный курсив); встановлення або вибір зі списку шрифта потрібного розміру в пунктах (1 пт=0,35 мм); кольору символів, типу лінії підкреслення та різні видозміни (ефекти – зачеркнутый, двойное зачеркивание, верхний индекс, нижний индекс, с тенью та ін) – вкладка Шрифт.
установлення міжсимвольного інтервалу; автоматичну зміну інтервалів між символами при встановленому прапорці Кернинг для знаков; установлення масштабу шрифта й зсуву символів відносно базової лінії тексту – вкладка Интервал.
вибір засобів анімації (обрамлення, виділення) окремих слів та фрагментів тексту, які видно тільки на екрані – вкладка Анимация.
Вибір значень параметрів залежить від призначення і характеру документа. Стандартний формат установлюється системою за замовчуванням під час створення нових документів на основі шаблону Обычный і встановлює шрифт Times New Roman, висоту символів – 10 пт (~ 4 мм), колір – монохромний, накреслення звичайне.
При необхідності можна змінити регістр символів: Формат – Регистр (комбінація клавіш [Shift]+[F3]).
Форматування абзаців. Зовнішній вигляд документа залежить від форматування окремих абзаців. Абзац у текстовому редакторі Word – це будь-який фрагмент тексту, який закінчується маркером кінця абзацу (¶) після натискання клавіші [Enter]. У Word це може бути порожній рядок, заголовок, послідовність речень, елементи списку, з’єднані разом з метою вираження окремої думки чи ідеї. Заздалегідь виділені абзаци форматуються за допомогою послідовності команд Формат – Абзац. У результаті відкривається діалогове вікно із двома вкладками Отступы и интервалы та Положение на странице. Можна також використовувати кнопки на панелі інструментів Форматирование, лінійку форматування або комбінації клавіш.
Форматування абзаців передбачає їх вирівнювання, встановлення відступів, інтервалів між рядками й абзацами, а також контроль „висячих” рядків, форматування табуляцією. Новий абзац, що утворюється після натискання клавіші [Enter], набуває форматування попереднього.
Для повторного застосування деяких атрибутів графічного форматування, таких як границі й заливка, а також форматування тексту, можна використовувати кнопку Формат по образцу ( 
) панелі інструментів Стандартная. Для використання цієї функції слід виконати таку послідовність дій.
Виділити фрагмент тексту, який буде зразком.
Натиснути на панелі інструментів Стандартная кнопку
Формат по образцу
Перемістити курсор в потрібне місце і виділити фрагмент тексту, на який переноситься зразок формату, за допомогою лівої кнопки миші.
Робота з окремою сторінкою можлива в режимі Разметка страницы, який установлюється послідовністю команд Вид – Разметка страницы.
Форматування сторінки передбачає:
w встановлення параметрів полів, орієнтації сторінки з відміткою до якої частини документа це відноситься (Файл – Параметры страницы – вкладка Поля). Не можна щоб верхнє або нижнє поле відступів сторінки було меншим поля відступів для колонтитулів (Файл – Параметры страницы – вкладка Источник бумаги);
w встановлення розміру сторінки з відміткою, до якої частини документа це відноситься (Файл – Параметры страницы – вкладка Размер бумаги);
w масштабування зображення сторінки від 10% до 500%. Швидка зміна масштабу виконується за допомогою кнопки Масштаб панелі інструментів Форматирование або послідовністю команд Вид – Масштаб.
поділ документа на сторінки, який може виконуватись автоматично або вручну. У автоматичному режимі текст розбивається на стандартні сторінки з однаковою кількістю рядків.
Автоматичне розбиття на сторінки не завжди зручне, оскільки розрив може бути на місці якоїсь ілюстрації або таблиці. У таких випадках підводять курсор до потрібного місця розриву сторінки та виконують послідовність команд Вставка – Разрыв або використовують комбінацію клавіш [Ctrl]+[Enter].
Для вилучення вставленого розриву слід натиснути комбінацію клавіш [Alt]+[Backspase] або виділити лінію розриву та натиснути клавішу [Delete].
Нумерацію сторінок здійснюють за допомогою послідовності команд Вставка – Номера страниц або ж за допомогою колонтитулів. Номер сторінки можна розташувати вгорі, внизу, праворуч, ліворуч, по центру, всередині або зовні. Можна не виводити номер першої сторінки. Можна вибрати тип нумерації (арабські, римські або латинські літери), встановити початок нумерації або продовжити нумерацію із зазначеного числа.
Колонтитул – це текст або графічне зображення, що повторюється на кожній сторінці документа. Їх поділяють на верхній та нижній. Щоб додати в документ колонтитули, потрібно виконати послідовність команд Вид – Колонтитулы, редактор перейде в режим розмітки сторінки, якщо він був у іншому режимі, і на екрані з’явиться панель інструментів Колонтитулы. У колонтитулі можна вказати номер сторінки, кількість сторінок, дату і час створення документа, формат номеру сторінки, основний текст, перейти від одного колонтитулу до іншого. Для видалення колонтитула його необхідно виділити та натиснути клавішу [Delete].
Номер сторінки можна вставити за допомогою колонтитула, використовуючи відповідну кнопку на його панелі інструментів. Незалежно від того який спосіб нумерації сторінок використовувався, номер сторінки завжди розташовується у колонтитулі, тому щоб відмовитись від нумерації сторінок, необхідно виділити відповідний колонтитул, у ньому – номер сторінки і видалити його.
Текст у колонтитулі можна вирівнювати за допомогою команд Форматирование – Абзац – вкладка Отступы и интервалы – вказати вирівнювання. Швидко це можна зробити за допомогою клавіші [Таb]. До різних розділів тексту можна створити різні колонтитули.
