Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.
Соціальні та психологічні чинники ризику.
Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
1. Глобальні проблеми людства: характеристика, причини виникнення і можливі шляхи їх розв'язання.
1.1. Політичні проблеми та їх негативний прояв.
1.2. Природно-екологічні проблеми.
1.3. Соціально-економічні проблеми.
1.4. Наукові проблеми.
2. Соціальні чинники, що впливають на життя та здоров’я людини.
3. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки.
Глобальні проблеми людства: характеристика,
Причини виникнення і можливі шляхи їх розв'язання
Світові процеси і проблеми визначають напрямки розвитку сучасної міжнародної політики, економіки і науки. В них відображається зростання взаємозалежності, взаємопов’язаності світу, що змінює контекст виникнення та розвитку глобальних проблем, впливаючи також на можливі шляхи їх вирішення.
Поняття "глобальні проблеми" походить від латинського globus (terrae) - куля земна. Отже, це проблеми, що охоплюють всю планету. За визначенням в сучасній літературі глобальні проблеми — це сукупність динамічних проблем і ситуацій, які виникають як об'єктивний фактор розвитку суспільства, мають загальнопланетарний масштаб і значення, пов’язані з життєвими інтересами народів усіх країн, становлять загрозу життю для всього людства і можуть бути вирішенні спільними діями всіх країн світу.
|
|
|
За походженням і характером глобальні проблеми класифікуються на:
1. Політичні проблеми (недопущення світової ядерної війни і забезпечення стабільного миру, роззброєння, військові та регіональні конфлікти).
2. Природно-екологічні проблеми(необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча, кліматична).
3. Соціально-економічні проблеми (стабільність розвитку світового співтовариства, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, проблема розвитку людини, злочинність, біженці, безробіття, бідність, голод, хвороби).
4. Наукові проблеми (освоєння Світового океану і космічного простору, довгострокове прогнозування розвитку людства).
Політичні проблеми та їх негативний прояв
Найнебезпечнішими для людства є політичні проблеми: а) війни і миру та гонки озброєнь в глобальному масштабі; б) економічного і політичного протистояння країн; в) регіональні, релігійні, військово-політичні конфлікти, тероризм.
Упродовж багатьох століть на політичний розвиток людського суспільства впливали дві протилежні тенденції - створення світових імперій і національних держав. Тривалий час інтеграційні процеси, яких вимагає розвиток світового господарства, відбувалися шляхом створення велетенських наддержав - імперій, де можна було мобілізувати великі трудові і фінансові ресурси, створити місткий внутрішній ринок. Але поступово почала домінувати тенденція створення порівняно невеликих держав на національній основі, яка остаточно перемогла у XX ст. Боротьба цих двох напрямків світового політичного розвитку постійно призводить до виникнення міжнаціональних суперечностей, які дуже часто вирішуються за допомогою воєн.
|
|
|
Війна це крайня форма загострення суспільних відносин – суспільних, економічних, політичних, міжетнічних, релігійних, міждержавних. Це вкрай гостра форма рішення протиріч між державами, групами людей з застосуванням сучасних засобів ураження, а також міжнаціональні кризи, які супроводжуються насильством, великомасштабними руйнаціями, загибеллю людей, компонентів природи, техніки.
Значної руйнівної дії і масових людських втрат може завдати використання ядерної, бактеріологічної (біологічної) і хімічної зброї. Загрозу представляють не тільки самі бойові дії, але і підготовка до них (навчання, бойові стрільби і просто відчуженість великих територій під військові об’єкти і їхню інфраструктуру).
|
|
|
Наслідком військово-політичних конфліктів є консервація розвитку багатьох країн, мільйонні потоки біженців, злидні і голод. Саме світові війни, до яких були залучені людські і матеріальні ресурси більшості країн світу, показали, що світові проблеми, насамперед політичні, треба якось вирішувати. Для цього після Першої світової війни була створена Ліга Надій, що трансформувалась після Другої світової в Організацію Об'єднаних Націй.
