ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ
Суть та види державного боргу
Існування державного боргу на сьогодні є об’єктивно обумовленим явищем для країн з ринковою економікою. У період трансформації економіки питання державного боргу є актуальним і для України. Кожна держава, бажаючи найефективніше використати свої фінансові ресурси, активізувати підприємницьку діяльність, намагається залучити додатковий капітал, що є передумовою виникнення державного боргу. Невміння держави жити на власні кошти є основною причиною виникнення, а невміння використовувати залучені фінансові ресурси – зростання державного боргу.
Проблема державного боргу набула актуальності у другій половині ХХ століття, коли держави стали неспроможними акумулювати у бюджеті достатні фінансові ресурси для виконання своїх функцій і почали застосовувати боргову політику, позичаючи на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Державний борг – це сума заборгованості держави перед кредиторами.
Головними причинами створення і збільшення державного боргу є:
- хронічний дефіцит державного бюджету;
- перевищення темпів зростання державних видатків над темпами зростання державних доходів;
- дискреційна фіскальна політика направлена на зменшення податкового навантаження без відповідного скорочення державних витрат;
- розширення економічної функції держави;
- дія автоматичних стабілізаторів (циклічне зменшення податкових надходжень та збільшення соціальних трансфертів під час економічної кризи);
|
|
|
- залучення коштів нерезидентів з метою підтримки стабільності національної валюти;
- мілітаризація, ведення війн.
Державний борг складається з:
- заборгованості по випущених і непогашених внутрішніх державних позиках – внутрішній державний борг;
- фінансових зобов¢язань країни по відношенню до іноземних кредиторів на певну дату – зовнішній державний борг.
За останні роки прослідковується тенденція до постійного збільшення обсягу державного боргу України (див. дані табл.). Так, із 40430 млн.грн. у 1998 році його сума збільшилася до 67720 млн.грн. у 2002 році. Згідно з розрахунками, здійсненими на виконання положень п.16 статті 2 Бюджетного кодексу України, граничний розмір державного боргу на кінець 2003 року прогнозується у сумі 65346 млн.грн., або на 2374 млн.грн. менше, ніж відповідний показник на кінець 2002 року. Такий стан справ повністю відповідає вимогам, викладеним у Постанові Верховної Ради України “Про основні напрямки бюджетної політики на 2003 рік” щодо недопущення збільшення порівняно з поточним роком обсягу державного боргу в абсолютній величині.
Структура державного боргу України за 1998-2003 роки
|
|
|
млн.грн.
| Показники | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 |
| Державний борг України | 40431 | 63665 | 64253 | 67087 | 67720 | 65346 |
| Державний внутрішній борг | 11360 | 14977 | 20781 | 20994 | 20561 | 19269 |
| Державний зовнішній борг | 29071 | 48688 | 43472 | 46093 | 47159 | 46077 |
| Частка внутрішнього боргу, % | 28 | 24 | 32 | 31 | 30 | 30 |
| Частка зовнішнього боргу, % | 72 | 76 | 68 | 69 | 70 | 70 |
Протягом 1998-2003 років прослідковується також і зростання внутрішнього державного боргу, розміри якого постійно збільшуються, хоча на кінець 2003 року прогнозується незначне зменшення. Однак, значно більшу питому вагу в складі державного боргу займає зовнішній державний борг. Як видно, з вище наведених даних, найбільшу частку в обсязі державного боргу він займав у 1999 році – 76% або 48688 млн. грн. За результатами 2000 року вперше в історії незалежної України спостерігається суттєве скорочення зовнішнього боргу. У порівнянні з 1999 роком, обсяг боргу скоротився майже на 2,3 млрд. доларів США, або на 18,3 відсотка, і склав на початок 2001 року 10,2 млрд. доларів США. Основними факторами такого скорочення стали проведення у березні взаємозаліку заборгованості за поставлені енергоносії перед урядом Російської Федерації, погашення у квітні частини зобов’язань за зовнішними комерційними показниками, а також проведена наприкінці серпня довгострокова виплата урядом двох кредитних траншів Міжнародного Валютного Фонду в розмірі 94,6 млн. доларів США, отриманих Україною протягом 1977-1998 років.
|
|
|
Загальний обсяг внутрішньої заборгованості держави може бути поділений на дві частини:
1. Монетизований борг, який складається з боргів опосередкованих кредитними стосунками держави з банками.
2. Немонетизований борг, який складається з невиконаних державою фінансових зобов’язань, передбачених чинним законодавством (заборгованість по виплаті пенсій, стипендій, допомог, заробітній платі тощо) та заборгованості по господарських стосунках з реальним сектором економіки.
Монетизований борг фіксується у балансах банків і тому аналіз його динаміки не викликає особливих ускладнень.
Значно складніше спостерігати динаміку немонетизованого боргу, особливо боргові стосунки держави та реального сектора економіки.
Сума монетизованого державного боргу складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх), включаючи і видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам.
|
|
|
Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває у загальнодержавній власності.
Державний внутрішній борг України складається із заборгованості, що виникає за борговими зобов’язаннями уряду України.
До боргових зобов’язань уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов’язання у грошовій формі, гарантовані урядом України, а також одержані ним кредити.
Граничний обсяг внутрішнього та зовнішнього державного боргу визначається за ст. 18 Бюджетного кодексу України.
Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП. У разі перевищення граничної величини боргу Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити термінових заходів для зменшення суми державного боргу до 60 відсотків і нижче.
Обсяги державного боргу є дуже важливим індикатором загального стану економіки. Існує декілька показників оцінки державного боргу. Загальна сума державного боргу – це найкращий серед них, оскільки на його величину впливає інфляція.
Зовнішній борг складається із зобов’язань перед нерезидентами, які виникають внаслідок міжнародних позик або продажу фінансових активів за кордон.
Приплив зовнішніх приватних та державних фінансових ресурсів створює боргові зобов’язання перед нерезидентами і призводить до зростання зовнішнього боргу країни. Зовнішні позики дозволяють країні інвестувати і споживати більше, ніж виробляє власна економіка. Можливість позичати зовнішні ресурси означає, що фірми, уряди країн, де існує дефіцит капіталу, можуть залучати заощадження тих країн, де є надлишок капіталу і ринкова процентна ставка нижча.
Коли країна залучає зовнішні позики, вона повинна сплачувати відсотки, як і у випадку із внутрішнім боргом. Зростання боргу супроводжується зростанням відсоткових платежів, які необхідні для обслуговування боргу. Тому зовнішні позики мають покривати не лише різницю між державними доходами та видатками, але й відсоток боргу.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 370; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!