Основна функція вчителя в умовах одночасної роботи з двома-трьома класами – пояснення нового матеріалу.
Засвоєння нових понять – процес складний і поступовий, який залежить від психологічних закономірностей розвитку дітей, їхньої здатності аналізувати й узагальнювати. Щоб у дітей сформувалося нове поняття, треба розглянути ознаки, особливості ряду предметів одного типу, зосередивши увагу учнів на основних, потім розкрити зв’язки й співвідношення нового поняття з іншими, підвести дітей до висновків, дати доступне визначення нового поняття.
У класах-комплектах можливі різні форми засвоєння нових знань:1) учитель пояснює, розповідає, показує, а учні стежать за його міркуванням; 2) діти набувають знань у процесі пошукової діяльності, евристичної бесіди, спостереження, аналізу й порівняння ряду фактів під керівництвом учителя; 3) діти оволодівають новими способами дії за зразком та аналогією; 4) діти опановують нові знання самостійно за програмованими завданнями чи алгоритмічними приписами, працюючи за підручником, таблицею, з дидактичним матеріалом.
У роботі під керівництвом учителя провідними є словесні методи – різні бесіди, розповідь, пояснення, що цілком природно, адже в умовах обмеженого спілкування з учителем дуже важливо організувати таку діяльність, коли діти чують зв’язне, логічне пояснення, емоційну розповідь або самі міркують уголос.
Найефективнішими при опрацюванні нового матеріалу в умовах малокомплектної школи є поєднання методів пояснення і бесіди. У ході бесіди вчитель, спираючись на наявні в учнів знання, підводить їх до сприймання нового матеріалу, пояснює його, показує прийоми застосування теоретичних знань у практичних діях.
|
|
|
Пояснення нового матеріалу в класі-комплекті бажано завершувати його первинним закріпленням, що забезпечує осмисленість і повноту сприймання, а отже, й успішне виконання наступної роботи. І ще одна істотна деталь: приступаючи до виконання самостійних вправ, школярі мають коротко повторити теоретичні відомості, правила, необхідні для цієї роботи.
Специфіка проведення уроків у класі-комплекті зумовлює обов’язковість і різноманітність самостійних робіт. Часто застосовувана самостійна робота в класах-комплектах розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру.
Досвід показує, що останнім часом відбулися позитивні зрушення в методиці самостійної роботи, зокрема в розширенні видів самостійних завдань на користь таких з них, які не тільки тренують уміння й навички, а й розвивають пізнавальну активність. Значно урізноманітилися способи постановки самостійних завдань. Дедалі частіше вчителі почали вдаватися і до диференціації самостійної роботи.
|
|
|
Водночас обмеженість безпосереднього мовного спілкування вчителя з учнями подекуди призводить до того, що самостійна робота молодших школярів стає некерованою, втрачає чітке спрямування.
Плануючи самостійну роботу в комбінованому класі, вчитель має:
· визначити її місце в структурі уроку кожного класу;
· добре орієнтуватися у вимогах до учнів на даному рівні оволодіння матеріалом;
· передбачати труднощі, які можуть виникнути під час роботи в різних групах дітей;
· правильно визначати зміст та обсяг завдань;
· а також форму, в якій вони пропонуватимуться;
· визначити тривалість самостійної роботи;
· визначити, який дидактичний матеріал треба підготувати;
· продумати раціональний спосіб перевірки роботи.
Самостійній роботі у класах-комплектах властиві не стільки контрольні, скільки навчальні функції. Тому самостійну роботу в малокомплектній школі, залежно від її мети, можна проводити на різних етапах уроку. Найчастіше вчителі відносять її до закріплення та повторення і дуже рідко – до вивчення нового матеріалу, хоча воно відбувається майже на кожному уроці. Отже, щоб не порушувалася логіка навчального процесу й повноцінно розвивалися пізнавальні здібності дитини, слід практикувати і самостійне ознайомлення учнів з новим матеріалом.
|
|
|
Форми самостійних завдань бажано урізноманітнювати, щоб залучати до сприймання різні види пам’яті: зорову, слухову, моторну. Важливо уникати перевантаження якогось одного виду сприймання. (Це стосується не тільки організації самостійної роботи, а й усього процесу навчання).
У процесі ознайомлення молодших школярів з новими правилами, поняттями дуже важливо, щоб одночасно засвоювалися й способи користування цими правилами. Тому на етапі первинного закріплення доцільно дати дітям і зразок міркування для виконання самостійних вправ.
Отже, урок у класах-комплектах – це два чи три самостійних за метою і змістом уроки, кожний з яких включає основні елементи: чергування робіт під керівництвом учителя і самостійної роботи учнів. Ці частини мають свою логіку, залежно від головної мети уроку у кожному класі, з яких складається комплект. Застосування діючих підручників, відомих методів навчання потребує пристосування до умов засвоєння учнями значної частини навчального матеріалу самостійно.
Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 347; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!