Регіональні конфлікти часто породжують ще одну важливу сучасну проблему - міжнародний тероризм. Терор (лат. страх, жах) – означає «лякати», «залякувати». Тероризм — це форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорстокіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, залякування урядів та населення для досягнення певних цілей.
Центральним елементом терору є захоплення заручників, викрадення політичних діячів, їхнє вбивство, вимагання грошей, спеціальних матеріалів, транспортних засобів, зброї, звільнення політичних ув'язнених, поширення загального провокування репресій з боку держави.
Терористичні акти на небезпечних об’єктах призводять до надзвичайних ситуацій із значними людськими жертвами, матеріальними збитками, екологічними наслідками. В Україні такими об’єктами є атомні та гідроелектростанції, транспортні вузли, магістральні трубопроводи, військові склади, промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні та хімічні небезпечні препарати.
|
|
|
За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види: - соціальний (ідеологічний) тероризм; - національний тероризм; - релігійний тероризм; - світоглядний тероризм; - кримінальний тероризм.
Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак сучасний розвиток відкритого суспільства, збільшення можливостей для переміщення Земною кулею, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою терористичного акту. У цьому випадку на перший план виходить питання власної безпеки, збереження життя та здоров'я.
Правила поведінки заручника.
Спецслужби всього світу розробили спеціальні правила поведінки при контакті з терористами. Ось деякі з них.
Не суперечте терористам, не намагайтеся ні в чому їх переконувати, не скаржтеся і не плачте.
При пострілах, негайно падайте на підлогу та сховайтеся за куленепробивну перепону.
Якщо вас відпустили, виходьте якомога швидше.
Уникайте дивитися викрадачам прямо в очі, не робіть різких і загрозливих рухів, не провокуйте терориста.
Намагайтеся запам'ятати якнайбільше про викрадачів.
Для підтримки сил їжте усе, що вам дають. Не намагайтеся бігти, якщо немає повної впевненості в успіху починання.
Уникайте політичних дискусій, постарайтеся бути уважними слухачам.
Повідомляйте своїм викрадачам про проблеми зі здоров'ям.
Намагайтеся дотримуватсь вимог особистої гігієни, робіть доступні в даних умовах фізичні вправи. Важливо стежити за часом, ведіть календар, відзначайте зміну дня і ночі.
Намагайтеся відноситися до всього, що відбувається ніби з боку, не приймаючи ситуацію близько до серця, сподівайтеся на позитивний результат.
Останнім часом окремо розглядають інформаційний тероризм, як форму фізичного та психічного насилля в інформаційному середовищі.
В Україні почали створювати спеціальний антитерористичний центр, мета якого - координація зусиль правоохоронних органів. Центр комплектується не тільки з військовослужбовців СБУ, але і силами інших відомств: МВС, Управління державної охорони, Прикордонних військ, МНС. На центр покладено завдання збирання, узагальнення і аналіз інформації про терористичні наміри, формування конкретних планів запобігання і припинення терактів. Одночасно налаштовується взаємодія зі спецслужбами і право-охоронними органами зарубіжних країн з проблем антитерористичної діяльності.
Для вирішення глобальних політичних проблем необхідно спрямовувати світові і національні ресурси на користь цивільних потреб, здійснювати демілітаризацію економіки. У зв’язку з цим важливим є крок, зроблений Україною - відмова від розміщення атомної зброї на своїй території і процес конверсії воєнного виробництва.
Інформаційна безпека
Інформація - це першооснова Всесвіту, першопричина, сутність, джерело і носій усіх явищ та процесів, матеріальних часток і об'єктів. Свідомість людини і його пам'ять — це форма, стан і прояв інформації.
Сучасне інформаційне співтовариство - це особливий тип соціального структурування і влади. Засоби комунікації, які оперують, трансформують, дозують інформацію, стають головним інструментом впливу в сучасному суспільстві.