Створення та форматування списків. У багатьох документах використовують перечислення – списки. Списки використовують також для акцентування декількох тезисів тексту. Розрізняють списки:
марковані (маркер списку – символ, який не змінюється).
нумеровані (маркер списку – цифри у порядку зростання або літери відповідно до алфавіту). Ці списки використовують у тих випадах, коли необхідно підкреслити ступінь важливості чогось або вказати на обов’язковість послідовності вказаних дій.
багаторівневі. Використовують для організації ієрархічної структури документа (до 9-ти рівнів).
Список можна створити як до, так і після введення тексту. Курсор установлюють у визначене місце документа перед елементом списку, і натискають відповідну кнопку Маркеры або Нумерация панелі інструментів Форматирование. Далі вводять потрібний текст списку, натискують клавішу [Enter], після чого в наступному рядку автоматично з’являється маркер списку. Для припинення цього процесу треба знову активізувати відповідну кнопку Маркеры або Нумерация або двічі натиснути клавішу [Enter]. Щоб встановити новий елемент списку в середині існуючого, курсор установлюють у кінець попереднього елемента і натискують клавішу [Enter]. Для вилучення елементу списку його спочатку виділяють, а потім натискують клавішу [Delete]. Перенумерація елементів в обох випадках відбувається автоматично.
Корегування нумерації списків можна здійснювати за допомогою команд Начать заново або Продолжить нумерацию контекстного меню списку, що корегується.
Границі та заливка в документі. Щоб підкреслити основну думку та більш наочно виділити абзаци, використовують послідовність команд Формат – Границы и заливка. Цю операцію можна застосовувати до поточного абзацу, кількох попередніх виділених абзаців або до цілої сторінки.
У діалоговому вікні можна задати на вкладці:
Граница – тип рамки, тип лінії рамки, її колір, ширину, об’єкт, до якого застосовується це форматування;
Страница – те саме, але по відношенню до всієї сторінки;
Заливка – колір фону в рамці та його інтенсивність (узор).
Створення колонок Для полегшення сприйняття великих обсягів інформації є можливість розбивати існуючий (або новий) текст на колонки. Спочатку текст, який розбивається на колонки, виділяють, а потім активізують команди Формат – Колонки. У діалоговому вікні, що з’явилося, вказують кількість колонок, їх ширину та проміжок між ними. Для перетворення тексту, представленого у вигляді колонок, у звичайний, його спочатку виділяють, далі виконують послідовність команд Формат – Колонки і вказують число колонок рівне 1.
Для автоматичного форматування тексту при введенні виконують команди Сервис – Параметры автозамены – вкладка Автоформат при вводе. Встановлюють або знімають прапорці потрібних параметрів. Автоматичне форматування після введення тексту передбачає використання команд Формат – Автоформат. Для зміни параметрів форматування натискають кнопку Параметры, встановлюють або знімають потрібні прапорці і натискають кнопку OK.
Створення таблиці. Для створення таблиці слід помістити курсор в позицію документа, де вона повинна знаходитись, а потім створити її одним із способів:
намалювати за допомогою кнопок панелі інструментів Таблицы и границы, яка з’являється після виконання команд Таблица – Нарисовать таблицу. Якщо лівою кнопкою миші клацнути на кнопці Нарисовать таблицу, курсор набуде вигляду олівця. Для створення контуру таблиці необхідно встановити курсор на її початок, клацнути лівою кнопкою миші та розтягнути прямокутник, що з’явився до необхідних розмірів. Розмежувальні лінії стовпців та рядків теж наносять за допомогою курсора-олівця. Число колонок в таблиці не може бути більше ніж 63, тоді як кількість рядків не обмежена;
виконати послідовність команд Таблица — Добавить таблицу, вказавши в діалоговому вікні, що з’явилося, кількість стовпців та рядків.
Таблицю можна створити на основі існуючого тексту. Для цього необхідно:
w виконати поділ тексту на стовпці за допомогою символу абзацу (¶), табуляції (Tab), крапки з комою або будь-якого символу, вибраного користувачем;
w виділити текст, призначений для перетворення;
w виконати команди Таблица – Преобразовать– Текст в таблицу;
w вказати кількість стовпців.
Створену таблицю можна форматувати, змінювати та доповнювати.
Кожна таблиця може мати заголовок, шапку таблиці (найменування стовпців), тіло таблиці, яке містить дані таблиці, підсумковий стовпець або підсумковий рядок.
Структуру таблиці можна змінити. Додавання нових рядків можна здійснювати за допомогою клавіші [Tab], попередньо помістивши курсор у останню комірку останнього рядка таблиці. Якщо помістити курсор у кінці останнього рядка за межами таблиці, то для цього потрібно натиснути клавішу [Enter]. Можна виділити стільки рядків, скільки потрібно додати, а потім виконати команди Таблица – Вставить, вказавши де необхідно розташувати ці рядки.
