Формування екологічної культури та свідомості майбутнього вчителя
Екологічне виховання силами природи, методами мистецтва
Спільність багатьох задач навчально-виховної роботи на уроках природознавства, малювання, читання, музики дозволяє розвивати оптимальні взаємозв’язки між цими предметами. Установи різноманітних міжпредметних зв’язків залежить не тільки від можливостей програмного матеріалу, але й від творчості вчителів. Наприклад, на екскурсіях в природу діти зібрали листя різних дерев, на уроках праці зробили аплікацію із листя і продовжили з ними на малюванні. Специфічні умови навчання в початкових класах дозволяють здійснити взаємозв’язок учбових предметів так, що навчально-виховні дії предмета продовжується на інших.
В процесі вивчення життя природи вчителі часто використовують засоби образотворчого і музичного мистецтва.
Додатки
Склад і будова атмосфери. Головні забруднювачі атмосфери
Повітряна оболочка Землі, її атмосфера є однією з найголовніших умов життя ( без повітря людина не може прожити і 2-х хвилин ). Атмосфера має величезне екологічне значення: захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів; регулює сезонні і добові коливання температури; є носієм тепла і вологи. Через атмосферу відбуваються фотосинтез та обмін енергії й інформації - основні процеси біосфери.
Основними компонентами атмосфери є азот (78,084%), кисень (20,946 %), аргон (0,934 %), пари води (0,2 - 3%), малі домішки вуглекислого газу (0,02%), метану.
|
|
|
Атмосфера складається з таких шарів (знизу вгору): тропосфера ( до
висоти 18 км.), в ній зосереджено 90% повітря; стратосфера з озоновим шаром (до 50); мезосфера (до 80); термосфера (до 1000); екзосфера (1900); геокорона (до 20000); далі атмосфера умовно переходить у космічний вакуум.
Клімат Землі залежить головним чином від стану її атмосфери. Останнім часом вчені-метеорологи б’ють тривогу: атмосфера Землі розігрівається швидше, ніж будь-коли в минулому. Це зумовлено зростаючою сонячною активністю, діяльністю людини, яка, по-перше, підігріває атмосферу шляхом спалювання великої кількості вугілля, нафти, газу, а також АЕС. По-друге, і це найголовніше, спалювання органічного топлива, а також знищення лісів призводить до накопичення в атмосфері кількості вуглекислого газу, який вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але утримує тепло розігрітої Сонцем поверхні Землі. Це викликає розігрівання атмосфери, відоме під назвою парникового ефекту. Його небезпека в тому, що він змінює критично важливі величини: кількість опадів, хмар, океанічні течії, розміри полярних крижаних шапок. Це приведе до глобального потепління, що викличе танення льодовиків і затоплення суші.
|
|
|
Оксиди сірки і азоту, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють дрібні крапельки сірчаної і азотної кислот, які випадають на Землю кислотними дощами.
Забруднення водиподіляють на фізичне, хімічне, біологічне й теплове.
Фізичне забруднення виникає внаслідок збільшення у воді нерозчинних домішків - піску, глини, мулу за рахунок змиву дощовими водами з розораних ділянок ( полів ), надходження суспензій з діючих підприємств гірничорудної промисловості, пилу, що переноситься вітром у суху погоду тощо. Тверді частки знижують прозорість води, пригнічуючи розвиток водних рослин , забивають зябра риб та інших водних тварин, погіршують смакові якості води, а то й роблять її взагалі непридатною для споживання.
Хімічне забруднення води відбувається за рахунок надходження у водойми з стічними водами різних шкідливих домішків неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) і органічного походження (нафта і нафтопродукти, засоби для миття, пестициди тощо). Шкідлива дія токсичних речовин, що потрапляє у водойми, посилюється за рахунок так званого кумулятивного ефекту , що полягає в прогресуючому збільшенні вмісту шкідливих сполук у кожній послідовній ланці харчового ланцюжка. Так, у фітопланктоні вміст шкідливої сполуки являється вдесятеро вищим, ніж у воді. А в організмі хижих риб концентрація отрути збільшується ще вдесятеро, і , отже, буде в 10000 разів вищою, ніж у воді ! Нещодавно, наприклад, було повідомлення в пресі, що вміст ртуті в балтійській трісці подекуди дорівнює 800 міліграм на один кілограм маси риби. Це означає, що , з’ївши 5-8 таких рибин, людина одержує стільки ртуті, скільки її міститься в медичному термометрі.
