Поняття і види адмін.-правових режимів.
У найзагальнішій формі поняття «правовий режим» визначається як порядок регулюв., комплекс правових засобів, що характеризують особливе поєднання взаємодіючих дозволів, заборон, а також позитивних зобов'язань, який створює особливу спрямованість регулюв..
Кожній галузі права притаманний свій специфічний режим регулюв., яким і обумовлюється юридична особливість певної галузі.
Своєрідність адмін.-правового режиму виявляється в особливому порядку виникнення й формування змісту прав і обов'язків учасників адмін.-правових відносин та їх здійснення, наявності специфічних санкцій, особливих засобах їх реалізації, а також у дії єдиних принципів, загальних положень, які поширюються на дану сукупність правових норм.
Адмін.-правовий режим — це певне поєднання адмін.-правових засобів регулюв., що виявляється в централізованому порядку, імперативному методі правового впливу та юридичній нерівності суб'єктів правовідносин.
До числа основних елементів адмін.-правового режиму належать:
1) метод правового регулюв., який у адмін праві ґрунтується на централізованому засобі та імперативному типі регулюв. й виражається в юридичній нерівності суб'єктів правовідносин;
2) особливі адмін.-правові засоби встановлення та форми виникнення прав і обов'язків, способів юрид. впливу, захисту прав, процедурно-процесуальні форми тощо, до яких слід віднести акти, скарги, службову або функціональну підпорядкованість, контроль або нагляд, адмін примус, протоколи, постанови, клопотання, адміністративну відповідальність та ін.;
|
|
|
3) принципи, загальні положення адмін права, такі як участь гр-н в управлінні державними справами, забезпечення та захист прав і свобод людини, інтересів держ.; здійснення органами влади своїх повноважень у межах, установлених Конституцією та відповідно до законів України; підзвітність, підконтрольність, відповідальність органів викон. влади та їх посадових осіб перед суспільством за свою діяльність тощо;
4) особливість адмін законодавства, яке хар-ться наявністю великої кількості правових норм, що регулюють значний обсяг різноманітних соц. відносин, пов'язаних із державним управ-ням;
5) встановлення поряд із загальногалузевим правовим режимом внутрішньогалузевих правових режимів: режиму секретності, митного режиму, режиму держ кордону, режиму вільних економічних зон, режиму здійснення певних видів підприємницької діяльності, паспортного режиму та ін.
Адмін.-правові режими забезпечують функціон-ня не тільки галузевих інститутів адмін права, таких як держ служба, адмін. відповідальність, а й багатьох інститутів інших галузей або міжгалузевих інститутів, наприклад, права власності, підприємництва тощо.
|
|
|
Правові режими класифікують за масштабом волі гр-н і організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав; глибиною змін у конституційному статусі гр-н і організацій; часом і територією їх дії; окремими об'єктами; видами діяльності та ін.
За масштабом волі гр-н і організацій у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав виділяють пільгові та обмежуючі режими. Перші надають гр-нам і організаціям додаткові права й свободи або пільги під час здійснення ними певних прав чи свобод, наприклад, пільги для учасників бойових дій. Другі, навпаки, запроваджують особливі права використання гр-нами й організаціями своїх прав і свобод або встановлюють заборону на здійснення ними певних прав і свобод, наприклад, ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.
За глибиною змін у конституційному статусі гр-н і організацій розрізняють звичайні та надзвичайні режими. Перші не змінюють конституційного статусу гр-н і організацій; другі суттєво обмежують їх права й свободи, вводять особливий порядок здійснення окремих видів конституційних прав і свобод.
|
|
|
За часом дії виділяють постійні (паспортний режим) або короткочасні, ситуаційні (надзвичайний стан) режими.
За територією дії розрізняють режими, що діють на всій території України або в окремих її регіонах чи місцях (режим прикордонної зони).
За окремими об'єктами виділяють режими заповідників, вогнепальної зброї, отруйних речовин тощо.
За видами діяльності розрізняють режими оперативно-розшукової діяльності, окремих видів підприємницької діяльності та ін.
За юрид. природою серед правових актів, що регулюють правові режими, виділяють правовстановлюючі, які містять первинні «режимні» норми, та правозастосовні акти. Наприклад, на підставі ст. 106 Конституції та Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» Президент України приймає рішення про введення режиму надзвичайного стану, в якому встановлює певні правила, а місцевий орган викон. влади (обласна держ адміністрація), керуючись цим актом, встановлює комендантську годину.
У створенні та здійсненні адмін.-правових режимів, крім нормативно-правової, важливе значення мають організаційна й матеріально-технічна підсистеми. Організаційна підсист. обслуговує діяльність органів викон. влади (їх посадових осіб), які повинні забезпечити додержання встановлених заборон та обмежень і виконання покладених на гр-н і юрид. осіб обов'язків.
|
|
|
Організаційна інфраструктура забезпечує реалізацію встановлених режимних правил. Це спеціальні режимні органи, які утворюються з урахуванням змісту й особливостей того чи іншого адмін.-правового режиму (прикордонні війська, митні органи, тимчасові адміністрації тощо) і комплектуються спеціально підготовленим особовим складом, забезпечуються необхідними фінансовими й матеріально-технічними ресурсами.