Не всі ще усвідомили загрозу і наслідки інформаційного впливу на суспільство. Аналіз сьогоднішньої ситуації щодо психофізіологічного та психотропного впливу на людину свідчить, що не можна уникнути того, що будь-хто в країні (або ззовні) може використати спеціальні технології (у тому числі й військово-медичні) з метою психоінформаційного впливу на населення держави (окремі його верстви).
Основна суть інформаційної зброїполягає у застосуванні визначених засобів впливу на людську і суспільну свідомість. З'явилися і такі технічні засоби та методи масової пропаганди, що маніпулюють свідомістю не тільки деяких особистостей, але і народів, їх застосування викликає порушення соціально-демократичних процесів і зв'язків, призводить до загибелі тієї або іншої держави. При цьому народ стає деморалізованим і неспроможним чинити опір.
На думку вітчизняних і закордонних спеціалістів, психологічний вплив поділяється на такі види: інформаційно-психологічний; психогенний; психоаналітичний; нейролінгвістичний; психотропний; психотронний.
Не всі зазначені види психологічного впливу використовують сьогодні. У 50-80 роки минулого століття застосовувалися в основному інформаційно-пропагандистський і психогенний. Психоаналітичний, нейролінгвістичний і психотропний впливи поповнили арсенал психологічної війни 90-х років. А психотронна зброя лише проходить стадію початкових випробувань. Водночас спеціалісти вже розробили стратегію і тактику комплексного застосування усіх видів психологічного впливу на людей. У сучасному інформаційному товаристві є могутній засіб реалізації прийомів і методів психологічної війни - засоби масової інформації.
Сьогоднішній несанкціонований інформаційний вплив через засоби масової інформації та безпосередній контакт з людьми в Україні набуває форм реальної прогресуючої тенденції. Водночас в умовах переходу на нові форми соціально-економічних відносин відбуваються значні зміни світогляду і ціннісних орієнтацій населення.
Природно-екологічні проблеми
На друге місце вийшли екологічні проблеми: знищення природних ресурсів; забруднення довкілля, збіднення генофонду Землі.
Екологічна криза характеризується невідповідністю розвитку продуктивних сил, суспільних форм їх розвитку і біологічних можливостей біосфери. Вона проявляється в напруженні стосунків між людиною і природою, результатом чого є порушення навколишнього середовища, забруднення і отруєння його відходами, загроза існування людини.
Усвідомлення екологічних проблем як глобальних починається десь з середини ХХ ст. Людство почало усвідомлювати загрозу руйнування природного середовища як середовища свого існування, спричиненого власною техногенною діяльністю. Так, за даними ООН, в атмосферу щорічно викидається 110 млн. т оксиду сірки, 180 млн. т оксиду вуглецю, 70 млн. т. неочищених отруйних газів, 500 тис. т. свинцю та інших отруйних речовин.
Внаслідок промислових, техногенних аварій постійно збільшується зона екологічних катастроф. Відбувається катастрофічне забруднення світової екологічної системи відходами виробничої та невиробничої діяльності людини. Проблема виснаження природних ресурсів посилюється тим, що малорозвинені країни намагаються подолати свою економічну відсталість за рахунок посиленої експлуатації природних ресурсів, що призводить до погіршення стану довкілля (більшість "промислових революцій" у світі відбувалось саме завдяки нещадному використанню мінеральних, лісових, водних та інших ресурсів).
В Україні екологічні проблеми також є гострими через: а) високий рівень концентрації виробництва; б) застарілі технології переробки сировини; в) тривалий період експлуатації мінерально-сировинних ресурсів.
На території України наочно представлене «спільне» забруднення води і повітря. Шкідливі викиди в атмосферу із країн Західної і Центральної Європи з повітряними потоками переносяться до Західної України, а забруднене повітря зі східної частини України - до Росії. Транскордонне перенесення забруднюючих речовин постійними водотоками згубно впливає на стан навколишнього середовища України. Наприклад, Румунія є «експортером» фосфатів, мангану, нафтопродуктів, цинку, фенолів; значна частина забруднення хромом надходить із дніпровською водою з Білорусі. Таким чином екологічні проблеми України перекликаються з аналогічними проблемами сусідніх держав і Європи в цілому.
