Основні принципи тарифної політики у страхуванні.



СТРАХОВИЙ ТАРИФ - ставка страхових платежів з одиниці страхової суми або об'єкта страхування за певний період. Страховий тариф складається з нетто-ставки і навантаження, їх сума дорівнює брутто-ставці. Страхові тарифи з обов'язкових видів страхування затверджуються державою, добровільних - визначаються страховиками.

Страховик розраховує страхові тарифи виходячи з того, що страхових премій, обчислених на основі цих тарифів, має бути достатньо, аби, по-перше, він міг виконати свої зобов'язання пе­ред страхувальниками з конкретних видів страхування (тобто провести виплати), а по-друге — покрити витрати на утримання страхової компанії і дістати прибуток.

Тариф-нетто безпосередньо виражає ціну страхового ризику, призначений для здійснення страхових виплат, забезпе­чує створення страхового фонду та резервного фонду, які форму­ють страхові резерви (технічні резерви). Навантаження покриває витрати страховика на ведення страхової справи, витрати на фінансування превентивних за­ходів та забезпечує заплановану норму прибутковості.

Страхові компанії можуть проводити три різні види тарифної політики:

1) Агресивна – страховики розраховують страхові тарифи, які значно менші вартості ризику, а відповідно й вужчі можливості формування страхових (технічних) резервів. Найчастіше використовуються нові компанії, які щойно з’явилися на ринку.

2) Поміркована - страховики розраховують страхові тарифи, які відображають реальну вартість ризику. Використовують серйозні і відповідальні за своїми зовов’язаннями компанії.

3) Консервативна - розраховують страхові тарифи, які значно перевищують реальну вартість ризиків.

Чим нижча частка нетто-ставки у брутто-ставці, тим консервативніша тарифна політика страховика.

Маркетинг у страхуванні.

Особливе місце в діяльності страхової компанії відводиться маркетингу — методу дослідження страхового ринку і впливу на нього з метою отримання компанією якомога більшого прибутку.

Маркетинг у страхуванні — це комплекс заходів, спрямова­них на формування й постійне вдосконалення діяльності стра­ховика, а саме: а) розробка конкурентоспроможних страхових продуктів (послуг) для конкретних категорій споживачів (стра­хувальників); б) упровадження раціональних форм реалізації цих продуктів за належного сервісу та реклами; в) збір і аналіз інформації щодо ефективності діяльності страховика.

Огляд функціональних завдань, які вирішуються зазначеним комплексом заходів, показує, що практично жодний з основних видів статутної діяльності страховика не лишається поза увагою служби маркетингу. Першочергове її завдання — пошук чи вибір потенційного клієнта страховика, формування насущних потреб цього клієнта у страховому захисті та з'ясування його плато­спроможності. Далі служба маркетингу визначає параметри стра­хового продукту, пропозиції щодо його реалізації, збирає інфор­мацію в середовищі фактичних споживачів страхових продуктів, розробляє рекомендації, спрямовані на вдосконалення роботи страховика з метою закріплення та розвитку категорій клієнтів, пошуку нових потенційних сегментів ринку.

Маркетинг — це замкнений цикл дій, який постійно перебуває в активній динаміці і продукує інформаційно-консультативну до­помогу насамперед вищим посадовим особам страховика, підроз­ділам андеррайтингу, аквізиції та зв'язків з громадськістю. Такий комплекс дій виконується за програмами трьох елементів марке­тингу: стратегічного, оперативного та організаційного. До заходів стратегічного маркетингу відносять:

• дослідження страхового ринку та його сегментацію;

• визначення індикативних показників страхової продукції;

• розробку пропозицій та проектів щодо стратегії подальшого розвитку страховика.

Оперативний маркетинг передбачає:

• аналіз поточного стану реалізації страхових послуг;

• професійну підготовку фахівців та страхових посередників;

• організацію проведення рекламних заходів і зв'язків з гро­мадськістю;

• розробку та впровадження додаткових сервісних послуг страхувальникам.

У межах організаційного маркетингу вирішуються такі за­вдання:

• моніторинг організаційних взаємозв'язків у структурі стра­хової компанії;

• підвищення ефективності взаємодії структурних підрозділів страховика;

• упровадження заходів щодо зміцнення корпоративної куль­тури персоналу страховика.

 

Задача

Страхова оцінка нерухомого майна машинобудівельного підприємства – 12 млн.грн. Чотири страхові компанії укладають договір його співстрахування і розподіляють відповідальність між собою так: перша бере 20%, друга – 25%,третя – 40%, четверта – 15%. Визначіть величину страхових платежів, котру отримає кожна з них, якщо страховий тариф становить 0,6% , і розмір виплати страхового відшкодування кожного учасника співстрахування, якщо збиток становить 4,4 млн.грн.

Рішення

1) Загальний страховий платіж становить 12млн*0,6=72тис

2) Страховий платіж для кожного становить:

1. 72*20%=14 400

2. 72*25%=18000

3. 72*40%=28800

4. 72*15%=10800

3) Страхове відшкодування від збитку в 4,4 млн , розподіляться так

1)20% від 4,4=8,8

2) 25% від 4,4=11

3)15% від 4,4=1,76

4)40% від 4,4=0,66

 

Білет №6


Дата добавления: 2018-05-09; просмотров: 245; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!