Структуру таблиці слід ретельно продумати. Заголовок повинен бути коротким та відображати суть інформації у таблиці. Перший стовпчик таблиці, якщо це обумовлено, – це номер по порядку (№ п/п). Далі можуть бути стовпчики, які містять дату, коди або шифри продукції, людини і т.д. За ними розміщають дані з числовими даними (ціна, кількість, вартість і т.п.). Описові дані, які пов’язані з кодами, необхідно розміщати поряд із кодами, до яких вони відносяться. Для нумерації рядків їх можна виділити, а потім натиснути кнопку Нумерация панелі інструментів Форматирование. Дії над об’єктами таблиці або їх форматування можливе тільки після їх виділення (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Виділення об’єктів таблиці
| Об’єкт | Дії |
| комірка | клацнути лівою кнопкою миші біля лівого поля комірки (курсор миші набуде форми стрілки, нахиленої вправо) |
| рядок | двічі клацнути лівою кнопкою миші біля лівого поля однієї з його комірок або один раз клацнути мишею на зоні виділення сторінки напроти цього рядка |
| стовпець | встановити курсор миші трохи вище стовпця і, коли курсор набере форму стрілки направленої вертикально вниз, клацнути лівою кнопкою миші |
| кілька комірок | виділити першу комірку і перетягнути курсор на решту комірок або встановити основний курсор в першу комірку, а тоді натиснути клавішу [Shift] і клацнути лівою кнопкою миші на останній комірці |
Щоб виділити всю таблицю, рядок, стовпець комірку, поміщаємо курсор у потрібне місце і виконуємо команди Таблица – Выделить – вибрати потрібне.
Переміщення, яке можна здійснювати між комірками таблиціза допомогою клавіатури наведено в табл. 1.4.
Таблиця 1.4
Правила переміщення по таблиці за допомогою клавіатури
| Клавіша або комбінація клавіш | Дії |
| [←], [→] | переміщає курсор посимвольно всередині комірки |
| [↑], [↓] | переміщає курсор на рядок вверх, вниз |
| [Tab] ([Shift]+[Tab]) | переміщає курсор в наступну (попередню) комірку |
| [Alt]+[Home] ([Alt]+[End]) | переміщає курсор в першу (останню) комірку рядка |
| [Alt]+[PgUp] ([Alt]+[PgDn]) | переміщає курсор в першу (останню) комірку стовпчика |
Переміщення в окрему комірку здійснюється також за допомогою миші.
Для переміщення таблиці необхідно встановити курсор у верхній лівий кут таблиці на символ "+" і, утримуючи ліву кнопку миші, перемістити її в потрібне місце. Для копіювання таблиці необхідно ще втримувати при цьому клавішу [Ctrl].
Введення даних в таблицю. Дані вводяться в таблицю, починаючи з позиції курсора. Для зручності роботи з таблицями виводиться її сітка (Таблица – Отображать сетку). Перехід від однієї комірки до іншої здійснюється за допомогою курсора миші або клавіші [Tab].
Форматування табличних даних виконується так само, як форматування звичайного тексту: виділити текст або об’єкти таблиці (комірки, стовпці, рядки, всю таблицю), потім виконати команди Формат – Шрифт, Формат – Абзац. Для швидкого форматування таблиці можна використати автоформатування (Таблица – Автоформат таблицы. У MS Word є вбудована бібліотека стилів форматування таблиць, яка полегшує процес створення таблиць досить великої складності.
Редагування таблиці. Для додавання тексту заголовку перед таблицею, яка починається в першому рядку сторінки документа, необхідно клацнути у лівій верхній комірці першого рядка таблиці і натиснути потім клавішу [Enter]. Якщо комірка містить дані, то курсор необхідно помістити перед текстом, а потім натиснути клавішу [Enter]. Після переміщення таблиці потрібно набрати необхідний текст заголовку.
Для зміни ширини колонок або висоти рядків можна встановити курсор миші на межу між сусідніми комірками, натиснути її ліву кнопку і перетягнути на потрібну відстань. Відступи зліва та справа від ліній розмітки комірок до тексту встановлюються за допомогою спеціальних мітчиків на лінійці форматування (аналогічно до відповідних операцій форматування абзацу). Щоб змінити розміри однієї комірки, необхідно виділити комірку з маркером табуляції, потім перетягнути граничні лінії комірки у потрібному напрямку. Можна також скористатись головним меню, виконавши команди Таблица – Автоподбор.
Для створення складних таблиць слід виділити потрібні комірки, і виконати команди Таблица – Объединить ячейки або Таблица – Разбить ячейки, що дозволить об’єднати декілька комірок у рядку або стовпці в одну комірку або поділити їх на декілька.
Для додавання комірок, рядка або стовпчика в таблицю потрібно виділити в таблиці стільки комірок, рядків або стовпців, скільки необхідно додати, виконати команди Таблица – Вставить і вибрати необхідну команду. Додавати рядки в кінці таблиці можна за допомогою клавіші [Таb], помістивши курсор у останню комірку таблиці або помістити курсор у кінці останнього рядка за межами таблиці і натиснути клавішу [Enter]. Якщо необхідно додати стовпці перед або після стовпчика, який містить об’єднані комірки, простіше тимчасово відмовитись від об’єднання комірок, додати стовпці, а потім знову виконати об’єднання тих же комірок, інакше необхідно буде корегувати змінену структуру таблиці.
Для видалення комірок, рядків та колонок потрібно виділити в таблиці елементи таблиці, які необхідно видалити, виконати послідовність команд Таблица – Удалить – вибрати порібне. Для видалення вмісту комірок, необхідно виділити комірку й натиснути клавішу [Delete]. При цьому структура таблиці залишається без змін.
Під оформленням таблиці розуміють додавання роздільних ліній, заливки, вирівнювання вмісту комірок, зміну напрямку тексту, поділ таблиці на дві або об’єднання таблиць, повторюваність заголовків для таблиць, які розташовуються на декількох сторінках. Всі вказані дії можна виконати тільки після виділення відповідних об’єктів або самої таблиці.
Для встановлення роздільних ліній, заливки, вирівнювання потрібно виконати команди Формат – Границы и заливка, Формат – Абзац або вибрати потрібне у діалоговому вікні після виконання команд Таблица – Свойства таблицы.
Зміну напрямку тексту в комірках таблиці (особливо в шапках таблиці) можна виконати за допомогою послідовності команд Формат – Направление текста, вибиравши потрібну орієнтацію тексту.
