Контроль у державному управлінні: поняття, зміст та види.
Контроль стає можливим завдяки наявності суб'єкта, об'єкта управ-ня й взаємозв'язку між ними. Відповідно, контроль як тип відносин є ставленням суб'єкта до власної діяльності або до діяльності інших суб'єктів з погляду дотримання певних норм. За допомогою контролю суб'єкт управ-ня одержує інформацію для корекції управлінської діяльності.
Суб'єктами контролю в державному управлінні виступають органи держ. влади й ОМС, відомчі органи, структурні підрозділи відзначених органів, громадські організації, колективні й колегіальні органи управ-ня тощо.
Об'єктами контролю є: цілі, стратегії, процеси, функції й завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їхні структурні підрозділи й окремі виконавці. Взаємопов'язана сукупність контролюючого суб'єкта, контрольних дій і контрольованого об'єкта є організаційною системою контролю.
З погляду організаційного взаємозв'язку контролюючого суб'єкта й контрольованого об'єкта, як вже зазначалось, розрізняють такі види контролю: внутрішній (внутрівідомчий) і зовнішній (надвідомчий).
У державному управлінні розрізняють такі види контролю: управлінський і бюджетний.
Управлінський контроль — це процес спостереження і регулюв. діяльності органів держ. влади та органів місцевого самоврядування, їх матеріальних видатків з метою полегшення виконання організаційних завдань.
Бюджетний контроль здійснюється у формі різного роду перевірок з метою виявлення відповідності здійснюваних видатків попередньо затверджуваним кошторисам.
|
|
|
За етапами проведення контролю щодо часового його здійснення у процесі держ управ-ня розрізняють попередній, або превентивний, поточний, або оперативний, та підсумковий контроль.
Мета попереднього контролю полягає в попередженні та профілактиці можливих порушень. Він має забезпечувати ефективний добір людських, матеріальних і фінансових ресурсів, необхідних для нормального функціон-ня організації у процесі досягнення поставлених цілей
Поточний контроль відбувається безпосередньо у процесі роботи й передбачає регулюв. поведінки підлеглих, обговорення проблем, що виникають, виявлення відхилень від планів, інструкцій тощо. Поточний контроль дає більший ефект, ніж підсумковий, і дає змогу проводити сист.тичне оцінювання стану справ, їх регулюв. за допомогою цілеспрямованих заходів, які розробляються безпосередньо після виявлення відхилень від нормального стану.
Мета підсумкового контролю полягає у порівнянні одержаних результатів із запланованими та перевірці виконання рішень, винесених контролюючими органами.
|
|
|
Контроль органів викон. влади загальної компетенції.
Органами загальної компетенції, тобто органами, для яких повноваження з питань охорони навколишнього природного середовища є лише складовими загальних повноважень щодо вирішення питань економічного та соціального розвитку держ. й окремих регіонів, є КМУ, Рада Міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах делегованих повноважень органів держ управ-ня в галузі охорони навколишнього природного середовища.
1. КМУ. Він є вищим органом у системі органів викон. влади, відповідальним перед Президентом України та підконтрольним і підзвітним ВРУ (стаття 113 КУ). Відповідно до свого статусу КМУ здійснює різноманітні функції, які поширюються на сферу охорони навколишнього природного середовища. У загальних рисах ці функції визначені у ст. 116 КУ та конкретизовані в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища"(стаття 17) та в земельному, водному, лісовому кодексах, кодексі про надрах, законах про тваринний світ, про рослинний світ, про природно-заповідний фонд, про зону надзвичайної екологічної ситуації та в інших НПА.
