Інформаційні технології як чинник підвищення якості освіти
Становлення України як самостійної держави, соціально-економічні зміни в суспільстві висувають перед освітою завдання відродження інтелектуального потенціалу народу, виходу вітчизняної науки на світовий рівень. Одним із основних напрямків реалізації поставлених завдань є забезпечення розвитку освіти на базі нових прогресивних концепцій, упровадження інформаційних технологій у навчальний процес.
Основним завданням школи є постійне поліпшення якості підготовки учнів. Традиційні форми, засоби, методики викладання та організаційні форми навчального процесу не задовольняють повною мірою формування творчих якостей учнів. Вони базуються на репродуктивному типі навчання, коли пізнавальна діяльність учнів в основному зводиться до засвоєння готових знань.
Сьогодні вчені та фахівці в галузі освіти працюють над реформування існуючої системи освіти. Розробляються та використовуються нові прогресивні моделі, методичні системи, що реалізують продуктивний тип навчання, який озброює учнів засобами самостійного отримання знань, вирішення проблемних задач; розвиває нестандартне мислення, логічні, творчі здібності.
Одним із перспективних напрямків підвищення якості освіти є впровадження в навчальний процес інформаційних технологій, які можуть сприяти ефективності інноваційних педагогічних технологій, а також підняти на новий рівень традиційні форми навчального процесу. Масове застосування та розвиток інформаційних технологій в сучасному суспільстві неминуче піднімає питання про інформатизацію освіти як про широке використання
|
|
|
Використання сучасних інформаційних технологій формує в учнів універсальні вміння дистанційної діяльності, які не розвиває традиційне навчання. Форми підбору і структуризації змісту освіти дозволяють використовувати дані, у яких немає єдиного інформаційного джерела, що значно розширює потенційне освітнє середовище.
Інформаційні технології (ІТ) – це задана і керована процедура формування інформаційних процесів із використання певних інформаційних ресурсів й інструментально реалізована автоматизованими інформаційними або автоматизованими вимірювальними інформаційними системами. ІТ — це, по-перше, сукупність процесів руху і переробки інформації; по-друге, описи цих процесів. Об'єктом переробки і руху є інформація, дані. Складовими частинами описів є схеми технологічного процесу (маршруту) і сценарії (інструкції) процесів переробки інформації
Роль ІТ в навчальному процесі:
- розвиток мислення (наочно-дієвого, наочно-образного, технічно-творчого, теоретичного та інших видів мислення);
|
|
|
- формування вмінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти рішення в складній ситуації
- розвиток умінь здійснювати експериментальну - діяльність
- формування інформаційної культури, вмінь здійснювати обробку інформації
Використання комп'ютерних засобів не повинно носити переважний характер, а відігравати допоміжну роль, займати лише частину уроку;
Важливою умовою ефективного використання засобів ІТ навчання є їх надійність і простота. Учитель має витрачати мінімум часу на оволодіння застосовуваним технічним і програмним забезпеченням і бути впевненим, що воно не підведе його на уроці;
Учні повинні бути готові до роботи з ІТ як технічно, так і психологічно. Необхідно враховувати оптимальну частоту застосування засобів ІТ на уроці, урізноманітнити форми їх застосування. Необхідно також бути готовими до втрати в найближчому майбутньому фактора новизни в сприйнятті комп'ютера учнями.
Використання ІТ дає можливість значно підвищити ефективність засвоєння знань у навчальному процесі, за рахунок їх своєчасності, корисності, доцільного дозування, доступності (зрозумілості), мінімізації шуму, оперативного взаємозв'язку джерела навчального матеріалу та учня, адаптації темпу подання навчального матеріалу до швидкості його засвоєння, врахування індивідуальних особливостей учнів, ефективне поєднання індивідуальної і колективної діяльності, методів і засобів навчання, організаційних форм навчального процесу, що значною мірою сприяє вирішенню проблем його гуманізації.
|
|
|
Застосування засобів ІТ навчання приносить необхідний педагогічний ефект тільки в тому випадку, коли вчитель, що керує навчанням учнів, має високу кваліфікацію;
Щоб застосування ІТ у навчальному процесі сприяло підвищенню ефективності навчання необхідно витрачати досить значні кошти;
Застосування ІТ у навчальному процесі сприяє збільшенню темпів вивчення матеріалу, але це збільшення не може бути великим, тому що пропускна здатність нашого мозку має певну межу. Тому було б помилкою вважати, що застосування комп'ютерних засобів може істотно змінити терміни навчання. Більш того: найчастіше застосування ІТ на уроці забирає більше часу, тому що дає вчителю можливість заглибитися в ті важливі питання, що не могли бути вивчені без них, тобто засоби ІТ - лише специфічні знаряддя педагогічної праці, що збільшує можливості вчителя при викладанні навчального матеріалу;
|
|
|
Учителі і викладачі повинні глибоко усвідомлювати, що використання програмних засобів має бути педагогічно доцільним, а також впевнено володіти відповідними програмними засобами, ефективно поєднувати традиційні форми навчання з новітніми інформаційними технологіями.
