Процес регулювання соціально-трудових відносин та його складові
Регулювання СТВ здiйснюється на пiдґрунтi таких Законiв Украiни: Конституцiя Украiни, КЗпП, про зайнятiсть населення, про оплату працi, про пенсii, про вiдпустки, про iндексацiю доходiв, про захист соцiальних та трудових прав окремих категорiй громадян, про банкрутство, про колективнi договори та угод та iн..
В сферу програмно-нормативноi регламентацii СТВ входять наступнi основнi напрями:
1) Умови працi (оплата, вiдпочинок, охорона, соцiальнi гарантii).
2) Соцiальна полiтика.
3) Зайнятiсть.
4) Мiграцiйна полiтика.
5) Демографiчна полiтика.
Регламентацiя СТВ має рiзнi рiвнi: нацiональний (генеральна угода), галузевий (тарифна угода), соцiальний (регiональна угода), пiдприємства (колективний договiр). На кожному рiвнi вирiшуються специфiчнi проблеми регулювання трудовоi дiяльностi людей.
Система соціальних нормативів, індикаторів і стандартів.
Соціальні індикатори — інструмент аналізу стану соціальної сфери суспільства та результатів проведеної соціальної політики. Соціальні індикатори — це є споживчий кошик.
Соціальні нормативи — вимірники та критерії розподілу бюджетних коштів для задоволення певного рівня тих чи інших соціальних потреб населення в освіті, медичній допомозі, житлі, пенсійному забезпеченні, соціальному страхуванні і т.ін. Соціальні нормативи — це є мінімальні розміри заробітної плати та пенсії.
Соціальні стандарти — показники характеристик рівня життя. Вони дають уявлення про ті матеріальні та соціальні блага чи їх сукупності, що забезпечують нормальні для даної країни та даного часу та гідні з погляду населення рівень та якість життя
Програми регулювання соціально-трудових відносин залежно від їхньої спрямованості поділяють на:
- державні, - регіональні; - приватні.
Для точнішої постановки мети в процесі розроблення та реалізації програм використовуються соціальні індикатори, або нормативи,- кількісні показники відповідності й динаміки соціальних процесів у суспільстві.
|
|
|
Наприклад, показником рівня життя є прожитковий мінімум, а показником стану зайнятості — рівень безробіття. Як зазначалося раніше, найбільш повна система соціальних індикаторів охоплює соціальні напрями, з яких до соціально-трудових мають пряме чи непряме відношення такі:
- рід занять і якість праці,
-доходи і споживання,
-навколишнє середовище в частині виробничого середовища,
-соціальне забезпечення,
-соціальна рівність і мобільність.
Одним із важливих соціальних нормативів є споживчий кошик. У системі соціальних індикаторів споживчий кошик ділиться на:
- кошик ваг, який використовується для вимірювання динаміки споживчих цін
|
|
|
- мінімальний споживчий кошик, який використовується для вимірювання прожиткового мінімуму, розраховується державними органами та офіційно затверджується.
Мінімальний споживчий кошик як соціальний індикатор застосовується для визначення нижньої межі малозабезпеченості, абсолютної кількості бідних людей, а також для визначення обєктивної основи для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, деяких видів мінімальних соціальних виплат.
Мінімальний гарантований дохід розраховується двома методами: або за допомоги описаного кошика, набору товарів, орієнтованого на відтворення мінімального рівня життя людини, або як відсоток від законодавчо встановленої заробітної плати.
Надзвичайно важливими є соціальні індикатори, які відображають стан виробничого середовища, якість умов праці, але в Україні вони поки що розглядаються як гранично допустимі норми концентрації шкідливих речовин, шкідливих умов праці. Найближчим часом для України найважливішим нормативом залишаться мінімальні розміри заробітної плати і пенсії.
Правова основа регулювання соціально-трудових відносин в Україні
Соціально-трудові відносини в Україні регулюються національним та міжнародним правом.
|
|
|
Ієрархія нормативно-правових актів національного права передбачає верховенство Конституції України, яка закріплює основні права і свободи громадян України, зокрема, у сфері соціально-трудових відносин.
Законами України регулюються найголовніші соціально-трудових відносини мінімальна заробітна плата, робочий час та час відпочинку, можливість існування соціальних партнерів - організацій найманих працівників та роботодавців, закріплення мінімальних соціальних стандартів, функціонування системи загальнообовязкового соціального державного страхування тощо.
Указами Президента України визначаються окремі аспекти функціонування системи соціально-трудових відносин, зокрема, її інституційні елементи. Так, указами Президента України визначаються повноваження Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Національна служба посередництва і примирення тощо.
Постановами Кабінету Міністрів України визначаються механізми реалізації законів, зокрема, у сфері соціально-трудових відносин. Так, постановами Кабінету Міністрів України встановлюються переліки професій, які мають право на додаткову відпустку та підвищений тариф оплати через небезпечні умови праці, функціонування Держнаглядпраці тощо.
|
|
|
Існує інша категорія підзаконних актів, які видаються уповноваженими органами у сфері регулювання соціально-трудових відносин накази Міністерства праці та соціальної політики України, фондів із загальнообовязкового соціального державного страхування, Держнаглядпраці тощо.
Окрему частину законодавства становлять норми міжнародного права, до яких у сфері соціально-трудових відносин переважно відносять конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці - МОП. У випадку додержання передбаченої спеціальним законом процедури ратифікації - норми міжнародних актів стають частиною національного законодавства. Але навіть нератифіковані міжнародно-правові акти можуть чинити значний вплив на національне законодавство та взагалі розвиток соціально-трудових відносин.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 86; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!