Питання для самостійної роботи
1. Осередки української народності (ХV – ХVІ ст.): Київщина, Переяславщина, Волинь, Поділля і Галичина.
2. Особливості болгарського, грузинського, сербського розпівів.
3. Знаменна нотації.
4. Строчний спів.
5. Мистецтво книгодрукування в Україні.
Література
1. Архімович Л.Б., Каришева Т.І., Шеффер Т.В., Шреєр-Ткаченко О.Я. Нариси з історії української музики. К.: Музична Україна, 1957.
2. Беляєв В.М. Древнерусская музікальная письменность. М., Советский композитор, 1962.
3. Істория украинськой музыки / Сост. и ред. О.Я. Шреер-Ткаченко. – К. : Музыка, 1969.
4. Корній Л. Історія української музики. – Ч.1 – К., 1996.
5. Лосев А. История античной эстетики. Ранний эллинизм. – Ч. ІІІ. Музика. – Москва : Искусство, 1979.
6. Юцевич Ю.Є. Музика. Словник-довідник. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2003.
ЛЕКЦІЯ 4. МУЗИЧНІ НАПРЯМИ Й ШКОЛИ ВІДРОДЖЕННЯ
Відродження − новий період взагалі в історії людстві й зокрема в історії музичного мистецтва; кінець Середньовіччя та початок нової капіталістичної ери. ХV ст. − кінець розвитого пізнього феодалізму, по всій Європі розпочалася криза феодальної системи: повстання в Англії, Франції, Італії, селянські війни в Чехії, Німеччині, буржуазна революція в Нідерландах. Селянські повстання стали передвісниками сучасного пролетаріату.
ХV ст. − період становлення нових капіталістичних відносин. Носіями нового строю стають буржуазні кола Італії, Франції, Нідерландів − це нова суспільна сила, що створила свою нову культуру та мистецтво. Важливу роль у будівництві нової культури стали відігравати такі центри − Відень. Амстердам, Нюрнберг, Севілья та інші міста Європи.
|
|
|
Соціальні коливанні відбилися в музичній культурі, визначили загальний напрям її розвитку, основні образно-тематичні, жанрові, стилістичні риси. Селянська революція створила свої пісні й гімни. Так, створений в ході німецької реформації протестантський хорал став для селянських мас «Марсельєзою шістнадцятого століття» (Ф. Енгельс). Музика відображали політичну мету класової боротьби.
Швидко розвивалась міське музичне життя: німецькі мейстерзінгери, італійські лаудисти, іспанські романсери існували і раніше, але тепер вони виступали на боці селянських мас і стали великою рушійною культурною силою.
ХІV − ХVІ ст. − період формування нації по всій Європі, що відбилося в музиці, зокрема, народній пісні. Виник національний пісенний фольклор у Франції, Іспанії, Чехії, Польщі, Сербії, Угорщині, Німеччині, Нідерландами, з його характерними темами, жанрами, інтонаційним строєм. З місцевого фольклору формувався й загальнонаціональний. Формування націй не тільки народжувало національні жанри, манери, прийоми, стилі музики, з їх типовими мелодійними оборотами й складом. Нації формувалися й укріплялися в боротьбі проти іноземного зафарблення, а пісня стала духовною зброєю. Так визвольна війна чеського народу породила гуситські гімни.
|
|
|
Оновлення музичного життя й мистецтва означало її демократизацію, глибинне звернення до народнопісенної творчості, звідси брала натхнення світська й духовна музика. Однак у співвідношенні цих двох музичних галузей дещо змінилося. Раніше музичний професіоналізм складав монополію церкви. Тепер ситуація змінилась, хоча церковна музика ще зберігала владу над вокально-інструментальними жанрами (меса), однак розвитку набувала світська музика: італійські мадригали, французькі багатоголосні пісні (шансон, chansons), англійські арії та балади.
Світська музика відбудовувала картини рідної природи, сільського та міського побуту, турботи людини − реальне життя стало головною темою поезії та музики. Нова світська музика вимагала збагачення музичних форм, нових прийомів та виражальних засобів. Звернення до народних джерел, особливо у північно-західній Європі (Англія, Нідерланди), сприяло широкому розповсюдженню в музиці багатоголосному складу (поліфонічна меса, мотет, мадригал).
|
|
|
Музичне Відродження розвивалося нерівномірно, а циклічно країнами Європи: в ХІV ст. розвиток мистецтва “ars nova” у північно ірландських містах; в ХV ст. − так званий «затишок»італійського Відродження та розвиток нідерландської поліфонії. У ХVІ ст. нідерландська школа завершила свій розвиток, а Відродження просувається іншими країнами Європи і національними культурами, а в Італії новий спалах Відродження, пов’язаний з кульмінацією мадригального жанру і культурою багатоголосся. У ХVІ ст. вершиною французького Відродження стає багатоголосна пісня шансон (chansons).
Раніше за всіх музичне мистецтво Відродження розвинулось в Італії. Поняття нового мистецтва (ars nova), теоретично вперше висунуте у Франції, саме у італійських композиторів знайшло зріле художнє втілення. Цьому сприяла історична ситуація (виникнення буржуазної революції). Незважаючи на могутність церкви, італійський народ висунув яскравих невтомимих борців проти католицизму, геніальних художників-реалістів, філософів-дослідників: Джордано Бруно, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель та ін.
|
|
|
Французький Ренесанс був співзвучний Італійської. Однак французька музика, прагнучи тих самих ідеалів, пішла іншим шляхом розвитку: збагатилась оригінальними жанрами й стилями письма та виконавства. Формування французької нації та побудова у ХV ст. централізованої національної держави; англо-французька сторічна війна; релігійна боротьба всередині феодального табору між католиками та гугенотами; старовинна, ще від Середньовіччя наслідувана, багата гуманістична культура міст Парижу, Діжону, Ліону та Анжеру; багата спадщина готичної поліфонії, а з іншого боку, мистецтво трубадурів і труверів − все це додало своєрідні риси в музичне життя, звичаї, традиції.
Контрольні питання
1. Визначте умови розвитку нового мистецтва (ars nova) у Франції.
2. Охарактеризуйте центральні жанри французького Відродження: ноели, шансон.
3. Надайте загальну характеристику музичної культури Німеччини епохи Відродження.
4. Особливості музичного розвитку епохи Відродження Чехії, Польщі.
5. Загальна характеристика та нові напрями музичного мистецтва Відродження в Росії.
Рекомендована література:
1. Грубер Р.І. Общая история музыки. Ч. 1. – М., 1960.
2. Друскин М. История зарубежной музыки. Вып. 4. – М., 1967.
3. Теорія та історія вітчизняної та світової культури. – Львів, 1992.
4. Розеншильд К. История зарубежной музыки. – М., 1973.
5. Levron Jacques. Clément Janequin − musician de la Reneissance. − Paris. 1948.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 216; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!