Пройшов час, коли вчителі побоювалися, що комп'ютери замінять їх у навчально-виховному процесі. Сучасні педагоги усвідомлюють: комп'ютери ніколи не замінять учителя, але будуть його помічниками тільки тоді, коли сам учитель підніметься на новий щабель свого професійного та загально інтелектуального розвитку. Поширився термін “підтримуване комп'ютерне навчання”.
Найбільшої допомоги комп'ютер у змозі надати в організації самостійної роботи школярів, факультативної роботи в позаурочний час.
За метою навчальної діяльності комп'ютерні програми поділяються так:
1. Навчальні, в процесі роботи з якими учні отримують відповідний навчальний матеріал згідно з вимогами програми і державного стандарту освіти.
2. Тренувальні (репетитори), спрямовані на закріплення спеціальних знань і умінь, відповідної компетентності школярів.
3. З. Контролюючі, що забезпечують перевірку наявних знань та умінь учнів з певних розділів навчального матеріалу.
4. Моделюючі, з допомогою яких віртуально моделюється процес створення дидактичних одиниць шляхом перетворення різних форм вихідного матеріалу (основні поняття, факти, спостереження).
5. Демонструючі, метою яких є презентація на певному рівні специфіки базових понять, використання фактичних даних, синтаксичних конструкцій. нових ідей і гіпотез, уміння самостійно робити обґрунтовані висновки, які безпосередньо не пов'язані з інформацією, отриманою від учителя або з тексту підручника.
Комп'ютер є оптимальним засобом перевірки наявних знань, вироблених загально навчальних та специфічних умінь і навичок. Найбільш актуальною формою перевірки знань в сучасній школі є тести.
Нині комп'ютер перестав бути екзотикою. У дітей з'явилося чимало можливостей спілкуватися з комп'ютером у позашкільний час (гуртки, ігротеки та зали розваг і т. д.).
Під час формування комп'ютерної грамотності вчителів доцільно розкрити роль комп'ютера у справі розв'язання завдань виховання та розвитку особистості учнів. Цей аспект загальної підготовки вчителів має виняткове значення, оскільки багато з них і досі вважають комп'ютерну техніку в школі тільки засобом розв'язання математичних задач та проведення різноманітних обчислень.
Спробуємо висвітлити основні моменти розвитку особистості школярів та їх виховання в умовах комп'ютеризації. Насамперед слід зазначити, що використання комп'ютера у навчальному процесі, а також вивчення основ інформатики та обчислювальної техніки обумовлюють формування більш економічного та раціонального мислення учнів, так званого алгоритмічного, розвивають логічні здібності, вміння планувати свою діяльність, здійснювати контроль і самоконтроль, моделювати різноманітні явища та процеси. Таким чином, можна твердити про істотний внесок комп'ютерного навчання й нового навчального предмета у формування загальної культури мислення школярів.
Стрімкий розвиток комп'ютерних технологій, програмного забезпечення, їхнє поширення в різних сферах матеріального і духовного виробництва призвели до масової комп'ютеризації всіх галузей діяльності людини з усвідомленням можливості графічних форм подання інформації. Сфера використання комп'ютерної графіки надзвичайно широка майже не залишилось проектних, конструкторських інститутів, бюро, дизайнерських фірм, де б технічні креслення, рисунки виконувались від руки. Не є винятком і галузь освіти. Сукупність методів і способів перетворення за допомогою комп'ютера даних у графічне зображення і графічного зображення у дані називається комп'ютерною графікою
Широкі технічні можливості комп'ютера відкривають принципово нові шляхи виконання конструкторської документації та навчання графічним дисциплінам. Комп'ютер стає надійним інструментальним засобом при виконанні різноманітних зображень (креслень, ескізів, рисунків, схем, специфікацій тощо), автоматизуючи та полегшуючи графічну діяльність людини. Комп'ютер дає можливість створити принципово нові умови для викладання графічних дисциплін та внести інновації у традиційні технології навчання
На сучасному етапі чітко визначились три головні напрями використання комп'ютерів у навчальному процесі .
