Структура та джерела фінансування вищих навчальних закладів



У сучасних умовах господарювання рівень кваліфікації спеціалістів є одним із найважливіших факторів, які впливають на економічний і соціальний розвиток країни. Становлення в Україні ринкових відносин, тісніша інтеграція країни із світовою економічною системою пов¢язані з необхідністю змін у професіональній структурі зайнятого населення, насамперед спеціалістів вищої та середньої кваліфікації.

До чинників, які впливають на рівень витрат на підготовку кадрів, можна віднести стан економічного розвитку країни, кількість спеціалістів, які потрібно підготувати у вищих і середніх навчальних закладах, тобто потребу галузей економіки у спеціалістах.

В Україні діють такі види вищих закладів освіти:

- університет – багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за широким спектром природничих, гуманітарних, технічних та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-природничими програмами всіх рівнів, має розвинуту інфраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ;

- академія – вищий навчальний заклад освіти, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами усіх рівнів в окремо визначеній галузі знань або виробництва, провадить фундаментальні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності;

- інститут - вищий заклад освіти або підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами усіх рівнів у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури та мистецтва. Провадить наукову та науково-виробничу діяльність.

Вищеназвані заклади належать до вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації.

До вищих навчальних закладів освіти належать також заклади освіти І ІІ рівнів акредитації. Це:

- коледж – вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного, кількох споріднених напрямів підготовки або спеціальностей;

- технікум - вищий заклад освіти або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста.

За роки незалежності майже не відбулося зменшення кількісних показників розвитку вищих навчальних закладів освіти. Так, у порівнянні з 1985/1986 навчальним роком чисельність студентів у розрахунку на 10 тис. населення збільшилася на 43,7 відсотка, а у порівнянні з 1991/1992 навчальним роком – на 42,9 відсотка. Однак чисельність студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на 10 тис. населення дещо зменшилася, при цьому спостерігається значне збільшення чисельності студентів у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Джерелами фінансування витрат на підготовку кадрів є кошти державного та місцевих бюджетів, галузевих міністерств, відомств, організацій, кошти фізичних та юридичних осіб. Основним джерелом фінансування є кошти державного та місцевих бюджетів. Додатковими джерелами фінансування вищих навчальних закладів є:

- кошти, отримані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

- кошти, отримані за навчання іноземних громадян відповідно до укладених договорів;

- плата за надання додаткових освітніх послуг;

- кошти, одержані за науково-дослідні роботи, виконані вищим навчальним закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

- плата за здобуття другої вищої освіти;

- доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

- кредити і позички банків;

- валютні надходження;

- добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від фізичних та юридичних осіб;

- інші кошти.

Бюджетні кошти та інші надходження на утримання вищих навчальних закладів повинні використовуватись насамперед на придбання предметів постачання і матеріалів, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, виплату заробітної плати та стипендії, створення необхідної матеріально-технічної бази.

Вищий навчальний заклад самостійно використовує бюджетні та позабюджетні кошти згідно із затвердженим кошторисом доходів і видатків.

 

Планування видатків вищого навчального закладу

Для планування видатків на утримання вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації розраховують контингент студентів, аспірантів за формами навчання. Крім того розраховують їх середньорічну величину за такою формулою:

(Чпкр × 7) + [(Чпкр - В) × 1 + [(Чпкр – В + П) × 4] - відсів + поновлені]

Ч =                                                                                                                        ,

12

 

де Ч – середньорічний контингент студентів;

Ч пкр – чисельність студентів на початок календарного року;

В – чисельність випускників;

П – чисельність студентів, які прийняті на 1-й рік навчання на відповідні освітньо- кваліфікаційні рівні;

Відсів – чисельність студентів, які відраховані з різних причин протягом календарного року;

Присів – чисельність студентів, які прибули протягом календатного року.

 

Виходячи із розрахованих середньорічних контингентів визначають чисельність професорсько-викладацького складу за нормами студентів та аспірантів різних форм навчання на одного викладача.

Фонд заробітної плати по вищих навчальних закладах планується по професорсько-викладацькому, навчально-допоміжному, адміністративно-допоміжному, адміністративно-господарському персоналу. Фонд заробітної плати професорсько-викладацького складу розраховується, виходячи з кількості посад і середньої ставки заробітної плати. Розміри посадових окладів (ставки заробітної плати) залежить від Єдиної тарифної сітки розрядів. Фонд заробітної плати інших груп персоналу визначають згідно з типовими штатами і затвердженими посадовими окладами (ставками заробітньої плати). Видатки на оплату праці працівників вищих навчальних закладів плануються по категорії “Оплата праці працівників бюджетних установ”.

Значну частку у витратах вищих навчальних закладів становлять стипендії. Стипендії – це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відділеннях за рахунок бюджетних коштів, а також особам, які проходять підготовку в аспірантурі та докторантурі. Стипендія призначається студентам, які мають середній бал успішності 4 і вище. За особливі успіхи у навчанні та науково-технічній творчості можуть встановлюватися персональні стипендії в межах стипендіального фонду. Стипендії студентам виплачуються в межах доведених лімітів стипендіального фонду. Ці видатки плануються по категорії “Субсидії та поточні трансферти”.

За іншими категоріями видатків кошторису вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації видатки планують так само, як і по інших бюджетних установах.

Основними виробничими показниками вищих навчальних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації є кількість студентів і груп. Кількість груп визначають, виходячи з кількості студентів і норми наповнення груп, яка для денної форми навчання становить 20-30, а заочних відділень – 15-20 чоловік.

 При плануванні фонду заробітної плати педагогічного персоналу важливими показниками є кількість педагогічних ставок та середня ставка заробітної плати викладача в місяць. Кількість педагогічних ставок визначають шляхом ділення загальної кількості педагогічних годин на рік на норму педагогічного навантаження, яка складає 720 годин на рік. Середню ставку заробітної плати викладача в місяць визначають шляхом ділення місячного фонду заробітної плати викладачів на кількість педагогічних ставок.

Найбільшими є видатки на заробітну плату, які включають заробітну плату педагогічного, навчально-допоміжного, адміністративно-господарського персоналу. Ставки заробітної плати педагогічного персоналу залежать від освіти та кваліфікації. Крім того, до фонду заробітної плати включають доплату за перевірку письмових робіт, керівництво предметними цикловими комісіями, завідування лабораторіями та кабінетами, кураторство. Інші види видатки плануються так само, як і в навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Професійно-технічний навчальний заклад – це заклад освіти, що забезпечує реалізацію прав громадян на професійно-технічну освіту, оволодіння робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їхніх інтересів, здібностей, стану здоров’я.

Фінансування професійно-технічних навчальних закладів у межах обсягів державного замовлення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Професійно-технічні навчальні заклади недержавної форми власності утримуються за рахунок коштів відповідних замовників.

Чисельність навчальних груп у професійно-технічних навчальних закладах для теоретичного навчання становить 25-30 учнів, для виробничого навчання – 12-15 учнів.

Видатки на оплату праці працівників професійно-технічних закладів планують так само, як і по вищих навчальних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації.

У кошторисі доходів та видатків передбачаються витрати на харчування, обмундирування учнів, а також на виплату стипендій. Витрати на харчування розраховуються за кількістю учнів, які його отримують, денною нормою витрат на харчування та кількістю днів харчування на рік. Витрати на обмундирування визначають за встановленими нормами на одного учня.

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 349; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!