Леманн К., Хельвиг Э. Основы терапевтической и ортопедической стоматологии.- Львов, 1999. – С.77-83



2. Фліс П.С. Пропедевтика ортопедичної стоматології.-К.: Медицина, 2010.-с.166-175.

3. Аболмасов Н.Г., Н.Н.Аболмасов, В.А.Бычков, А.Аль-Хеким Ортопедическая стоматология: Руководство для врачей, студентов вузов и медицинских училищ.- М.: МЕДпресс-информ, 2002.- с.15-25.

 

Склав доцент кафедри ортопедичної стоматології Бульбук О.І.               

Затверджено на засіданні кафедри ортопедичної стоматології, протокол №__ від «____»____________20__ року.

 Зав. кафедрою,

д.м.н., професор                                                  Ожоган З.Р.

 

Методичні вказівки для студентів Ш курсу, V семестру до практичного заняття № 8

Тема: Визначення центральної оклюзії та центрального співвідношення щелеп при дефектах зубних рядів.

Актуальність теми:необхідність вивчення даної теми полягає в широкому застосуванні лабораторних та інструментальних методів обстеження хворих, методик визначення центральної оклюзії та центрального співвідношення щелеп при дефектах зубних рядів та отримання оклюзійних відбитків в клініці ортопедичної стоматології для правильного виготовлення конструкцій зубних протезів та профілактики ускладнень захворювань в зубо-щелепній системі.

 Навчальні цілі заняття:

       1. Знати:

- Центральна оклюзія.

-  Ознаки центральної оклюзії

-  Класи за Бетельманом для визначення центральної оклюзії та центрального співвідношення щелеп.

-  Оклюзійний відбиток.

-  Методики зняття оклюзійних відбитків.

-  Матеріали, що використовуються.

       2. Вміти:

- визначити центральну оклюзію при інтактних зубних рядах

- отримати оклюзійний відбиток гіпсоблоком

Самостійна позааудиторна робота

1. Знати анатомію зубо-щелепної системи.

2. Знати методи і послідовність обстеження стоматологічних хворих.

3. Знати правила заповнення історії хвороби і складання плану ортопедичного лікування

Контрольні питання

1. Центральна оклюзія.

2. Ознаки центральної оклюзії

3. Класи за Бетельманом для визначення центральної оклюзії та центрального співвідношення щелеп.

4. Оклюзійний відбиток.

5. Методики зняття оклюзійних відбитків. Матеріали, що використовуються.

6. Методи функціонального аналізу зубо-щелепової системи.

Самостійна аудиторна робота

Визначення центральної оклюзії при І гр. дефектів зубних рядів за Бетельманом

                   Матеріальне забезпечення: Стоматологічне крісло, набір медичних стоматологічних інструментів, віск для базисів протезів або силіконовий відбитковий матеріал для реєстрації оклюзії, зуботехнічний шпатель.

Порядок дії: - посадити хворого в крісло, голова хворого ледь відхилена назад, мя’зи обличчя і шиї розслаблені, губи легко зімкнуті. Руки лікаря зігнуті в ліктьових суглобах, китиці на рівні порожнини рота пацієнта.

- визначити, до якої групи для визначення центральної оклюзії відносяться зубні ряди. При І гр. дефектів зубних рядів антагоністи збережені і розташовані так, що є  3 пари контактів (у кожному з бокових та передньому відділах).

- провести визначення центральної оклюзії. Просять хворого відкрити рот і доторкнутись кінчиком язика до заду твердого піднебіння, закрити рот і проковтнути слину. Розвівши губи пацієнта, аналізують змикання зубних рядів у ЦО. ЦО характеризується змиканням зубів при максимальній кількості контактуючих точок, середня лінія обличчя при цьому співпадає з лінієюю, що проходить між центральними різцями. Головки н/щ розташовуються біля основи схилу суглобового горбика. Фіксація знайденого положення центральної оклюзії здійснюється смужкою розігрітого базисного воску або силіконовим відбитковим матеріалом.

