Зарубіжний досвід державного регулювання інноваційної діяльності



Підтримка малого інноваційного підприємництва на управлінському рівні в США виражається цифрою приблизно 5,5 млрд дол. Форми підтримки – різні. В США діє спеціальна програма підтримки малого інноваційного підприємництва, включаючи позики по лінії підтримки і розвитку малого підприємництва – 0,8 млрд дол і державні інвестиції – 3,1 млрд дол. До форм приватної підтримки належать в основному ризикові венчурні фонди – 0,75 млрд дол, а також приватні інвестори – 0,15 млрд дол. Законодавством США визначено, що федеральні відомства, які мають бюджет на науку більше 100 млн дол, повинні відраховувати певний визначений відсоток на підтримку малих інноваційних підприємств. Розмір цих відрахувань постійно зростає. Спочатку це виражалось цифрою 0,5 %, потім послідовно:1%, 1,5%, 2%.

У Японії особливо важливих переваг над іншими новими індустріальними країнами вдається досягнути, головним чином, за рахунок звуження терміну інженерно-конструкторських розробок, виробничого освоєння і якісних переваг продукції, що випускається. Це дозволяє їм випереджати або не відставати з виходом на нові ринки. За швидкістю розробок і запуску у виробництво японці сильно випереджають американців і європейців. Японська автоіндустрія виходить на ринок через місяць після початку виробництва. США для цього необхідно 4 місяці, європейцям – 2 місяці. Приблизно 6,5 млн підприємств Японії – малі та середні інноваційні підприємства. Зайнято на них 54 млн чол., тобто 79% всієї робочої сили Японії. Фінансові гарантії і фінансову допомогу малим інноваційним підприємствам реалізує державна фінансова корпорація, яка має 59 філіалів, національні фінансові корпорації, центральні банки торгової і промислової кооперації, корпорацію страхових кредитів для малих інноваційних підприємств. Майже 47% всіх кредитів Японії виділяється малим і середнім підприємствам. Дуже важливим елементом японської системи малого і середнього інноваційного бізнесу є система законодавчого забезпечення. Вона включає цілий комплекс законів, що вводилися поступово, починаючи із закону „Про утворення Державного управління з підтримки малих інноваційних підприємств”, закону „Про утворення державної корпорації з фінансування малих інноваційних підприємств”, закону „Про систему погашення позик малих інноваційних підприємств” та ряд інших законів.

Державна інноваційна політика в промислово розвинених країнах спрямована на створення сприятливого економічного клімату для втілення інноваційних процесів:

– держава сприяє розвитку науки, в тому числі прикладної, підготовці наукових і інженерних кадрів (основне джерело інноваційних ідей);

– у рамках більшості управлінських відомств існують різні програми, направлені на підвищення інноваційної активності бізнесу;

– державні замовлення, переважно у формі контрактів на проведення НДДКР, забезпечують початковий попит на більшість новацій, які потім набувають широкого застосування в економіці країни;

– фіскальні та інші елементи державного регулювання формують стимулюючу дію внутрішнього середовища, яка обумовлює ефективність і необхідність інноваційних рішень окремих фірм;

– держава виступає в ролі посередника у справі організації ефективної взаємодії академічної і прикладної науки, стимулює кооперацію в області НДДКР промислових корпорацій і університетів.

Сьогодні економісти за ступенем активності втручання держави в економіку виділяють три групи країн:

у першій домінує концепція необхідності активного втручання держави в управління економікою (Японія і Франція);

друга характеризується перевагою ринкових відносин (США, Великобританія)

третя дотримується „проміжного” варіанту в економічній, в тому числі і інноваційній політиці. Державне регулювання поєднується з низьким ступенем централізації державного апарату, використовуються непрямі методи впливу при розвиненій системі узгодження інтересів правління і бізнесу.

Державна підтримка створення організаційних формувань здійснюється в розвинених промислових країнах переважно у вигляді спеціальних програм у різних управлінських відомствах (в США – це Міністерство енергетики і Національний Науковий Фонд – ННФ). Протягом тривалого часу ННФ здійснює чотири програми з організації співробітництва науково-дослідних установ і промислових фірм США.

Уряди багатьох держав створюють для появи інновацій сприятливе внутрішнє та зовнішнє середовище; підтримують усі види інновацій, нові організаційні структури й нові економічні механізми; реалізують програми розвитку окремих територій на основі інноваційних моделей. За останнє десятиліття відношення національних видатків на НДДКР до ВВП розвинутих країн стабілізувалося.

 


Таблиця 7.1. Частка видатків на НДДКР у ВВП у країнах „великої сімки”, %

Роки США Японія Німеччина Франція Англія Італія Канада
1990 2,7 2,9 2,8 2,4 2,2 1,3 1,5
1995 2,6 2,7 2,5 2,4 2,2 1,3 1,5
2000 2,8 2,9 2,7 2,4 2,3 1,7 1,6
2009 2,7 3,5 2,8 2,2 2,3 1,3 1,6

 

У США активно формують інкубатори для інновацій. У Японії створюють спеціальні містечка для вчених, які розробляють фундаментальну науку і прикладні проекти. У розвинутих країнах застосовують різноманітні податкові пільги щодо стимулювання НДДКР. У США фірми мають право вираховувати з податку на прибуток до 10 % витрат на нове устаткування. В Японії промислові компанії мають право на зменшення податку на прибуток на суму 7 % інвестицій у передову техніку та технологію, в Канаді ця знижка коливається від 7% до 20 % інвестицій. В Англії компаніям дозволено використовувати близько 10 % корпоративного податку для раніше обумовлених законом інвестицій.

Пільги у вигляді податкового кредиту широко використовуються і стосовно витрат підприємництва на НДДКР. У США застосовують спеціальні податкові стимули посилення співробітництва фірм з університетами. Американським фірмам надано право вираховувати з податку на прибуток до 20 % їх витрат на фінансування фундаментальних наукових досліджень. У Франції акціонерні товариства мають право на зниження суми податку у розмірі 50% збільшення суми витрат на НДДКР порівняно з попереднім роком. Система інноваційного розвитку підприємництва в економічно розвинутих країнах охоплює також амортизаційні пільги і формування резервних фондів.


Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 195; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!