Усі спеціальні адмін.-правові режими мають дві взаємопов'язані сторони: змістовну й формальну. Змістовну сторону складають причини та мета введення режиму, його організаційні, економічні елементи, пов'язані з ними дії. Формальна (юридична) сторона містить такі елементи: хто, на який строк, на якій території встановлює режим; процедура його введення, здійснення, скасування; сист. «режимних» обов'язків і прав. Більшість спеціальних режимів, як правило, обмежують права гр-н. Проте такі обмеження не повинні бути надмірними й мають встановлюватися тільки законами. В КУ закріплено, що виключно законами України визначають правові режими власності, держ кордону, воєнного й надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації та інші види спеціальних правових режимів.
Надзвичайні режими: їх види.
Надзвичайні режими — це спеціальні правові режими життєдіяльності населення, здійснення господарської діяльності та функціон-ня органів влади на території, де виникла надзвичайна ситуація. Головним у їх змісті є те, що вони суттєво змінюють правовий статус суб'єктів цієї території, у деяких випадках — сист органів викон. влади й органів місцевого самоврядування, встановлюють заходи, які застосовуються для врегулюв. ситуації.
Законодавство України передбачає три основні різновиди надзвичайних режимів: 1) надзвичайний стан; 2) надзвичайна екологічна ситуація; 3) воєнний стан.
Надзвичайний стан — це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного або природного хар-р не нижче загальнодерж рівня, що зумовили чи можуть зумовити людські та матеріальні втрати, створюють загрозу життю й здоров'ю гр-н, або під час спроби захоплення держ. влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства й передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» повноважень, необхідних для відвернення загрози й забезпечення безпеки та здоров'я гр-н, нормального функціон-ня національної економіки, органів держ. влади й органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод людини й гр-нина та прав і законних інтересів юрид. осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Метою введення надзвичайного стану є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного або природного хар-р, нормалізація обстановки, відновлення правопорядку та спроб захоплення держ. влади чи зміни конституційного ладу шляхом насильства, для відновлення конституційних прав і свобод гр-н, а також прав і законних інтересів юрид. осіб, створення умов для нормального функціон-ня органів держ. влади і органів місцевого самоврядування, інших інститутів гр-нського сусп..
Надзвичайний стан вводять лише за наявності реальної загрози безпеці гр-н або конституційному ладу, усунення якої іншими способами неможливе.
У Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану» виділено два види такого стану: 1) виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного хар-р (стихійного лиха, катастроф, особливо великих пожеж, застосування засобів ураження, пандемій, панзоотій тощо), що створюють загрозу життю й здоров'ю багатьох верств населення; 2) викликаний п діями людей: здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення; виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці гр-н і порушує нормальну діяльність органів держ. влади та органів місцевого самоврядування; виникнення масових заворушень, що супроводжуються насильством над гр-нами, обмежують їх права й свободи; спроби захоплення держ. влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства; масовий перехід держ кордону з територій суміжних держав; необхідність відновлення конституційного правопорядку та діяльності органів держ. влади.
Перший вид режиму надзвичайного стану вводиться в Україні або в окремих її місцевостях Указом Президента України за пропозицією КМУ із затвердженням ВРУ.
Другий вид режиму надзвичайного стану вводиться Указом Президента України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України із затвердженням ВРУ після попереднього звернення Президента України через засоби масової інформації або в інший спосіб до груп осіб, організацій, установ, які є ініціаторами чи учасниками дій, що можуть бути приводом для запровадження надзвичайного стану, крім випадків, коли для врятування населення або недопущення загибелі людей потрібні невідкладні заходи.
Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 30 діб і не більше як 60 діб у окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб. Такий Указ Президента України набирає чинності після його затвердження ВРУ.
Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях може бути скасований Указом Президента України раніше строку, на який його вводили, в разі усунення обставин, що зумовили його введення.
В умовах надзвичайного стану Президент України, Верховна Рада України, КМУ, міністерства, інші центральні й місцеві органи викон. влади, Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК, ОМС, а також військове командування та його представники, підприємства, установи й організації відповідно здійснюють повноваження, надані їм КУ та ЗУ, забезпечують виконання заходів, упроваджених у зв'язку з введенням надзвичайного стану.
У період надзвичайного стану не можуть бути відповідно припинені чи обмежені повноваження Президента України, ВРУ, КМУ, Уповноваженого ВРУ з прав людини, Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, міністерств, інших центральних і місцевих органів викон. влади й органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів дізнання та слідства.
Координацію діяльності органів викон. влади, Ради міністрів АРК, військового командування, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій здійснює Рада національної безпеки і оборони України, а в частині повноважень, що їй не належать, — КМУ. На місцях можуть створювати оперативні штаби з представників СБУ, МВС України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та місцевих органів викон. влади й органів місцевого самоврядування на чолі з комендантами територій.
Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть запроваджувати такі заходи: 1) встановлення особливого режиму в'їзду й виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де введено надзвичайний стан; 2) обмеження руху транспортних засобів та їх огляд; 3) посилення охорони громадського порядку й об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства; 4) заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборону на проведення яких встановлює суд; 5) заборона страйків.