Навчання технологіям, що вимагають активного використання комп'ютера (графічний редактори, робота у комп'ютерних мережах); навчання спеціалізованим технологіям:
1. Вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-логічні моделі.
2. Використання комп'ютера як технічного засобу у вивченні основ наук у школі.
Дослідження багатьох науковців різних країн (Гжегож Кедровий, Г.М. Клейман, Б.С.Гершунський, В.П. Агеев, Р.С. Гуревич, В.К. Сидоренко, О.В. Ващук, А.А. Чекмарьов, Е.С.Полат та інші) спрямовані на розкриття можливостей інформаційних технологій та створення систем автоматизованого навчання.
Використання комп'ютера дозволяє виконувати побудови, робити позначення і написи, аналізувати різні варіанти проектних чи дизайнерських розробок, звільняючи конструктора від виконання одноманітних і трудомістких графічних операцій. Комп'ютер дає можливість зменшити обсяг застосування традиційних креслярських інструментів для побудови графічних зображень. Скорочується термін виготовлення документів і поліпшується їхня якість, створюється "електронний" варіант креслення. Однак мислити просторовими образами, створювати їх, передбачати майбутній ррезультат творчого процесу може тільки людина. Для того, щоб керувати комп'ютером у створенні графічних документів, людині потрібні знання і уміння з креслення. Адже комп'ютеру потрібно задавати умови створення зображень, вказувати, якими лініями обводити контури чи інші елементи, вказувати як розміщувати зображення на полі графічного документу тощо.
Сучасний рівень програмних і технічних засобів електронно-обчислювальної техніки дозволяє перейти від традиційних методів навчання графічним дисциплінам, проектування і конструювання до нових інформаційних технологій з використанням комп'ютера із створенням системи автоматизованого навчання
Серед завдань, які постають сьогодні перед системою освіти України головне місце займає завдання формування творчої особистості. У процесі будь-якого виду діяльності створюються не лише певні способи дій, знання і навички, але й певне ставлення до неї, формуються потреби людини, які усвідомлюються нею як мотиви.
Основними компонентами мотивації є потреби, мотиви, мета. Діяльність учнів складається з навчання, а також із виробничої праці, тому мотивацією для них є нова інтегрована якість особистості – мотивація навчально–трудової діяльності. Учні з високорозвиненою мотивацією навчальної діяльності та праці виявляють як пізнавальний інтерес, так і інтерес до професії, творчо проявляють себе в суспільній, навчальній і виробничі діяльності.
Формуванню мотивів навчальної діяльності сприяють всі методи навчання, тому правомірно стверджувати, що методи навчання мають не лише інформаційно-навчальну функцію, але й стимулюючо-мотиваційну.
У педагогіці накопичені специфічні методи, спрямовані на формування позитивних мотивів навчання, які стимулюють активність і водночас сприяють засвоєнню нових знань.
З метою активізації учнів на уроках важливо використовувати в поясненні і аудіовізуальні інформаційні засоби.
Слово є головним у арсеналі засобів навчання. Хоча, якщо воно не спирається на безпосередні зв’язки між предметами і явищами дійсності, це призводить до розпливчастості думок, багатослів’я, поверхневого, формального засвоєння знань.
Особливість сприймання аудіовізуальних посібників, на відміну від традиційного унаочнення, в тому, що на аналізатори діє кілька подразників, які утворюють систему умовно рефлекторних зв’язків. Тривале демонстрування навчальних фільмів та відеозаписів або прослуховування фонозаписів із складним навчальним змістом спричинює велике навантаження на зоровий і слуховий аналізатори і таким чином призводить до перевтоми і погіршення сприймання. Чим складніший зміст аудіовізуальних засобів тим більше часу вони потребують для осмисленого сприймання. Щоб засвоїти зміст недостатньо лише переглянути чи прослухати. Потрібен аналіз, виділення основного та істотного, тобто дидактичне пристосування інформаційних матеріалів до сприймання та засвоєння.
Можливі різні поєднання слова вчителя і дидактичних можливостей аудіовізуальних матеріалів: а) аудіовізуальні засоби містять основну навчальну інформацію, є джерелом нових знань та уявлень, слово вчителя керує сприйманням, допомагає формувати наукові поняття і художні образи; б) слово вчителя містить основну інформацію, аудіовізуальні засоби її ілюструють, доповнюють, уточнюють; в) слово вчителя та аудіовізуальні засоби - рівнозначні носії інформації.