Для таблиць, які можуть розташовуватись на декількох сторінках документа, передбачене автоматичне перенесення заголовку (найменування стовпців). Повторюваність заголовків таких таблиць відображається в режимі Разметка страницы та при друці. Для цього необхідно виділити заголовок шапки таблиці (перший рядок) та потім виконати послідовність команд Таблица – Заголовки.
Заголовки повторюються лише при автоматичному розриві сторінок.
Сортування даних в таблиці. Виділити дані потрібного стовпчика (без його назви), а тоді вибрати піктограму на панелі Таблицы и границы, що вказує порядок сортування елементів: по возрастанию або по убыванию.
Для детальнішого налаштування параметрів сортування використовують послідовність команд Таблица – Сортировка. Можна використовувати сортування до трьох рівнів. Для кожного з них вказують напрямок сортування та тип даних, що сортуються. Сортування можна застосовувати до всієї таблиці або в межах певного стовпця (кнопка Параметры – только столбцы).
Для проведення обчислень та аналізу таблиць найкраще скористатись спеціальними програмами, наприклад, MS Excel. Проте, прості розрахунки в таблицях можна виконати і засобами MS Word. Обчислення можуть здійснюватися:
w в межах однієї комірки;
w з використанням даних інших комірок цієї самої таблиці;
w з використанням даних інших таблиць.
Алгоритм виконання розрахунків у таблицях: 1) помістити курсор в комірку, де буде здійснюватись розрахунок; 2) виконати послідовність команд Таблица – Формула.
У діалоговому вікні, що при цьому відкривається, в залежності від того які обрахунки проводяться, необхідно:
w ввести у тестовому полі Формула після знаку дорівнює формулу для обчислення, яке виконується в окремій комірці. Наприклад, для обрахунку податку на додану вартість у розмірі 16% від 1000 грн. необхідно ввести формулу =1000*16% і натиснути кнопку ОК. У комірці відобразиться результат 160.
w застосувати посилання на адреси комірок, якщо в обчисленнях використовуються дані інших комірок. Кожна комірка має адресу, яка складається з імен стовпчика та рядка, на перетині яких вона знаходиться. Стовпці позначаються буквами латинського алфавіту, а рядки – арабськими цифрами. Наприклад, адреса комірки А2 означає, що вона знаходиться на перетині першого стовпця та другого рядка таблиці; запис 3:3 – означає посилання на всі комірки третього рядка; В:В – на всі комірки другого стовпчика таблиці. У обрахунках можна використовувати функції. Для цього необхідно виконати команди Таблица – Формула, у полі зі списком Вставить функцию вибрати потрібну функцію (наприклад, Summ – для обрахунку суми, AVG – середнього, PRODUCT – добутку й т.д.). Після натискування на ліву кнопку мишки обрана функція з’явиться в полі Формула. У круглих дужках потрібно ввести аргументи функції, які відділяються один від одного через крапку з комою (;). Наявність знака рівності перед формулою обов’язкове. Для деяких функцій можна використовувати в якості аргументу спеціальні службові слова: LEFT – дані розташовані лівіше, RIGHT –правіше, ABOVE – вище, BELOW – нижче від комірки, у яку поміщають результат.
w вставити закладку до іншої таблиці, дані якої використовуються в обрахунках. Далі всі ті ж дії, що і при обчисленнях з використанням даних інших комірок, але перед назвою комірок необхідно додавати назву закладки до таблиці. Наприклад, {=SUM(TEST A2:A4)} – підраховується сума даних комірок А2, А3, А4 таблиці, позначеної закладкою TEST.
w встановити у полі Формат числа формат результату, використовуючи список форматів.
w натиснути кнопку ОК.
При визначенні суми можна скористатися значком Σ (Автосумма) на панелі інструментів Таблицы и границы. Для перегляду формул, розміщених у комірках таблиці, необхідно виділити потрібні комірки й виконати послідовність команд Сервис – Параметры – вкладка Вид, встановити прапорець коды полей.
Слід зазначити, що при зміні числових даних у таблицях, автоматичний перерахунок формул не відбувається. Для проведення перерахунку необхідно виділити діапазон комірок для перерахунку й натиснути функціональну клавішу [F9]. Інша незручність заключається в тому, що формулу необхідно вводити у кожну комірку. Тому обрахунки в таблицях у текстовому редакторі рекомендують проводити тоді, коли в якості аргументу можна використати спеціальні службові слова, наведені вище.
Складні обрахунки доцільно виконати у табличному процесорі MS Excel, а потім перемістити таблицю у Word, використовуючи буфер обміну.
Для побудови діаграми на основі табличних даних необхідно виділити числові дані таблиці, на основі яких вона створюється, і використати програму MS Graph (Вставка – Объект – Диаграмма Microsoft Graph)[2].
Будь‑який створюваний у текстовому редакторі MS WORD документ базується на певному шаблоні. Шаблон визначає основну структуру документа, і містить такі налагодження документа, як елементи автотексту, шрифти, призначення поєднання клавіш, макроси, меню, параметри сторінки, форматування та стилі.
Загальні шаблони, включаючи шаблон Normal.dot, містять налагодження доступні для всіх документів. Шаблони документів у діалоговому вікні Шаблоны містять налагодження доступні тільки для документів, які створені на відповідних шаблонах.
