Автоматизована с-ма фінансових розрахунків (АСФР):призначення та особливості організації с-ми.
Найвищою формою організованої обробки інформації Мінфіну є АСФР пов’язана із формуванням і виконанням державного бюджету за допомогою обчислювальної техніки.
Завдяки створеній в рамках системи в базі даних сфера автоматизації поширюється на:
1.функції планових розрахунків;
2.функції обліку;
3. оперативного аналізу;
4.регулювання
5.контролю;
6.формування звітності.
АСФР охоплює всі ланки фінансової бюджетної системи країни при чому її організаційна структура відповідності адміністративно-територіального принципу поділу країни, тобто має 3 рівні ієрархії на яких ведеться автоматизація фінансових розрахунків.
I рівень – Мінфін
II рівень – фінансове управління областей та АРК
III рівень – фінансове управління і відділи в районах і містах
Схема побудови організаційної структури Мінфіну передбачає, що локальність системи управління одного рівня функціонують за єдиною схемою реалізуючи ідентичний набір завдань заздалегідь визначеною і затвердженою методологією розрахунків і технологією обробки даних.
Завдяки визначеній схемі під час обробки інформації в системі вдається істотно скоротити витрати на створення і впровадження функціонованих завдань, оскільки узгоджуються типові проектні рішення з реальними умовами функціонування того чи ін.. фінансового органу, при цьому інформаційні зв’язки лише посилюються.
З огляду на складність і великий обсяг проектних робіт, наявних обмежень щодо трудових ресурсів, недостатня забезпеченість засобами обчислення техніки.
|
|
|
Етапи розвитку АСФР
АСФР пройшла у своєму розвитку декілька осн. етапів:
I етап – це етап проектування та впровадження системи (1975 – 1985). На цьому етапі розроблено багатофункціональних задач, які розробляються по п’ятирічках. Однак зазначені функціональні задачі не були пов’язані між собою. В цей період підрозділи проектування і впровадження системи на всіх рівнях були зорієнтовані на автоматизацію багатьох трудомістких ручних операцій, пов’язаних з виконанням порівняння, но не складних обчислень ( розрах. з обсягу і складання звітності формування галузевих балансів прибутків і видатків, врахування змін планів і балансів). Завдяки цьому було закладено основи створення інформаційних баз необхідних для формування автоматизації технології проектування системи, що ґрунтується на використанні можливої комп’ютерної техніки 4-го покоління.
II етап – (1985 – 1990) – широке застосування знаходять типові проектні рішення з цілої низки комплексів задач (комплекс системи обробки даних, що зобов’язують врахувати на всіх рівнях мережі загал. Вимоги розробки), вони створюються в проектних підрозділах.
|
|
|
III етап – (кін. 90-х – по теперішній час). На даному етапі передбачається завершення створення комплексної системи обробки даних, що перетворився на сист. Моделювання процесу формування і використання централізованих фінансових ресурсів, істотно розширивши масштаби автоматизації функцій фінансових органів всіх ланок. Типові проекти дозволяють автоматизувати основні функції фінансової бюджетної роботи.
Глобальна мета системи в процесі управління бюджетними ресурсами визнач. таку функціональну діяльність, що спрямована на досягнення найраціональнішої організації роботи в процесі формування і використання державного бюджету. Із впровадженням АСФР відкрилися такі резерви вдосконалення роботи фінансових органів :
1.Зростає швидкість обробки і передавання фінансової інформації;
2.Можливість розв’язання задач з великим обсягом вхідних даних;
3.Зберігання і нагромадження великих обсягів вхідних даних.
4.Швидкий пошук і видача необхідних даних;
5.Досягнення інформації та технологічної сумісності з ін. АІС, органів державного управління, що дозволяє на якісно новому рівні управляти загальнодержавними фінансами;
6.Усувається дублювання роботи в підрозділах фінансових органів завдяки чому зменшується навантаження, що в свою чергу спричинили скорочення чисельності персоналу.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 219; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!