Видатки на фізичну культуру і спорт
Заходи з фізичної культури і спорту фінансуються за рахунок державного, місцевих бюджетів, коштів професійних союзів, добровільних спортивних товариств, благодійних внесків і пожертвувань.
Із зведеного бюджету Чернівецької області на фінансування фізичної культури і спорту у 2001 році було виділено 3400,3 тис. грн., у 2002 році – 4096,2 тис, грн., у 2003 році – 4689,7 тис. грн.
Згідно з бюджетною класифікацією до видатків на фізичну культуру і спорт належать:
1. Фінансування заходів з фізичної культури і спорту:
- видатки на утримання національних збірних команд України;
- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;
- видатки на підготовку і участь національних збірних команд в Олімпійських і Параолімпійських іграх;
- видатки на утримання інвалідних центрів;
- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань серед інвалідів;
- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;
- видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;
- видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;
- видатки на здійснення капітального ремонту, придбання обладнання та інвентаря для баз олімпійської підготовки;
- видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;
- інші видатки.
2. Фінансова підтримка громадських організацій:
- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;
|
|
|
- видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;
- видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;
- видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;
- видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;
- інші видатки.
Зведене планування витрат на фізичну культуру і спорт здійснюється на підставі показників, які характеризують спортивний захід. Так, видатки на утримання національних збірних команд України визначаються, виходячи із кількості штатних команд і середніх витрат у розрахунку на одну команду, що склалися в попередні роки, з урахуванням факторів, що можуть вплинути на їх величину в прогнозованому році. Окремо визначається фонд оплати праці працівників штатних збірних, враховуючи чисельність таких працівників і їх середньомісячну заробітну плату.
Видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань плануються на підставі кількості учасників змагань, кількості людино-днів участі у змаганнях і середніх витрат на один людино-день участі у змаганнях.
Видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл визначаються, виходячи із середньої кількості учнів спортивних шкіл усіх типів і середнього розміру витрат на одного учня. Окремо планується оплата праці штатних працівників спортивних шкіл, виходячи з їх чисельності і середньомісячної заробітної плати.
|
|
|
Видатки на фінансову підтримку спортивних споруд розраховуються, виходячи із кількості споруд, що повністю утримуються за рахунок бюджетних коштів, кількості споруд, що отримують фінансову підтримку, і середнього розміру витрат на відповідну групу споруд. Фонд оплати праці розраховується згідно з чисельністю працівників за штатним розписом і їх середньомісячною заробітною платою.
Витрати на фінансову підтримку громадських організацій розраховуються у тому ж порядку, що і витрати на заходи з фізичної культури і спорту.
ТЕМА 10
ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ОБОРОНУ ТА УПРАВЛІННЯ
Система органів та склад видатків на державне управління
Управління є однією з основних функцій держави. Набуття Україною незалежності вимагало побудови власної ефективної системи державного управління, адекватної новим політичним і соціально-економічним умовам. Потрібно було створити багато нових служб, функції яких раніше здійснювали загальносоюзні органи управління. Переведення народного господарства на нові умови господарювання привело до виводу з системи жорсткого управління з боку держави великої кількості підприємств, також розпочалася передача багатьох функцій центральних органів органам місцевого самоврядування. Наслідком таких кардинальних змін в організації управління державою став перерозподіл функцій центральних і місцевих органів управління з одночасно стрімким і не завжди виправданим зростанням чисельності управлінського апарату і видатків на його утримання.
|
|
|
В Україні за нинішніх умов створення демократичної правової держави з соціально орієнтованою економікою постало завдання сформувати ефективну систему державного управління, оновити зміст діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Вирішенню цього завдання сприятиме проведення адміністративної реформи, яка надасть змогу державі ефективно виконувати свої функції з управління економікою.