Співвідношення функцій слова й засобів навчання постійно змінюється залежно від їх змісту, дидактичного призначення, а отже можливих прийомів використання.
В кожній конкретній навчальній ситуації вчитель визначає можливе співвідношення слова й аудіовізуальних засобів, систему дій спрямованих на активізацію діяльності учнів, оптимальне співвідношення власних повідомлень та дидактичних і виховних можливостей навчальної інформації.
Отже, використання наочностей сприяє активізації творчої пізнавальної діяльності учнів. Адже, ефективність роботи школи в наш час визначається тим, в якій мірі навчально–виховний процес забезпечує розвиток творчих здібностей кожного учня, формує творчу особистість учня, готує його до творчої пізнавальної і суспільно-трудової діяльності.
Особлива роль у формуванні творчої особистості, здатної в майбутньому до високопродуктивної діяльності, відводиться саме трудовому навчанню.
Активізація творчої пізнавальної діяльності учнів залежить в більшій мірі і від методів, які використовує учитель на уроках трудового навчання.
Отже, на процес засвоєння учнями знань та активізацію їх на уроці, перш за все, впливають методи, які використовує учитель. Одним з найефективнішим є метод наочності. Нині наочність широко використовується у трудовому навчанні, починаючи від плакатів, макетів і закінчуючи комп’ютерною технікою. Актуальним є використання нових інформаційних технологій. Під засобами нових інформаційних технологій (ЗНІТ) розуміють програмно - апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечуючі операції по збору, накопиченню, зберіганню, обробці та передачі інформації.
З цієї причини стає актуальною розробка певних методичних підходів до використання ЗНІТ для реалізації ідей розвиваючого навчання та розвитку особистості учня. Зокрема, для розвитку творчого потенціалу індивіда, формування в учня вміння здійснювати прогнозування результатів своєї діяльності, необхідно розробити стратегію пошуку шляхів і методів вирішення відповідних як учбових, так і практичних задач.
Не менш важливе завдання полягає в розробці психолога педагогічних і методичних рекомендацій, направлених на виявлення оптимальних умов використання ЗНІТ в цілях інтенсифікації учбового процесу, підвищення його ефективності і якості.
ЗНІТ має унікальні можливості для реалізація процесу інтенсифікації освіти, тому що здійснюється:
1. Негайний зворотний зв'язок між користувачем і ЗНІТ;
2. Комп'ютерна візуалізація учбової інформації про об'єкти або закономірності процесів, явищ, як реально протікаючих, так і "віртуальних";
3. Архівне зберігання достатньо великих об'ємів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу користувача до відповідних даних;
4. Автоматизація процесів обчислювальної інформаційно-пошукової діяльності, а також обробки результатів учбового експерименту з можливістю багатократного повторення фрагмента або самого експерименту;
5. Автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління учбовою діяльністю і контролю за результатами засвоєння знань.
Реалізація цих можливостей ЗНІТ дозволяє організувати такі види діяльності як:
1. Збір, накопичення, зберігання, обробка інформації про об'єкти, явища, процеси, передача достатньо великих об'ємів інформації, представленої в різних формах;
2. Інтерактивний діалог - взаємодія користувача з програмою, що на відміну від діалогового, допускає обмін текстовими командами запиту і відповідями, при цьому забезпечується можливість вибору варіантів змісту учбового матеріалу, режиму роботи;
3. Управління реальними об'єктами (наприклад, учбовими пристроями, що імітують відповідні промислові механізми);
4. Управління відображенням на екрані моделей різних об'єктів, явищ, процесів, у тому числі і реально протікаючих;
5. Автоматизований контроль (самоконтроль) результатів учбової діяльності, корекція за наслідками контролю, тренування, тестування.
Із всього різноманіття педагогічних застосувань ЗНІТ особливо слід виділити використання програмних засобів навчання (ПЗН). Не дивлячись на багаторічний досвід використання різноманітних ПЗН в учбовій діяльності, їх потенційні можливості залишаються невичерпаними. Причиною цього є як недостатність розробок теоретичних основ, що розкривають доцільність створення і застосування ПЗН в навчально-виховному процесі, так і відсутність чіткої класифікації або типології, комплексу вимог, що пред'являються до них.
Проблеми розробки і використовування програмних засобів учбового призначення спираються на ряд теоретичних положень, що представляють: педагогічну доцільність застосування ПЗН учбового призначення, функціональне призначення окремих типів ПЗН, що використовуються з метою навчання.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 464; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!