Екологічна культура і виховання. Роль соціальної екології у розвитку
Сучасної екологічної культури
Екологічна культура - це такий напрям людської діяльності та мислення, від якого істотним чином залежать нормальне існування сучасної цивілізації, її сталий розвиток в майбутньому. Її необхідно розглядати з двох сторін: по-перше, це - сукупність певних дій, технологій освоєння людиною природи, які забезпечують принаймі стійку рівновагу в системі “ людина-довкілля “; по-друге, це - теоретична галузь знань про місце людини в біосфері, як істоти діяльної, організуючої її структурні та функціональні блоки, як дедалі зростаючого у своїх можливостях чинника регуляції стану біосфери. В основу соціоекологічної культури покладено діяльністний підхід. Це - одна з основних методологічних парадигм науки, яка дає змогу зрозуміти як причини і мотивацію людських вчинків, так і сам механізм перетворення “ світу в собі “ у “ світ для себе “, світу натурального, природного у світ трансформований згідно з потребами, цілями та можливостями людини. Тому екологічна культура включає коло питань, пов’язаних з використанням людиною природи, перетворенням її у власних інтересах, а також з наслідками такої діяльності.
Програма безперервної екологічної освіти
Особливості формування екологічного світогляду вчителів - предметників. Екологічне виховання школярів
Екологічне виховання – це сукупність дій на свідомість особистості в процесі початкового і подальшого її формування і в майбутньому з метою напрацювання соціально-психологічних установ і активної громадянської позиції щодо бережливого ставлення до природи.
|
|
|
У наше століття науково-технічної революції на передній план все більше виступає проблема охорони і раціонального використання природних ресурсів. Здійснюється перехід від еволюції, якою керує стихійні біологічні фактори, до еволюції, якою керує людська свідомість. У зв’язку з цим майбутнє нашої планети, розвиток людського суспільства залежить від того, як будуть вирішені питання взаємодії людини з природою. Однією з головних ланок цієї роботи є виховання молодого покоління борцями за охорону і покращання оточуючого середовища. Цю важливу задачу призвана вирішувати і школа.
Виховання у школярів любові і бережливого ставлення до природи передбачає формування в них природоохоронних знань, виховання моральних якостей, виробку умінь раціонального використання природних ресурсів в процесі природоохоронної праці.
Охороняти природу, дбати про чистоту водойм і атмосферного повітря, розумно використовувати землю і її надра, води і ліса, тваринний світ – значить дбати про людину, його здоров’я, умови праці, відпочинку.
|
|
|
Одним із шляхів екологічного виховання школярів є виховання любові до рідної природи. Тому треба систематично проводити екскурсії в природу.
Активне екологічне переконання формується у школяра тоді, коли він сам приймає участь в дослідницькій природоохоронній роботі. Вона допомагає зрозуміти багатогранність контактів людини з оточуючим середовищем, масштабність антропогенної дії на неї, виховувати почуття відповідальності за її збереження.
Екологічне виховання як елемент в системі виховання спрямоване на всебічний розвиток школярів, становлення його як громадянина, розумного споживача.
Проблема екологічного виховання – це перш за все проблема формування наукового світогляду школярів, тому що воно є ядром свідомості, надає духовне обличчя людини, наділяє його принципами підходу до оточуючого природного середовища. Освіта в галузі оточуючого середовища формує етику відношення до оточуючого середовища.
Екологічна освіта і виховання включають:
засвоювання і розвиток природно-наукових, суспільних і технічних знань про взаємодію суспільства і природи;
формування цінного відношення до світу людини і до природи;
розвиток потреби в спілкуванні з природою, прояв активного до неї відношення, турботу про її стан зараз і в майбутньому.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 235; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!