Основу шаблону складають текст та графіка. Шаблон можна розглядати як стандартний бланк. У редакторі WORD реалізований апарат шаблонів, що дозволяє легко і швидко скласти універсальні бланки, які документають певну ділову ситуацію. Вони зберігаються на жорсткому диску і можуть використовуватись при необхідності. Після заповнення бланк стає закінченим документом. При збережені шаблону MS Word автоматично, за замовчуванням, розташовує його в системній папці Шаблоны та її підпапках. Користувач може вказати місце розташування створеного ним шаблону. Для цього потрібно виконати послідовність команд Сервис – Параметры – вкладка Расположение, вибрати рядок для типів файлів шаблоны пользователя, натиснути кнопку Изменить і вказати шлях, де буде розташовуватися шаблон.
Редактор Word має спеціальний додаток Equation Editor, що дає змогу формувати математичні формули та рівняння, як вставлені в документ об’єкти. Для встановлення нової формули в текст, починаючи з позиції курсора, використовуються команди Вставка – Объект, у діалоговому вікні вибирається параметр Microsoft Equation – кнопка ОК. Розглянуту процедуру можна виконати за допомогою кнопки Редактор формул панелі інструментів Стандартная. Якщо кнопка відсутня, то необхідно виконати послідовність команд Сервис – Настройка – вкладка Команды – категорія Вставка – команда Редактор формул – перетягнути кнопку ( 
) за допомогою миші на панель інструментів Стандартная.
Редактор формул має свою панель інструментів Формула, яка виводиться автоматично після його виклику або редагуванні формули. Клацання мишею на будь-якій із кнопок панелі призводить до розкриття списку можливих шаблонів символів. Для вставлення у формулу будь-якого символу досить клацнути на ньому мишею. Вводити будь-які символи у формулу з клавіатури не рекомендується, оскільки їх форматування буде незмінним після форматування формули. Для остаточного введення формули в текст необхідно натиснути на клавішу [Esc] або клацнути мишею у вільній області екрана.
WORD може працювати з точковими та векторними малюнками. Точкові (або растрові) малюнки утворюються за допомогою набору точок. Вони створюються та редагуються за допомогою графічних редакторів (розширення BMP, PNG, JPG або GIF). Векторні малюнки утворюються з ліній, ламаних, прямокутників, інших об’єктів або їхніх комбінації. Векторними малюнками є автофігури. WORD має вмонтовану галерею малюнків. Їх використовують для оформлення документів.
Вставка різних ілюстрацій виконується за допомогою команд Вставка — Рисунок. Відкривається меню з набором команд Картинки... Будь‑який малюнок розміщується в документі з позиції курсора. Малюнки можна редагувати, змінювати їх розмір, колір, додавати або забирати окремі частини, розбирати на частини.
Щоб виділити малюнок, клацають лівою кнопкою миші на межі поля малюнка. Відмінити виділення можна клацанням на вільному місці екрана. Про виділення свідчить наявність маркерів. Збільшення або зменшення розмірів малюнка здійснюється за допомогою маркерів виділення та миші. За допомогою маркерів та миші малюнок можна перемістити у межах сторінки або між сторінками. Обрамлення малюнка виконується командами Формат — Границы и заливка. Настройка формату малюнка дає змогу вирішити всі проблеми, пов’язані з його розміщенням у документі. Вона виконується командами Формат — Рисунок. Діалогове вікно містить шість вкладок:
w Цвета и линии — визначає колір заливання фону малюнка, колір, товщину і тип ліній рамки;
w Размер — дає змогу вибрати або встановити висоту та ширину малюнка, розвернути малюнок, змінити його масштаб;
w Положение — варіанти розміщення малюнка на сторінці;
w Обтекание — керує обтіканням тексту навколо кадру малюнка, якщо він малий за розмірами;
w Рисунок — здійснює обрізування малюнка, встановлює колір, яскравість та контрастність зображення;
w Надпись — використовується для доповнення малюнка написами, текстом і формулами.
Перегляд та форматування малюнка можна здійснювати за допомогою панелі інструментів Настройка изображения (рис. 1.4).
Рис. 1.4 Панель інструментів Настройка изображения
Алгоритм побудови блок-схеми алгоритму. (1) Виконати послідовність команд Вставка – Рисунок – Автофигуры. Активізувати групу Блок‑схема. Група Блок‑схемы містить символи та блоки, які регламентовані стандартами для зображення схем алгоритмів. (2) Вибрати послідовно на панелі, що розкривається, відповідні символи й перенести їх у документ із позиції курсора. (3) Ввести пояснюючі написи в символи блоків за допомогою команди Добавить текст контекстного меню відповідного символу. (4) Вставити нумерацію символів блок-схеми в розрив верхньої лінії зліва за допомогою кнопки Надпись панелі інструментів Рисование. (5) З’єднати символи в блок-схему лініями потоку за допомогою кнопки Линия панелі інструментів Рисование. Лінії потоку, які мають злам, закінчуються стрілкою – кнопка Стрелка панелі інструментів Рисование. (6) Виділити сформовану схему алгоритму за допомогою кнопки Выбор объектов панелі інструментів Рисование та згрупувати в кадр командою Группировать із поля зі списком Действия.
Для редагування схеми її попередньо виділяють, а потім розгруповують (Действие — Разгруппировать). Після редагування блок-схему знову поміщають у кадр та групують. Для вилучення всієї схеми її виділяють, клацнувши мишею в її полі, і натискають клавішу [Delete]. Аналогічно можна вилучити окремий об’єкт схеми, коли вона розгрупована.
Розмір схеми, символів-блоків, їх розміщення на сторінці змінюється за допомогою миші та маркерів зміни розміру елемента.
Робота у програмі WordArt. Програма WordArt дозволяє по-різному розташовувати текст, повертати його навколо горизонтальної й вертикальної вісей. Вставивши у документ текст, опрацьований програмою WordArt, можна маніпулювати ним як графічним об’єктом: масштабувати, розтягувати або обрізати.