Відповідно до законодавства КМУ в галузі охорони навколишнього природного середовища:
|
|
|
а) здійснює реалізацію екологічної політики;
б) забезпечує розроблення держ республіканських, міждерж і регіональних екологічних програм;
в) координує діяльність міністерств, відомств, інших установ та організацій України в питаннях охорони навколишнього природного середовища;
г) встановлює порядок утворення та використання Держ фонду охорони навколишнього природного середовища у складі Держ бюджету України та затверджує перелік природоохоронних заходів;
ґ) встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів;
д) встановлює порядок визначення збору та її граничних розмірів за користування природними ресурсами, забруднення навколишнього природного середовища, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на нього;
е) приймає рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодерж значення;
є) організує екологічне виховання та екологічну освіту гр-н;
ж) приймає рішення про зупинення (тимчасово) або припинення діяльності підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
|
|
|
з) керує зовнішніми зв'язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища. КМУ може здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.
КМУ реалізує свої повноваження різноманітними засобами. Насамперед, це здійснюється шляхом прийняття постанов і розпоряджень із ключових питань управ-ня в даній сфері та розробки законопроектів екологічної спрямованості та внесення їх на розгляд до ВРУ. Також; важливим напрямком роботи Кабінету Міністрів є забезпечення розвитку міжнародно-правового співробітництва в галузі охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, КМУ укладає міжнародні договори, які стосуються різноманітних напрямів (охорони окремих природних ресурсів, збереження біологічної різноманітності, запобігання та ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій тощо) і форм (обмін інформацією, організація конференцій, робочих нарад, консультацій тощо) співробітництва України з іншими країнами. Міжурядові угоди з питань охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки Україна має з Росією, США, Німеччиною, Данією, Польщею, Угорщиною, Грузією та іншими країнами.
1. Рада Міністрів АРК.
Місцеві державні адміністрації. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"(1999 р.) викон. владу в областях, районах, районах АРК, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева держ адміністрація є місцевим органом викон. влади і входить до системи органів викон. влади. Місцева держ адміністрація в межах своїх повноважень здійснює викон. владу на території відповідної адмін.-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Основними завданнями місцевих держ адміністрацій у сфері екології та природокористування є забезпечення в межах відповідної адмін.-територіальної одиниці:
1) виконання положень КУ, законів України, актів Президента України, КМУ, інших органів викон. влади вищого рівня з питань охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки та природокористування;
2) законності та правопорядку у сфері екології та природокористування, додержання екологічних прав гр-н;
3) виконання держ і регіональних програм охорони довкілля;
4) підготовки та виконання відповідних бюджетів, у тому числі в частині, що стосується охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки та природокористування;
5) звіту про виконання відповідних бюджетів і програм;
6) взаємодії з ОМС з питань охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки та природокористування;
7) реалізації інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень у галузі охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки та природокористування.
4. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Вони, відповідно до КУ та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами. Виконавчі органи місцевих рад поєднують самоврядне управ-ня із державним управ-ням (у межах делегованих повноважень органів держ управ-ня в галузі охорони навколишнього природного середовища) охороною довкілля, забезпеченням екологічної безпеки та природокористуванням. На виконавчі органи місцевих рад покладається:
а) вирішення відповідно до власних (самоврядних) повноважень (стаття 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні”) наступних питань:
1) підготовка та внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля й інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів;
2) підготовка та подання на затвердження ради проектів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодерж і регіональних програм охорони довкілля;
3) підготовка та внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення й інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних держ органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;
4) справляння плати за землю;
б) здійснення делегованих повноважень органів держ управ-ня:
- здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодерж та місцевого значення, відтворенням лісів;
- реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності та право користування землею;
- організація та ведення земельно-кадастрової документації;
- погодження питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодерж значення;
- вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом;
- здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;
- визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства;
- підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться ОВВ й ОМС;
- погодження проектів землеустрою;
- здійснення контролю за виконанням проектів і схем землеустрою, проектів внутрішньогосподарського землеустрою.
Окрім зазначених делегованих повноважень, до відання виконавчих органів міських (за винятком міст районного значення) рад належить також координація на відповідній території діяльності місцевих землевпорядних органів, а також спеціально уповноважених держ органів управ-ня з питань охорони навколишнього природного середовища.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 393; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!