Страхування від ризиків у виробничому процесі



Страхування тісно пов'язане з підприємницькою виробничою діяльністю, яка неможлива без ризику. За допомогою страхування створюються певні фінансові гарантії стабільності й прибутковості виробництва на випадок настання всіляких несприятливих ситуацій, у якій рано чи пізно до певної міри опиняється кожна підприємницька структура, включена в мінливий непередбачений ринковий механізм.

Для підприємця виняткового значення набуває страхування від політичних ризиків, комерційних, правових, технічних небезпек, воно ж сприяє упорядкуванню фінансових та юридичних взаємозв'язків між різними суб'єктами ринку.

Враховуючи, що метою будь-якої підприємницької діяльності є одержання прибутку, особливо великого значення набуває страхування від очікуваної його втрати або неодержання передбачуваних доходів. Прийнято вважати: фактори, які спричиняють втрати (неодержання) прибутку, зумовлюються двома групами причин.

До першої групи відносяться всілякі порушення нормального виробничого процесу внаслідок стихійних лих, аварій та інших не передбачуваних подій. До другої групи відносять зміну ринкової кон’юнктури, погіршення або ж поліпшення умов виконання контрактів постачальниками чи відмову споживачів від замовленої продукції.

Страхування на випадок змушеного простою техніки і устаткування виступає як доповнення до страхування основних та оборотних активів, тому що змушена перерва у виробництві зумовлюється загибеллю або пошкодженням їх. З огляду на це і склад страхувальників, і перелік страхових випадків у названих видах страхування можуть бути однаковими. Разом з тим, це не означає їхнього автоматичного зв'язку.

До збитку, що підлягає страховому відшкодуванню від простою, входять такі елементи: витрати, здійснені за час зупинки виробництва, не одержаний внаслідок цього прибуток, додаткові затрати на ліквідацію наслідків страхового випадку. У зв'язку з тим, що другий складовий елемент величини збитку, як правило, найбільш значний, можна вживати визначення страхування упущеного прибутку (доходу).

При страхуванні підприємницької діяльності ставки платежів встановлюються у відсотках до грошової оцінки валової продукції, яка випускалась до настання страхового випадку. Можливе й використання середніх ставок за видами діяльності чи галузями з коригуванням їх стосовно конкретних підприємств. Тут необхідне врахування загального техніко-економічного стану їхнього майна, чіткості та організації виробництва, господарських зв'язків, ступеня ймовірності виникнення втрат.

Певні особливості є у страхуванні ризиків, пов'язаних з впровадженням у виробництво нової техніки та технологій. Ці ризики залежать від конкретних напрямів страхування. Одним з них є страхування самої техніки, транспортних засобів та устаткування, технологічних ліній тощо на випадок загибелі, зупинення чи порушення їхнього ритму роботи. Другий напрям — це страхування від раптових несприятливих наслідків впровадження науково-технічних і технологічних новинок, від аварій та руйнування цих новинок.

Внаслідок пошкодження або зруйнування основних активів можливі й непрямі збитки, які також підлягають страхуванню. Для його організації використовують ті ж принципи страхування від збитків, зумовлених перервами у виробництві, що викладені раніше.

Аналіз показників страхової статистики

                   Показники стр. Статистики можна поділити на 2 групи:

1) ті, що відображають формування страхових фондів;

2) ті, які показують процес використання стр. Фонду.

Показники:

1. Частота стр. Випадків – характеризує скільки срт випадків припадає на 1 обякт страхування.

2. Коеф. збитковості або шкоди =сума всіх виплачених стр відшкодувань/сума, що припадає на 1 постраждалий об’єкт. Повинен бути =<1. Якщо >1, то об’єкт було знищено кілька разів.

3. Коеф.кумуляції ризику або коеф. Спустошення стр випадку – відношення числа постраждалих об’єктів до числа стр випадків. Якщо >1, то зростанням спустошливості – зростає число стр. Вип.. на 1 стр подію.

4. середня стр сума на 1 обєкт стр.

5.  середня сума виплат на 1 постраждалий об’єкт.

6. Тяжкість ризику = стр сума, що припадає на 1 постраждалий об’єкт/ середня стр сума на 1 обєкт стр.

7. збитковість стр суми або ймовірність шкоди = сума всіх виплачених стр відшкодувань / сума всіх об’єктівстр. >1 , бо ынакше це б означало недострахування.

8.  Норма збитковості або коеф. Виплат (у %) = сума всіх виплачених стр відшкодувань /сума всіх зібраних стр премій

9. частота шкоди = число об’єктів, що постраждали внаслідок настанні стр випадку / число об’єктів страхування*100%

10. тяжкість шкоди = сума всіх виплачених стр відшкодувань/ середня стр сума на 1 обєкт стр- показує середню величину шкоди, заподіяну постраждалим об’єктам страхування, стосовно серед стр суми всіх обєктів

 

 

Задача

Визначити імовірність настання пожежі ( у відсотках), якщо загальна кількість будівель в населеному пункті – 300, а в минулому році пожежею було пошкоджено два з них. Чи можна такий показник використовувати імовірність настання страхових випадків на наступні роки?

2/300*100=0,7%

-Ні не можна

 

Білет № 26.

1. Триелементна організаційна система трахування від нещасних випадків.

 Страхування від нещасних випадків об’єднує короткострокові види особистого страхування. Виплата страхової суми здійснюється в наступному разі: а) смерті застрахованого; б) постійної втрати ним здоров’я; в) тимчасової непрацездатності. Необхідна умова настання відповідальності страховика – щоб перелічені події були наслідком нещасного випадку. Страхувальником може бути як фізична, так і юридична особа, а застрахованим лише фізична. Наприклад, страхування від нещасних випадків вклю­чає: страхування від нещасних випадків школярів і дітей, страху­вання від нещасних випадків на транспорті, індивідуальне стра­хування від нещасних випадків, страхування від нещасних ви­падків за рахунок підприємств тощо.

Можна виділити таких субєктів страхових відносин :

1) Страхувальник

2) Страховик

3) Застрахований

4) Вигодонабувач

 Ця схема передбачає, що застрахований і страхувальник різні особи (наприклад, підприємство, яке страхує своїх працівників). Страхувальник укладає договір зї страховиком, сплачує страховий платіж, а в разі настання страхового випадку страхове відшкодування буде сплачено застрахованому – носію ризику (працівнику). (Ще повинна бути намальована схема з кружечками та квадратиками).

 

2. Порядок реєстрації обєктів страхування, нарахування і стягнення страхових платежів.

Об'єктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхувальники мають сплачувати страхові платежі (при загальних видах стр., а стр. внесок при стр. життя).

Страхова премія (стр. платіж) визначається в залежності від стр. суми та стр. тарифу.

Стр. сума це виражена в грошовому виразі сума максимального розміру зобов’язання страховика зі страхової виплати страхувальнику чи 3 особі, що має право на її отримання.

Тарифна ставка це ставка стр. премії з одиниці страхової суми.

За формою сплати стр. платежі поділяються на :

- одноразові – сплачуються страхувальником страховику за весь період страхування наперед

- поточні страхові премії – частина від загальних зобовязань страхувальника перед страховиком

- річні – одноразовий внесок за договорами які мають річний термін дії

- розстрочені – розподілена на частини річна премія.

 

 


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 398; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!