Щоб вивести на екран діалогове вікно WordArt, необхідно виконати команди Вставка – Рисунок – Объект WordArt або натиснути кнопку Добавить Объект WordArt панелі інструментів Рисование. З’явиться панель інструментів WordArt і діалогове вікно Текст.
Лабораторна робота № 1.
ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР MS WORD.
ВВЕДЕННЯ ТА РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ.
Мета: Навчитись використовувати основні засоби та можливості текстового процесора MS Word при створенні, редагуванні та збереженні текстових документів.
Завдання.
1. В папці Мои документы створити папку з номером групи , наприклад, 11-а.
2. Запустити текстовий редактор MS Word і розглянути структуру його вікна. Запуск рекомендується виконати, використовуючи різні способи.
3. Вимкнути та знову увімкнути панелі інструментів Стандартная та Форматирование і Линейку. Задати вигляд документа Обычный. Вид - Панель инструментов - Стандартная. Вид - Линейка. Вид - Обычный.
4. Вімкнути/вимкнути режим виведення на екран символів, що не друкуються. Піктограма на панелі інструментів Стандартная - Непечатаемые знаки - ¶.
5. Ввести першу сторінку документа - титульну сторінку звіту до лабораторної роботи. Тип шрифту - Times New Roman. Відформатувати текст, змінюючи розміри шрифту, накреслення та вирівнювння так щоб текст мав ось такий вигляд:
6. Починаючи з другої сторінки документу ввести текст наведений нижче. Основні параметри для набору тексту: шрифт - Times New Roman; розмір - 14; вирівнювання - по ширині.
7. Зберегти документ в створену вами папку під ім’ям Word_ЛР1_Прізвище. Файл - Сохранить как...
8. Закрити текстовий редактор MS Word.
9. Запустити додаток MS Word, відкрити збережений файл, вибравши його ім’я із списку імен файлів, наведених в команді Файл головного меню.
10. Ввести наведений нижче текст, починаючи з другої сторінки документа (перед першим розділом ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР - MICROSOFT WORD).
11. Перевірити текст на наявність граматичних та орфографічних помилок. Сервис - Правописание...
12. Зберегти свій документ. Файл - Сохранить.
13. Після першого і другого розділу вставити ручний роздільник тексту. Вставка - Разрыв - на новую страницу.
14.З нової сторінки документу ввести наступні символи: ¶, ☼, , ®, ≤, *. Вставка - Символ ...
15. Нижче з абзацу ввести формули та рівняння: Н2О, СО2, Н2SO4, y= ax2+bx+c. Формат - Шрифт - Видоизменение (надстрочный, подстрочный).
16. Встановити таки параметри сторінок документу:
- розмір паперу: А4;
- орієнтація сторінок: книжная;
- поля: верхнє і нижнє - по 1см, ліве - 2см, праве - 1,5см.
- відстань від краю до верхнього колонтитула - 0,8см, до нижнього - 0,5см.
Файл - Параметры страницы.
17. Переглянути документ у тому вигляді, який він матимє, якщо буде надрукований. Файл - Предварительный просмотр.
18. Зберегти свій документ. Закрити додаток MS Word.
19. Перенести на зовнішній носій інформації папку з номером групи і своїм файлом.
20. Роздрукувати свій звіт та захистити роботу.
Лабораторна робота № 2.
ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР MS WORD.
ФОРМАТУВАННЯ ТА РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ.
Мета: Навчитись надавати текстовому документу заданого зовнішнього вигляду за допомогою параметрів форматування.
Завдання.
1. Запустити текстовий редактор MS Word та відкрити свій файл Word_ЛР1_Прізвище. Файл - Открыть.
2. Зберегти відкритий файл в свою папку під новим ім’ям Word_ЛР2_Прізвище. Файл - Сохранить как...
3. На першій сторінці документу - титульній сторінці - змінити номер і тему лабораторної роботи. Лабораторна робота № 2. Тема: Текстовий редактор MS Word. Форматування та редагування тексту.
4. Вімкнути/вимкнути режим виведення на екран символів, що не друкуються. Піктограма на панелі інструментів Стандартная - Непечатаемые знаки - ¶.
5. Задати час автозбереження документа - 2 хвилини. Сервис – Параметры - Сохранение.
6. Провести форматування заголовків розділів та встановити наступні параметри: вирівнювання тексту - по центру, всі літери заголовку - ПРОПИСНІ (великі), шрифт - Arial, розмір - 16 пунктів, накреслення - напівжирний курсив, синій колір літер, ефекти - контур з тінню, інтервал між літерами - розріджений. Формат - Шрифт.
7. Назви прикладних програм пакету Microsoft Office виділити напівжирним курсивом та підкреслити подвійною рискою. Формат - Шрифт.
8. Провести форматування першого розділу документа: вирівнювання тексту - по лівому краю, міжрядковий інтервал - подвійний, перший рядок - відступ на 1,25 пунктів. Формат - Абзац.
9. Провести форматування другого розділу документа: вирівнювання тексту - по ширині, міжрядковий інтервал - полуторний, перший рядок - відступ на 1,25 пунктів. Формат - Абзац.
10. В першому розділі загальні функції текстових процесорів перетворити на нумерований список. Формат - Cписок.
11. В другому розділі список прикладних програм перетворити на маркований список, де в якості маркера використайте значок - ▪. Формат - Cписок.
12. В другому розділі два передостанніх абзаца розбити на три колонки з вертикальною лінією між ними. Формат - Колонки.
13. Останній абзац тексту взяти у рамку червоного кольору, ширина лінії - 0,5, фон заливки тексту - сірий 15%. Формат - Границы и заливка.