Незважаючи на різні підходи щодо захисту навколишнього середовища, учені-екологи, економісти єдині в тому, що захист природи потребує значних витрат 3 - 5 % ВВП, тобто не менше 150 млрд. дол. щорічно. Країни з розвинутою економікою в середньому витрачають до 1,7 % свого ВВП на екологічні потреби, але цього мало, тому що величина збитків, які завдаються природному середовищу щорічно, оцінюється приблизно в 6 % ВВП.
В умовах інтернаціоналізації виробництва економічний і соціальний прогрес все більшою мірою залежить від таких проблем, як енергетична, сировинна та продовольча. Виникнення цих проблем - очевидний прояв глобалізації світового господарства, що проходить у конфліктній, проблемній, суперечливій формі.
Сировинна та енергетична проблеми викликані недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. Вже доводиться експлуатувати родовища, які знаходяться у гірших гірничо-геологічних умовах, у районах з екстремальними природними умовами, з нижчим вмістом корисних компонентів у рудах. Усе це приводить до подорожчання сировинної та енергії, а значить, і всієї продукції згаданих галузей господарства. Значна економія сировини досягається за рахунок використання вторинних матеріалів - металобрухту, макулатури, пластмас.
Розрахунки спеціалістів Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) показують, що запаси енергоресурсів становлять: вугілля — на 340 років, нафти — на 30, газу — на 50 років. Людство споживає енергію Землі в 106 раз швидше, ніж вона накопичувалась з енергії сонця протягом століть. У найближчій перспективі з’являться нові джерела енергії: термоядерна енергія, енергія плазми, передбачається широке використання альтернативних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі. Проте все це лише потенційні джерела, а сьогодні енергоресурси беруться з традиційних розвіданих запасів.
Глобальний характер проблеми економії матеріальних ресурсів потребує реалізації різноманітних заходів як у національному, так і в міжнародному масштабах: обмін інформацією, науково-технічне співробітництво, розвиток обміну новими енерго і матеріалозберігаючими технікою та технологіями.
Це сприяє певним позитивним зрушенням у використанні енергії і сировини. Так, у світовій економіці енергоспоживання зросло на 5,1 % на рік, енергоємність ВВП знизилась на 15 %, а нафтоємність — на 29 %.
Глобальні проблеми постачання сировини і палива є дуже гострими для України, особливо щодо постачання нафти, газу, вугілля, деревини, кольорових металів. Наприклад, від імпорту нафти і природного газу загалом на 43 % залежить життєдіяльність країни. З іншого боку, українське виробництво є надто енерго і матеріалоємним. Так, на 1 дол. ВВП ми споживаємо електроенергії в 4 рази, а металу в 2 рази більше ніж у середньому в західноєвропейських країнах.
Продовольча проблема визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. До певної міри це наслідок того, що харчування є фізіологічною потребою людини.
Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. Найбільш критичне становище склалося у 20 країнах "зони голоду", що розташована в сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення у два рази перевищують виробництво продовольства. Середньодобова забезпеченість їжею оцінюється у цих країнах на 80-85 % від рекомендованих ООН норм (не менше 2400 ккал на добу). Причиною голоду є не відсутність запасів зерна, а неспроможність країн, що розвиваються, через власні низькі доходи закуповувати на світовому ринку продукти харчування. У структурі сімейного бюджету частка продовольчих затрат у них перевищує 70 %, тоді як у Німеччині 17%, у США - 19%, у країнах СНД, через невисокі доходи населення цей показник наближається до 70 %.
Серед чинників, які мають особливе значення для вирішення продовольчої проблеми, є земля та ресурси Світового океану.
Україну також торкнулась продовольча проблема. Сьогодні економіка країни на 12 % залежить від імпорту продуктів харчування.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 890; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!