|
|
|
Особливої шкоди водоймам завдають нафта і нафтопродукти, які утворюють на поверхні плівку, що перешкоджає газообміну між водою і атмосферою і знижує вміст кисню у воді; 1 т нафти здатна розпливтись плівкою на 12 кв. км поверхні води. Осідаючи на дно, згустки мазуту вбивають донні мікроорганізми, що беруть участь у самоочищенні води . Гниття донних осадків, забруднених органічними сполуками , продукує в воду отруйні сполуки, зокрема, сірководень, що забруднює всю воду в річці чи озері.
Основними забруднювачами води євсі хімічні, нафтопереробні й целюлозопаперові заводи, великі тваринницькі комплекси, гірничорудна промисловість. Останнім часом особливе місце серед забруднювачів води посідають засоби для миття.
|
|
|
Очищення стічних вод - це руйнування або видалення з них забруднювачів і знищення в них хвороботворних мікробів (стерилізація ). Сьогодні застосовується два методи очищення стічних вод: в штучних умовах ( на спеціально створених спорудах ) і в природних ( на полях зрошення, в біологічних ставках ). Забруднені стічні води послідовно піддають механічному, хімічному і біологічному очищенню.
Механічне очищення полягає у видаленні зі стічних вод нерозчинних речовин, а також жирів і смол. Для цього використовуються відстійники, сита, фільтри, центрифуги тощо.
Хімічне очищення стічних вод проводиться після їх механічного очищення. При цьому в забруднену різними сполуками воду додають спеціальні речовини - реагенти, які, вступаючи в реакцію з забруднювачами, утворюють нешкідливі або нерозчинні речовини, що випадають в осадок і видаляються.
Біологічне очищення полягає у використанні природних або штучних водойм, де в стічні води ( вже очищені механічним і хімічним способами ) додають спеціальні мікроорганізми, що харчуються органічними домішками, наявними в стічних водах, розкладаючи їх до простих нешкідливих сполук ( води, вуглекислого газу, мінеральних солей ).
Рівні охорони природи
1. Молекулярно-генетичний рівень.
2. Онтогенетичний рівень.
3. Популяційно-видовий рівень.
4. Біогеоценотично-біосферний рівень.
Основні форми охорони рослинного і тваринного світу.
1. Природні заповідники - природоохоронні, науководослідні установи загально-державного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам.
Мета створення заповідників - підтримання екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи, проведення наукових досліджень характеру взаємозв’язків між екологічними факторами екосистем для збереження й відтворення ландшафтів. Заповідники є найкращою формою збереження генофонду нашої планети.
2. Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових прирдніх комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.
3. Національні природні парки є природоохоронними, реакційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об’єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природнім паркам.
4. Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними реакційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.
5. Заказники. Заказниками оголошуються природні території з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників проводиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших приридних об’єктів у їх власників або користувачів.
Заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та науково-спелеологічні.
6. Пам’ятники природи. Пам’ятниками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з иетою збереження їх у природному стані.
7. Заповідні урочища - оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.
8. Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів, місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.
9. Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.
Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються дендрологічним паркам.
10. Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.
Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються зоологічним паркам.
11. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охо -
рони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Оголошення парків-пам’яток проводиться у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їхніх власників або користувачів.
Заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічеої і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Рідкісні і зникаючі види флори Харківської області.
1. Вовчі ягоди Софії - волчеягодник Софьи.
2. Волошка донецька - василек донецкий.
3. Дрік донський - дрок донской.
4. Сонцецвіт крейдолюбний - солнцецвет кальцефильньій.
5. Зозулинець болотний - ятрьішник болотньій.
6. В’язіль стрункий - вязель стройньій.
7. Ковила волосиста - ковьіль волосатник.
8. Коручка темно-червона - дремлик темно-красньій.
9. Косарики тонкі - гладиолус, шпажник тонкий.
10. Лілія лісова - лилия лесная.
11. Любка дволиста - любка двулистная.
12. Півонія тонколиста, воронець - пион тонколистньій.
13. Росичка англійська - росянка английская.
14. Сальвінія плаваюча - сальвиния плавающая.
15. Сосна крейдяна - сосна лиловая.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 275; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!