У разі введення надзвичайного стану в зв'язку з виникненням особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного та природного хар-р, крім вищезазначених заходів, додатково можуть здійснювати такі заходи, як тимчасова чи безповоротна евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень, встановлення карантину та проведення інших обов'язкових санітарних і протиепідемічних заходів, мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов'язковою компенсацією зазнаних втрат тощо.
Якщо введення надзвичайного стану викликано масовими порушеннями громадського порядку, крім загальних заходів, додатково можуть здійснювати ще й такі, як: запровадження комендантської години (заборона перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи в установлені години доби); перевірка документів у гр-н, а в необхідних випадках проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу й вантажів, службових приміщень і житла гр-н; обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин, а також алкогольних напоїв і речовин, вироблених на спиртовій основі, та ін.
Забезпечення громадського порядку, охорону життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів гр-н в умовах надзвичайного стану здійснюють силами й засобами органів МВС України, в тому числі внутрішніх військ, військ Цивільної оборони, СБУ відповідно до їх повноважень, установлених законом, а в деяких випадках, передбачених законом, можуть залучати і військові частини Збройних Сил України та Прикордонних військ України.
Правовий режим зони надзвичайної екологічної ситуації — це особливий правовий режим, який можуть тимчасово запроваджувати в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій і спрямовують на попередження людських і матеріальних витрат, відвернення загрози життю та здоров'ю гр-н, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.
Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації можуть бути: значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством; виникнення реальної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи навколишньому природному середовищу в результаті надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи чи інших факторів; негативні зміни, які сталися в навколишньому природному середовищі на значній території і які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держ., або які суттєво обмежують чи виключають можливість проживання населення й провадження господарської діяльності на відповідній території; значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі.
Окрему місцевість України оголошують зоною надзвичайної екологічної ситуації Указом Президента України, затвердженим ВРУ, за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням КМУ. В такому Указі Президента України має бути зазначено: обставини, що стали причиною та обґрунтуванням необхідності оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації; межі території, на якій її оголошують; заходи щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення життєдіяльності населення в такій зоні, основні заходи, що запроваджують для подолання наслідків надзвичайної екологічної ситуації; обмеження на певні види діяльності в цій зоні; час, з якого окрему місцевість оголошують зоною надзвичайної екологічної ситуації; строк, на який цю територію оголошують такою зоною.
Центральні органи викон. влади, Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК, місцеві органи викон. влади, ОМС, підприємства, установи й організації здійснюють повноваження, надані їм КУ та ЗУ, й забезпечують додержання правового режиму зони надзвичайної екологічної ситуації та виконання заходів, передбачених ЗУ «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» та актами Президента України.
За наявності достатніх підстав у межах зони надзвичайної екологічної ситуації може бути введено правовий режим надзвичайного стану в порядку, встановленому відповідним законом із запровадженням додаткових заходів.
До виконання невідкладних аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт у такій зоні можуть за потреби залучати в установленому законом порядку на добровільній основі працездатне населення, транспортні засоби гр-н за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці, а в разі необхідності за рішенням Президента України до виконання таких робіт можуть залучати військові частини Збройних Сил України та інших військових формувань. Забезпечення громадського порядку в зоні надзвичайної екологічної ситуації здійснюється силами й засобами підрозділів МВС України та СБУ відповідно до закону.
Воєнний стан — особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам держ. влади, військовому командуванню й органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини й гр-нина та прав і законних інтересів юрид. осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
В умовах воєнного стану Президент України, Верховна Рада України, органи держ. влади, військове командування, Верховна Рада АРК, Рада міністрів АРК, ОМС, підприємства, установи й організації здійснюють повноваження, надані їм КУ та ЗУ, і забезпечують виконання відповідних заходів.
Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України в умовах воєнного стану здійснює керівництво стратегічним плануванням Збройних Сил України та інших військових формувань, запровадженням і здійсненням заходів такого правового режиму через Генеральний штаб Збройних Сил України. В період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження ВРУ, Уповноваженого ВРУ з прав людини, Верховної Ради АРК, центральних і місцевих органів викон. влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури України, органів дізнання й слідства. Верховна Рада України працює в сесійному режимі.
У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладають безпосередньо на військове командування. Всі органи держ. влади, АРК та ОМС, підприємства, установи, організації, об'єднання гр-н, а також самі гр-ни зобов'язані сприяти військовому командуванню в запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.
Крім заходів, що застосовують під час надзвичайного стану, при воєнному стані вживають таких заходів: запровадження трудової повинності для працездатного населення, не залученого до роботи в оборонній сфері та сфері її життєзабезпечення й не заброньованого за підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації та воєнного часу, з метою залучення до виконання робіт, які мають оборонний характер, тощо; використання потужності й трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони та ін. Значно жорсткішими стають санкції, що накладають на порушників такого режиму. Порушення вимог або невиконання заходів надзвичайних режимів тягнуть за собою відповідальність, установлену законом.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 226; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!