14. Змінити розмір шрифта для символів, відсутніх на клавіатурі на - 18 пунктів, для формул - 20 пунктів. Формат - Шрифт.
15. Виконати пошук словосполучення "Microsoft Word" в тексті і підрахувати, скільки разів воно зустрічається. Правка - Найти.
16. Замінити у тексті слово " завдань " на слово " задач ". Правка - Заменить.
17. До слова "курсор" створити примітку: " це вертикальна мигаюча риска, що показує, в яке місце буде введений набраний на клавіатурі символ". Вставка - Примечание.
18. На початку першого заголовку тексту вставити першу закладку, яку назвати "Розділ1", а на початку другого заголовку тексту вставити другу закладку, яку назвати "Розділ2". Здійснити перехід по тексту за допомогою цих закладок. Знищити закладки. Вставка - Закладка.
19. На основі словосполучення " Microsoft Offise " створити автотекст, присвоїти йому скорочене ім’я "MO". В кінці документу ввести елемент автотексту три рази. Знищити останій елемент автотексту. Вставка - Автотекст - Автотекст.
20. Додати до документу колонтитули (починаючи з другої сторінки): у верхньому вказати: власне прізвище - зліва та номер групи - справа, у нижньому - нумерація сторінок - по центру. Вид - Колонтитулы.
21. Встановити такі параметри сторінок документу:
- розмір паперу: А4;
- орієнтація сторінок: книжная;
- поля: верхнє і нижнє - по 1см, ліве - 2см, праве - 1,5см.
- відстань від краю до верхнього колонтитула - 0,8см, до нижнього - 0,5см.
Файл - Параметры страницы.
22. Переглянути документ у тому вигляді, який він матимє, якщо буде надрукований. Файл - Предварительный просмотр.
23. Зберегти свій документ на зовнішній носій інформації. Закрити додаток MS Word.
24. Роздрукувати свій звіт та захистити роботу.
Лабораторна робота № 3.
ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР MS WORD.
СТВОРЕННЯ ТА РЕДАГУВАННЯ ТАБЛИЦЬ.
Мета: Навчитись використовувати основні засоби та можливості текстового процесора MS Word для створення, редагування та заповнення даними таблиць.
Завдання.
1. Відкрити текстовий редактор MS Word. Зберегти новий документ MS Word в вашу папку під ім’ям Word_ЛР3_Прізвище. Файл - Сохранить как...
2. Відкрити файл під ім’ям Word_ЛР2_Прізвище і скопіювати першу сторінку документа - титульну сторінку звіту до лабораторної роботи - в тільки що створений вами файл. Закрити файл Word_ЛР2_Прізвище.
3. Задати час автозбереження документа - 2 хвилини. Сервис – Параметры - Сохранение.
4. На першій сторінці документу - титульній сторінці - змінити номер і тему лабораторної роботи. Лабораторна робота № 3. Тема: Текстовий редактор MS Word. Створення та редагування таблиць.
5. Ввімкнути, для зручності роботи з таблицями, панель інструментів Таблицы и границы. Вид - Панель инструментов - Таблицы и границы.
6. Починаючи з другої сторінки документу cтворити таблицю по наведеному нижче макету. Основні параметри для набору тексту: шрифт - Times New Roman, розмір - 14. Таблица - Вставить – Таблица.
Таблиця 1.
Відомості про збір урожаю в ТОВ „Колос”
7. Відредагувати таблицю, змінюючи ширину стовпців і висоту рядків, об’єднуючи (розбиваючи) потрібні комірки. Текстові дані вирівняти по лівому краю комірок, числові – по центру. Таблица – Разбить ячейки.
8. Вставити перед підсумковим рядком наступні рядки:
9. Додати до таблиці стовпчик № п/п (перед стовпчиком Культура). Пронумерувати рядки таблиці за допомогою кнопки Нумерация панелі інструментів Форматирование.
10. Обрахувати плановий і фактичний валовий збір урожаю засобами MS Word. За допомогою функції =SUM() виконати обрахунки в порожніх клітинах підсумкового рядка. Таблица - Формула.
11. Відсортувати таблицю по стовпчику Культура в порядку зростання. Таблица - Сортировка.
12. Видалити з таблиці 3 рядок (з культурою Кукурудза). Відновити знищений рядок. Таблица - Удалить - Строки. Правка - Отемнить.
13. Змінити напрямок тексту Культура на „знизу вгору”. Формат – Направление текста.
14. Оформити таблицю роздільними лініями синього кольору із світло-сірою (12,5%) заливкою шапки таблиці та підсумкового рядка таблиці. Формат - Границы и заливка.
15. Зробити копію таблиці та розташувати її на два рядки нижче існуючої таблиці. Змінити назву скопійованої таблиці: Таблиця 1 на Таблиця 2.
16. Застосувати до Таблиці 2 автоформат "Классическая таблица 3". Таблица - Автоформат таблицы.
17. Додати до документу колонтитули (починаючи з другої сторінки): у верхньому вказати: власне прізвище - зліва та номер групи - справа, у нижньому - нумерація сторінок - по центру. Вид - Колонтитулы
18. Встановити таки параметри сторінок документу:
- розмір паперу: А4;
- орієнтація сторінок: книжная;
- поля: верхнє і нижнє - по 1см, ліве - 2см, праве - 1,5см.
- відстань від краю до верхнього колонтитула - 0,8см, до нижнього - 0,5см.
Файл - Параметры страницы.
19. Зберегти свій документ на зовнішній носій інформації. Закрити додаток MS Word.
20. Роздрукувати свій звіт та захистити роботу.
Лабораторна робота № 4.
ТЕКСТОВИЙ РЕДАКТОР MS WORD.