Визначення центральної оклюзії при ІІ групі дефектів зубних рядів

              Матеріальне забезпечення: стоматологічне крісло, набір медичних стоматологічних інструментів, шпатель зуботехнічний, спиртівка, склянка з водою для полоскання, склянка з холодною водою, спирт, вата, моделі щелеп, восковий базис з оклюзійними валиками, базисний віск, розцвітка для гарнітурів штучних зубів.

       Порядок дії: - перевірити правильність виготовлення воскових базисів з оклюзійними валиками, стан робочої і допоміжної моделей: восковий базис з оклюзійними валиками повинен щільно прилягати до моделі, ширина валиків у передньому і боковому відділах відповідно близько 0,6 та 1 см, висота – на 1-2 мм вище природних зубів на моделі. Валики повинні розташовуватись на базисі по середині альвеолярного відростка. Робоча модель - без дефектів та пошкоджень протезного ложа, допоміжна - без пошкоджень зубів від оклюзійної поверхні до екватора.

- посадити хворого в крісло для визначення ЦО: голова хворого злегка відкинута назад, м’язи обличчя і шиї розслаблені, губи ледь зімкнуті. Положення рук лікаря при згинанні в ліктях передбачає розташування китиць на рівні рота пацієнта.

- продезинфікуйте та охолодіть базис з оклюзійними валиками і введіть в ротову порожнину. Щільне прилягання воскового базиса до тканин протезного ложа, а воскові оклюзійні валики виступають на 1-2 мм над рівнем зубів.

- запропонуйте хворому обережно зімкнути зуби і приступіть до припасування воскового базиса з оклюзійними валиками. При закриванні рота спостерігається контакт оклюзійної поверхні воскового валика з зубами-антагоністами, розмежування прикусу (на природних зубах). Відмічають місця корекції, необхідної для змикання зубів в центральній оклюзії, охолоджують базис з валиками у воді, встановлюють на модель, зрізають надлишки воску. Припасований базис з оклюзійним валиком при закритому в центральній оклюзії роті повинен щільно і рівномірно прилягати до зубів-антагоністів. Рівномірність прилягання перевіряється візуально, щільність - введенням шпателя між валиком і зубами при закритому роті (шпатель не повинен входити між зубами і валиками).

- підготуйте базис з оклюзійними валиками для фіксації центральної оклюзії. Всі маніпуляції проводять на моделі. З оклюзійної поверхні припасованого валика зрізають віск на товщину близько 1 мм, наносять розм’якшену смужку базисного воску товщиною близько 2 мм, приклеюють їх гарячим шпателем і ним же розм’якшують приклеєні смужки.

- проведіть фіксацію центральної оклюзії. Базис із розм’якшеним оклюзійним валиком вводять в ротову порожнину і притримуючи його вказівними пальцями пропонують хворому торкнутись кінчиком язика до твердого піднебіння та закриваючи рот ковтнути слину. При цьому пальці забирають ковзаючими рухами до кутів рота. Виведіть базис із валиком з ротової порожнини, охолодіть у воді. На поверхні валика наявні відбитки зубів-антагоністів.

- перевірте правильність фіксації центральної оклюзії. Охолоджений базис з валиком повторно введіть в ротову порожнину і попросіть хворого без зусилля зімкнути зуби та ковнтути слину. Контролюйте відповідність змикання валика з антагоністами. Пропонуйте хворому проводити невеликі (до 1 см) відкривання і закривання рота та перевірте контакт зубів з їх відбитками на валику.

- нанесіть орієнтири для встановлення штучних зубів. Орієнтирами для встановлення бокових зубів є зуби, що залишились. При відсутності передніх зубів шпателем нанесіть на вестибулярну поверхню орієнтуючі лінії: серединну лінію обличчя, лінію іклів за рівнем зовнішніх країв крил носа, лінію усмішки за рівнем нижнього краю верхньої губи при усмішці.

Література:

1. Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія.-К.: Книга плюс, 2003.-с.78-96.

2. Аболмасов Н.Г., Н.Н.Аболмасов, В.А.Бычков, А.Аль-Хеким Ортопедическая стоматология: Руководство для врачей, студентов вузов и медицинских училищ.- М.: МЕДпресс-информ, 2002.- с.15-25.


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 386; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!