Адміністративна реформа в Україні – це не короткочасна кампанія, а комплекс заходів, розрахованих на тривалу перспективу розвитку держави. Зміни у структурі центральних органів виконавчої влади передбачають перерозподіл функцій управління або уточнення функцій чи статусу решти з них. Зміни стосуються насамперед якісної сторони управління. Щодо визначення кількісних показників скорочення штатів, то для розрахунку чисельності апарату управління на державному рівні експертна оцінка є недостатньою.
|
|
|
Головна мета адміністративної реформи - вдосконалення регулюючої, розпорядчої та контрольної функції органів виконавчої влади, підвищення їхньої відповідальності, чіткий розподіл повноважень, ефективна взаємодія з іншими гілками влади, запровадження дієвого механізму контролю за функціонуванням органів виконавчої влади.
До системи органів державної влади в Україні входять: законодавча, виконавча та судова влада.
Видатки на державне управління включають витрати:
– на функціонування законодавчої влади (апарату Верховної Ради України, апарату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, забезпечення діяльності народних депутатів, апарату Рахункової палати Верховної Ради України);
– на функціонування виконавчої влади (апарату Кабінету Міністрів України, апарату Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування);
– на утримання Президента України та його апарату;
– на утримання фінансових та фіскальних органів (Державної податкової адміністрації України, Державної контрольно-ревізійної служби України, Державної митної служби України, Державного казначейства України та інших);
– на загальне управління і статистичні служби (проведення статистичних досліджень і переписів, ведення записів щодо сімейних бюджетів);
– інші видатки на загальнодержавне управління (виготовлення національної валюти, орденів, медалей, монет, паспортизація населення, видатки на запровадження нового податкового і бюджетного законодавства).
До складу видатків на судову владу належать видатки на утримання: Конституційного Суду України, Верховного Суду України, обласних, районних (міських) судів, Вищого господарського суду, господарських і військових судів.
На державне управління спрямовуються кошти бюджетів усіх рівнів. З Державного бюджету України фінансуються видатки на функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади, утримання Президента України та його апарату, фінансових і фіскальних органів, загальне планування і статистичної служби. З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим утримуються органи влади Автономної Республіки Крим. З обласних, районних та місцевих бюджетів здійснюються видатки на утримання відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування.
На фінансування видатків на державне управління із зведеного бюджету Чернівецької області було виділено у 2001 році 15396,6 тис. грн., у 2002 році – 19725,2 тис. грн., у 2003 році – 25545,5 тис. грн.
Планування видатків на утримання органів державної влади здійснюється у формі складання індивідуальних і зведених кошторисів. Індивідуальні кошториси складаються по конкретному органу державного управління. На рівні міністерств складаються зведені кошториси, які включають доходи і видатки інших індивідуальних кошторисів підпорядкованих установ.
Формування кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування із бюджету, яку надсилає вищестоящий орган усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого проводиться фінансування. При визначенні витрат враховується об’єктивна потреба в коштах органів державної влади, виходячи із обсягів і характеру виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат.
Кошторис затверджується керівником відповідного вищестоящого органу не пізніше, ніж через місяць після затвердження бюджету, з якого проводиться фінансування. Разом з кошторисом затверджується штатний розпис органів державної влади, включаючи їхні структурні підрозділи, які утримуються за рахунок спеціальних чи інших позабюджетних коштів. У штатному розписі вказуються кількість штатних одиниць у розрізі структурних підрозділів, посадові оклади на кожну посаду і місячний фонд оплати праці у розрахунку на одну посаду.
У дохідній частині кошторису органів державної влади зазначаються планові обсяги бюджетних асигнувань, що надаються на їх утримання, а також надходження з інших джерел, одержання яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами. У видатковій частині кошторису зазначається загальна сума витрат з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації:
– оплата праці адміністративно-управлінського апарату;
– нарахування на зарплату;
– придбання предметів постачання та матеріалів для управлінсько-адміністративних цілей;
– видатки на відрядження;
– оплата комунальних послуг;
– придбання обладнання та предметів довгострокового користування;
– капітальне будівництво;
– капітальний ремонт.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 356; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!