ТЕХНОЛОГІЯ ВКЛЮЧЕННЯ В ДОКУМЕНТ РІЗНОТИПНИХ ОБ’ЄКТІВ.
Мета: Вивчити технологію роботи з різнотипними об’єктами - елементами документа - текстового редактора MS Word.
Завдання.
1. Відкрити текстовий редактор MS Word. Зберегти новий документ MS Word в вашу папку під ім’ям Word_ЛР4_Прізвище. Файл - Сохранить как...
2. Відкрити файл під ім’ям Word_ЛР2_Прізвище і скопіювати першу та другу сторінки документа в тільки що створений вами файл.
3. На першій сторінці документу - титульній сторінці - змінити номер і тему лабораторної роботи.
Лабораторна робота № 4. Тема: Текстовий редактор MS Word. Технологія включення в документ різнотипних об’єктів.
4. Ввімкнути, для зручності роботи з малюнками та об’єктами панелі інструментів Рисование та WordArt. Вид - Панели инструментов - Рисование. Вид - Панели инструментов - WordArt.
5. В документі перед переліком загальних функцій текстових процесорів вставити малюнок. Вставка - Рисунок - Картинки ...
6. Змінити розміри малюнка зі збереженням геометричних пропорцій. Розташувати малюнок з лівої сторони текста.
7. Дослідити режими обтікання малюнка текстом. Задати режим обтікання - за контуром. Панель инструментов WordArt - Обтекание текстом.
8. Створити нову сторінку документу. Вставка - Разрыв. Починаючи з 3 рядка аркуша ввести математичні формули наведені нижче. Вставка - Объект - Microsoft -Equations 3.0.
9. З використанням об’єкту WordArt створити власний об’єкт подібний до наведеного нижче. Вставка - Рисунок - Объект WordArt.
10. Побудувати діаграму (тип - гистограма), використовуючи як дані, таблицю наведену нижче. Вставка - Рисунок- Диаграмма.
Урожайність в ТОВ „Зоря” за 2009 -2011 р.
| Культура | Урожайність, ц/га. | ||
| 2009 р. | 2010 р. | 2011 р. | |
| Гречка | 25 | 28 | 30 |
| Пшениця | 48 | 60 | 55 |
| Соняшник | 32 | 40 | 35 |
11. Додати до документу колонтитули (починаючи з другої сторінки) у верхньому вказати: власне прізвище - зліва та номер групи - справа, у нижньому - нумерація сторінок - по центру. Вид - Колонтитулы
12. Встановити таки параметри сторінок документу:
- розмір паперу: А4;
- орієнтація сторінок: книжная;
- поля: верхнє і нижнє - по 1см, ліве - 2см, праве - 1,5см.
- відстань від краю до верхнього колонтитула - 0,8см, до нижнього - 0,5см.
13. Зберегти свій документ на зовнішній носій інформації. Закрити додаток MS Word.
14. Роздрукувати свій звіт та захистити роботу.
Контрольні питання:
1. Яке призначення текстового процесору?
2. Назвіть основні частини вікна додатку MS Word та вкажіть їх функціональні призначення.
3. Яку інформацію можна отримати за допомогою рядка стану?
4. Як вмикаються та вимикають панелі інструментів?
5. Як встановити масштаб відображення документа?
6. Як впливає масштаб відображення документа на його вигляд при друкові?
7. Як виконують виділення фрагментів тексту?
8. Назвіть способи переміщення по тексту.
9. Назвіть способи збереження документа, який зберігається вперше.
10. Як зберегти документ на іншому диску або у іншій папці.
11. Назвіть операції які можна виконувати над фрагментами тексту.
12. Вкажіть алгоритми виконання операцій над фрагментами тексту.
13. Назвіть способи відкриття та закриття документа, створеного у додатку MS Word.
14. Для чого створюють автотекст та як ним користуються?
15. Як зробити автозаміну одного слова на інше?
16. Як об'єднати декілька документів, збережених у різних файлах, в один?
17. Як винести кнопку на панель інструментів або забрати її з панелі інструментів?
18. Як відмінити останню виконану дію? На скільки кроків можна повернутись назад?
19. Призначення закладок, приміток. Створення та знищення закладок, приміток.
20. Створення нового документа.
21. Що таке абзац? Яке призначення маркера абзацу в документі MS Word?
22. Що таке "непечатаемые" (недруковані) символи? Для чого вони використовуються?
23. Які можливості для форматування тексту надає діалогове вікно Шрифт?
24. Які можливості для форматування тексту надає діалогове вікно Абзац?
25. Що таке колонтитул? Для чого вони використовуються?
26. Назвіть способи створення таблиці.
27. Порядок створення таблиці через команди головного меню.
28. Створення таблиці за допомогою піктографічного меню.
29. Вкажіть способи переміщення по таблиці.
30. Назвіть способи виділення різних об'єктів таблиці, всієї таблиці.
31. Для чого використовують об'єднання або роз'єднання комірок таблиці?
32. Як можна об'єднати декілька комірок в одну?
33. Як розділити комірку на декілька?
34. Додавання (вилучення) рядків (стовпців) у таблиці.
35. Як змінити ширину колонок або висоту рядків?
36. Що таке автоформат?
37. Як змінити напрямок тексту в таблиці?
38. Як провести обрахунки в таблиці?
39. Які функції можна використовувати в таблицях Word?
40. Як доцільно заповнювати стовпчик таблиці № п/п?
41. По скількох параметрах одночасно можна сортувати таблицю?
ОСНОВИ РОБОТИ У ТАБЛИЧНОМУ ПРОЦЕСОРІ MICROSOFT EXCEL
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 1318; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!